Ухвала

від 16.09.2014 по справі 804/1838/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2014 рокусправа № 804/1838/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді:          Коршуна А.О. (доповідач)

           суддів:           Юхименка О.В. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання:          Надточій В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року у справі №804/1838/14

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМКО»

до:

про:Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

28.01.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМКО» (далі - ТОВ «СЕМКО») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі – Дніпропетровська митниця) про визнання протиправними та скасування рішень / а.с. 3-9/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №804/1838/14 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в межах укладеного ним з «LIGHT BUSINESS MANAGEMENT LTD» (продавець) зовнішньоекономічного контракту №SC2013002 від 12.03.2013р. продавцем було здійснено поставку товару – персик заморожений - 25000кг., на митну територію України, з метою здійснення митного оформлення товару позивачем було подано відповідачу ДМВ №110050004/2013/006392 від 29.10.2013р. у якій митна вартість цього товару була визначена за основним методом - ціною контракту, на рівні 0,84 долари США за 1 кг., загальна митна вартість склала 167853грн., для підтвердження заявленої митної вартості позивачем було надано митному органу контракт №SC2013002 від 12.03.2013р., специфікацію №2 від 26.08.2013р., інвойс від 30.08.2013р., пакувальний лист від 10.09.2013р., коносамент, сертифікати на товар, але митний орган під час проведення консультацій зобов'язав позивача протягом 10-ти днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої ним митної вартості, на виконання вимог митниці позивачем було надано митниці додаткові документи на обґрунтування заявленої митної вартості товару: договір продавця з виробником задекларованого товару, комерційний інвойс виробника, прайс-лист виробника, калькуляцію продавця, експертний висновок КП ДТПП №Є-246 , декларацію країни експорту від 11.09.2013р., договір страхування з інвойсом на оплату, інвойс на фрахт №3245; але внаслідок проведених консультацій підприємством було надано додаткові докази – переклади, лінійний коносамент, сервісний коносамент, листи експедитора щодо включення витрат на перевантаження до загальної суми фрахту, калькуляцію виробника, але незважаючи на надані позивачем документи, митним органом 01.11.2013р. було прийнято рішення про коригування митної вартості №110000003/2013/000114/2, яким відповідачем для визначення митної вартості задекларованого товару було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-б метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів і митна вартість ввезеного позивачем товару – персик заморожений , була визначена на рівні 1,42 долара США за 1 кг., та позивачем було проведено митне оформлення задекларованого товару за визначеною митним органом митною вартістю за ВМД №110050004/2013/006487 під гарантію, у подальшому позивачем на підтвердження заявленої ним митної вартості товару - персик заморожений на рівні 0,84 долара США за 1кг., було подано митному органу додаткові документи: лист експедитора про відсутність спеціальних умов поставки, прайс-листи трьох виробників замороженого персику, але 14.01.2014р. митницею було прийнято рішення №17-11-2/245 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, позивач вважає такі рішення митного органу щодо визначення митної вартості задекларованого позивачем товару необґрунтованими та безпідставними оскільки з метою здійснення митного оформлення цього товару позивачем надано митному органу усі наявні в нього документи стосовно зазначеної митної вартості товару за ціною договору, який є основним методом визначення митної вартості, відповідач безпідставно керувався під час прийняття рішення про визначення митної вартості виключно інформацією щодо подібних (аналогічних), тому просив визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості №110000003/2013/000114/2 від 01.11.2013р. та рішення про відмову у визнанні заявленої митної вартості №17-11-2/245 від 14.01.2014р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014р. у справі №804/1838/14 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці про корегування митної вартості №110000003/2013/000114/ від 01.11.2013р., в іншій частині позовних вимог відмовлено. (суддя Златін С.В.) / а.с. 129-136/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 108-114/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини, які мали значення для вирішення справи, та було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції від 27.02.2014р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 184-190/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи об'єктивно та повно з'ясовано усі обставини справи, надано оцінку усім доказам, які були надані суду сторонами у справі під час її розгляду, та постановлено у справі рішення без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу митниці залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 27.02.2014р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги та матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що позивачем у даній справі було укладено зовнішньоекономічний контракт з «LIGHT BUSINESS MANAGEMENT LTD» (продавець) №SC2013002 від 12.03.2013р. / а.с. 14-19/, в межах якого продавцем, відповідно до специфікації №2 до контракту / а.с. 20/, було здійснено поставку товару – персик заморожений (кубик 10х10), 25000кг.; митне оформлення вказаного товару здійснювалось позивачем на підставі поданої ним до Дніпропетровської митниці ДМВ №110050004/2013/006392 від 29.10.2013р. / а.с. 11-13/, при цьому митна вартість цього товару була визначена позивачем за основним методом - ціною контракту – відповідно до ст. 58 Митного кодексу України , на рівні 0,84 долара США за 1 кг., митна вартість товару склала 167853грн.

Для підтвердження заявленої митної вартості вищезазначеного товару, позивачем разом з вищезазначеною ДМВ було надано митниці : контракт № SC2013002 від 12.03.2013р., специфікацію № 2 від 26.08.2013р., інвойс № YIJIA2013205 від 30.08.2013р., пакувальний лист від 10.09.2013р.; коносамент DALLEG1309001; сертифікати на товар / а.с. 14-24/.

Під час проведення консультацій стосовно визначення митної вартості задекларованого товару та заважаючи на необхідність випуску задекларованого товару у вільний обіг позивачем 30.10.2013р. було надано митному органу додаткові документи: договір продавця з виробником задекларованого товару, комерційний інвойс виробника, прайс-лист виробника, калькуляцію продавця, експертний висновок КП ДТПП №Є-246 , декларацію країни експорту від 11.09.2013р., договір страхування з інвойсом на оплату, інвойс на фрахт №3245 / а.с.25-48/, про що було зроблено відповідні записи на зворотному боці ДМВ №110050004/2013/006392 від 29.10.2013р / а.с. 11 зворотна сторона/.

За результатами розгляду додатково наданих позивачем документів на підтвердження задекларованої ним митної вартості товару у митного органу виникли сумніви щодо включення до митної вартості задекларованого позивачем товару вартості перевантаження/тимчасового зберігання товару на маршруті перевезення, зазначено про відсутність перекладу експортної декларації та договору, та також зазначено про невідповідність відомостей які зазначені у наданих документах, у зв'язку з чим позивачем 01.11.2013р. було надано митному органу переклади, лінійний коносамент, який зазначено у раніше наданій експортній декларації, сервісний коносамент, лист експедитора щодо включення витрат на перевантаження товару до загальної суми фрахту, калькуляцію виробника / а.с. 49-57/, але незважаючи на надання цих документів у відповідача виникли нові заперечення щодо наданих документів та зазначено про необхідність надання додаткових документів, що було зазначено у ДМВ №110050004/2013/006392 від 29.10.2013р. / а.с. 11-13/, та 01.01.2013р. позивачем було зазначено про ознайомлення з вимогами митного органу та про неможливість надання додаткових документів.

01.11.2013р. митним органом, відповідачем у справі було прийнято рішення про коригування митної вартості №110000003/2013/000114/2 /а.с. 58-62/, яким відповідачем для визначення митної вартості задекларованого товару було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-б метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів і митна вартість ввезеного позивачем товару – персик заморожений , була визначена на рівні 1,42 долара США за 1 кг..

Позивачем було проведено митне оформлення задекларованого товару за визначеною митним органом митною вартістю за ВМД №110050004/2013/006487 від 01.11.2013р. під гарантію /а.с. 62-66/.

У подальшому, 03.01.2014р., позивачем на підтвердження заявленої ним митної вартості товару - персик заморожений на рівні 0,84 долара США за 1кг., було подано митному органу додаткові документи: лист експедитора про відсутність спеціальних умов поставки, прайс-листи трьох виробників замороженого персику/ а.с.67-75/, але відповідач листом від 14.01.2014р. за вих. №17-11-2/245 повідомив позивача про відсутність у митниці підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості задекларованого товару – персик заморожений, про те, що рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості №110000003/2013/000114/2 від 01.11.2013р. є чинним / а.с. 76-79/.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, з приводу визначення митної вартості товару, який возиться на митну території України, врегульовано нормами Митного кодексу України (в редакції Закону України №4495-VI від 13 березня 2012р.)

Так, відповідно до ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України , визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) письмово звертатися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу або сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, у разі відсутності у них на день митного оформлення достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, або у разі їх незгоди з митною вартістю, визначеною митним органом;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.. 54 Митного кодексу України, якою регламентується порядок контролю правильності визначення митної вартості:

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати товари, що декларуються, у вільний обіг за умови забезпечення сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.

5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів у разі неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом або уповноваженою ним особою;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після завершення їх митного контролю та митного оформлення;

5) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості;

2) неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу);

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Статтею ст. 55 Митного кодексу України передбачено що:

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу;

б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа (за згодою) здійснює коригування заявленої митної вартості у строки, що не перевищують строків декларування товарів, встановлених цим Кодексом.

5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів або неможливості надати затребувані митним органом додаткові документи за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митний орган випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтування підстав, через які заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість не може бути визнана з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України визначено в ст.57 Митного кодексу України, якою передбачено що:

1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 64 Митного кодексу України передбачено, що за резервним методом митна вартість визначається :

1. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

2. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

3. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

4. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Крім цього з метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині третій статті 53 Митного кодексу України.

Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що умови поставки, які визначені у контракту №SC2013002 від 12.03.2013р., на підставі якого позивачем у справі було ввезено на митну території задекларований товар, - CIF із портом призначення на території України, а відповідно до вказаних умов поставки - витрати на страхування та перевезення товару несене продавець товару, що свідчить про те, що витрати на страхування та перевезення товару несе продавець товару згідно умов контракту, тому вартість страхування та перевезення товару жодним чином не вплинула на ціну товару, оскільки остання є незмінною для позивача, при цьому зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем під час розгляду справи контрактом, специфікацію до нього, інвойсом, пакувальним листом від 10.09.2013 року, коносаментом, з яких вбачається одна і та сама ціна за товар, яка була сплачена позивачем, при цьому необхідно зазначити, що ці документи також були надані позивачем відповідачу у справі під час митного оформлення товару за ДМВ №110050004/2013/006392 від 29.10.2013р., отже вищенаведені обставини дають можливість зробити висновок про те, що вартість товару, яка вказана у специфікації до контракту та інвойсі, є ідентичною та позивачем сплачена у повному обсязі вартість товару, яка вказана у специфікації, інвойсі, що підтверджується копіями платіжних доручень, і митна вартість задекларовано позивачем за ДМВ №110050004/2013/006392 від 29.10.2013р. товару складається з закупівельної ціни 0,67 доларів США, яка підтверджується прайс-листом від 01.08.2013 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи, а також декларацією країни експорту, вартості фрахту і страхування – 0,1464 доларів США, до якого згідно листа компанії MARISTINE S.A. від 31.10.2013 року № 321, яка надавала послуги з перевезення товару, всі витрати з навантаження та вивантаження контейнеру, а також прибутку 0,0236 доларів США., і становить 0,84 долара США / а.с. 14-24, 32-57,69-75,116-119/

Також колегія суддів вважає, за необхідне зазначити, що відповідно до експертного висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати № Є-246 від 30.10.2013р., ціни на умовах поставки CIF Одеса є нижчими ціни, яка вказана у специфікації до контракту позивача / а.с. 25-32 / .

Отже вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної адміністративної справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, дають можливість зробити висновок про відсутність наявності розбіжностей у документах, які були надані позивачем під час здійснення ним митного оформлення задекларованого за ДМВ №110050004/2013/006392 від 29.10.2013р. товару – персик заморожений, 25000кг., наявність яких перешкоджала б відповідачу визначити митну вартість товару на основним методом – за ціною договору (контракту) та надавала б підстави для застосування для визначення митної вартості задекларованого товару другорядного методу визначення митної вартості – методу 2-б – за ціною подібних (аналогічних) товарів, а тому колегія суддів вважає, що відповідач у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час прийняття рішення про коригування митної вартості №110000003/2013/000114/2 від 01.11.2013р., діяв не у межах повноважень та не у спосіб, який визначено чинним законодавством України, і суд першої інстанції зробив правильний висновок про визнання протиправним та скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень та обґрунтовано задовольнив заявлені позивачем позовні вимоги у цій частині.

Щодо решти заявлених позовних вимог, а саме визнання протиправним та скасування рішення про відмову у визнанні заявленої митної вартості, яке викладено у листі Дніпропетровської митниці за вих.. №17-11-2/245 від 14.01.2014р., то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив позивачу у задоволені цієї частини позовних вимог з огляду на те, що цей лист відповідача у справі не породжує для позивача зміни будь-яких прав та інтересів, які охороняються законом, оскільки питання визначення митної вартості задекларованого позивачем товару вирішено саме рішенням Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості №110000003/2013/000114/2 від 01.11.2013р., яке і є предметом оскарження у даній адміністративній справі і яке рішенням суду першої інстанції у даній справі визнано протиправним та скасовано.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини та ухвалено у справі законне рішення, яким заявлені позивачем позовні вимоги задоволено частково, і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, тому колегія суддів вважає необхідним постанову суду першої інстанції від 27.02.2014р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196,198,200,205,206 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014р. у справі №804/1838/14 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

          Повний текст виготовлено – 09.12.2014р.

Головуючий:                                                            А.О. Коршун

          Суддя:                                                            О.В. Юхименко

          Суддя:                                                            В.Є. Чередниченко