Постанова

від 01.10.2015 по справі 804/1838/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/67012/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.А.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семко" до Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Семко" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці про корегування митної вартості №110000003/2013/000114/ від 01.11.2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було укладено зовнішньоекономічний контракт з «LIGHT BUSINESS MANAGEMENT LTD» (продавець) № SC2013002 від 12.03.2013р., в межах якого продавцем, відповідно до специфікації № 2 до контракту, було здійснено поставку товару - персик заморожений (кубик 10х10), 25000 кг.; митне оформлення вказаного товару здійснювалось позивачем на підставі поданої ним до Дніпропетровської митниці ДМВ № 110050004/2013/006392 від 29.10.2013р., при цьому митна вартість цього товару була визначена позивачем за основним методом - ціною контракту, на рівні 0,84 долара США за 1 кг., митна вартість товару склала 167853 грн.

Для підтвердження заявленої митної вартості вищезазначеного товару, позивачем разом із ДМВ було надано митниці: контракт № SC2013002 від 12.03.2013р., специфікацію № 2 від 26.08.2013р., інвойс № YIJIA2013205 від 30.08.2013р., пакувальний лист від 10.09.2013р.; коносамент DALLEG1309001; сертифікати на товар.

Під час проведення консультацій стосовно визначення митної вартості задекларованого товару та заважаючи на необхідність випуску задекларованого товару у вільний обіг позивачем 30.10.2013р. було надано митному органу додаткові документи: договір продавця з виробником задекларованого товару, комерційний інвойс виробника, прайс-лист виробника, калькуляцію продавця, експертний висновок КП ДТПП № Є-246, декларацію країни експорту від 11.09.2013р., договір страхування з інвойсом на оплату, інвойс на фрахт № 3245.

За результатами розгляду додатково наданих позивачем документів у митного органу виникли сумніви щодо включення до митної вартості задекларованого позивачем товару вартості перевантаження/тимчасового зберігання товару на маршруті перевезення, зазначено про відсутність перекладу експортної декларації та договору, та також зазначено про невідповідність відомостей які зазначені у наданих документах, у зв'язку з чим позивачем 01.11.2013р. було надано митному органу переклади, лінійний коносамент, який зазначено у раніше наданій експортній декларації, сервісний коносамент, лист експедитора щодо включення витрат на перевантаження товару до загальної суми фрахту, калькуляцію виробника.

Проте у зв'язку з недоліками додатково наданих позивачем документів митний орган дійшов висновку про необхідність надання додаткових документів, що було зазначено у ДМВ №110050004/2013/006392 від 29.10.2013р., та 01.01.2013р. позивачем було зазначено про ознайомлення з вимогами митного органу та про неможливість надання додаткових документів.

01.11.2013р. митним органом, відповідачем у справі було прийнято рішення про коригування митної вартості №110000003/2013/000114/2, яким відповідачем для визначення митної вартості задекларованого товару було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-б метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів і митна вартість ввезеного позивачем товару - персик заморожений , була визначена на рівні 1,42 долара США за 1 кг.

Позивачем було проведено митне оформлення задекларованого товару за визначеною митним органом митною вартістю за ВМД №110050004/2013/006487 від 01.11.2013р. під гарантію.

У подальшому, 03.01.2014р., позивачем на підтвердження заявленої ним митної вартості товару - персик заморожений на рівні 0,84 долара США за 1кг., було подано митному органу додаткові документи: лист експедитора про відсутність спеціальних умов поставки, прайс-листи трьох виробників замороженого персику, але відповідач листом від 14.01.2014р. за вих. №17-11-2/245 повідомив позивача про відсутність у митниці підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості задекларованого товару - персик заморожений, про те, що рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості №110000003/2013/000114/2 від 01.11.2013р. є чинним.

Відповідно до ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8 вказаного розділу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Суди у цій справі помилково не врахували такі обставини.

Умови поставки, передбачені зовнішньоекономічним контрактом від 12.03.13 № 8С2013002, СIF Одеса, якими передбачено, що продавець зобов'язаний: за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір страхування; сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна і будь-які платежі за розвантаження товару в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Проте, надані декларантом позивача документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Крім того, митним органом за наслідками порівняння заявленої митної вартості отримано інформацію щодо іншої митної вартості ідентичних товарів ніж та вартість, яка заявлена позивачем.

Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, митниця правомірно витребувала у декларанта додаткові документи.

Проте, позивачем не надано документів, достатніх для визначення митної вартості за основним методом.

Так, Пунктом 10.1 Договору страхування від 11.09.13 №200208441.13 передбачено що застрахований вантаж перевозиться за маршрутом: Порт відправлення: Даліан (Китай), Порт призначення Одеса (Україна), Порти перевантаження/тимчасового зберігання: 1) Сінгапур; 2) Порт Саїд (Єгипет).

В наданій копії митної декларації країни експорту зазначено номер коносаменту МОLU11001259160, до митного контролю та митного оформлення надано інший коносамент DALLEG1309001 від 12.09.2013.

Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги відносно того, що зазначені обставини не дають достовірно перевірити всі складові митної вартості.

Враховуючи положення статті 254 Митного кодексу України, митним органом запропоновано декларанту надати переклад ВМД країни експорту та договору між третіми особами від 05.08.2013 № 05/08.

Додатково подані позивачем документи також не підтверджують заявлену позивачем митну вартість.

У наданій позивачем калькуляції фірми-виробника товару б/н від 20.08.13 не зазначено з якої саме сировини виготовлено товар, витрати при здійсненні заморозки та подрібненню товару на кубики, що не дає можливість чітко визначити вартість цих складових при формуванні ціни товару виробником.

Прайс-лист ВІД 01.08.13 б/н виданий виробником товару товар, але в даному прайс-листі міститься посилання лише на той товар, що відповідає асортименту зазначеному у контракті на поставку товару та інвойсах. Тобто, даний прайс-лист видано безпосередньо для даної поставки товару, хоча вищезазначений виробник товару відповідно до інформації свого офіційного сайту в мережі Інтернет пропонує споживачам різноманітну плодово-овочеву продукцію, не обмежуючись лише позиціями товарів, що поставлялися на адресу продавця та кінцевому споживачеві ТОВ СЕМКО».

Серед додаткових документів позивачем подано висновки Торгово-промислової палати про вартісні характеристики товару. Проте, статтями 3, 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що одним із завдань торгово-промислових палат є надання довідково-інформаційних послуг та практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому і зовнішньому ринках. Разом з цим, торгово-промислові палати наділені правом на прийняття замовлень українських та іноземних підприємців, які полягають в проведенні експертизи стосовно якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) та визначенні їх вартості, проте право на визначення митної вартості товарів торгово-промисловими палатами не закріплене у нормах чинного законодавства.

Наданий лінійний коносамент містить посилання щодо типу контейнеру-рефрижератор. Наведена у рахунку від 17.10.13 №3245 вартість перевезення на умовах FOB становить 3600 дол. США за 40-футовий контейнер. Враховуючи особливі умови зберігання відповідно до інформації ДЗЕС МЗС України від 19.09.2012 р. № 6156/10-200-1914 щодо надання інформації про тарифи на транспортування з КНР, вартість перевезення 40-футового контейнера з особливими умовами зберігання становить 4500 дол. США.

Декларантом 01.11.2013 на ДМВ власноручно письмово зазначено про неможливість надання інших додаткових документів.

Таким чином, інформація щодо іншої митної вартості ідентичних товарів ніж та вартість, яка заявлена позивачем та наявність розбіжностей у поданих позивачем документах призвели до виникнення обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом.

У зв'язку з цим, митниця правомірно витребувала у декларанта додаткові документи та у зв'язку з їх ненаданням у повному обсязі прийняла рішення про коригування митної вартості товарів, внаслідок чого декларанту надано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

При цьому, відповідачем обґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2б - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, відповідно до наявних даних, які містяться в електронній копії ЕМД №401090000/2013/021442 від 14.10.2013, за якими ввозився такий самий товар за ціною - 1,42 дол. США/кг (11,35 грн./кг). Товари, що порівнювалися не є абсолютно однаковими, але поставляються одним й тим виробником, з однієї й тієї ж країни виробництва. Мають схожі фізичні визначальні характеристики (про що свідчить однаковий код УКТЗЕД), та вважаються комерційно взаємозамінними, тобто є подібними.

З огляду на зазначене підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці державної фіскальної служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Семко" до Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішень.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: