Рішення

від 16.01.2015 по справі 907/1230/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.01.2015 Справа № 907/1230/13

За позовом Приватного підприємства „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфтмонтаж", м. Ужгород

до відповідача1 - Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача2 дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Закарпатліфт" товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС ліфт груп", м. Ужгород

третя особа 1 без самостійних вимог на стороні відповідача - Комунальне підприємство „Ужгородліфт", м. Ужгород

третя особа 2 без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „ВВС ліфт груп", м. Мукачево

третя особа 3 без самостійних вимог на стороні відповідача - Комунальне підприємство „Житлово ремонтно-експлуатаційний район № 4", м.Ужгород

про визнання недійсним та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,

Суддя Русняк В.С.

Представники, присутні в судому засіданні:

від позивача - Остапов А.М., директор; Анісімов Ю.О., представник по довіреності № 185 від 06.11.2013р.;

від відповідача1 - Пекар В.І., представник по довіреності № 03-17/358 від 06.01.2015р.;

від відповідача2 - Пішковцій В.С., адвокат;

від третьої особи 1 без самостійних вимог на стороні відповідача - Сорока С.Ю., директор;

від третьої особи 2 без самостійних вимог на стороні відповідача - не з'явився ;

від третьої особи 3 без самостійних вимог на стороні відповідача - не з'явився;

Суть спору: Приватним підприємством „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфтмонтаж", м. Ужгород заявлено позов до відповідача1 Ужгородської міської ради, м. Ужгород до відповідача2 дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Закарпатліфт" товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС ліфт груп", м. Ужгород за участі третіх осіб Комунального підприємства „Ужгородліфт", м. Ужгород, Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС ліфт груп", м. Мукачево, Комунального підприємства „Житлово ремонтно-експлуатаційний район № 4", м. Ужгород про визнання недійсним та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії

В судовому засіданні 13.01.2015р. за участі представників: від позивача - Остапов А.М., директор; Анісімов Ю.О., представник по довіреності № 185 від 06.11.2013р.; від відповідача1 - Пекар В.І., представник по довіреності № 03-17/358 від 06.01.2015р.; від відповідача2 - Пішковцій В.С., адвокат; від третьої особи 1 без самостійних вимог на стороні відповідача - Сорока С.Ю., директор, відповідно до ст.. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 16.01.2015р. на 10:30год.

В судовому засіданні 16.01.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, в обґрунтування своїх доводів вказує на порушення Ужгородською міською радою Земельного кодексу України та Закону України " Про місцеве самоврядування" у відмові в наданні дозволу на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 0,216 га, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Відповідач1 заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов, зокрема зазначає, що Ужгородська міська рада приймаючи рішення № 952 від 18.06.2013р. діяла виключно в межах наданих їй повноважень та у відповідності із чинним законодавством, а вимога позивача про зобов'язання міської ради надати позивачу земельну ділянку є протизаконною, оскільки суд, вирішуючи земельний спір не може своїм рішенням підміняти орган місцевого самоврядування та, як наслідок, розпоряджатися землями територіальної громади міста. Також відповідач1 у відзиві зазначає, що на підставі постанови Ужгородського міськрайонного суду від 31.08.2011р. було зобов'язано управління майном міста Ужгородської міської ради укласти договір оренди з приватним підприємством „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфтмонтаж" на земельну ділянку площею 0,0327 га, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4. Тому права та охоронювані інтереси позивача не є порушеними так як у його користуванні для обслуговування будівель і споруд знаходиться земельна ділянка площею 0,0327 га .

Відповідач2 письмовий відзив на позов не подав, в судовому засіданні адвокат проти позову заперечив, посилаючись на державний акт на право постійного користування землею № 314 ІІ - ЗК № 001025 від 05.05.2001р.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору надали письмові пояснення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Ужгородської міської ради, оскільки є єдиним власником майнового комплексу - виробничої бази, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, що підтверджується наступними документами:

- свідоцтвом про право власності № 690 від 27.07.2010р.;

- договором купівлі-продажу № 701 від 25.06.2010р.;

- Витяг з державного реєстру правочинів № 8693794 від 25.06.2010р.;

- Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26842511 від 28.07.2010р.;

- Витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 676967 від 22.02.2013р.;

- договором купівлі-продажу № 710 від 05.03.2012р.;

- Витяг з державного реєстру правочинів № 11075325 від 05.03.2012;

- Витяг про державну реєстрацію прав № 33581293 від 23.03.2012р.;

- договором купівлі-продажу від 20.03.2012р.;

-- Договором купівлі - продажу №1121 від 06.04.2012 року;

- Витяг з державного реєстру правочинів №11189447 від 06.04.2012р.;

- копія Витягу про державну реєстрацію прав №33581293 від 27.04.2012р.;

-Договором купівлі - продажу №163 від 31.01.2013р.;

- Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №227910 від 31.01.2013р.;

- Договором купівлі - продажу №169 від 01.02.2013р.;

- Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №239476 від 01.02.2013р.;

- Рішення господарського суду Закарпатської області від 30.03.2012р. по справі №5008/1324/2011;

- Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. по справі №5008/1324/2011;

08.04.2013р. Позивач звернувся з письмовою заявою №72 на ім'я міського голови м.Ужгорода, в якому просив:

- Припинити дію державного Акту на право постійного користування землею серії І І -ЗК №001025 від 05.05.2001р. на земельну ділянку площею 0,216 га, яка знаходиться за адресою: м.Ужгород, вул. Польова, буд. 4, який був виданий попередньому власнику даного майнового комплексу - виробничої бази, а саме - спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінню "ЗАКАРПАТЛІФТ";

- Надати дозвіл Позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки під майновим комплексом - виробничої бази, яка йому належить для укладення договору оренди з правом викопу (копія заяви дадається).

