Рішення

від 12.01.2015 по справі 910/27904/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/27904/14 12.01.15 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Спецавтобаза"

до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

про стягнення 12 123,00 грн.

Представники:

від позивача: Сіняк Д.В. - представник за довіреністю № б/н від 20.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Спецавтобаза" до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про стягнення 12 123,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.05.2012 року між приватним акціонерним товариством "Спецавтобаза" та публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" укладено договір № ID4689961 банківського рахунку.

Також 30.05.2012 року між приватним акціонерним товариством "Спецавтобаза" та публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" укладено договір щодо порядку проведення розрахунків в електронній системі «Клієнт банк».

11.11.2014 року позивачем подано відповідачеві заяву за № 1078 про розірвання договору банківського рахунку та закриття рахунків позивача з 13.11.2014 року з перерахуванням залишку коштів на рахунок в іншому банку. Вказана заява отримана відповідачем 11.11.2014 року, що підтверджується відміткою представника банку.

Також листом № 1081 від 13.11.2014 року позивач розпорядився кошти у сумі 12 123,00 грн. перерахувати а рахунок, вказаний у заяві за № 1078 від 11.11.2014 року та просив списати на рахунок банку кошти в сумі 451,00 грн. для погашення комісії та інших платежів. Додатком до вказаного листа було платіжне доручення № 2930 на суму 12 123,00 грн. Вказана заява отримана відповідачем 13.11.2014 року, що підтверджується відміткою представника банку.

Листом від 13.11.2014 року за вих. № 111-31/200 відповідач повідомив про невиконання платіжного доручення у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку та взяття на обліковування на позабалансовому рахунку розрахункового документу «Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку».

Листом від 13.11.2014 року за вих. № 111-31/201 відповідач повідомив про неможливість закрити рахунок позивача.

Позивачем виконані всі умови договору та чинного законодавства щодо порядку розірвання договору та виконання платіжного доручення № 2930 на суму 12 123,00 грн.

Проте, платіжне доручення не виконано і кошти на рахунок позивача в ПАТ КБ "ПриватБанк" не надійшли.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача коштів у сумі 12 123,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.12.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.01.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 12.01.2014 року не з'явився, вимоги ухвали від 15.12.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31267157, але 30.12.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав заяви про залучення до участі у справі третіх осіб.

Суд відмовив у задоволенні заяв про залучення до участі у справі третіх осіб, у зв'язку із необґрунтованістю.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

30.05.2012 року між приватним акціонерним товариством "Спецавтобаза" та публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" укладено договір № ID4689961 банківського рахунку.

Відповідно до п.1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п. 1.1. договору банківського рахунку банк здійснює обслуговування поточного(-их) рахунку(-ів) клієнта, що використовується (-ються) для зберігання грошових коштів (в національній валюті України та/або в іноземних валютах) та здійснення всіх операцій у відповідності з чинним законодавством України, в національній валюті України та/або в іноземних валютах, а саме: № 2600.4.41.30784.01/980, № 2600.3.41.30784.02/980.

Відповідно до ч.1 стаття 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Пп. а п. 8.4. договору банківського рахунку договір може бути розірвано, а рахунок (-ки) закрито в таких випадках: на підставі заяви клієнта.

Керуючись ч. 1 ст. 1075 ЦК України та пп. а п. 8.4. договору банківського рахунку 11.11.2014 року позивачем подано відповідачеві заяву за № 1078 про розірвання договору банківського рахунку та закриття рахунків позивача з 13.11.2014 року з перерахуванням залишку коштів на рахунок в іншому банку. Вказана заява отримана відповідачем 11.11.2014 року, що підтверджується відміткою представника банку.

Відповідно до п. 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року № 492, зокрема передбачено закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки юридичної особи.

Таким чином, позивачем дотримано вимог чинного законодавства та договору банківського рахунку щодо порядку розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Також листом № 1081 від 13.11.2014 року позивач розпорядився кошти у сумі 12 123,00 грн. перерахувати а рахунок, вказаний у заяві за № 1078 від 11.11.2014 року та просив списати на рахунок банку кошти в сумі 451,00 грн. для погашення комісії та інших платежів. Додатком до вказаного листа було платіжне доручення № 2930 на суму 12 123,00 грн. Вказана заява отримана відповідачем 13.11.2014 року, що підтверджується відміткою представника банку.

Відповідно до п. 20.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року № 492 зокрема передбачено банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).

Позивач зробив відповідні розпорядження щодо залишку коштів на рахунку та надав платіжне доручення № 2930 на суму 12 123,00 грн. до виконання.

Відповідно до п. 1.35 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно ч. 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Також 30.05.2012 року між приватним акціонерним товариством "Спецавтобаза" та публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" укладено договір щодо порядку проведення розрахунків в електронній системі «Клієнт банк».

Пунктом 8.1 статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 8.4 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Згідно з п. 1.21 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", операційним днем є частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Операційний час визначено, як частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (п. 1.22 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Відповідно до п. 30.1 статті 30 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

В матеріалах справи наявний лист відповідача від 13.11.2014 року за вих. № 111-31/200, яким відповідач повідомив про невиконання платіжного доручення у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку та взяття на обліковування на позабалансовому рахунку розрахункового документу «Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку».

Листом від 13.11.2014 року за вих. № 111-31/201 відповідач повідомив про неможливість закрити рахунок позивача.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (ст. 1074 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів, що відповідач мав передбачені законом підстави обмежувати права позивача щодо розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на рахунку останнього.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, не виконання наданого позивачем платіжного доручення № 2930 на суму 12 123,00 грн. та не перерахування коштів за вказаними у ньому реквізитами, враховуючи наявність достатньої суми коштів для цього на рахунку позивача, є порушенням з боку відповідача встановлених договором та Законом зобов'язань щодо повного та вчасного здійснення розрахунково-касового обслуговування позивача, а відтак, позовні вимоги стягнення з відповідача 12 123,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) на користь приватного акціонерного товариства "Спецавтобаза" (04128, м. Київ, вул. Плодова, 1, код ЄДРПОУ 05476486) заборгованість у сумі 12 123,00 грн. (дванадцять тисяч сто двадцять три) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 19.01.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий