Постанова

від 05.10.2009 по справі 9/136-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/136-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2009 року                                                                           Справа №  9/136-09

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

     головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

     суддів: Тищик І.В, Чимбар Л.О.

     при секретарі судового засідання: Вроні С.В.

за участю представників сторін:

від відповідача: Тогоєва О.М., довіреність №1  від 03.08.09,  представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства “Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська”, м. Вільногірськ Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2009р. у справі №9/136-09;

за позовом закритого акціонерного товариства “Кримський Титан” в особі філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” закритого акціонерного товариства “Кримський Титан”, м. Вільногірськ Дніпропетровської області

до комунального підприємства “Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська”, м. Вільногірськ Дніпропетровської області

про стягнення  991 775, 06 грн,

                                                           ВСТАНОВИВ:

         06.04.2009 року закрите акціонерне товариство “Кримський Титан” в особі філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” закритого акціонерного товариства “Кримський Титан” звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до комунального підприємства “Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська” з позовом про стягнення 991 775, 06 грн.

         12.05.2009р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути 999 534, 62 грн. (а. с. 2 –4, 8 т. 1, 1 - 3, т. 2)

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2009 року (суддя Подобєд І.М.) позов задоволено: стягнуто з комунального підприємства “Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська” на користь закритого акціонерного товариства “Кримський Титан” в особі філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” закритого акціонерного товариства “Кримський Титан” 999 534, 62 грн. і судові витрати. (а. с. 86 –90 т. 3)

         17.08.2009 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою комунального підприємства “Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська”, в якій ставиться питання про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2009 року і прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.  В обґрунтування скарги зроблено посилання на порушення судом норм матеріального та процесуального права, крім того, на думку скаржника, судом зроблено висновки, які суперечать матеріалам справи. Зокрема, відповідач вказував, що згідно акту звірки взаємних розрахунків його заборгованість у спірний період складала 712 354,64 грн, суму 287 179, 98 грн. він не визнає в зв'язку з тим, що згідно рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради №360 від 21.06.2006р. приватний житловий фонд міста є споживачем послуг водопостачання позивача, а не відповідача. (а. с. 94 –95)

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 101 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до встановлених обставин та досліджених матеріалів справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, 29.09.2003р. між державним підприємством “Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат” і комунальним підприємством “Виробниче об'єднання житлово –комунального господарства м. Вільногірська” була укладена генеральна угода №850/1946, а також додаткові угоди від 30.12.2005р. про надання послуг водопостачання і водовідведення, відповідно до умов яких позивач зобов'язався забезпечувати відповідача водою, яка відповідає ГОСТ 2874-82 і приймати на свої очистні споруди каналізаційні стоки, а відповідач - розраховуватися за вищезазначені послуги на умовах, визначених цими угодами.

Пунктом 1.3 додаткової угоди №1269/2876 від 30.12.2005р. передбачено, що витрати води визначаються госпрозрахунковим приладом; якщо водолічильники тимчасово зняті для ремонту або по іншій причині, кількість використаної води визначається згідно пункту 11.2 “Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України”.

Відповідач визнав заборгованість за надані йому позивачем послуги по водопостачанню і водовідведенню за період з лютого по грудень 2006р, а також у період з січня по квітень 2007р. за послуги по водопостачанню для населення  багатоповерхових будинків. Але, ним не визнається заборгованість у період з січня 2007р. по квітень 2007р. у сумі 286 652, 93 грн. за послуги по водопостачанню і стокам, надані населенню приватного сектору. (а. с. 49 –50 т. 3)

Як пояснили представники обох сторін, в виконання договірних зобов'язань відповідач одержував у вказаний період від населення приватного сектору плату за отримані ним послуги.

Рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради №360 від 21.06.2006р. була затверджена схема питного водопостачання міста, згідно якої приватний житловий сектор відноситься до виробника: філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” закритого акціонерного товариства “Кримський Титан”. Додатком №2 до даного рішення виконкомом встановлено, що для організації товариств - споживачів питного водопостачання приватного жилого сектору слід виконати ряд заходів, проведення яких доручено, в тому числі, і відповідачу. Але, відповідач ніяких дій для переводу приватного жилого сектору в самостійного споживача питної води не здійснив; товариства – споживачі питного водопостачання в приватному  жилому секторі не створені.

Враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини у даній справі, апеляційна інстанція не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.

         Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-  

ПОСТАНОВИВ:

         Апеляційну скаргу комунального підприємства “Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська” залишити без задоволення.

         Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2009р.  у справі №9/136-09 залишити без змін.  

         Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

                    Головуючий                                                                                Л. В. Чоха

                    Судді:                                                                                    І. В.Тищик

                                                                                                   Л.О. Чимбар