Рішення

від 21.07.2009 по справі 22/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.09                                                                                           Справа№ 22/153

за позовною заявою  Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія „Верховина”, м.Львів

до  відповідача  Приватного підприємства „ВММК”, с.Бірка Львівської області

про стягнення  310422,01  грн.

                                                                                                                                      Суддя  М.Желік

Представники

від позивача:     Босак Р.І.( довіреність б/н  від 01.06.2009 р.)

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

           Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Верховина”, м.Львів до Приватного підприємства „ВММК”, с.Бірка Львівської області про стягнення  310422,01  грн.

           Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 17.06.2009р. призначив  розгляд справи на 02.07.2009р.  В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкласти на 28.07.2009р.

           Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві,  наполягав на задоволенні позовних вимог.

           Відповідач в судове засідання  не з'явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на  те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

         Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

         Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

         Заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

         04.08.2008 р.  Управління капітального будівництва  Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (замовник) та ТзОВ „Будівельна компанія „Верховина” (генеральний підрядник) уклали договір   №78 генерального підряду на виконання  робіт на об'єкті „Реставрація-ремонтні роботи Вірменського Собору”. Динамічна договірна ціна  встановлена в  сумі     2291,55480 тис. грн..

        08.10.2008 р. між ТзОВ „Будівельна компанія „Верховина” (надалі позивач)  та ПП „ВММК” ( надалі відповідач)   укладений     договір     субпідряду №01/10/2008 на виконання робіт, за яким субпідрядник зобов'язався  власними силами  і засобами  виконати роботи на об'єкті „Реставрація-ремонтні роботи Вірменського Собору”, а позивач (генпідрядник) зобов'язався   прийняти   та   оплатити   виконані роботи в розмірі і строки обумовлені в даному договорі.

         Відповідно до п.2.1.2  договору початок робіт 08 жовтня 2008 р., а закінчення –2009 р.

        Відповідно  до п.4.1 договору  сторони визначили, що договірна ціна є динамічною і становить 2291,5480 тис.грн.  Вартість робіт, які підлягають виконанню в 2008 р. складає 1330,0  тис.грн.

       Відповідно  до п.п. 4.2 , 4.3 договору оплата за виконані роботи проводиться на протязі 15-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі- приймання виконаних робіт. Після підписання даного договору позивач (генпідрядник) виплачує  відповідачу (субпідряднику) аванс в розмірі 30% від вартості робіт, що підлягають виконанню в 2008 р.

    Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору здача-приймання виконаних робіт оформляється проміжними  актами  виконаних робіт по формах КБ-2в, КБ-3. Роботи вважаються виконаними після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт. Отже, підставою для оплати робіт є підписання актів виконаних робіт, які підписані та скріплені печатками представниками обох сторін.

      З матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував кошти в розмірі  735163,61 грн. та 244836,39 грн. на  рахунок відповідача з посиланням на акт № 1 від 04.12.08 р. та акт №2 за грудень 2008 р., що підтверджується виписками з банку від 19 грудня 2008р. та від  08 січня 2009 р. Всього на загальну суму –980000,00 грн.  Однак, на рахунок позивача були перераховані кошти в розмірі 736443,60 грн. „замовником” –Управлінням капітального будівництва  Департаменту  житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.  Як вбачається з акту  звірки взаєморозрахунків , підписаного між  ТзОВ БК „Верховина” та ПП „ВММК” станом  на 30.04.2009р., відповідач безпідставно отримав кошти в сумі  243556,00 грн., які підлягають поверненню.  Суд, дійшов до  висновку, що вимоги  позивача до відповідача  про повернення  безпідставно отриманих коштів в розмірі  243556,00 грн. за  договором субпідряду  від 08.10.2008р. підтверджуються матеріалами справи,  ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

      Відповідно до вимог ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути  потерпілому  це майно.       

    Згідно зі  ст.ст.  837,  838  ЦК  України   за договором  підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик  виконати  певну  роботу   за   завданням   другої   сторонни (замовника),   а  замовник  зобов'язується  прийняти  та  оплатити виконану роботу.  Підрядник має право,  якщо інше  не  встановлено договором,    залучити    до    виконання    роботи   інших   осіб (субпідрядників),  залишаючись відповідальним перед замовником  за результат  їхньої  роботи.  У  цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник,  а перед субпідрядником -  як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором   підряду,   а   перед   замовником   -   за   порушення субпідрядником свого обов'язку.  Замовник і субпідрядник не  мають права  пред'являти  один  одному  вимоги,  пов'язані  з порушенням договорів,  укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

      Згідно зі   ст.   193   ГК   України  суб'єкти господарювання та інші  учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших  правових  актів,  договору,   а   за   відсутності конкретних  вимог  щодо  виконання  зобов'язання  -  відповідно до вимог,  що у певних  умовах  звичайно  ставляться.  Кожна  сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та  забезпечення загальногосподарського   інтересу.  Не  допускаються  одностороння відмова від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених законом,  а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання  господарського зобов'язання.

            Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача відповідно до п.6.2 договору за затримку здачі виконаних робіт  пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних  робіт по даному договору та відповідно до поданого розрахунку розмір пені  за період з 09.01.09 р. по 18.05.09 р. становить   21345,40  грн.

          Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу  кредитора зобов'язаний  сплатити  суму  боргу  з  урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також  три  проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення  з відповідача 16318,21 грн. інфляційних збитків та 2602,40 грн. –3% річних є обгрунтованими  та  підлягають до задоволення.

         Відповідно до п. 4.4 договору позивач просить стягнути з відповідача –26600,00 грн. –за  послуги генпідряду  в розмірі  2%.

         Вимоги позивача про стягнення з відповідача 2%  за послуги генпідряду в розмірі 26600,00 грн. не знаходять підтвердження в матеріалах справи, документально не обґрунтовані, в  п.4.4 договору  не визначено чітко з якої саме суми проводився розрахунок про стягнення зазначеної суми, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

         Відповідно до ст.  525 ЦК України одностороння відмова  від  зобов'язання  або  одностороння  зміна  його умов не допускається,  якщо інше не  встановлено  договором  або  законом. Згідно  зі  ст.  526  ЦК  України  зобов'язання  має  виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до  часткового задоволення.

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору  покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84 ,85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  частково.

2.          Стягнути з  Приватного підприємства „ВММК” (Львівська область, Яворівський район, с.Бірка, вул.Сагайдачного 140/13, р/р 260096150076791 в ЛОФ АКБ Укрсоцбанку в м.Львові, МФО 325019, ЗКПО 31638501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Верховина” (79026 м.Львів, вул.Козельницького, 4, р/р 26008301414695 філія Львівське центральне відділення ПВБ, МФО 325633, ЗКПО 32893792) 243556,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 21345,40 грн. пені, 16318,21 грн. інфляційних нарахувань, 2602,40  грн. -  3% річних, 2838,22 грн.  державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В стягненні 2% послуг генпідряду в розмірі 26600,00 грн. відмовити.

4.          Накази  видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Желік М.Б.