Ухвала

від 01.12.2014 по справі 2а/0270/1587/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2014 року м. Київ К/9991/59970/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2011

у справі № 2а/0270/1587/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цунамі»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2011, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Вінниці від 14.03.2011 № 0001682340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1700 грн.

ДПІ у м. Вінниці подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права: ст.ст. 11, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДПІ у м. Вінниці проведено перевірку господарської одиниці - магазину, належної ТОВ «Цунамі», з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої складено акт від 09.03.2011 № 116/02/28/23/30189, в якому зафіксовано факт зберігання однієї пляшки вина Мускат, виробник ТОВ «Фрут Мастер Фудс», ємністю 1 л., з пошкодженою маркою акцизного збору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, незважаючи на зафіксовані в акті порушення порядку маркування товарів, податковий орган у вказаному акті та в оспорюваному рішенні від 14.03.2011 № 0001682340, замість зазначення про порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), помилково вказав ст. 15 Закону № 481/95-ВР, яка регулює питання імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

На підставі акту перевірки прийнято рішення від 14.03.2011 № 0001682340 про застосування до позивача у відповідності до абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1700 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що алкогольні напої із пошкодженою маркою акцизного збору не належать до немаркованих.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для вирішення справи, та надали їм правову оцінку.

Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-BP (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995 № 329/95-ВР (чинного на час виникнення спірних відносин) (далі - Закону № 329/95-ВР) під «маркою акцизного збору» визначає спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Отже, марка акцизного збору є спеціальним знаком, яким підтверджується, в тому числі легальність реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Частина друга статті 7 Закону № 329/95-ВР передбачає, що наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Абзац 14 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачає, що у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Для застосування до продавця алкогольних напоїв відповідальності на підставі вищенаведеної норми Закону необхідний факт здійснення продавцем зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв та/або зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час проведення перевірки на пляшці вина Мускат марка акцизного збору була наявна, але пошкоджена.

З огляду на те, що абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР не передбачає відповідальності за зберігання алкогольних напоїв із пошкодженими марками акцизного збору, суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо протиправності оспорюваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун