cpg1251
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"12" січня 2015 р. Справа № 902/72/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Петухов М.Г.
суддя Гулова А.Г. ,
суддя Маціщук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Державної екологічної інспекції у Вінницькій області
на рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.2014 р.
у справі № 902/72/13 (суддя Маслій І.В.)
за позовом Вінницької міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю"Рубін"
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
прокурора: Кондратюк А.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.11.2014р. у справі №902/72/14 заяву ТОВ "Рубін" про перегляд за нововияленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 06.08.2013 р. по справі №902/72/13 задоволено. Рішення господарського суду Вінницької області від 06.08.13р. у справі №902/72/13 скасовано. В задоволенні позову Вінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" про стягнення збитків, заданих порушенням природоохоронного законодавства в сумі 277369,28 грн., відмовлено.
При прийнятті вищевказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що господарський суд, задовольняючи позов прокурора до ТОВ "Рубін" про стягнення 277 369,28 грн. збитків, виходив, зокрема, з розрахунку, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Федорової Ю.Ф від 11.10.2012р., виконаного на підставі п.23 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за №767/16783 із змінами, внесеними наказом №220 від 30.06.2011р. При тому, що на час постановлення рішення господарським судом - 06.08.13 р., дійсність та об'єктивність розрахунку сумніву не піддавались.
Також місцевим господарським судом було встановлено, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.09.14 р. дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області щодо складання розрахунку розміру збитків визнано протиправними.
При розгляді поданої заяви ТОВ "Рубін" про перегляд за нововияленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 06.08.2013 р. по справі №902/72/13, судом першої інстанції було прийнято до уваги положення ст. ст. 112-114 ГПК України, а також відповідні роз'яснення, наведені у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами".
Ураховуючи зміст постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 р. та приймаючи до уваги той факт, що дії інспектора щодо здійснення розрахунку збитків визнано протиправними з підстав невірного застосування методики розрахунку, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прийняте господарським судом Вінницької області рішення від 06.08.13 р. по справі №902/72/13, з урахуванням ст.ст.112-114 ГПК, підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач - Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.2014 р. у справі № 902/72/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким про перегляд за нововияленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 06.08.2013 р. по справі №902/72/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 06.08.2013 р. по справі №902/72/13 - без змін.
Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На підтвердження своїх доводів, скаржник, вказує, зокрема, наступне:
- підставою для нарахування 277 369, 49 грн. збитків стала відсутність у ТОВ «Рубін» дозволу на спецводокористування;
- у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.09.2012р. міститься посилання на статистичну звітність по формі № 24-сг станом на 01.09.2012р., дані вказані щодо кількості великої рогатої худоби, коней, свиней відрізняються від даних, вказаних у заяві про зменшення та зміну позовних вимог, поданої до Вінницького окружного адміністративного суду, що стало підставою для прийняття апеляційним адміністративним судом рішень на користь ТОВ «Рубін»;
- збитки у розмірі 277 369, 49 грн. нараховані ТОВ «Рубін» за самовільне спецводокористування, відсутність дозвільних документів підтверджено усіма судовими інстанціями та не заперечується підприємством;
- оскільки постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі №802/393/13-а прийнято 24.09.2014 р., то відповідно відповідачем порушено місячний строк подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, так як заяву надіслано до суду 30.10.2014р.;
- заявником надано апеляційному адміністративному суду фактично нові докази (договори купівлі-продажу барди, нові статистичні дані щодо кількості голів ВРХ, свиней, коней), які було враховано судом при винесенні постанови.
З огляду на викладені вище аргументи на підтвердження своєї правової позиції, позивач вважає, що судом першої інстанції було задоволено заяву відповідача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами за відсутності на те визначених законом підстав, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції слід скасувати.
Відповідач не скористався своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
12 січня 2015 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду прокурор підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. Додатково зауважила, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що у відповідача був відсутній дозвіл на спецводокористування, у зв'язку з чим було завдано збитки внаслідок порушення природодохоронного законодавства. З огляду на вказане, вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.2014р. у справі №902/72/14 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи приписи ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі, та реєстр Рівненського апеляційного господарського суду на відправку рекомендованої кореспонденції від 26.12.2014 р. (Т. 2, а.с. 44-46), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Вінницької області від 06 серпня 2013 року у справі №902/72/13 задоволено позов Вінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" про стягнення коштів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області збитки в сумі 277 369,28 грн. та в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 5 547,38 грн. (Т.1, а.с. 107-109).
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 р. п. 2 вказаного вище рішення змінено шляхом викладення його у наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності " Рубін" " збитки в сумі 277 369,28 грн. на користь Державного бюджету України, місцевих бюджетів Вінницької обласної ради та Стражгородської сільської ради, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Вінницькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій.» В іншій частині рішення господарського суду Вінницької області від 06 серпня 2013 року залишено без змін (Т.1, а.с. 154-163).
30 жовтня 2014 року на адресу господарського суду Вінницької області надійшла заява б/н від 30.10.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" про перегляд рішення господарського суду Вінницької області від 06.08.2013р. за нововиявленими обставинами. В обґрунтування своїх вимог, заявник вказує на те, що підставою прийняття рішення суду про стягнення збитків був розрахунок інспектора, однак постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 р. дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області щодо складання розрахунку розміру збитків визнано протиправними, а відтак, заявник вважає, що наявні нововиявлені обставини, що не були відомі сторонам, та які впливають на прийняття рішення (Т. 2, а.с. 1-10).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.11.2014р. у справі №902/72/14 заяву ТОВ "Рубін" про перегляд за нововияленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 06.08.2013 р. по справі №902/72/13 задоволено. Рішення господарського суду Вінницької області від 06.08.2013р. у справі №902/72/13 скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позову відмовлено (Т.2, а.с. 31-36).
Переглядаючи вищевказане рішення суду першої інстанції на предмет відповідності вимогам діючого законодавства, суд апеляційної інстанції враховує наступні обставини справи та положення чинного законодавства.
Як убачається з матеріалів справи, 06.09.2012р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Кравчуком В.Ф. у присутності директора Матковського О.А. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Рубін", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (Т.1, а.с.9-10).
Актом перевірки встановлено, що для виробничих та господарсько-питних потреб господарство здійснює спеціальне водокористування із водозабірної свердловини, розташованої на території господарського двору. Підземні води із водозабірної свердловини використовуються для забезпечення водою поголів'я великої рогатої худоби, свиней та коней. В порушення ст. 44, 49 Водного кодексу України у ТОВ "Рубін" відсутній дозвіл на спеціальне водокористування. Первинний облік забору вод в журналах встановленого зразка не ведеться, статистична звітність відповідним органам не подається по формі 2-ТП (водгосп), що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України.
Приписом №04/142 від 06.09.2012 р. директора ТОВ "Рубін" Матковського О.А. зобов'язано, окрім іншого, негайно отримати дозвіл на спеціальне водокористування. Про виконання припису повідомити не пізніше 3 днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту припису до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (Т.1, а.с.11).
Довідкою № 48 від 06.09.2012р., виданою директором ТОВ "Рубін" та завіреною печаткою товариства стверджується, що в господарстві за період з 08.08.2012р. по 31.12.2011р. було використано води в кількості 2066.000 м.куб. на потреби тваринництва і інші виробничі потреби, а з 01.01.2012р. по 06.09.2012р. було використано 3924,64 м.куб. води (Т.1, а.с.12).
06 вересня 2012 року за результатами перевірки старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Кравчуком В.Ф. складено протокол про адміністративне правопорушення № 001246 стосовно директор ТОВ "Рубін" Матковського Олега Анатолійовича за ст.ст. 48,78, 82 КУпАП, ст.110 Водного кодексу за здійснення, окрім іншого, забору підземних вод із водозабірної свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог ст.ст. 44,49 Водного кодексу України (Т.1, а.с.13).
21 вересня 2012 року на підставі вищевказаного протоколу винесено постанову №02/236, якою директора ТОВ "Рубін" Матковського Олега Анатолійовича визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена статтями 48,78,82 КУпАП, в тому рахунку за здійснення забору підземних вод із водозабірної свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. У постанові міститься відмітка про направлення порушнику копії постанови рекомендованим листом 24.09.2012р. за №3765/02 (Т.1, а.с.14).
На підставі акту перевірки дотримання ТОВ "Рубін" вимог природоохоронного законодавства від 06.09.2012р. та відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 р. за № 767/16783 (зі змінами і доповненнями, затвердженими наказом Мінприроди України № 220 від 30.06.2011р.) (надалі - Методика № 389) Держінспектором Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області проведено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування, загальний розмір яких склав 277 369,49 грн. та є предметом позову у даній справі (Т.1, а.с.15)
31 жовтня 2012р. позивач направив відповідачу претензію № 4392/02, в якій просив сплатити 277 369,49 грн. шкоди. Однак, відповідач в добровільному порядку заподіяну шкоду не відшкодував, що і стало підставою для звернення Вінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з позовом у даній справі(Т.1, а.с.16).
В обґрунтування заявлених вимог щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами, відповідачем долучено до матеріалів справи копію постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 р. у справі № 802/393/13-а, відповідно до якої дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Федорової Ю.Ф. по складанню 11.10.2012 р. розрахунку збитків в сумі 277369,49 грн., нанесених державі внаслідок самовільного використання підземних вод ТОВ "Рубін" за період з 08.08.11 по 06.09.12 рр. визнано неправомірними (Т.2, а.с.4-6).
Згідно з ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
З урахуванням правил наведеної вище статті, постанова від 24.09.2014 р. у справі №802/393/13-а набрала законної сили.
Відповідно до постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014р. у справі № 802/393/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубін» до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними, судом встановлено, що відповідач не довів правомірність нарахування розміру збитків позивачу лише на підставі довідки, дані якої нічим не підтверджені, та не спростував доводи позивача щодо його розрахунку.
В силу дії ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, в судовому порядку доведено, що розмір збитків, які були нараховані позивачем при попередньому розгляді позову у справі № 902/72/13, належним чином не підтверджена, що спростовує правомірність дій позивача та, в свою чергу, наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 114 ГПК України визначено, що рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення. Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження. Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.
За результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.
У п. 8.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (зі змінами і доповненнями станом на 24.11.2014р.) роз'яснено, що подання до господарського суду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, яке в апеляційному чи в касаційному порядку скасоване повністю чи частково або змінене (якщо порушується питання про його перегляд за нововиявленими обставинами саме у зміненій чи скасованій частині) виключає перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Тому в зазначених випадках господарський суд повинен відмовити у прийнятті заяви і винести з цього приводу ухвалу.
При цьому, колегія суддів зважає на те, що рішення суду першої інстанції, яке є предметом перегляду за нововиявленими обставинами, змінене постановою суду апеляційної інстанції лише в частині одержувача коштів, тоді як у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не порушується питання про його перегляд саме у зміненій частині.
Таким чином, з урахуванням наведених вище роз'яснень ВГСУ, зміна рішення суду першої інстанції в частині одержувача коштів за результатами апеляційного провадження не позбавляє заявника права звернутися до суду першої інстанції із заявою наведеного змісту.
За приписами ч. 7 ст. 114 ГПК України рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.
Таким чином, процесуальним законом унормовано, що наведені судові акти підлягають оскарженню в апеляційному чи касаційному порядку.
В даному випадку, оскаржується рішення суду першої інстанції, яким за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами останнє скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позову.
Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розглядусправи.
Як було встановлено вище та вбачається зі змісту поданої відповідачем заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник як нововиявлену обставину вказує ті фактичні дані, які були встановлені постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 р. у справі № 802/393/13-а.
Як вказано у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" зі змінами і доповненнями від 29 травня 2013 року, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК. Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" № 1 від 27 лютого 1981 року роз'яснено, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені судом.
Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Окрім того, обставини, на які посилається заявник як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, встановлені судовим рішенням за результатами апеляційного провадження в адміністративній справі лише 24.09.2014р., тоді як на момент прийняття рішення, яке є предметом перегляду за нововиявленими обставинами, - 06.08.2013р., такі факти сторонам відомі не були.
Крім того, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, які мають бути належним чином засвідчені. При цьому, заявником належним чином підтверджено наявність таких фактичних даних.
У п. 8.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" ( із змінами та доповненнями від 23.03.2012 р.) вказано, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно з п. 8.7. вказаної вище Постанови законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Таким чином, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що заявником доведено наявність існування нововиявлених обставин, які мають істотне значення для розгляду даної справи та можуть спростувати наявність тих обставин, які покладено в основу висновків суду першої інстанції, що підтверджені судом апеляційної інстанції.
За наведеного вище, судова колегія вказує на те, що скаржником не спростовано встановлений у судовому порядку необгрунтованість розрахунку збитків в сумі 277369,49грн., нанесених державі внаслідок самовільного використання підземних вод ТОВ "Рубін" за період з 08.08.11 по 06.09.12р., що було встановлено постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 р. у справі № 802/393/13-а.
Також, не заслуговують на увагу твердження скаржника в тій частині, що господарським судом було здійснено переоцінку тих доказів, які вже оцінювалися у процесі розгляду справи. Адже, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення послався на ті обставини, які були встановлені постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 р. у справі № 802/393/13-а, та які, відповідно, не були відомі суду першої інстанції та не досліджувалися на момент прийняття господарським судом Вінницької області рішення від 06.08.2013 р. по справі №902/72/13.
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно встановлення правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Рубін" про перегляд за нововияленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 06.08.2013 р. по справі №902/72/13 та скасування останнього.
В той же час, ні в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 р. у справі № 802/393/13-а, ні в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, не заперечується та не спростовується факт самовільного використання підземних вод ТОВ «Рубін» без спеціального дозволу та завдання збитків державі, а лише вказується на невірний розрахунок цих збитків, що не позбавляє позивача права здійснити новий розрахунок даних збитків.
Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в порядку статті 104 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.2014р. у справі № 902/72/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.2014р. у справі №902/72/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - без задоволення.
2. Справу №902/72/14 надіслати господарському суду Вінницької області
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2015 |
Оприлюднено | 15.01.2015 |
Номер документу | 42279974 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Петухов М.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні