Рішення

від 23.07.2009 по справі 40/172

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/172

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.07.09 р.                                                                                                       Справа № 40/172                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом  відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго”,

м. Київ в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС, м. Світлодарськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Антип Арт-Будівництво”,              м. Горлівка

про стягнення 4 999 грн. 37 коп.   

за участю:

представників сторін:

від позивача: Скульський С.І. - юрисконсульт

від відповідача:  не з'явився

           Суть спору: відкрите акціонерне товариство „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго”  в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС звернулось до господарського суду з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Антип Арт-Будівництво” про стягнення основного боргу за лізинговими платежами у сумі 3 606 грн. 72 коп., пені в сумі 707 грн. 53 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, інфляційних в сумі 594 грн. 90 коп. та трьох процентів річних у сумі 90 грн. 22 коп. та повернення автонавантажувача 40810, інвентарний номер 14627, реєстраційний номер 14111 ТК, заводський номер 5625 відкритому акціонерному товариству  „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” по акту приймання-передачі згідно договору оперативного  лізингу № 16-Л від 01.08.04р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.      

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

До прийняття рішення по справі до канцелярії суду з боку позивача надійшла заява про фіксацію судового процесу технічними засобами, однак безпосередньо в судовому засіданні представник позивача не використав своє право та не наполягав на заяві.

Позивач уточнив позовні вимоги в порядку ст. 22 ГПК України  та намагається стягнути з відповідача основний борг за лізинговими платежами в сумі 3 606 грн. 72 коп., пеню в сумі 707 грн. 53 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, інфляційні в сумі 594 грн. 90 коп. та три проценти річних в сумі 90 грн. 22 коп. згідно договору оперативного  лізингу № 16-Л від 01.08.04р.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Судом прийнято до уваги, що учасниками  судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб'єкти господарювання.

Позов мотивовано тим, що між відкритим акціонерним товариством „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго”, далі Лізингодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю “Художньо-будівельний комбінат „Візантія”, далі Лізингоодержувач, був укладений договір оперативного лізингу (оренди) від 01.09.04р. за №16-Л,  далі договір.

За умовами цього договору Лізингодавець передав Лізингоодержувачу в строкове платне користування з метою використання при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт на території Лізингоодержувача, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Горлівка, вул. Б. Макухи, 43, окреме індивідуально визначене нерухоме майно лізингодавця: Автонавантажувач 408-14, далі – об'єкт лізингу, що знаходиться на балансі Лізингодавця.   

Крім того, до вищевказаного договору сторонами також були укладені додаткові угоди від 16.11.07р., 29.02.08р., 15.10.08р.

Згідно Додаткової угоди №2 до договору оперативного лізингу від 01.08.04р. №16-Л, укладеної 16.11.07р., у зв'язку із припиненням діяльності товариства з обмеженою відповідальністю „Художньо-будівельний комбінат „Візантія” шляхом його реорганізації та приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю „Антип Арт-Будівництво” сторони прийшли до угоди, що Лізингоодержувачем за даним договором слід вважати товариство з обмеженою відповідальністю „Антип Арт-Будвництво” в особі генерального директора Антипа П.І. та змінити у п. 1.1 договору адресу, за якою розміщено об'єкт оперативного лізингу виклавши і прийнявши його до виконання у наступній редакції: 84632, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Геологічна, 9.

Пункт 1.1 договору було змінено Додатковою угодою №3 від 29.02.08р. і викладено у наступній редакції: Лізингодавець передає, а Лізингоодержувач приймає в строкове платне користування з метою використання при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт на території Лізингоодержувача, розташованого за адресою: 84632, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Геологічна, 9, окреме індивідуально визначене рухоме майно: автонавантажувач 40810, що є власністю Лізингодавця та знаходиться на балансі Вуглегірської ТЕС і має наступні характеристики: інвентарний номер 14627, реєстраційний номер 14111 ТК, рік випуску – 1997, заводський номер виробу – 5625, номер двигуна – 10435, номер шасі – 3465, вантажопідйомність – 5000 кг, висота підйому – 3300 мм.  

Відповідно до приписів пункту  2.2 вступ Лізангоодержувача у користування об'єктом лізингу настає з дати підписання акту приймання-передачі об'єкту лізингу і останній вважається переданим Лізингоодержувачу з дати підписання акту приймання-передачі.

Пунктами 11.1 та 11.4 договору передбачено, що строк лізингу складає 11 календарних місяців з дати прийняття об'єкту лізингу за актом приймання-передачі та вважається продовженим на той самий строк, якщо  жодна сторона не повідомить іншу за 1 місяць до закінчення строку дії цього договору про закінчення строку його дії.

За умовами договору його може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Вартість об'єкту лізингу є ринковою та дорівнює 25 399 грн. 98 коп.

Щодо сплати лізингових платежів, то вони вносяться в грошовій формі шляхом перерахування 100% передплати Лізингоодержувачем на рахунок Лізингодавця не пізніше останнього числа місяця, що передує розрахунковому, як це передбачено  пунктами 3.4 та 4.1.2 договору, тобто строк сплати між сторонами не визначено.

Лізингодавцем належним чином були виконані умови договору, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоотримувачу на підставі підписаного акту приймання-передачі майна від 27.08.04р.

              Проте всупереч прийнятих обов'язків, Лізингоотримувач зобов'язання за договором щодо своєчасної сплати періодичних лізингових платежів виконав не в повному обсязі, тобто не сплатив виставлені Лізингодавцем рахунки – фактури лізингові платежі в строк, визначений договором. Таким чином, станом на 30.04.09р. у нього виникла основна заборгованість в сумі  3 606  грн. 72 коп.

              Згідно п. 10.4 договору за порушення Лізингоодержувачем термінів проведення розрахунків він сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день такого прострочення, але сплата пені не звільняє винну сторону від виконання зобов'язання.   

             Оскільки Лізингоодержувач не виконав свої зобов'язання у повному обсязі, Лізингодавець намагається стягнути з нього пеню в сумі 433 грн. 99 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді сплати лізингових платежів за період прострочення з 16.05.08р. по 16.11.08р.  

     Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

     Інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Лізингодавець намагається стягнути з Лізингоодержувача три проценти річних в сумі 90 грн. 22 коп. та інфляційні в сумі 594 грн. 90 коп. за період прострочення з 01.11.07р. по 01.04.09р. за договором оперативного лізингу №16-Л від  01.08.04р.

 Крім того, позивачем заявлені вимоги повернути автонавантажувач 40810, інвентарний номер 14627, реєстраційний номер 14111 ТК, заводський номер 5625 (ринкова вартість якого складає 28 661 грн. 44 коп.) відкритому акціонерному товариству „Центренерго” за актом приймання-передачі, тому що за умовами п. 14.7 договору Лізингодавець має право вимагати повернення в безспірному порядку  об'єкту лізингу, якщо Лізингоодержувач не оплатив лізингові платежі протягом двох місяців.

   Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

Згідно ст. 806 ЦК України за договором Лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених п. 2 ст. 806 ЦК України та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

        Стаття 292 ГК України дає наступне визначення лізингу, що це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однієї стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника  (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно п. 2 ст. 292 ГК України, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів – фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

За ч. 1 ст. 292 ГК України, лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить  лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням ізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.  

За приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Лізингодавцем на адресу Лізингоодержувача було направлено вимогу №37/3286 від 06.05.08р., згідно якої кредитор пропонував погасити заборгованість за договором, але відповіді на цю вимогу не надійшло, що підтверджено матеріалами справи, тобто відповідач свої зобов'язання за договором не виконав.

Статтями 526 ЦК України, 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняються виконанням проведеним належним чином за приписами ст. 599 ЦК України та ст. ст. 202, 203 ГК України.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу  в сумі 3 606 грн. 72 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.   

Пункт 6 статті 232 ГК України передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому позовні вимоги з урахуванням вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 433 грн. 99 коп. за період прострочення з 16.05.08р. по 16.11.08р. за договором оперативного лізингу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У задоволенні позову щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Антип Арт-Будівництво” решти пені в сумі 273 грн. 54 коп. за прострочення виконання умов договору оренди оперативного лізингу слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не був встановлений договором та законом, то позовні вимоги щодо стягнення трьох процентів річних в сумі  90 грн. 22 коп. та збитків від інфляції в сумі 594 грн. 90 коп. за прострочення виконання грошових зобов'язань також вважаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Коло повноважень відособленого  підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь. Таким чином, вимоги позивача про повернення спірного майна на адресу структурного підрозділу спростовуються тим, що повернення майна  згідно вимог статті 55 ГК України повинно здійснюватися на користь юридичної особи - відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго”.

Оскільки Лізингоодержувач не оплатив лізингові платежі протягом двох місяців, то позовні вимоги щодо повернення автонавантажувача 40810, інвентарний номер 14627, реєстраційний номер 14111 ТК, заводський номер 5625 відкритому акціонерному товариству „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” за актом приймання-передачі також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та по забезпеченню судового процесу, згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних  вимог.

За згодою представника позивача, присутнього у судовому засіданні, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, згідно ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 526, 530, 599, 625, 806 ЦК України від 2003р. ,          п. 6 ст. 232, ст. 292 ГК України, ст.ст. 22, 45, 49, ст.ст. 82, 84, ч.ч. 2, 3, ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.           Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Антип Арт-Будівництво” протягом тридцяти денного строку з дня набрання рішенням законної сили повернути автонавантажувач 40810, інвентарний номер 14627, реєстраційний номер 14111 ТК, заводський номер 5625 відкритому акціонерному товариству  „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго”  за актом приймання-передачі, видавши наказ.

3.            Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Антип Арт-Будівництво”, 84632, Донецька область, м. Горлівка, вул. Геологічна, 9,                           п/р 2600179305 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, ід. код 35152117, на  користь:

-          відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго”, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1, п/р 26008302872 у ГОУ ВАТ „Державний ощадний банк України” м. Київ, МФО 300465, ід. код 22927045, основний борг в сумі 3 606 грн. 72 коп., пеню в сумі 433 грн. 99 коп., три проценти  річних в сумі  90 грн. 22 коп., збитки від інфляції в сумі 594 грн. 90 коп., державне мито в сумі 181 грн. 41 коп. та витрати по забезпеченню судового процесу в сумі             111 грн. 54 коп., видавши наказ.

  4. У задоволенні позову щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Антип Арт-Будівництво” решти пені в сумі 273 грн. 54 коп. відмовити.

  5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Суддя                                                                                                            Підченко Ю.О.