Постанова

від 15.01.2015 по справі 826/16049/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 січня 2015 року письмове провадження № 826/16049/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Погрібніченка І.М., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017"

до Державної фіскальної служби України,

Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, що полягають у відмові в реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних виписаних ТОВ «Комплектсервіс-2017» (код ЄДРПОУ 38578491; 03186, м. Київ, вул. А.Антонова, буд. 5-Б, кімната 701-1), №№ 14 та 15 від 30 вересня 14 року, № 21 від 20 жовтня 2014 року;

- податкові накладні №№ 14 та 15 від 30 вересня 2014 року, № 21 від 20 жовтня 2014 року вважати такими, що були зареєстровані протягом операційного дня їх подання в Єдиний реєстр податкових накладних;

- зобов'язати Відповідачів поновити реєстрацію в «Єдиному реєстрі податкових накладних», згідно договорів, податкових накладних, виписаних ТОВ «Комплектсервіс-2017»;

- стягнути з Відповідачів на користь Позивача кошти затрачені на судові збори.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року, та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби та Міністерством доходів і зборів України (правонаступник Державна фіскальна служба України) протиправно відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" у реєстрації податкових накладних №№ 14, 15 від 30 вересня 2014 року, № 21 від 29 жовтня 2014 року з підстав незнаходження юридичної особи за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, оскільки місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017", зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідає адресі місцезнаходження, зазначеній в податкових накладних.

Представники Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Державної фіскальної служби України заперечили по суті заявлених позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову, просили у задоволенні позову відмовити повністю.

У судове засідання 25.11.2014 року сторони не зявилися, суд відповідно до ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» (код ЄДРПОУ 38578491) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: м. Київ, вулиця Авіаконструктора Антонова, будинок 5, літера Б, кімната 701-1.

Підприємством позивача на адресу контрагентів було виписано податкові накладні: №№ 14,15 від 30 вересня 2014 року, № 21 від 20 жовтня 2014 року, які засобами електронного зв'язку були надіслані до податкового органу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ «Комплектсервіс-2017» отримано квитанції №1 з відміткою про те, що документ доставлено до Міністерства доходів і зборів України та не прийнято, оскільки виявлені помилки: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд приймає до уваги наступне.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 N 10 затверджений Порядок заповнення податкової накладної (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 р. за N 185/24962 , чинний на момент направлення податкових накладних позивачем), що також повністю відповідає Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 N 957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2014 р. за N 1235/26012) набрав чинності з 01.12.2014 року.

Відповідно до п.4 Порядку N 10, місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II Кодексу та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

Статтею 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (п.45.2).

Відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок).

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі (п.8 Порядку).

Відповідно до п.9 Порядку, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття (п. 10 Порядку).

До матеріалів справи долучено Довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 688984 від 20 лютого 2013 року, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19 лютого 2013 року, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.02.2013, виписку з того ж реєстру станом на 13.08.2013, витяг станом на 26.09.2013, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14 січня 2014 року з яких вбачається, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців міститься інформація про місцезнаходження позивача: 03186, м.Київ, вулиця Авіаконструктора Антонова, будинок 5, літера Б, кімната 701-1.

У спірних податкових накладних зазначене таке ж саме місцезнаходження (податкова адреса) продавця ТОВ «Комплектсервіс-2017».

Також позивачем надано суду копії договору оренди від 01.04.2013 року, додаткової угоди до вказаного договору на підтвердження того, що підприємство здійснює свою господарську діяльність за вищевказаною адресою.

З огляду на вказане, суд вважає, що зазначена у квитанціях причина відмови у прийнятті податкових накладних відносно того, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не відповідає дійсності.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено невідповідності даних про місцезнаходження позивача, вказаного у податкових накладних та інформації Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та взагалі в чому полягає встановлена помилка, яка стала підставою для відмови у реєстрації податкових накладних та на яку є посилання у квитанціях відповідача.

Стосовно посилання податкового органу на відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням, як на підставу для відмови у прийнятті податкових накладних суд зазначає наступне.

Згідно пункту 12.4 "Порядку обліку платників податків і зборів" затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Відповідно ду пункту 12.5 зазначеного Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вносяться дані до Єдиного банку даних юридичних осіб та запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 19-ОПП.

Виходячи з вищевикладеного зазначені відповідачем обставини можуть бути підставою для внесення до ЄДР запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та подальшого припинення юридичної особи на підставі положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Разом з тим, незнаходження юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не є перешкодою для подання податкових накладних, інших звітних документів, обов'язковість подання яких передбачена законом.

Судом встановлено, що відповідачем до державного реєстратора у порядку п. 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів надіслано повідомлення про відсутність вказаної юридичної особи за місцезнаходженням для вжиття заходів передбачених ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Також, відповідно до наданих відповідачем 1 письмових пояснень податковим органом підприємству позивача присвоєно «стан 9» «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Під час розгляду справи представник позивача пояснив, що ними подано державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, що не заперечувалося під час розгляду справи представником відповідача та вбачається із відомостей, що містяться в ЄДРПОУ, а саме відсутній запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей.

Однак, податковим органом будь яких заходів щодо поновлення порушених прав позивача не вживалося, крім того останній свідомо продовжує їх порушення. Присвоєний підприємству позивача «стан - 9», присвоєння якого законом не встановлено та не передбачено будь-якими законодавчеми актами, станом на час розгляду справи податковим органом продовжує використовуватися яка підства для створення перешкод позивачу у виконані його обов'язку - реєстрації податкових накладних в базі податкового органу.

Надані заперечення відповідача є необгрунтованими, оскільки вказані обставини не мають стосунку до порядку надання податкових накладних і не віднесені законом до передумов для їх врахування податковим органом.

На думку суду, питання функціонування внутрішніх баз відповідачів, розподілення обовязків між відповідачами щодо внесення, обробки та використання інформації належить до компетенції податкового органу, тому не може бути причиною відмови у прийнятті податкової звітності платника податку.

Згідно з пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади , що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Як слідує зі змісту пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Разом з тим, суд зазначає, що в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року № 1486/12/13-13 зазначено, що резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Застереження щодо конкретної дати, з якої податкова накладна є прийнятою і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, поряд із визнанням протиправним власне неприйняття податкової накладної для реєстрації, є правомірним з огляду на приписи абзацу десятого частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначена норма надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. Отже, незалежно від того, чи містить вимога позивача прохання щодо визначення дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд з метою захисту прав позивача повинен вказати відповідну дату в резолютивній частини постанови.

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову накладну, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої накладної зареєстрованою тощо варто розглядати як вимогу про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації протягом операційного дня, коли таку накладну було надіслано для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Тому суди повинні розглянути питання щодо протиправності неприйняття податкової накладної для реєстрації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такого неприйняття.

Таким чином, враховуючи, що позивач обрав спосіб захисту свого порушеного права шляхом звернення до суду з позовом про зобов'язання відповідачів поновити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно договорів, податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017", суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача 1 визнати прийнятими та зареєстрованими з 14 жовтня 2014 року податкові накладні №№ 14, 15 від 30 вересня 2014 року, з 29 жовтня 2014 року податкову накладну № 21 від 29 жовтня 2014 року.

Районна податкова інспекція участі у процесі реєстрації податкових накладних не приймає, а тому не є в цій частині належним відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в частині.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог (частина третя статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України визнати прийнятими та зареєстрованими з з 14 жовтня 2014 року податкові накладні №№ 14, 15 від 30 вересня 2014 року, з 29 жовтня 2014 року податкову накладну № 21 від 29 жовтня 2014 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" судові витрати у розмірі 36,54 грн.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міністерство доходів і зборів України.

4. В решті позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України

Головуючий суддя Р. О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

І.М. Погрібніченко