Ухвала

від 06.02.2007 по справі 8/734н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/734н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

06.02.2007 року                                                Справа № 8/734н-ад

      Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді            Бородіної Л.І.

     суддів                                Іноземцевої Л.В.

                                             Журавльової Л.І.

     Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.01.2007.

     При секретарі

     судового засідання               Мартинцевій Н.М.

     та за участю представників сторін:

     від позивача                         Полонський Д.М., за дов. від 06.02.2007 № 40

                                             Волошина О.Є., за дов. від 06.02.2007 № 41

     від І-го відповідача               Іваненко С.О., за дов. від 27.12.2006 № 39591/10

     від ІІ-го відповідача               не прибув

     від ІІІ-го відповідача         не прибув

     від ІУ-го відповідача         не прибув

     Розглянувши

     апеляційну скаргу            Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції

                                             у м.Луганську                                             

     на постанову

     господарського суду        Луганської області

                                                  від 05.12.2006

     у справі                             № 8/734н-ад (суддя Середа А.П.)

     за позовом                        Товариства з обмеженою відповідальністю

                                             „Калькалит-Україна 1”, м.Луганськ

     до І-го відповідача               Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції

                                             у м.Луганську          

    до ІІ-го відповідача              Управління Державного казначейства у Ленінському

                                            районі м.Луганська

    до ІІІ-го відповідача              Управління Державного казначейства у м.Лисичанську

                                            Луганської області

    до ІУ-го відповідача              Управління власності Лисичанської міської ради

                                            Луганської області                        

    про                                    визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Постановою господарського суду Луганської області від 05.12.2006 у справі            № 8/734н-ад (суддя Середа А.П.) задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Калькалит-Україна 1”, м.Луганськ: скасоване податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ від 03.07.2006 № 0000122360/0; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за березень 2006 року у сумі 143328 грн. 00 коп. та судові витрати у сумі 3 грн. 30 коп.

          Постанова суду з посиланням підпункти 7.4.1, 7.7.1, 7.7.2, 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі –Закон про ПДВ) мотивована доведеністю позивачем сплати спірної суми з ПДВ в ціні товару продавцеві та, в подальшому, - сплати до Державного бюджету; правильністю нарахування податкового кредиту згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2006 року, що не оспорюється відповідачем; правомірністю визначення у податковій декларації з ПДВ за березень 2006 року ПДВ у сумі 143328 грн, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ передбачено спеціальну підставу для повернення з Державного бюджету сплаченого у встановленому порядку ПДВ, а саме: нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів. При цьому матеріалами справи доведено придбання позивачем саме основних фондів в лютому 2006 року (будівля готелю „Лисичанськ”), що не заперечувалось відповідачем.

Ленінська МДПІ у м.Луганську (І-й відповідач у справі) не погодилась з прийнятою постановою та подала апеляційну скаргу в якій просить постанову господарського суду Луганської області від 05.12.2006 у справі № 8/734н-ад скасувати через порушення норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло у зв”язку з придбанням основних фондів, настане після закінчення 12-місячного терміну з дня реєстрації суб”єкта господарської діяльності в якості платника податку на додану вартість, тобто за результатами діяльності за вересень 2006 року.

Виключення, на яке посилається позивач стосовно здійснення ним операцій по придбанню основних фондів, відноситься до обсягів оподатковуваних операцій, оскільки між частинами речення підпункту „а” підпункту  7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ законодавцем поставлено „та/або”, що значить, що для відмови в наданні бюджетного відшкодування достатньо одного із перелічених ознак.

І-й відповідач вважає, що судом в порушення зазначеної норми права безпідставно зроблено висновок про те, що виключення стосовно придбання основних фондів відноситься до усього абзацу, а, на думку Ленінської МДПІ у м.Луганську, лише до другої частини речення –тієї, що викладена після слів „та/або”.

ТОВ ”Калькалит-Україна 1” (позивач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити постанову господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Управління Державного казначейства у м.Луганську відзивом на апеляційну скаргу від 26.01.2007 № 75 повідомило, що підставою для відшкодування ПДВ з Державного бюджету є висновок податкового органу або рішення суду. Ленінською МДПІ висновок по ТОВ „Калькалит-Україна 1” на стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ на суму 143328 грн. не надавався, тому відшкодування ПДВ не проводилось; заявою від 26.01.2007 № 74 просить розглянути справу без участі його представника. Названа заява задоволена судовою колегією апеляційної інстанції.

Управління Державного казначейства у м.Лисичанську Луганської області (ІІІ-й відповідач) відзивом на апеляційну скаргу від 15.01.2007 № 02-25/19 повідомило, що виконання рішення суду щодо відшкодування ПДВ ТОВ „Калькалит-Україна 1” в Управлінні Державного казначейства у м.Лисичанську неможливо та просить розглянути справу без участі його представника. Дане клопотання задоволено Луганським апеляційним господарським судом.

Управління власності Лисичанської міської ради (ІУ-й відповідач у справі) поясненням від 30.01.2007 № 70 повідомило, що в декларації з ПДВ за лютий 2006 року ПДВ у сумі 143327 грн. 83 коп. відображений ним у складі податкових зобов”язань і у повному обсязі перерахований до Державного бюджету 21.03.2006, та просить розглянути справу без участі його представника. Дане клопотання задоволено судовою колегією апеляційної інстанції.

Заслухавши доводи і пояснення представників позивача та І-го відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В :

04.08.2005 ТОВ “Калькалит-Україна 1”, ідентифікаційний код 33701543, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, про що вчинено реєстраційний запис №13821020000005170, 11.08.2005 взято на податковий облік Ленінською МДПІ у м.Луганську, 22.08.2005 зареєстроване в якості платника податку на додану вартість, про що видано свідоцтво  № 17326827.

          14.02.2006 між Лисичанською територіальною громадою Луганської області (продавець) та ТОВ “Калькалит-Україна 1” (покупець) укладено договір купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна –будівлі, що підлягає продажу на аукціоні, який  14.02.2006 нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області Жихар Н.П. за реєстром № 268 (т.І, а.с.7-12).

           Предметом названого договору є чотириповерхова будівля готелю “Лисичанськ” загальною площею 2234,0 кв. м, яка знаходиться за адресою: м.Лисичанськ,                      вул.Ворошилова, 5 (пункт 1.1 договору).

Зазначений у договорі об'єкт продано за 859967грн. 00 коп., у тому числі ПДВ у сумі 143327 грн. 83 коп., про що свідчать платіжне доручення від 07.02.2006 № 1 на суму 85910 грн. 75 коп., приватизаційні платіжні доручення від 14.02.2006 № 27 на суму 129009 грн. 37 коп. та від 14.02.2006 № 28 на суму 645046 грн. 88 коп., а також податкові накладні від 07.02.2006 № 43 та від 14.02.2006 № 50  (т.І, а.с.13, 14, 120, 126).          

На підставі отриманих від продавця будівлі –готелю „Лисичанськ” податкових накладних ТОВ „Калькалит-Україна 1” включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 143327 грн. 83 коп., сплачену в ціні придбання будівлі, на підставі підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ та 21.03.2006 подало податкову декларацію з ПДВ у березні 2006 року з від”ємним значенням податкового кредиту та заявило до бюджетного відшкодування суму 143327 грн. 83 коп.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, Управління власності Лисичанської міської ради фактично перерахувало до Державного бюджету ПДВ у сумі 143328 грн., одержаний від позивача у складі ціни проданого майна –будівлі готелю „Лисичанськ”, за платіжними дорученнями від 20.03.2006 № 159 на суму                  13148 грн. 92 коп. та № 160 на суму 142891 грн. 08 коп. (т.І, а.с.123, 124).

У період з 14.06.2006 по 20.06.2006 Ленінською МДПІ у м.Луганську проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ „Калькалит-Україна 1” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2006 року, за результатами якої встановлено, що ТОВ „Калькалит-Україна 1” зареєстрований в якості платника ПДВ менш, ніж 12 місяців, тобто з 22.08.2005, та не має права на бюджетне відшкодування відповідно до підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ, про що складено акт від 20.06.2006 № 289/23-6/33701543 (т.І,                  а.с.15-21).

03.07.2006 на підставі акту від 20.06.2006 № 289/23-6/33701543 Ленінською МДПІ у м.Луганську прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000122360/0, яким ТОВ „Калькалит-Україна 1” відмовлено у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 143328 грн. (т.І, а.с.22).

ТОВ „Калькалит-Україна 1”, вважаючи рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську незаконним, 14.09.2006 звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Ленінської МДПІ від 03.07.2006                      № 0000122360/0 та відшкодування відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ суми сплаченого до бюджету ПДВ у розмірі 143328 грн. у повному обсязі на розрахунковий рахунок ТОВ „Калькалит-Україна 1”.

Постановою господарського суду Луганської області від 05.12.2006 позов задоволений з підстав, викладених вище (а.с.138-142).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального права і скасуванню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування), та строки проведення розрахунків визначено у пункті 7.7 Закону про ПДВ: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума ПДВ, фактично сплачена ним в ціні товару продавцеві –Управлінню власності Лисичанської міської ради та перерахована останнім до Державного бюджету.

Відповідно до підпункту „а” підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка:

- була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на  бюджетне  відшкодування,  та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних  місяців  менші,  ніж  заявлена сума бюджетного відшкодування  (крім  нарахування  податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;

              - не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

          Наводячи названу норму Закону в апеляційній скарзі, відповідач помилково розділяє частину першу підпункту „а” на дві самостійні частини, ставлячи між ними крапку та вважаючи, що виключення з правила, встановленого цим підпунктом, яке викладене в дужках (крім нарахування  податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) стосується лише особи, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, та не розповсюджується на особу, зареєстровану як платник податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування.

          Навпаки, встановлюючи особу, яка не має права отримання бюджетного відшкодування в даному випадку, законодавець перераховує підстави такого випадку та робить виключення з цього правила щодо нарахування податкового кредиту внаслідок придбання  основних фондів незалежно від строку та/або обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних  місяців, і не ставить обов”язок реєстрації як платника ПДВ для отримання бюджетного відшкодування окремим абзацом, як це зокрема, виписано для особи, яка не проводила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

          Отже, доводи апеляційної скарги щодо обов”язковості для відшкодування ПДВ такої умови, як реєстрації платника ПДВ більш 12 календарних місяців без будь-яких виключень, відхиляється судовою колегією апеляційної інстанції за необгрунтованістю.

          Матеріалами справи підтверджено придбання позивачем саме основних фондів в лютому 2006 року (будівля готелю „Лисичанськ”), що не заперечується відповідачем. А тому позивач користується виключним правом на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту „а” підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ.

Згідно з порядком бюджетного відшкодування, встановленим підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ, орган державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п”яти операційних днів після отримання відповідного висновку податкового органу. Згідно з абзацом другим підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п”яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов”язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що  підлягає відшкодуванню з бюджету.

Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Тому у разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник податку вправі скористатись своїм правом на судове оскарження шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету. Такий же спосіб захисту слід застосовувати у разі відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні.

Відповідачами у таких справах є податковий орган та орган державного казначейства.

Отже, місцевий господарський суд, обгрунтовано залучивши до участі у справі управління Державного казначейства у Ленінському районі м.Луганська, дійшов правомірного висновку щодо невідповідності податкового повідомлення-рішення від 03.07.2006 № 0000122360/0  про відмову у бюджетному відшкодуванні ПДВ у розмірі 143327 грн. 83 коп. чинному законодавству України та обгрунтовано вирішив стягнути з Державного бюджету України на користь  позивача бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2006 року у сумі 143328 грн. 00 коп.

Разом з тим, залучивши до участі у справі в якості відповідачів у справі Управління Державного казначейства в м.Лисичанську та Управління власності Лисичанської міської ради, місцевий господарський суд помилково не вирішив спір відносно них.

Проте, назване порушення процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи, а тому відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене апеляційна скарга Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську не підлягає до задоволення, постанова господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального права і скасуванню не підлягає. Постанову господарського суду Луганської області від 05.12.2006 у справі № 8/734н-ад слід доповнити пунктом п”ятим наступного змісту: „В задоволенні позову до Управління Державного казначейства у м.Лисичанську та Управління власності Лисичанської міської ради відмовити.”

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254, п.6 р.УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний  господарський суд

У Х В А Л И В :

         1. Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову господарського суду Луганської області від 05.12.2006 у справі № 8/734н-ад залишити без задоволення.

2. Постанову  господарського суду Луганської області від 05.12.2006 у справі                № 8/734н-ад залишити без змін.

3. Доповнити постанову господарського суду Луганської області від 05.12.2006 у справі № 8/734н-ад пунктом 5 наступного змісту: „В задоволенні позову до Управління Державного казначейства у м.Лисичанську та Управління власності Лисичанської міської ради відмовити.”

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено 09.02.2007.

           Головуючий суддя                                                       Л.І.Бородіна

Суддя                                                                               Л.В.Іноземцева

          Суддя                                                                              Л.І.Журавльова

Надр.8 прим.:

1 –до справи;

2 –позивачу;

3 –І-му відповідачу;

4 –ІІ-му відповідачу;

5 –ІІІ-му відповідачу;

6 –ІУ-му відповідачу;

7 –ГСЛО;

8 –до наряду

          Внесено