Рішення

від 15.01.2015 по справі 923/1739/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 р. Справа № 923/1739/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ситюка В.Г., при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого колективного підприємства "АГАТ", м. Цюрупинськ Херсонської області

до Цюрупинської районної державної адміністрації, м. Цюрупинськ Херсонської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

про визнання розпорядження частково недійсним

за участю представників сторін:

від позивача - Никифоров О.Е., представник, дов. у справі,

від відповідача - Мєньков А.В., начальник відділу, дов. у справі,

треті особи - не з'явилися

в с т а н о в и в:

Позивач - Мале колективне підприємство "АГАТ", м. Цюрупинськ Херсонської області звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання частково недійсним розпорядження відповідача № 678 від 06.08.2008 р. "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання у власність громадянам земельних ділянок.

Ухвалою господарського суду від 27.11.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 25.12.2014 р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють свої вимоги на предмет спору залучено громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яким оспорюваним розпорядженням передано у власність земельні ділянки.

Представником позивача позовні вимоги підтримано з підстав зазначених у позові, посилаючись на прийняття відповідачем розпорядження про затвердження технічної документації та надання у власність громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача на підставі державного акту на право постійного користування виданого 19.06.1997 р. Цюрупинською міською радою згідно рішення міськради від 21.05.1997 р., який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 109. При цьому, зазначено, що про наявність оспорюваного рішення стало відомо в 2013 р. при виготовленні технічної документації із землеустрою, необхідної для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та з рішення державного кадастрового реєстратора від 13.10.2014 р. про відмову у внесенні відомостей. Також, зазначено на чинність державного акту та відсутність будь-якого рішення про припинення права користування земельною ділянкою останнього. Просить задовольнити позовні вимоги і визнати недійсними п. п. 1, 2 оспорюваного розпорядження в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання у власність громадянам земельних ділянок із земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача.

Відповідачем позовні вимоги не визнаються з підстав правомірності прийняття розпорядження № 678 від 06.08.2008 р. "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання у власність громадянам земельних ділянок. Представником відповідача зазначено на відсутність на час прийняття райдержадміністрацією розпорядження інформації щодо перебування земельної ділянки в користуванні позивача. Окрім того, повідомлено про надання позивачу земельної ділянки з порушенням чинного законодавства без виготовлення технічної документації та направлення відповідного повідомлення до прокуратури. Також повідомлено про непереоформлення позивачем до цього часу права користування земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, відзив чи заперечення проти позову до суду не надали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, - ухвала суду від 25.12.2014 р.

Заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного Кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 142 Земельного кодексу України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 2.8 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Державного акту на право постійного користування № 000072 від 19.06.1997 року, виданого на підставі рішення Цюрупинської міської ради народних депутатів від 21.05.1997 р., позивачу - малому колективному підприємству "АГАТ", м. Цюрупинськ надано у постійне користування земельну ділянку площею 2,4 га для будівництва автозаправної станції з блоком технічного обслуговування і мотелем.

Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 109.

В подальшому, відповідачем Цюрупинською районною державною адміністрацією 06.08.2008 р. прийнято розпорядження № 678 "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства", пунктом першим якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам, пунктом другим - надано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянам згідно додатку.

Згідно додатку до вказаного розпорядження земельні ділянки надано 12 громадянам, у тому числі і громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, земельні ділянки яких, відповідно до довідки відділу Держземагенства у Цюрупинському районі Херсонської області від 24.12.2014 р. № 2645/01-11 мають кадастрові номера 6525010100:02:005:0038, 6525010100:02:005:0039, 6525010100:02:005:0040, 6525010100:02:005:0041, 6525010100:02:005:0042 відповідно.

Згідно листа ТзОВ "Фелія" № 22 від 23.05.2014 р. під час виконання підготовчих робіт при рекогностуванні місцевості та перевірки вихідних даних замовника щодо розташування земельної ділянки на місцевості на предмет наявності перешкод з боку інших землевласників шляхом їх співставлення з даними Публічної кадастрової карти України встановлено, що на земельну ділянку площею 2,4 га накладаються земельні ділянки інших землевласників, ідентифікованих за кадастровими номерами 6525010100:02:005:0039, 6525010100:02:005:0040, 6525010100:02:005:0041, 6525010100:02:005:0042.

Відповідно до пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні Малого колективного підприємства "АГАТ" для будівництва автозаправної станції з блоком технічного обслуговування і мотелем, площею 2,4 га встановлено, що дана земельна ділянка накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами 6525010100:02:005:0038, 6525010100:02:005:0039, 6525010100:02:005:0040, 6525010100:02:005:0041, 6525010100:02:005:0042.

Рішенням державного кадастрового реєстратора № РВ-6500016332014 від 13.10.2014 р. позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, відповідно до документації із землеустрою знаходяться частини земельних ділянок 6525010100:02:005:0038, 6525010100:02:005:0039, 6525010100:02:005:0040, 6525010100:02:005:0041, 6525010100:02:005:0042.

Таким чином, вказані обставини свідчать про прийняття Цюрупинською районною державною адміністрацією розпорядження про надання земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, без врахування приписів ст. ст. 116, 141, 142 Земельного кодексу України, а саме без попереднього припинення права постійного користування земельною ділянкою позивача та відповідно отримання згоди останнього на припинення вказаного права.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем та пояснюються відсутністю на час прийняття оспорюваного розпорядження відомостей щодо перебування вказаної земельної ділянки у користуванні позивача, оскільки останнім не здійснено реєстрацію права користування.

Заперечення відповідача судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки право позивача на постійне користування земельною ділянкою підтверджується державним актом на право постійного користування № 000072 від 19.06.1997 р., який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 109, який не визнано недійсним і відповідні докази відповідачем до суду не подано, а обов'язок щодо переоформлення відповідного права відсутній у зв'язку з визнанням положень п. 6 розділу Х Земельного кодексу України рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005 р. неконституційними.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За таких обставин позовні вимоги позивача щодо визнання недійсними п. п. 1, 2 оспорюваного розпорядження в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання у власність громадянам земельних ділянок із земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача цілком обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 116, 141 - 142, 152, 155 ЗК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними пункти 1 та 2 розпорядження голови Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області № 678 від 06.08.2008 року "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання у власність громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель запасу в адміністративних межах Цюрупинської міської ради, яким надано кадастрові номери 6525010100:02:005:0038, 6525010100:02:005:0039, 6525010100:02:005:0040, 6525010100:02:005:0041, 6525010100:02:005:0042.

3. Стягнути з Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області, 75100, Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 24, ідентифікаційний код 04059823 на користь малого колективного підприємства "АГАТ", Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Самарця, 95, кв. 2, ідентифікаційний код 24755163 - 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 16.01.2015 р.

Суддя В.Г. Ситюк