Рішення

від 07.07.2009 по справі 4/392

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/392

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/392

07.07.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Техноінвест»

До           Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»

Простягнення 3390,07 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Комісаренко А.В. –дов.

Від відповідача     Варяничко С.В. –дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»3390,07 грн. завданих збитків.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 16.06.2009р., просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Техноінвест»та Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра»було укладено договір на виконання розрахунково-касового обслуговування у національній валюті від 10 квітня 2000 р.

Відповідно до умов зазначеного договору Відповідач повинен приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Вчиняти операції за рахунком Відповідач повинен після надання Позивачем Відповідачу платіжних інструментів, зокрема платіжного доручення.

Матеріалами справи доведено, що з січня поточного року Відповідач систематично порушував умови договору та норми цивільного законодавства, через що Позивач зазнав матеріальних збитків.

Позивач є платником податку на загальних підставах та відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»повинен до тридцятого числа кожного місяця сплачувати податок на додану вартість за попередній місяць шляхом перерахування коштів зі свого розрахункового рахунку на рахунок УДК в м. Ірпінь, оскільки Позивач зареєстрований у смт Буча Київської області та зареєстрований як платник податку у ДПІ м. Ірпіня.

Так, Позивач повинен був сплатити податок за грудень 2008 р. у сумі - 8690,00 грн., за січень 2009 р. - 8487,00 грн., за лютий 2009 р. - 8402,00 грн.

Викладене підтверджується податковими деклараціями за грудень 2008 p., січень та лютий 2009 р. 28.01.2009 р.

Відповідачу було надано платіжне доручення № 757,464 для сплати податку за грудень 2008 p., 24.02.2009 p. - платіжне доручення №757,485 для сплати податку за січень 2009 p., та 26.03.2009 р. - платіжне доручення для сплати податку за лютий 2009 р.

Відповідно до ч. З ст. 1068 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був виконати доручення по кожному платежу у день надходження відповідного платіжного доручення.

Позивачем у встановлений законом строк надав відповідачу зазначені платіжні доручення, тобто  виконав свої зобов'язання перед бюджетом.

Відповідач не виконав жодного з вищезазначених доручень по платежам, чим порушив умови договору, а також норми чинного законодавства.

Через неналежне виконання своїх зобов'язань Відповідачем на Позивача був накладений штраф у сумі 1688,91 грн. за затримку до 30 календарних днів граничного строку сплати податкового зобов'язання в розмірі 16889,00 грн. та штраф у сумі 1701,16 за затримку до 90 календарних днів граничного строку сплати податкового зобов'язання в розмірі 8505,78 грн. Позивач сплатив усі накладені штрафи у загальній сумі 3390,07 грн. Також Позивач був змушений сплатити свої податкові зобов'язання через новий розрахунковий рахунок, відкритий у АКБ «Правекс-Банк».

Позивач направляв Відповідачу лист з проханням надати офіційне повідомлення про причини невчасної сплати податків для пред'явлення у ДПІ м. Ірпіня. Але жодної відповіді від Відповідача не надійшло.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 8 Закону банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому  розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п.1.22 Закону  визначено, що операційний час –частина операційного дня банку або іншої установи –члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою –членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Пунктом 30.2 ст. 30 Закону передбачено, що банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦКУ, особа, якій завдано збитків має право на їх відшкодування.

Збитками, відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України є втрати, які особа зробила або мусить зробити для поновлення свого порушеного права. Відповідно до ст. 1073 ЦКУ, у разі порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен відшкодувати завдані збитки.

Відповідно до ч. 3 ст. 216 ГКУ потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Відшкодування збитків передбачено ч. 1 ст. 224 ГКУ, де зазначається, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками у ч. 2 ст. 224 ГКУ розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідач не виконав свої обов'язки за договором, порушив норми ст.ст. 1066, 1067, 1068, 1071 ЦКУ, ст.ст. 173, 179 ГКУ та ст.ст. 48, 51 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», через що Позивач зазнав матеріальних збитків на загальну суму 3390,07 грн., що підтверджується листом від 24.06.09.за №1012/10/15-3 Ірпенської об'єднаної державної податковою інспекціїї Київської області.

Ірпенська  об'єднана  державна податкова інспекція Київської області в зазначеному листі зазначила, що суми штрафних санкцій з податку на додану вартість нараховані згідно акту документальної перевірки №649/15-3/30861402 за результатами якої на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р.(із змінами та доповненнями) винесені повідомлення-рішення №0001961501/0 та №0001971501/0 від 22.04.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 3390,07грн.

Зазначена сума штрафних (фінансових) санкцій погашена Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноінвест»(позивачем) за рахунок зайво внесених коштів з податку на додану вартість, які станом на 01.05.2009р. сформовані в КОР платника з податку на додану вартість за рахунок платіжних доручень:

-          №31 від 31.03.2009р. на суму 8690грн.

-          65 від 29.04.2009р. на суму 1415грн.

Відтак, у зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором, Позивач поніс збитки у сумі 3390,07грн.

Посилання відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів суд не бере до уваги виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінвест»(08292, Київська обл., смт. Буча, бульвар Б.Хмельницького, 1, кв. 21, код ЄДРПОУ 30861402) 3390 грн. 07 коп. збитків, 102 грн. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст..116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

     Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко