Ухвала

від 05.01.2015 по справі 32/688

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 32/688 05.01.15

За заявоюФонду державного майна України провідстрочку виконання рішення у справі№32/688 за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «Нортіма» до 1. Фонду державного майна України 2. Державного казначейства України простягнення 405 391 980,82 грн. за участюГенеральної прокуратури України Суддя Босий В.П.

Представники сторін: від позивача:Левченко О.В. від відповідача 1:Погорілко Н.М. від відповідача 2:не з'явився прокурор:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нортіма» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України та Державного казначейства України про стягнення 405 391 980,82 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. у справі №32/688, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р., позов задоволено частково, стягнуто з Фонду державного майна України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортіма» 400 000 000,00 грн. конкурсної гарантії, 2 695 890,41 грн. нарахувань 3% річних, 25 354,65 грн. державного мита та 234,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 25.02.2010 р. господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. у справі №32/688 рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р. скасовано в частині відмови у позові про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2 695 890,41 грн. та постановлено нове рішення в цій частині про задоволення позову, стягнуто з Фонду державного майна України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортіма» проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2 695 890,41 грн., в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р. у справі № 32/688 залишено без змін.

На виконання вказаної постанови 14.05.2010 р. господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

12.12.2014 р. до канцелярії суду надійшла заява Фонду державного майна України про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. у справі № 32/688.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2014 р. заяву Фонду державного майна України призначено до розгляду на 24.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2014 р. розгляд заяви відкладено на 05.01.2014 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав пояснення по справі, проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення заперечував.

Представник заявника в судове засідання з'явилася, вимоги ухвал суду виконала, подану заяву просила суд задовольнити повністю.

В судове засідання представники відповідача 2 та прокурор, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як зазначено в п.п. 7.1.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд відзначає, що як за змістом Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р. №2558-ХІІ (втратив чинність 06.01.2012 р.), так і за змістом Закону України "Про Фонд державного майна України" (набрав чинності з 06.01.2012 р.) Фонд державного майна України є бюджетною установою, а його видатки, як державного органу, фінансуються виключно з Державного бюджету України.

За змістом ст.ст. 2, 22, 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування, а бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

В той же час із матеріалів справи вбачається, що в Законі України «Про державний бюджет України на 2015 рік» не передбачено видатків для Фонду державного майна України на сплату присуджених рішенням господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. грошових коштів (3% річних у розмірі 2 695 890,41 грн., процентів за користування чужими грошима у розмірі 2 695 890,41 грн., державного мита у розмірі 25 354,65 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,42 грн.).

З огляду на викладене та те, що видатки Фонду державного майна України фінансуються виключно з Державного бюджету України, вбачається, що виконання судових рішень у наведеній частині в 2015 році є неможливим.

Судом враховується, що відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228, у тижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування. Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду. Мінфін надсилає Державному казначейству для реєстрації, обліку та виконання затверджений розпис державного бюджету. Державне казначейство протягом трьох робочих днів після затвердження зазначеного розпису доводить до головних розпорядників витяги з його складових частин, які є підставою для затвердження в установленому порядку: кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів - усіма розпорядниками; планів використання бюджетних коштів - одержувачами.

Відповідно до додатку № 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 296 "Про вдосконалення структури розпорядників бюджетних коштів" Фонд державного майна України визначено відповідальним виконавцем бюджетних програм у складі головного розпорядника бюджетних коштів Міністерства фінансів України.

Зважаючи на те, що Фонд державного майна України не є головним розпорядником бюджетних коштів, то та обставина, що Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» не передбачено видатків для Фонду державного майна України на сплату присуджених рішенням господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. грошових коштів, свідчить про наявність виняткових обставин, що унеможливлюють виконання судових рішень у даній справі в 2015 році.

Згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки джерелом коштів на виконання судових рішень у вказаній справі є Державний бюджет України, з метою встановлення відповідних бюджетних призначень та передбачення відповідних коштів у кошторисі відповідача 1 на 2015 рік для виплати коштів позивачу, з урахуванням визначених законодавством строків бюджетного процесу, враховуючи недостатність грошових ресурсів для негайного належного виконання рішення суду у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви відповідача 1 про відстрочку виконання рішення суду та відстрочення виконання наведених судових рішень у справі №32/688 до 31.12.2015 р.

При цьому, судом враховується, що наприкінці 2014 року відповідач 1 звертався до Міністерства фінансів України з проханням збільшити бюджетні асигнування на суму 5 417,4 тис. грн. за бюджетною програмою КПКВК 6611010 шляхом внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік", що, в свою чергу, свідчить про вжиття Фондом державного майна України залежних від нього заходів, спрямованих на створення умов для можливості фактичного виконання судових рішень у справі № 32/688. Однак, у відповідь на вказане звернення Міністерство фінансів України повідомило про відсутність підстав для внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік".

Також суд відзначає, що підстави для застосування положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", частиною 1 статті 3 якого передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із п. 1 прикінцевих положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" цей Закон набирає чинності з 01.01.2013 р., а будь-яких положень, які б регулювали питання щодо його застосування до відносин, що виникли до набрання ним чинності, не містить.

Тобто, в силу приписів ст. 58 Конституції України підстави вважати, що положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" підлягають застосуванню до зобов'язання відповідача 1 щодо виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. відсутні.

Більш того, доказів того, що законодавцем було враховано при забезпеченні видатків за кодом 3504040 0133 (забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою) видатків на виконання саме рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фонду державного майна України про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від у справі № 32/688 задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. у справі № 32/688 в частині стягнення 2 695 890,41 грн. нарахувань 3% річних, 2 695 890,41 грн. процентів за користування чужими грошима, 25 354,65 грн. державного мита, 234,42 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до 31.12.2015 р.

Суддя В.П. Босий