Постанова

від 08.09.2009 по справі 33/147пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/147пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.09.2009 р.                                                                   справа № 33/147пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Курчева В.О. за дов. № 01/263 від 25.08.09р.

від відповідача:Чернишенко А.О. за наказом № 6 від 04.04.09р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Елта»м. Горлівка Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від23.07.2009 року

по справі№ 33/147пд (суддя Новікова Р.Г.)

за позовомДержавного відкритого акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління № 9»дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд»м. Горлівка Донецької області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Елта»м. Горлівка Донецької області

про          стягнення суми боргу у розмірі 5308,66 грн., пені в сумі 473,34 грн. та розірвання договору оренди № 11 від 01.02.2003р.

          Державне відкрите акціонерне товариство «Шахтобудмонтажне управління № 9»дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд»м. Горлівка Донецької області (далі по тексту позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елта»м. Горлівка Донецької області (далі по тексту відповідач) про стягнення суми боргу 5308,66 грн., пені в розмірі 473,34 грн. та розірвання договору оренди № 11 від 01.02.2003р.

          На підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач звернувся до господарського суду з листом № 07/210 від 08.07.2009р. та просить збільшити позовні вимоги за рахунок заборгованості за травень 2009р. та стягнути з відповідача суму боргу 5591,36 грн. та пеню в розмірі 436,04 грн.

          Рішенням від 23.07.09р. по справі № 33/147пд господарський суд Донецької області позовні вимоги позивача задовольнив частково. Розірвано договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 11 від 01.02.2003р., укладений між сторонами по справі. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу з орендної плати за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. в розмірі 3479,02 грн., суму боргу з оплати комунальних послуг за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. в розмірі 1912,34 грн., суму пені в розмірі 288,14 грн. за прострочення орендних платежів та пеню за прострочення комунальних платежів в розмірі 147,90 грн., а також судові витрати.

          Припинено провадження по справі в частині стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 200 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

          Рішення суду мотивовано тим, що у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів у відповідача утворилась заборгованість за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. в розмірі 3679,02 грн., яка доведена відповідними доказами та матеріалами справи.

          Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Донецької області від 23.07.09р. по справі № 33/147пд в частині розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 11 від 01.02.03р. та стягнення суми боргу по орендній платі за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. в розмірі 3479,02 грн., а також суми пені в розмірі 288,14 грн. за прострочення орендних платежів та прийняти нове рішення.

          Заявник апеляційної скарги вважає,  що зазначене вище рішення суду необґрунтоване та постановлено внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, що в свою чергу призвело до прийняття судом першої інстанції невірного рішення.

          На думку заявника скарги, суд, вирішуючи справу по суті та постановляючи рішення не прийняв до уваги, що відповідачем була здійснена часткова оплата заборгованості по орендній платі в сумі 1963,18 грн.

          Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Донецької області від 23.07.09р. по справі № 33/147пд залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу –без задоволення, оскільки її доводи безпідставні.

          В судовому засіданні повноважні представники сторін висловилися на підтримку своїх доводів, викладених в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

          Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2003р. між сторонами по справі  був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 11 (далі по тексту договір), згідно якого орендодавець (позивач по справі) передав орендарю (відповідач по справі) в строкове платне користування окреме індивідуальне майно –нежитлове приміщення (приміщення № 39 –за даними технічного паспорту, внутрішньою площею 17,7 кв.м), розташоване за адресою: 84601, м. Горлівка, Донецької області, вул. Гагаріна, 34 в двоповерховій адміністративній будівлі.

Відповідно до розділу 2 договору орендар вступає в строкове платне користування майном в термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання стороною цього договору та акту приймання-передачі майна.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір укладено на 3 роки з 01.02.2003р. по 01.02.2006р.

Пунктом 10.6 договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміні цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за грудень (базовий місяць) 2002р. з розрахунку 71,68 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди –лютий 2003р. визначається шляхом коригування орендної плати за грудень 2002р. на індекс інфляції за січень і лютий 2003р.

Додатковою угодою № 1 від 01.06.2007р. сторони внесли зміни до п. 3.1 договору оренди та визначили, що орендна плата становить без ПДВ за червень (базовий) місяц 2007р. 266,41 грн.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.3 договору орендна плата перераховується орендарем в розмірі 100% з урахуванням ПДВ не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 5.3 договору обов'язком орендаря є здійснення оплати наданих комунальних послуг згідно рахунків орендодавця до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Внаслідок порушення відповідачем строків оплати за ним утворилась заборгованість по орендній платі та сплаті комунальних послуг.

На адресу відповідача 13.01.09р. надіслана претензія № 07/8 з вимогою перерахувати заборгованість по орендній платі в розмірі 3028,36 грн. на поточний рахунок позивача, яка отримана відповідачем 16.01.09р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Відповідач на претензію позивача не відповів та заборгованість не сплатив, внаслідок чого останній звернувся до господарського суду Донецької області з вимогою стягнути з ТОВ «Елта»суму заборгованості в розмірі 5308,66 грн., пеню в розмірі 473,34 грн. та розірвати договір оренди, у зв'язку з простроченням платежів з орендної плати більш ніж за 3 місяця, яка рішенням від 23.07.09р. по справі № 33/147пд задоволена частково.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржуване рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Донецької області підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корсить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші  тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Абзац 2 п. 1 ст. 193 ГК України передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню та псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Крім того, згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Позивач просить стягнути з відповідача орендну плату за період жовтень 2008р.-травень 2009р. в розмірі 5591,36 грн. з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка складається із заборгованості по орендній платі в сумі 3679,02 грн. та заборгованості за надання комунальних послуг в розмірі 1912,34 грн.

Відповідачем в ході розгляду справи було сплачено 200 грн. за орендну плату, у з'язку з чим суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в цій частині позову на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Оскільки відповідно до статей 202 ГК України та 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином, а відповідачем не були виконані грошові зобов'язання (акти звірки взаємних розрахунків), то таким чином вимога про стягнення боргу з орендної плати та оплати комунальних послуг за період з жовтеня 2008р. по травень 2009р. в сумі 5391,36 грн. задоволена господарським судом відповідно до діючого законодавства та з урахуванням часткового перерахування 200 грн.

Щодо стягнення пені за прострочення оплати орендних платежів в сумі 288,14  грн. за період з жовтень 2008р. –травень 2009р., то суд першої інстанції обґрунтовано та у відповідності до діючого законодавства задовольнив стягнення в цій частині позову, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що орендар несе відповідальність у випадку несвоєчасної або не у повному обсязі оплати орендних платежів - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Тому рішення в цій частині є законним та обґрунтованим.

Однак, апеляційна інстанція не погоджується з висновком господарського суду щодо стягнення пені за прострочення комунальних платежів в розмірі 147,90 грн., оскільки сторонами по справі не була передбачена в договорі оренди № 11 від 01.02.03р. відповідальність у вигляді пені за прострочення оплати наданих комунальних послуг. Тому у задоволенні позовних вимог в цій частині рішення слід відмовити.

Що стосується вимоги позивача про дострокове розірвання договору оренди № 11 від 01.02.03р., то суд першої інстанції вірно прийшов до висновку розірвати спірний договір, з чим погоджується апеляційна інстанції посилаючись на наступне.

Так, ч. 6 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до положень ст. 18 зазначеного вище Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 11 від 01.02.2003р. було невиконання відповідачем істотних умов договору щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати, наслідком чого стало утворення заборгованості з орендної плати за період жовтень 2008р.- травень 2009р. в розмірі 3679,02 грн.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області в цій частині задоволення позовних вимог обґрунтоване та відповідає діючому законодавству.

Що стосується інших доводів заявника апеляційної скарги, то вони апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та наданими у судове засідання апеляційної інстанції актами звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елта»м. Горлівка Донецької області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 23.07.09р. по справі № 33/147пд частково скасувати.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елта»м. Горлівка Донецької області пені за прострочення комунальних платежів в розмірі 147,90 грн. відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 23.07.09р. по справі № 33/147пд залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елта»(84605, м. Горлівка, Донецької області, вул. Великан, 5/51, ЄДРПОУ 20364879 на користь Державного Відкритого акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління № 9»Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд»(84601 м. Горлівка, Донецької області, вул. Гагаріна, 34, ЗКПО 00180092) суму боргу з орендної плати за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. в розмірі 3479,02 грн., суму боргу з оплати комунальних послуг за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. в сумі 1912,34 грн., суму пені в розмірі 288,14 грн. за прострочення орендних платежів, суму державного мита при поданні позову в розмірі 96,11 грн., суму державного мита при поданні апеляційної скарги в сумі 48,05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 294,46 грн.

          Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий          

Судді:          

Надруковано 5 примірників: 1.у справу; 2.позивачу, 3.відповідачу, 4.ГСДО, 5.ДАГС