Рішення

від 21.07.2009 по справі 11/142-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/142-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 липня 2009 р.           Справа 11/142-09

за позовом         товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт –ХХІ століття»,

                           Республіка Україна, м. Вінниця

до                        відкритого акціонерного товариства «Мотовелло»,

                           Республіка Білорусь, м. Мінськ                              

про                      стягнення 15 566,26 доларів США.

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т.Кармаліта, за участю представників:

від позивача            -  В. Голюк керівник;

від  відповідача       -  не з‘явився.    

СУТЬ СПОРУ:

 Заявлено позов про стягнення  з відкритого акціонерного товариства «Мотовелло»заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом № 01-12 від 30.11.2007р. в загальному розмірі 15 566,26 дол. США, з яких: 14 825 дол. США –основний борг та 741,25 дол. США –пеня.

В процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог, про що подав заяву від 21.07.2009р., в якій зменшує позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 741,25 дол. США.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного зовнішньоекономічного  контракту № 01-12 від 30.11.2007р. позивачем протягом 2008 року виготовлено та поставлено відповідачу продукцію загальною вартістю 72 375 дол. США . Відповідно до п. 5.5. контракту розрахунки за поставлену продукцію мали здійснюватись у формі 50% передоплати та 50% розрахунків за фактом поставки продукції протягом 20 банківських днів. Відповідач свої зобов‘язання за контрактом в частині проведення розрахунків виконав частково, перерахувавши позивачу 57 550 дол. США, в зв‘язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 14 825 дол. США.

Відповідач у відзиві № 49юр/168 від 20.07.2009р. визнає борг перед позивачем за зовнішньоекономічним контрактом № 01-12 від 30.11.2007р. та вказує, що розрахунки за не проведені  у строки визначені контрактом в зв‘язку з скрутним фінансовим  становищем товариства. Окрім того, відповідач просить розглянути справу за відсутності його представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вони є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, а тому вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та розглянути спір без участі його представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

30 листопада 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ХХІ-століття»(позивач) та відкритим акціонерним товариством «Мотовелло»(відповідач) укладено зовнішньоекономічний контракт № 01-12 за умовами якого позивач зобов‘язався виготовити та поставити у 2008 році продукцію в номенклатурі, цінах, кількості та у строки, вказаних у специфікаціях, які являються невід‘ємною частиною даного контракту, а відповідач зобов‘язався прийняти та оплатити поставлену продукцію.

23.07.2008р. між сторонами укладено додаткову угоду до контракту № 01-12 від 30.11.2007р. за умовами якої підписано нову редакцію специфікації № 2  від 23.07.2008р..

16.03.2009р. між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до контракту № 01-12 від 30.11.2007р. за умовами якої контракт доповнено пунктом 9.3. наступного змісту: «Спори між сторонами передаються на вирішення до господарського суду України у відповідності з діючим законодавством України».

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що  господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України «Про господарські суди», цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності  ратифікованої постановою Верховної ради України від 19.12.1992р., визначено, що компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.   

За таких обставин, суд  вважає, що даний спір підлягає розгляду господарським судом Вінницької області.

На виконання умов контракту позивачем виготовлено та поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 72 375 дол. США, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 0019611 від 19.12.2007р., № 0004390 від 22.04.2008р., № 0027965 від 30.07.2008р., № 633561 від 18.09.2008р..

Відповідно до   п. 5.5 контракту  розрахунки за поставлену продукцію проводяться 50% передоплати і 50% по факту поставки на протязі 20 банківських днів.

Як свідчать матеріали справи, зокрема меморіальні валютні ордери № 11 від 23.10.2007р., № 467 від 21.02.2008р., № 137 від 06.03.2008р., № 140 від 27.05.2008р., № 195 від 29.07.2008р., № 212 від 08.09.2008р.,  відповідач взяті на себе зобов‘язання за контрактом  виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 57 550 дол. США. Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 14 825 дол. США, що підтверджується також в обопільно підписаному акті звірки розрахунків від 01.03.2009р..

30.10.2008р. позивачем направлено відповідачу претензію за № 28 з пропозицією виконати взяті на себе зобов‘язання за контрактом, перерахувавши на рахунок позивача 14 825 дол. США, яку останній залишив без відповіді та задоволення.

В силу ст. 712 Цивільного  кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин,  один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Зважаючи на наведене, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 14 825 дол. США  є обґрунтованими та   підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст.  43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.  

Враховуючи, що відповідач визнає наявність заборгованості за контрактом,  а вище вказані позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають  фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже позов підлягає  задоволенню з розподілом судових витрат  за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

 Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Мотовелло»(Республіка Білорусь, м. Мінськ, пр. Партизанський, 8, УНН 190017558, ОКПО 05544609) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт –ХХІ століття»(Республіка Україна, м. Вінниця, вул. Пирогова, 146/81, код 31836162) 14 825 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять п‘ять) дол. США боргу, 148 (сто сорок вісім) доларів 25 центів США -  витрат пов'язаних зі сплатою державного мита,  287 (двісті дев‘яносто сім) грн. 81 коп. –  витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.

4.          Копію рішення направити сторонам  рекомендованим листом.

                                                                           Рішення оформлено та підписано 22.07.2009р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21100, Ренспубліка України, м. Вінниця, вул. Пирогова, 146/81)

3 - відповідачу (220765, Республіка Білорусь, м. Мінськ, пр. Партизанський, 8)