Рішення

від 07.07.2009 по справі 9/136-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/136-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.09р.

Справа № 9/136-09

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" в особі Філії

                     Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Закритого акціонерного   

                     товариства "Кримський ТИТАН", м.Вільногірськ Дніпропетровська область    

до                  Комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального  

                     господарства", м.Вільногірськ Дніпропетровська область     

про стягнення 991 775 грн. 06 коп.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання - Фуркаленко І.Л.

Представники:

  Від позивача – Коротич Т.П. - заст. нач. юр. відділу, довіреність № 7 від 25.12.08р.

  Від відповідача – Тогоєва О.М. - нач. юр.відділу, довіреність № 1 від 10.12.08р. 

СУТЬ СПОРУ:

ЗАТ   "Кримський   ТИТАН"   в   особі   Філії   Вільногірський  гірничо-металургійний комбінат"  ЗАТ  "Кримський  ТИТАН"  звернулося  у  квітні  місяці 2009 року  із позовом до  КП "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства", в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошову суму 991 775 грн. 06 коп. заборгованості. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних Відповідачем зобов'язань за генеральною угодою № 850/1946 від 29.09.2003р. на  надання  сторонами  взаємних  послуг.

Відповідач позовні вимоги визнає частково у сумі 712354,64 грн. Решту заборгованості у сумі 287179,98 грн. по оплаті рахунків Позивача за період січень-квітень 2007 року (№№ 23, 25, 331, 334, 519, 554, 749) не визнає з посиланням на рішення Виконкому Вільногірської міськради № 360 від 21.06.2006р., яким затверджено схему питного водопостачання міста Вільногірська, та згідно якого  КП "ВО ЖКГ м. Вільногірська" забезпечує транспортування питної води лише населенню, що проживає у житловому фонді територіальної громади. Забезпеченням інших осіб займається філія "ВГМК". Вважає, що КП "ВО ЖКГ м. Вільногірська" не повинно нести збитки через неврегульовані питання по водозабезпеченню і водовідведенню по приватному сектору, який не є споживачем цього господарства.

Заявою від 12.05.2009р. позивач збільшив позовні вимоги, і вказує, що за період з 01.02.2006р. по 30.04.2008р. заборгованість Відповідача складає 999534,62 грн. Вважає, що Позивачем правомірно визначалася кількість відпущеної води та прийнятих каналізаційних стоків, згідно показників лічильників та на підставі умов додаткових угод від 12.12.2006р.   № 1/3118, № 3/3120 до генеральної угоди. Вказує на невиконання Відповідачем рішення Виконкому Вільногірської міськради № 360 від 21.06.06р. в частині організації товариств споживачів питного водопостачання приватного житлового сектору м. Вільногірська (споживача Позивача). Договори про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканцями приватного житлового сектору міста укладені з Відповідачем та з 2006 року не змінювалися за ініціативи Відповідача. Просить стягнути з Відповідача заборгованість по генеральній угоді № 850/1946 від 29.09.2003р. у сумі  999534,62 грн.

Відповідач у відзиві від 21.05.09р. на заяву Позивача про збільшення позовних вимог зазначає, що показання лічильників філії "ВГМК" не можуть бути  підставою для виставлення рахунків, оскільки система обліку та контролю водопостачання, порядок знімання показань лічильників не відповідають Правилам користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених  наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994р. Вважає неприпустимим розраховуватися за воду з філією "ВГМК"  на підставі показань лічильників. Вказує на здійснення нарахування плати за воду і водовідведення мешканцям приватного сектору міста відповідно до листів філії "ВГМК", а після 27.04.2007р. згідно з договором доручення № 397/В від 27.04.2007р. Заперечує проти доводів Позивача щодо того, що КП "ВО ЖКГ м. Вільногірська" не виконало заходи по організації товариств споживачів питного водопостачання приватного  жилого сектору м. Вільногірська, які були передбачені рішенням Виконкому від 21.06.2006р., посилаючись на розроблення типового статуту, положення  про   організацію   та  діяльність   даних товариств. Вважає також, що відсутність зазначених товариств не є причиною для оплати підприємством усіх збитків через безоблікове споживання води приватним сектором і безгосподарність їх водопровідних і каналізаційних мереж.  Вказує, що для задоволення позовних вимог філії "ВГМК" Позивачу необхідно довести факт використання КП "ВО ЖКГ м. Вільногірська" води на суму, вказану в рахунках, а такими доказами можуть бути акти зняття показань лічильників, підписані представниками обох сторін, але подібних актів представники КП "ВО ЖКГ м.Вільногірська" ніколи не підписували і навіть не були присутні при знятті показань.

