Рішення

від 07.07.2009 по справі 27/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/283

07.07.09

За позовом     

Приватного підприємства «Віка-плюс»

доУправління житлово-комунального господарства Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації

простягнення  91 200, 00 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Моренко Ю.І. –представник за довіреністю від 15.04.2009 року;

Від відповідача:Корнійко В.В. –представник за довіреністю № 245 від 01.06.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Віка-плюс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 91 200, 00 грн. за договором № 8 від 08.05.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.06.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.06.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення. Крім того, позивач заявив клопотання про зміну позовних вимог, відповідно до якого просить суд додатково стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 101 753, 33 грн. та 9 197, 33 грн. інфляційних нарахуваннь, тобто, з огляду на викладене, позивач висуває нові вимоги до відповідача.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача, зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Такаж думка Вищого господарського суду України, викладена у п. 3 інформаційного листа від 02.06.2006 року № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»щодо запитань, чи може бути збільшення розміру позовних вимог, а саме, під збільшенням розміру позовних вимог (ч. 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

З огляду на вищевикладене, судом відмовлено в задоволенні клопотання про зміну позовних вимог.

Крім того, позивач разом з позовною заявою з метою забезпечення позову просить суд накласти арешт на  майно та кошти відповідача у межах позовних вимог, які знаходяться на його рахунках.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначалось в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наведених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.

Позивачем у поданій заяві не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем  позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене.       

За вказаних обставин подана заява про забезпечення позову судом відхилена.   

Представник відповідача у судовому засіданні 01.06.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду та усно зазначив, що не відмовляється від своїх зобов'язань щодо сплати боргу за договором № 8 від 08.05.2008 року, проте, у зв'язку з недостатністю коштів міського бюджету у 2008 році, станом на сьогоднішній день не має можливості розрахуватись з позивачем. Оскільки даний договір було укладено у рамках міської програми «Твій дім, твоє подвір'я», яка була затверджена на 2008 рік у рамках бюджету міста Києва та її фінансування здійснювалось з бюджету міста Києва.

Зважаючи на той факт, що у суду відсутні дані щодо надходження коштів у рамках міської програми «Твій дім, твоє подвір'я», на рахунок відповідача, для встановлення даного факту суд витребував від Управління державного казначейства у Голосіївському районі міста Києва додаткові докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року розгляд справи відкладено до 22.06.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 року розгляд продовжено строк розгляду справи та відкладено слухання справи на 07.07.2009 року.

07.07.2009 року через загальний відділ діловодства суду надійшов лист від Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, в якому зазначалося, що в період з 08.05.2008 року по 31.12.2008 року Управлінню житлово-комунального господарства Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації надійшли кошти у сумі 13 927 185, як субвенція на міську програму «Твій дім, твоє подвір'я».

У судовому засіданні 07.07.2009 року позивач підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.07.2009 року проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

08.05.2008 року між Приватним підприємством «Віка-плюс»(надалі –підрядник) та Управлінням житлово-комунального господарства Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації (надалі –замовник) був укладений договір  № 8 (надалі - Договір), за яким замовник доручає, а підрядник бере на себе проведення робіт по капітальному ремонту покрівель в будинках житлового фонду.

Відповідно до п. 2.1 Договору встановлено, що вартість доручених підряднику робіт по капітальному ремонту покрівель в будинках житлового фонду складає 556 800, 00 грн. та визначається кошторисами, що додаються та складають невід'ємну частину договору.

Як встановлено судом, договір № 8 від 08.05.2008 року був укладений в рамках міської програми «Твій дім, твоє подвір'я», яка була затверджена на 2008 рік у рамках бюджету м. Києва.

Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.03.2008 року № 318 щодо розподілу повноважень по виконанню комплексних загальноміських заходів «Твій дім, твоє подвір'я», Голосіївському району м. Києва на виконання робіт по ремонту житлового фонду була виділена субвенція у сумі 21 445 тис. грн.

За твердженням позивача роботи по Договору позивач виконав належним чином, та в терміни, які передбачені відповідачем, проте відповідач не сплатив роботи виконані згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 1/237 за жовтень 2008 року на суму 76 500, 00 грн. та акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року на суму 14 700, 00 грн.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що розрахунок за виконані роботи в будинках житлового фонду згідно кошторисів, погоджених та оформлених сторонами, проводиться шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок підрядника таким чином:

-          до початку робіт замовник має право, при наявності коштів на реєстраційному рахунку, на капітальний ремонт об'єктів, які потребують виконання значних обсягів робіт, закупівлю та виготовлення виробів, конструкцій, обладнання, перерахувати попередню оплату в розмірі 30% вартості робіт згідно кошторису в термін до трьох місяців, а решту коштів виплатити після підписання підрядником та замовником актів виконаних робіт по формі КБ-2в за фактично виконані об'єми робіт.

У випадку затримки оплати замовником, як одержувача бюджетних коштів (відсутність коштів на реєстраційному рахунку), замовник зобов'язується провести оплату підряднику за виконані роботи протягом 14 днів з дня надходження коштів на рахунок. (п. 2.4 Договору).

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 91 200, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В своїх запереченнях на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач звернувся з позовом до настання строку оплати за договором. Так, відповідач зазначає, що він повинен розрахуватися за виконані роботи протягом 14 днів з дня надходження бюджетних коштів на рахунок. Станом на час розгляду справи кошти на рахунку відсутні, що підтверджується довідкою обслуговуючого відділення Державного казначейства України.

Дані заперечення відповідача не приймаються судом до уваги враховуючи наступне.

Листом Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради № 048-2-2-04/402 від 02.04.2008 року було надано роз'яснення про порядок перерахування коштів субвенцій з міського бюджету районним бюджетам на виконання заходів загальноміських програм. Так, державні адміністрації повинні надавати письмові замовлення на фінансування відповідно до бюджетного розпису субвенції з міського бюджету м. Києва районним бюджетам. З метою недопущення зростання поточної кредиторської заборгованості за виконані роботи, рекомендується підписувати акти виконаних робіт та реєструвати фінансові зобов'язання в Управлінні державного казначейства району до 20-го числа поточного місяця та вчасно надавати замовлення на фінансування до Головного фінансового управління.

Крім того, на вимогу ухвали суду Головне управління державного казначейства України у м. Києві листом № 05-04/735-7402 від 07.07.2009 року повідомило, що у період з 08.05.2008 року по 31.12.2008 року Управлінню житлово-комунального господарства Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації надійшли кошти в сумі 13 927 185, 00 грн., як субвенція ГФУ КМДА на міську програму «Твій дім, твоє подвір'я».

Таким чином, оскільки оплата виконаних робіт проводиться після підписання актів виконаних робіт, а акти виконаних підрядних робіт № 1/237 та № 1/259 були підписані 07.11.2008 року, тому відповідач повинен був розрахуватися за роботи ще у 2008 році.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували розрахунок за виконані роботи відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за надані роботи в розмірі 91 200, 00 грн., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

     2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 2; код ЄДРПОУ 26124248) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства «Віка-плюс»(03058, м. Київ, вул. Ніжинська, 10, кв. 33; код ЄДРПОУ 30977828) заборгованість у розмірі 91 200 (дев'яносто одна тисяча двісті) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 912 (дев'ятсот дванадцять) грн. 00 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

     Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 17.07.2009 року