Рішення

від 14.01.2015 по справі 908/4755/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 22/34/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2015 Справа № 908/4755/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Романовій К.І.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/4755/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС» (61050, м. Харків, вул. Куйбишева, буд. 15, кв. 10, скорочено ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС»)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, буд. 1; скорочено ПАТ «АЗОВЗАГАЛЬМАШ»)

про стягнення 266232,18 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС» заявлено позовні вимоги до ПАТ «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» про стягнення з останнього суми основного боргу в розмірі 206625 грн., пені у розмірі 18108,62 грн., інфляційних втрат у розмірі 36985,87 грн., 3% річних у розмірі 4512,69 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4755/14, якій присвоєно номер провадження 22/34/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 02.12.2014 р.

Ухвалою від 02.12.2014 р. розгляд справи відкладено на 25.12.2014 р.

Ухвалою від 25.12.2014 р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів - до 26.01.2015 р., розгляд справи відкладено на 14.01.2015 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо своєчасної оплати за виконані на підставі договору № ПР-08555 від 22.04.2013 р. робити, у зв'язку з чим за ПАТ «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» утворилась заборгованість у розмірі 206625 грн. На думку позивача, це є підставою для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС» посилається на ст. ст. 265, 232, 321 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 625, 692 Цивільного кодексу України та ст. ст. 1, 2, 44, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

ПАТ «АЗОВЗАГАЛЬМАШ», відповідач у справі, у відзиві на позовну заяву зазначає, що строк оплати вартості виконаних ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС» робіт не настав, оскільки позивачем не було виставлено відповідачу рахунків на оплату, як то вимагає п. 3.4 Договору. Таким чином, оскільки відсутній факт порушення виконання ПАТ «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» основного зобов'язання, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та втрат від інфляції задоволенню не підлягають.

Представник позивача в судове засідання 14.01.2015 р. не з'явився. 12.01.2015 р. на адресу суду від ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС» надійшло клопотання № 5/1-1 від 05.01.2015 р. про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи документами, яке судом прийнято до розгляду та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 14.01.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 14.01.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача в минулому судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.2013 р. ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС» (Виконавець, позивач у справі) та ПАТ «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» (Замовник, відповідач у справі) укладено Договір № ПР-08555, за умовами якого (п. 1.1 Договору) Замовник доручає виконати та зобов'язується прийняти та оплатити, а Виконавець зобов'язується виконати роботи зі створення «Автоматизованої системи комплексного обліку енергоресурсів ПАТ «Азовзагальмаш» пл. А, пл. Б на базі АПК «Сатурн».

Згідно з п. 1.3 Договору, обсяг робіт за 1 та 2 етапами виконання робіт узгоджені сторонами у Відомості виконання робіт (Додаток № 3), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктами 1, 2 Додатку № 2 до Договору передбачено, що Договір на створення автоматизованої системи комплексного обліку енергоресурсів ПАТ «Азовзагальмаш» складається з 2-х частин (етапів): - розробка проектно-конструкторської документації; - створення підсистеми природного газу. Вартість розробки проектно-конструкторської документації не повинна перевищувати суму у розмірі 413250 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 3.1 Договору, Замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 206625 грн. з урахуванням ПДВ протягом 10 днів з моменту підписання цього договору і отримання від Виконавця рахунку на оплату. До авансового платежу входить 50% вартості робіт по розробці технічного завдання і робочого проекту. Після узгодження проектно-конструкторської документації службами підприємства Замовник сплачує ті, що лишилися, 50% вартості робіт з розробки технічного завдання і робочого проекту протягом 10 банківських днів після здачі-приймання робіт.

Оплата робіт здійснюється Замовником поетапно (Додаток № 3) за схемою: 50% вартості робіт - в порядку передоплати по рахункам Виконавця; 50% вартості робіт - протягом 10 банківських днів після здачі-приймання робіт згідно п. 5.1 даного договору (п. 3.2 Договору).

Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця відповідно до виставлених рахунків (п. 3.4 Договору).

Порядок здачі-приймання робіт узгоджено сторонами в розділі 5 Договору.

Згідно п. 6.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2014 р.

Як вказує позивач і підтверджується матеріалами справи, 14.08.2013 р. відповідач сплатив на розрахунковий рахунок позивача суму авансового платежу (передоптати) у розмірі 206625 грн. 13.12.2013 р. між сторонами було підписано акт здачі-приймання № 1 за Договором. 20.01.2014 р. сторонами було підписано акт здачі-приймання № 2 за Договором, в якому передбачено, що цей акт свідчить про приймання робіт та є підставою для проведення взаєморозрахунків.

В порушення зобов'язань за Договором, відповідач не здійснив оплату прийнятих за актом здачі-приймання № 2 від 20.01.2014 р. робіт. Таким чином, за ПАТ «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» виникла заборгованість у розмірі 206625 грн.

Позовні вимоги про стягнення з ПАТ «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» суми основного боргу в розмірі 206625 грн., пені у розмірі 18108,62 грн., інфляційних втрат у розмірі 36985,87 грн., 3% річних у розмірі 4512,69 грн., - є предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими, що виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи. Доказів про сплату суми боргу відповідачем суду не надано, а тому вимога про стягнення заборгованості за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи у розмірі 206625 грн. є законною та підлягає задоволенню.

Судом прийнято до уваги заперечення ПАТ «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» щодо ненастання строку оплати, оскільки позивачем не було виставлено відповідачу рахунків на оплату, як то вимагає п. 3.4 Договору, однак суд вважає, що це не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку провести оплату виконаних робіт протягом 10 банківських днів після їх здачі-приймання, оскільки пунктами 3.1 та 3.2 Договору закріплено саме такий порядок оплати за виконані роботи, а не проведення розрахунків в порядку проведення передоплати, де умова про виставлення позивачем рахунку є суттєвою. Суд також зазначає, що в самому акті здачі-приймання робіт № 2 від 20.01.2014 р., який є підписаним та скріпленим печатками обох підприємств, передбачено, що він свідчить про приймання робіт та є підставою для проведення взаєморозрахунків.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 18108,62 грн., інфляційних втрат у розмірі 36985,87 грн. та 3% річних у розмірі 4512,69 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Будь-яких домовленостей щодо встановлення нарахування пені за порушення зобов'язань сторонами по договору не погоджувалось. Відповідно до абз. 3 п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує посиланням на Закон України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань», однак зазначеним законом не встановлюється обов'язок сплати пені та її розмір, а лише визначається обмеження її нарахування.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача пені є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за період з 04.02.2014 р. по 04.11.2014 р., суд дійшов до висновку, що він не є вірним, однак враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, 3 % річних підлягають задоволенню в межах заявленої суми, а саме в розмірі 4512,69 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції за період з лютого 2014 р. по жовтень 2014 р., суд дійшов висновку, що він не є вірним, однак враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, втрати від інфляції підлягають задоволенню в межах заявленої суми, а саме в розмірі 36985,87 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, буд. 1, код ЄДР 13504334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС» (61050, м. Харків, вул. Куйбишева, буд. 15, кв. 10, код ЄДР 30590616) суму основного боргу в розмірі 206625 (двісті шість тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 36985 (тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 4512 (чотири тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 69 коп. та 4962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят два) грн. 47 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 19.01.2015 р.

Суддя О.В. Ярешко