Рішення

від 23.07.2009 по справі 33/147пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/147пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.07.09 р.                                                                                                       Справа № 33/147пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Державного Відкритого акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління №9» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» м. Горлівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елта» м. Горлівка

про:

- стягнення суми боргу в розмірі 5591грн.36коп. та пені в розмірі 436грн.04коп.

- розірвання договору оренди №11 від 01.02.2003р.

за участю представників:

від позивача: Курчева В.О. - за дов. №01/181 від22.06.2009р.

від відповідача: Чернишенко А.О. - директор

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу в судовому засіданні проголошено перерву з 20.07.2009р. по 23.07.2009р.

СУТЬ СПОРУ: Державне Відкрите акціонерне товариство «Шахтобудмонтажне управління №9» Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» м.Горлівка звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елта» м. Горлівка з позовом про стягнення суми боргу 5308грн.66коп., пені в розмірі 473грн.34коп. та розірвання договору оренди №11 від 01.02.2003р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди №11 від 01.02.2003р. щодо обов'язку своєчасного та повного внесення платежів; норми статей 762, 782 Цивільного кодексу України.

На підставі пункту 3.5 договору оренди №11 від 01.02.2003р. позивачем нарахована пеня в розмірі 473грн.34коп.

Також позивач наполягає на розірванні договору оренди через невнесення орендної плати протягом 3 місяців.

Листом №07/210 від 08.07.2009р. позивач повідомив суд, що сума позову збільшилась за рахунок заборгованості за травень 2009р. і складає – сума боргу 5591грн.36коп. та пеня 436грн.04коп.

В судовому засіданні від 20.07.2009р. представник позивача зазначив, що лист №07/210 від 08.07.2009р. є заявою в розумінні статті 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення позовних вимог.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, з урахуванням цього суд розглядає справу з урахуванням заяви Державного Відкритого акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління №9» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» м. Горлівка.

У відзиві відповідач не погодився з позовними вимогами, наполягаючи на тому, що пунктами 3.1 та 3.2 не визначений розмір конкретний розмір орендної плати. Також відповідач вказав, що йому не зрозумілий склад суми боргу.

У доповненні до відзиву від 13.07.2009р., відповідач заперечував проти розірвання договору оренди, наполягаючи на тому, що несплата чергової орендної плати не є підставою для розірвання договору. Після того як буде погашена дебіторська заборгованість, відповідач гарантує оплату заборгованості за договором оренди в повному обсязі.

В судовому засіданні від 23.07.2009р. представник позивача заявив суду, що підставою для пред'явлення пені за прострочення оплати за комунальних платежів є норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р.

Також позивачем надана виписка з банківського рахунку, згідно якої відповідачем була оплачена сума боргу з орендної плати в розмірі 200грн.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Державним Відкритим акціонерним товариством «Шахтобудмонтажне управління №9» Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» м. Горлівка (далі – орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елта» був підписаний договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №11 від 01.02.2003р., згідно якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування окреме індивідуальне майно – нежитлове приміщення (приміщення №39 – за даними технічного паспорту, внутрішньою площею 17,7м2), розміщене за адресою 84601, м. Горлівка, вул. Гагаріна, 34 в двоповерховій адміністративній будівлі.

Відповідно до розділу 2 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №11 від 01.02.2003р. орендар вступає в строкове платне користування майном в термін вказаний в договорі, але не раніше дати підписання стороною цього договору та акта приймання-передачі майна.

Між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі об'єкту оренди.

Пунктом 10.1 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №11 від 01.02.2003р. встановлено, що договір укладено на 3 роки з 01.02.2003р. по 01.02.2006р.

Пунктом 10.6 вищезазначеного договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи (подальше користування майном, не передання майна орендодавцю, відсутність заяв про припинення договору, пояснення представника позивача) договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №11 від 01.02.2003р. є чинним на теперішній час.

Відповідно до пункту 3.1 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №11 від 01.02.2003р. орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України становить за грудень (базовий) місяць 2002р. 71грн.68коп. (без ПДВ) Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди – лютий 2003р визначається шляхом коригування орендної плати за грудень 2002р. на індекс інфляції за січень і лютий 2003р.

Додатковою угодою №1 від 01.06.2007р. сторони внесли зміни до пункту 3.1 договору оренди та визначили, що орендна плата становить за червень 2007р. (базовий місяць) 266грн.41коп. (без ПДВ)

Пунктом 3.2 договору оренди встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 3.3 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №11 від 01.02.2003р. орендна плата перераховується орендарем в розмірі 100% з урахуванням ПДВ не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач наполягає на тому, що внаслідок несплати орендної плати за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. виникла заборгованість в розмірі 3679грн.02коп.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач не мав підстав для ухилення від виконання обов'язку оплати орендної плати за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. в розмірі 3679грн.02коп.

Під час судового провадження позивачем була частково сплачена заборгованість з орендної плати в розмірі 200грн. Наведене є підставою для припинення провадження у справі на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 5.3 вищезгаданого договору орендар зобов'язується оплату наданих комунальних послуг здійснювати згідно рахунків орендодавця до 10 числа місяця, наступного за звітним.

На підставі доданих до суду матеріалів позивач наполягає на стягненні з відповідача 1912грн.34коп. боргу з оплати комунальних послуг за період з жовтня 2008р. по травень 2009р.

Як вбачається з наданих позивачем матеріалів, вартість комунальних послуг, що мають сплачуватись відповідачем розраховувалась позивачем пропорційно орендованої площі.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” №1875-IV від 24.06.2004р. комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Дослідивши надані позивачем документи (рахунки на оплату №132 від 31.10.2008р. на суму 537грн.49коп., №125 від 31.10.2008р. на суму 963грн.18коп., №145 від 28.11.2008р. на суму 682грн.36коп., №163 від 30.12.2008р. на суму 788грн.66коп., №3 від 30.01.2009р. на суму 838грн.61коп., №19 від 27.02.2009р. на суму 752грн.28коп., №30 від 31.03.2009р. на суму 802грн.16коп., №39 від 30.04.2009р. на суму 687грн.25коп., №49 від 29.05.2009р. на суму 309грн.74коп.; акти надання послуг №139 від 31.10.2008р. на суму 537грн.49коп., від 31.10.2008р. на суму 963грн.18коп., №151 від 28.11.2008р. на суму 682грн.36коп., №169 від 30.12.2008р. на суму 788грн.66коп., №2 від 30.01.2009р. на суму 838грн.61коп., №14 від 27.02.2009р. на суму 752грн.28коп., №25 від 31.03.2009р. на суму 802грн.16коп., №34 від 30.04.2009р. на суму 687грн.25коп., №41 від 29.05.2009р. на суму 309грн.74коп.; розрахунки витрат на утримання адміністративної будівлі, комунальні послуги за жовтень 2008р. на суму 78грн.26коп., за листопад 2008р. на суму 198грн.98коп., за грудень 2008р. на суму 282грн.03коп., за січень 2009р. на суму 315грн.77коп., за лютий 2009р. на суму 232грн.72коп., за березень 2009р. на суму 268грн.38коп., за квітень 2009р. на суму 167грн.02коп., за травень 2009р. на суму 73грн.), суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1912грн.34коп. боргу з оплати комунальних послуг за період з жовтня 2008р. по травень 2009р.

Позивач також наполягає на стягненні з відповідача сум нарахованої пені за прострочення плати орендної плати в розмірі 288грн.14коп. та за прострочення комунальних платежів в розмірі 147грн.90коп.

Відповідно до пункту 3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день сплати.

Пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні  санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996р. регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено дотримання позивачем вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо строків нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, внаслідок чого, вимога про сплату пені за прострочення плати орендної плати в розмірі 288грн.14коп. та за прострочення комунальних платежів в розмірі 147грн.90коп. підлягає задоволенню.

За статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Частиною 6 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як встановлено судом, підставою для звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №11 від 01.02.2003р. було невиконання відповідачем істотних умов договору щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати, наслідком чого стало утворення заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. в розмірі 3679грн.02коп.

Відповідач не спростував факт наявності вищевказаних порушень та не надав відповідні докази. Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем обов'язків за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №11 від 01.02.2003р. підтверджений судом.

Отже, викладене, за висновком суду, вказує на наявність достатньої у розумінні частини 3 статті 291 Господарського кодексу України підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди (з усіма додатками).

Положення ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України вимагають дотримання порядку розірвання, встановленого ст. 188 Господарського кодексу України. Проте, у світлі приписів ст. 124 Конституції України та висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 09.07.2002р. №15-рп/2002 обставини дотримання/недотримання такого порядку взагалі не впливають на можливість застосування судовим відповідного способу захисту порушених прав позивача.

За таких обставин, вимоги позивача про дострокове розірвання спірного договору  підлягають задоволенню у повному обсягу.

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги Відкритого акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління №9» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елта» м. Горлівка в частині стягнення суми боргу з орендної плати за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. в розмірі 3479грн.02коп., суму боргу з оплати комунальних послуг за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. в розмірі 1912грн.34коп., суму пені в розмірі 288грн.14коп. за прострочення орендних платежів та пеню за прострочення комунальних платежів в розмірі 147грн.90коп. та розірвання договору оренди №11 від 01.02.2003р.

Провадження в частині стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 200грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору та віднесенням на відповідача судових витрат в цій частині.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Державного Відкритого акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління №9» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елта» м. Горлівка про стягнення суми боргу в розмірі 5591грн.36коп. та пені в розмірі 436грн.04коп. та розірвання договору оренди №11 від 01.02.2003р. – задовольнити частково.

Розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №11 від 01.02.2003р., укладений між Державним Відкритим акціонерним товариством «Шахтобудмонтажне управління №9» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» м. Горлівка та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елта» м. Горлівка

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елта» м. Горлівка (84605, м. Горлівка, вул. Великан, буд. 5, кв. 51, ЄДРПОУ 20364879) на користь Державного Відкритого акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління №9» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» м. Горлівка (84601, м. Горлівка, вул. Гагаріна, 34, ЗКПО 00180092) суму боргу з орендної плати за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. в розмірі 3479грн.02коп., суму боргу з оплати комунальних послуг за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. в розмірі 1912грн.34коп., суму пені в розмірі 288грн.14коп. за прострочення орендних платежів та пеню за прострочення комунальних платежів в розмірі 147грн.90коп., суму державного мита в розмірі 102грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312грн.50коп.

Припинити провадження в частині стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 200грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 23.07.2009р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

               Суддя                                                                                                            Новікова Р.Г.                               

Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи