Ухвала

від 15.01.2015 по справі 1806/13747/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1806/13747/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Корольова Г. Ю. Номер провадження 22-ц/788/49/15 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 47

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Шевченка В. А. , Білецького О. М.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4

на рішення Ковпаківського районного суду Сумської області від 20 листопада 2014 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Сумської міської ради, фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Акумуляторна компанія», ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Сумського міського округу ОСОБА_7, Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та державних актів на право власності на земельні ділянки та

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Акумуляторна компанія» про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и л а :

19 квітня 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Сумської міської ради, ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Акумуляторна компанія», ОСОБА_4 про визнання недійсними наступних договорів купівлі-продажу: земельної ділянки площею 0,1373 га, розташованої в АДРЕСА_1, укладеного 11 березня 2010 року між Сумською міською радою та ФОП ОСОБА_6; земельної ділянки площею 0,0465 га, розташованої в АДРЕСА_1, укладеного 28 липня 2010 року між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Акумуляторна компанія»; земельної ділянки площею 0,0465 га, розташованої в АДРЕСА_1, укладеного 02 лютого 2011 року між ТОВ «Акумуляторна компанія» та ОСОБА_4

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 02 березня 1998 року вона є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і розташоване на земельній ділянці площею 11105 кв.м, яка перебувала у продавця - Сумського автотранспортного підприємства Сумської облспоживспілки на праві постійного користування.

11 березня 2010 року між Сумською міською радою та ФОП ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1373 га, розташованої в АДРЕСА_1, який, на її думку, є недійсним, оскільки рішення про продаж земельної ділянки ФОП ОСОБА_6, яке було прийнято Сумською міською радою, в судовому порядку визнане протиправним та скасовано. Крім того, земельна ділянка по АДРЕСА_1, що придбана ОСОБА_6, співпадає з земельною ділянкою по АДРЕСА_2, на якій знаходиться її нерухоме майно. Оскільки відчужувачі земельної ділянки за укладеними пізніше договорами купівлі-продажу набували право власності з порушенням закону, договори купівлі-продажу від 28 липня 2010 року, за яким ФОП ОСОБА_6 продала спірну земельну ділянку ТОВ «Акумуляторна компанія» та від 02 лютого 2011 року, за яким ТОВ «Акумуляторна компанія» продало земельну ділянку ОСОБА_4, теж мають бути визнані недійсними.

04 грудня 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Сумської міської ради, ФОП ОСОБА_6 про визнання недійсними державних актів: серії ВП № 537167 на право власності на земельну ділянку площею 0,0908 га та ЯЛ № 537168 на право власності на земельну ділянку площею 0,0465 га по АДРЕСА_1, виданих Сумським міським управлінням земельних ресурсів 30 квітня 2010 року ОСОБА_6, мотивуючи свої вимоги тим, що унаслідок недійсності договору купівлі-продажу від 11 березня 2010 року, державні акти на земельні ділянки, видані на підставі такого недійсного договору, також є недійсними.

Ухвалою Ковпаківського районного суду Сумської області від 17 січня 2013 року позовні заяви ОСОБА_3 об'єднані в одне провадження (т. 3, а.с. 30).

17 жовтня 2014 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, площею 0,0465 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яку вона придбала за договором купівлі-продажу від 02 лютого 2011 року у ТОВ «Акумуляторна компанія». Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_3 її право власності на земельну ділянку не визнає.

Ухвалою Ковпаківського районного суду Сумської області від 30 жовтня 2014 року позовну заяву ОСОБА_4 об'єднано з позовами ОСОБА_3 в одне провадження (т. 4, а.с. 38).

Рішенням Ковпаківського районного суду Сумської області від 20 листопада 2014 року у задоволенні позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом вимог ст. 30 ЗК України (1990 року), незаконність рішення суду, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

При цьому зазначає, що отримавши у власність нерухоме майно, відповідно до договору купівлі-продажу від 02 березня 1998 року вона отримала право користування земельною ділянкою загальною площею 11105 кв.м. Вважає, що факт порушення її прав встановлений постановою Зарічного районного суду м. Суми від 10 січня 2012 року по справі 2 а-10/12. Вказує, що договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1373 га, розташованої в м. Суми по АДРЕСА_1, укладений 11 березня 2010 року між Сумською міською радою та ФОП ОСОБА_6 є недійсним, оскільки судом визнано незаконним рішення Сумської міської ради про продаж земельних ділянок, на підставі якого було укладено цей договір. Крім того, зазначає, що договір купівлі-продажу було вчинено з порушенням порядку, встановленого ст. 127, 128, 134 ЗК України. Оскільки відчужувачі земельної ділянки за укладеними пізніше договорами купівлі-продажу набували право власності з порушенням закону, договори купівлі-продажу від 28 липня 2010 року та від 02 лютого 2011 року є недійсними. Унаслідок недійсності договору купівлі-продажу від 11 березня 2010 року, державні акти на земельні ділянки, видані на підставі такого незаконного договору, також є недійсними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність, необгрунтованість рішення суду в частині відмови у задоволенні її позову, порушення норм матеріального права, просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

При цьому зазначає, що вона на законних підставах набула у власність земельну ділянку, зареєструвала своє право власності у встановленому законодавством порядку, а ОСОБА_3 це право не визнає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3, яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги і заперечувала проти скарги ОСОБА_4, представника відповідача ФОП ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8, яка заперечувала проти скарги ОСОБА_3 і визнала скаргу ОСОБА_4, представника відповідача Сумської міської ради - Базіля Р.В., який заперечував проти скарги ОСОБА_3, при вирішенні апеляційної скарги ОСОБА_4 покладався на розсуд суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу № 835 від 02 березня 1998 року ОСОБА_3 придбала у Сумського автотранспортного підприємства Сумської облспоживспілки 531/1000 частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, розташованого на земельній ділянці 11105 кв.м., яка перебувала у продавця - Сумського автотранспортного підприємства Сумської облспоживспілки на праві постійного користування. Загальна площа всього приміщення - 494,20 кв.м. На вказаній земельній ділянці знаходяться: майстерня А-І, склад Б, вбиральня Д, резервуар V, тамбур 6 цегляні, склад Г шиферний, огорожа №1-5 металева, замощення І-ІV - бетонні, естакада VІ з/бетонна (т. 1, а.с. 24, 26 ).

Рішенням Сумської міської ради №1263 від 05 липня 2005 року ОСОБА_3 надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,5000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з цільовим використанням «під розміщення торговельно-сервісного центру та реконструкції автозаправочної станції АДРЕСА_2» (т. 1, а.с. 71-73).

За заявою ОСОБА_3 від 18 липня 2006 року рішенням Сумської міської ради від 06 грудня 2006 року №261-МР їй надано згоду на розроблення проекту землеустрою та відведення земельної ділянки площею 0,5000 га за адресою: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням «під розміщення торговельно-сервісного центру та реконструкції автозаправочної станції АДРЕСА_2». Підстава для надання дозволу - договір купівлі-продажу нерухомого майна між ОСОБА_3 та Сумським автотранспортним підприємством Сумської облспоживспілки від 02 березня 1998 року. Проте, будь-яких дій щодо подальшого оформлення права користування земельною ділянкою ОСОБА_3 не здійснила.

Таким чином, позивач в установленому законом порядку не оформила право користування земельною ділянкою у розмірах, визначених органом місцевого самоврядування.

На підставі рішень Сумської міської ради від 15 липня 2009 року №2864-МР «Про продаж земельних ділянок» та від 23 грудня 2009 року №3381-МР «Про внесення змін до деяких пунктів рішень Сумської міської ради», між Сумською міською радою та ФОП ОСОБА_6 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11 березня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований у реєстрі під № 601, відповідно до якого Сумська міська рада передала у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку загальною площею 0,1373 га, розташовану за адресою м. Суми, вул. Білопільський шлях,19-а, яка складається з земельної ділянки - кадастровий номер 5910136600:14:003:0019, площею 0,0908 га та земельної ділянки - кадастровий номер 5910136600:14:993:0020, площею 0,0465 га, згідно з планом (схемою), яка є невідємною частиною цього договору. На земельній ділянці розміщена нежитлова будівля, яка належить покупцеві на праві приватної власності на підставі рішення Господарського суду Сумської області від 08.01.2009 року по справі 5/700 08, що зареєстроване в КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», витяг № 21920179 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий 18.02.2009 року (т.1, а.с. 10-11, 12-13).

На підставі вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки ФОП ОСОБА_6 30 квітня 2010 року отримала державні акти на право власності на земельні ділянки площами 0,0908 га та 0,0465 га по АДРЕСА_1, серії ВП № 537167 та ЯЛ № 537168 (т.1, а.с. 59, т.2, а.с. 33-34).

28 липня 2010 року між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Акумуляторна компанія» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0465 га, розташованої в АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований у реєстрі за №2306 (т.1, а.с. 25).

02 лютого 2011 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого у реєстрі за №205, ОСОБА_4 придбала земельну ділянку площею 0,0465 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 а у ТОВ «Акумуляторна компанія» (т. 2 а.с. 31-32).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що остання не довела свого права користування земельною ділянкою площею 1,1105 га за адресою: АДРЕСА_2. Суд вважав, що відчуження Сумською міською радою земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 загальною площею 0,1373 га на підставі договору купівлі-продажу від 11 березня 2010 року ОСОБА_6 і подальше відчуження нею земельної ділянки площею 0,0465 га за цією ж адресою не тягне за собою порушення прав і законних інтересів позивача. Оспорювані державні акті на право власності на земельні ділянки відповідають чинному на час їх видачі законодавству.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Обов'язковою умовою задоволення первісного позову в даній справі мало бути встановлення судом факту порушення у зв'язку із його вчиненням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до ст. 30 ЗК України 1990 року у редакції від 13 березня 1992 року, яка діяла з 16 травня 1992 року, тобто на момент укладення позивачем договору купівлі-продажу 531/1000 частини нежилого приміщення від 02 березня 1998 року, при переході права власності на будівлю, споруду разом з цими об'єктами переходить право власності або право користування земельною ділянкою у розмірах, передбачених ст. 67 цього кодексу без зміни її цільового призначення.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 посилалась на те, що відповідно до ст. 30 ЗК України вона має право на користування земельною ділянкою площею 11105 кв.м по АДРЕСА_2, на якій розташоване належне їй нерухоме майно.

Проте, посилання позивача, що до неї перейшло право користування земельною ділянкою у тому розмірі, що зазначений у договорі купівлі-продажу 531/1000 частини нежилого приміщення за вказаною адресою, не ґрунтується на законі, оскільки її право користування земельною ділянкою було обмежене ст. 67 ЗК України, відповідно до якої розмір ділянки повинен бути 0,1 га.

Крім того, позивач усупереч вимогам ч. 4 ст. 30 та ст. 23 ЗК України від 13 березня 1992 року в установленому законом порядку не оформила право користування земельною ділянкою площею 0,5000 га, тобто у розмірах, визначених їй рішенням органу місцевого самоврядування, не одержала державний акт на право постійного користування цією ділянкою.

Діючий же Земельний Кодекс України взагалі не передбачає права фізичних осіб на постійне користування земельними ділянками, а тільки передачу їх в оренду або у власність.

Відтак, позивач у справі не надала належних доказів на підтвердження того, що на спірній земельній ділянці знаходиться її нерухоме майно, а також що оспорювані правочини порушують її законні права чи інтереси.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що із заявлених підстав позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Посилання позивача, як на підставу для задоволення позову, на постанову суду, якою визнано незаконним рішення Сумської міської ради про продаж земельної ділянки, на підставі якого було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_6, не впливає на правильність ухваленого у справі рішення, так як і цим рішенням особисті права ОСОБА_3 за даних конкретних обставин не порушуються.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Правильним є і висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_4

Право власності ОСОБА_10 на земельну ділянку, площею 0,0465, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, набуте на підставі договору купівлі - продажу від 02 лютого 2011 року у ТОВ «Акумуляторна компанія», який є дійсним, а отже право власності останньої щодо цієї земельної ділянки не порушене.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду Сумської області від 20 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -