Рішення

від 28.07.2009 по справі 31/303

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/303

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/303

28.07.09

За позовом             Товариство з обмеженою відповідальність «Торговий дім «Уніпром»», м. Біла Церква

до          Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ

про          стягнення 2 707 876,07 грн.

Суддя    Качан Н.І.

Представники:  

Від позивача          Коваленко Р.О. –пред. по довір.

Від відповідача          Глоба К.В. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 2 707 876,07 грн. заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат за  Договором № ПЗ/НХ-081069/НЮ від 07.04.2008 р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, договірних [ зобов'язань та умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. порушено провадження у справі та розгляд справи було призначено на 20.07.2009 року.

Відповідно до ст..77 ГПК України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 28.07.2009р.

В судовому засіданні 28.07.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав, але просить суд зменшити штрафні санкції, нараховані позивачем, у зв'язку з скрутним матеріальним та фінансовим становищем відповідача.

Судом, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, було оголошено резолютивну частину рішення.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Сторонами було укладено Договір поставки № ПЗ/НХ-081069/НЮ від 07.04.2009 р., відповідно до умов якого  позивач зобов'язувався передати у встановлений термін у власність покупця запасні частини для вагонів, а  відповідач , як покупець зобов'язувався оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки, то правовідносини сторін регулюються розділом 54 ЦК України та відповідно ГК України.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 6.1. Договору сторони узгодили , що  відповідач зобов'язується оплатити поставлений товар за ціною вказаною в Специфікації.

Відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 45 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками Акту приймання-передачі товару (п.7.2. Договору)

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, що підтверджується Видатковими накладними, належним чином завірені копії яких залучені до матеріалів справи та безумовно вказують і  підтверджують наведені факти.

За твердженням позивача, відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати поставленого товару по договору повністю не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка за розрахунком позивача становить 2 282 825,36 грн.

Відповідачем факт заборгованості не заперечується, що підтверджується Актом взаємних розрахунків підписаним сторонами без будь-яких зауважень з боку відповідача.

Належним чином засвідчена копія вище вказаного Акту також  залучена до матеріалів справи і визнається судом як достатній доказ по даній справі.

Позивач просить суд стягнути з відповідача з урахуванням основного боргу, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3%-ти річних, пені та проценти за користування чужими грошовими коштами. Обґрунтований розрахунок позовної суми додається до позовної заяви.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на те, що порушення зобов'язань з боку відповідача не завдало значних збитків позивачу, а також звертає увагу суду на скрутне матеріальне становище відповідача у зв'язку з фінансовою кризою в Україні.

Крім того, до матеріалів справи залучено Акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем станом на 20.07.2009 р., відповідно до якого основна сума заборгованості становить 2 282 825,36 грн.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, покладені на нього договором. Відповідачем не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які наведені позивачем.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:  у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;  у другу чергу сплачуються проценти і неустойка,  у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Пунктом 3.8 договору сторони домовились, що грошові кошти, які надходять від покупця в будь-який момент зараховуються постачальником у черговості, встановленій ст. 534 Цивільного кодексу України.

Позивач надав суду заяву про відмову від стягнення з відповідача 3% річних у сумі 17 766,48 грн. Відмова прийнята судом .

Таким чином, позивач зменшує розмір заявлених вимог та  просить суд стягнути з відповідача суму нарахованої пені –142 362,03 грн., суму інфляційних збитків –264 922,19 грн.

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою,      що підлягає задоволенню, але відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (пені) на 50 відсотків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 83ГПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 534, 625, 629 ЦК України, ст. 233 ГК України,  Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»( 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дніпром»(09117, м. Біла Церква, вул. Таращанські, 163/15, код ЄДРПОУ 25565200) –з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - 2 282 825     ( два мільйона двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн.. 36 коп. - основного боргу, 71 181 ( сімдесят одна тисяча сто вісімдесят одна) грн. –пені, 264 922 (двісті шістдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 19 коп. - інфляційні витрати, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. -  витрат по сплаті державного мита, 312 ( триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити .

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                          Н. І. Качан

Дата підписання рішення 28 липня 2009 року.