Позивач вважає пояснення Відповідача від 21.05.2009р. безпідставними з наступних причин. Для визначення кількості відпущеної води Позивачем було встановлено 2 лічильники холодної води на місто, обслідування яких було проведено представниками Позивача та Відповідача 10.05.2006р., про що складені акти та зроблено висновок, що ці прибори обліку питної води відповідають вимогам технічних умов, метрологічної документації і приймаються сторонами як комерційні. Вказує, що представниками   Відповідача 01.06.2006р. також складено акти обстеження зазначених приборів обліку холодної води на город, та встановлено, що прибори опломбовані. Зазначає про забезпечення Відповідачем повного виконання поставки фізичним особам, які мешкають у приватному секторі, питної води по своїм водопровідним мережам та збирає з них кошти, а тому часткове визнання рахунків Позивача є безпідставним.

Строк вирішення спору був продовжений за клопотанням сторін до 20.07.2009р.,  згідно ст. 69 Господарського процесуального України.

У судовому засіданні оголошувалися перерви з 12.05.2009р. до 21.05.2009р., з 21.05.2009р. до 09.06.2009р.,  згідно ст. 77 Господарського процесуального України.

В судовому засіданні 06.07.2009р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -

        встановив:

29.09.2003 року між Державним підприємством "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат", правонаступником якого на теперішній час є Позивач, та Відповідачем –Комунальним підприємством "Виробниче об'єднання житлово-комунального  господарства м. Вільногірська"  було укладено генеральну угоду № 850/1946 на надання сторонами взаємних послуг, узгоджених у додаткових угодах (пп. 1.1 - 1.2 угоди). Строк дії угоди –з  01.10.03р. по 31.12.04р. (п. 7.1).

Згідно п. 2.2 вказаної угоди, вартість та строки оплати сторонами за кожен вид наданих послуг встановлюється сторонами у додаткових угодах.

          Розрахунки за надані послуги та виконані роботи повинні здійснюватися сторонами шляхом проведення сторонами взаємних заліків по виставленим рахункам. Дебіторська заборгованість після проведення взаємних заліків підлягає погашенню стороною-боржником грошовими коштами у строк до 15 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг        (п. 2.З. угоди № 850/1946 від 29.09.2003р.).

Відповідач розраховувався із Позивачем частково, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у сумі 1447384,42 грн. за період дії даної генеральної угоди з 01.10.2003р. по 01.02.2006р. Даний факт підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2006р. у справі №28/135, яким примусово стягнено з Відповідача на користь Позивача зазначену заборгованість.  

          Протягом періоду з 01.02.2006р. по 30.04.2007р. з урахуванням укладених додаткових угод Позивачем були надані Відповідачу послуги та виконані роботи на загальну суму 1994516, 17 грн. Відповідачем за цей же період надано Позивачу послуг на загальну суму 1002741,11 грн., що підтверджується двосторонніми актами звірок станом на 01.03.2006р., на 25.12.2006р., на 01.03.2007р., на 01.11.2008р.

          В порушення вимог п. 2.3. генеральної угоди, остаточні розрахунки Відповідач проводив частково.

 Згідно розрахунку Позивача, станом на 30.04.2007р. (на момент закінчення строку дії генеральної угоди), заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 991775,06 грн.

В порядку досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача з претензіями щодо сплати боргу №01-28/1434 від 10.04.2008р. та №01-28/4540 від 28.11.2008р., які були частково визнанні останнім але залишились несплаченими з посиланням на тяжке фінансове становище.

Як вбачається з розрахунку ціни позову, загальна вартість наданих Позивачем послуг складає 1956157,40 грн. за період з  01.01.2007р. по 30.04.2008р. у зв'язку із частковою оплатою на суму 956622,78 грн. заборгованість Відповідача склала суму 999534,62 грн. основного боргу, яку Відповідач просить стягнути з Відповідача у заяві про збільшення позовних вимог та розмір якої підтверджується актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 08.05.2009р.

Відповідачем у відзиві визнається заборгованість перед Позивачем у сумі 712354,64 грн.  Решту заборгованості у сумі 287179,98 грн. по оплаті рахунків Позивача за період з 01.01.2007р. по 30.04.2008р. (№ 23 від 31.01.07р. на суму 255087,13 грн., № 25 від 31.01.07р. на суму 26930,89 грн., № 331 від 28.02.07р. на суму 231084,64 грн.,  № 334 від 28.02.07р. на суму 22881,88 грн., № 519 від 30.03.07р. на суму 186610,76 грн., № 554 від 30.03.07р. на суму 13414,39 грн., № 749 від 30.04.07р. на суму 22221,29 грн.) не визнає з посиланням на рішення Виконкому Вільногірської міськради № 360 від 21.06.2006р., яким затверджено схему питного водопостачання міста Вільногірська, Вважає, що КП "ВО ЖКГ м.Вільногірська" не повинно нести збитки через неврегульовані питання по водозабезпеченню і водовідведенню по приватному сектору, який не є споживачем цього господарства.

Таким чином, спірна різниця складає 287 179,98 грн. по оплаті рахунків за надання Позивачем Відповідачеві послуг по постачанню питної води та прийманню каналізаційних стоків на місто Вільногірськ.

На підставі додаткових угод №1/3118 та №3/3120 від 12.12.2006р. до генеральної угоди Позивач взяв на себе зобов'язання забезпечити Відповідача питною водою, витрати якої щомісячно визначаються госпрозрахунковим приладом. При цьому сторони у своїй   діяльності  повинні  керуватися діючими  Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держкомжитлкомунгосп Україні № 65 від 01.07.1994р.

Рішенням Виконкому Вільногірської міськради №360 від 21.06.2006р. була затверджена нова схема водозабезпечення міста, за якою Позивач є виробником –підприємством питного водопостачання, а Відповідач є транспортувальником –підприємством, що забезпечує транспортування питної води. Споживачами Позивача є фізичні  особи,  фізичні  особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  приватний сектор,   об'єднаний   в   товариства   споживачів    питного    водопостачання. Споживачами    Відповідача   є    населення    міста,    що    мешкає    в    житловому    фонді - територіальної громади (Додаток №1 до рішення Виконкому №360 від 21.06.2006р.).

Однак у своєму відзиві на позов Відповідач підтверджує, що товариства споживачів питного водопостачання по теперішній час не створені, тобто затверджена вказаним рішенням схема не працює.

Згідно Статуту Відповідача (п.2.1), це підприємство створено з метою надання фізичним та юридичним особам житлово-комунальних та інших послуг. Одними з основних напрямків діяльності Відповідача (п.2.2 Статуту) є розвиток та удосконалення житлово-комунального господарства для задоволення потреб населення міста усіма видами житлово-комунальних послуг; надання послуг юридичним особам та фізичним особам –суб'єктам підприємницької діяльності; експлуатація об'єктів житлового фонду, благо влаштованих територій та інженерних мереж.

Договори про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканцями приватного житлового сектору міста укладені з Відповідачем та з 2006 року (в тому числі за спірний період) не змінювалися з ініціативи Відповідача.

Також Відповідачем не вчинено дій по встановленню лічильників на водопроводах, по яких здійснюється постачання питної води на приватний сектор, який згідно акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін  по водопровідних мережах до цього часу належить та обслуговується  Відповідачем.

          Відповідач зазначає про укладення між ним і Позивачем договору доручення №397/В від 27.04.2007р., згідно до якого:

-          Відповідач взяв на себе зобов'язання від імені Позивача забезпечувати питною водою фізичних осіб приватного сектора м. Вільногірська, юридичних осіб та приватних підприємців на підставі договорів із ними використовуючи для цього водопровідні мережі, які знаходяться на балансі Відповідача;

-          забезпечити транспортування від імені Позивача к/стоків, використовуючи для цього каналізаційні мережі, які знаходяться на балансі Відповідача;

-          проводити нарахування фізичним та юридичним особам плати за використану питну воду;

-          приймати плату від фізичних та юридичних осіб за використану питну воду;

-          перераховувати Позивачеві грошові кошти, отримані від фізичних та юридичних осіб в рахунок оплати за використану питну воду;

-          підписувати від імені Позивача акти приймання-передачі фактичних об'ємів поставленої питної води і прийнятих каналізаційних стоків.

Таким чином, Відповідач забезпечує повне виконання поставки фізичним особам, які мешкають у приватному секторі, питної води по своїх водопровідних мережах та збирає з них кошти, що не суперечить положенням Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, відповідно до яких виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Як свідчать матеріали справи, для визначення кількості відпущеної води Позивачем встановлено 2 лічильники холодної води на місто по вул. Степовій (база ОРСа) та по бульвару Мира, 15 –витратоміри-лічильники “Взлет РС-У” УРСВ -010М-022ТП №304072  та №304071, які застосовуються для вимірювання, розрахунку, індикації та реєстрації об'ємного розходу та об'єму рідин у широкому  діапазоні температур в напірних металевих та пластмасових трубопроводах (пункт 1.1. паспорта на цей тип лічильника). Даний прилад обліку включений в Державний реєстр України №У1507-01 і допускається до експлуатації у вузлах комерційного обліку рідин (п. 1.2 паспорта на цей тип лічильника), а зазначені лічильники пройшли держповірку: №304071 –27.03.07р., а №304072 –25.09.08р.

10.05.06р. представниками Позивача (начальником ЦВЗ, інженером СГЕ, заст. Начальника СЕМ, головним метрологом САіМ) і Відповідача (головний інженер, інженер відділу збуту) були проведені обслідування даних приладів обліку, про що складені відповідні акти та зроблено висновок, що ці прилади обліку питної води відповідають вимогам технічних умов, метрологічної документації і приймаються сторонами як комерційні (п. 2.1), а зауважень зі сторони представників Відповідача не зазначено.

Крім того, представниками Відповідача 01.06.06р. складено акти обстеження зазначених приладів обліку холодної води на місто та встановлено, що ці прилади опломбовані.

Отже, посилання Відповідача на необґрунтованість розрахунків Позивача обсягу поставленої води за умов відсутності у Відповідача власних приладів обліку та не подання суду доказів на підтвердження вирахування ним об'ємів отриманих послуг, слід відхилити як безпідставні.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед Позивачем щодо своєчасних та повних розрахунків за поставлену питну воду та надані послуги водовідведення, чим порушив умови укладеної із Позивачем генеральної угоди №850/1946  від 29.09.2003р. та відповідних додаткових угод до неї, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 999534,62 грн. основного боргу –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

        В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська" на користь Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" в особі Філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Закритого акціонерного  товариства "Кримський ТИТАН" суму 999534 грн. 62 коп. основного боргу, 9917 грн. 75 коп. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Рішення підписано - 13.07.2009р.