На це, у відповідь, Позивач отримав Витяг з Рішення Ужгородської міської Ради XVI I скликання VI сесії (3-тє пленарне засідання) №952 від 18.06.2013р., яким йому було, без будь-якої належної мотивації та підстав, відмовлено у наданні такого дозволу.

Досліивши на предмет доказовості матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Щодо заявлених вимог про визнання недійсним та скасування п. 5.3 рішення Ужгородської міської ради ХVІІ сесії VІ скликання (3-тє пленарне засідання) № 952 від 18.06.2013р. про відмову у наданні дозволу про розробку проектів землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 0,216 га за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4. Приймаючи оскаржуване рішення (п.5.3) № 952 від 18.06.2013р., яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду, Ужгородська міська рада не вказала підстави такої відмови відповідно до вимог діючого законодавства.

Згідно з п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він не суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси позивача у справі.

Отже підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Статтею 124 Земельного кодексу України врегульовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 Земельного кодексу України, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.

Зважаючи, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухомість позивача, надання земельної ділянки здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України, а саме: особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.3).

Таким чином, перелік підстав відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним. Тому, відмовляючи у наданні такого дозволу, рада має посилатися на підстави, визначені ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.

Однак, судом встановлено, що в порушення приписів ст. 123 Земельного кодексу України Ужгородська міська рада в оскаржуваному пункті рішення не зазначила підставу відмови.

Тому, відмовляючи в наданні дозволу на розробку проекту відведення, Ужгородська міська рада фактично позбавила позивача можливості отримати земельну ділянку в оренду.

Враховуючи вищевикладене в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Ужгородської міської ради XXV скликання ІІІ сесії від 23.11.2000р. у частині щодо відведення земельної ділянки площею 0,216 га за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4 під виробничу базу Спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінню „Закарпатліфт".

Право постійного користування земельною ділянкою по вул. Польовій, 4 з 05.05.2001р. і по даний час належить ДП "СРБУ "Закарпатліфт". Це право в встановленому порядку не припинено і державний акт на право постійного користування земельною ділянкою не скасований (акт серія ІІ-ЗК №001025 від 05.05.2001р.). Постійним землекористувачем є ДП "СРБУ "Закарпатліфт", яке в свою чергу на момент пред'явлення позову і по даний час належить на праві власності ТОВ "В.В.С. ліфт груп".

20.05.2005 року був укладений договір купівлі - продажу корпоративних прав між АТВТ "Укрліфт" та товариством з обмеженою відповідальністю "В.В.С. ліфт груп" (далі ТОВ "В.В.С. ліфт груп").

20.05.2005 р. був укладений договір купівлі-продажу корпоративних прав між АТВТ "Укрліфт" та ТОВ "В.В.С. ліфт груп". Згідно умов вказаного договору власником дочірнього підприємства "СРБУ "Закарпатліфт" стало ТОВ "В.В.С. ліфт груп".

На підставі вказаного договору були внесені зміни до установчих документів дочірнього підприємства "СРБУ "Закарпатліфт" . Зокрема в п. 1.1 Статуту цього підприємства вказано, що ДП "СРБУ "Закарпатліфт" ТОВ "В.В.С. ліфт груп" створене внаслідок реорганізації ДП "СРБУ "Закарпатліфт" АТВТ "Укрліфт" (код ЄДРПОУ 22109878) і є його повноправним правонаступником.

Відповідно до частини другої ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок здійснюється за згодою землекористувачів у випадках, передбачених законом, на компенсаційних засадах з визначенням повноважень органів, які здійснюють таке вилучення, та обмежень, встановлених ст. 151 Земельного кодексу України .

Пунктом 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного землекористування може бути припинене лише з підстав , передбачених законодавством.

Отже з аналізу даної статті вбачається, що право постійного землекористування є безстроковим , на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав , передбачених Законом.

Так, вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суд враховує, що орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов , передбачених ст.ст. 140-149 Земельного кодексу України.

У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування проводиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними (Постанова, Пленум ВСУ, від 16.04.2004, №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних спорів").

Тому вирішення питання, що скасування рішення XXV скликання ІІІ сесії Ужгородської міської ради від 23.11.2000р. у спосіб заявлений позивачем не підлягає до задоволення, оскільки позивачем вибраний неправильний спосіб захисту.

Щодо заявлених позивачем вимог про зобов'язання Ужгородську міську раду надати дозвіл позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,216 га за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4 та зобов'язати Ужгородську міську раду передати в оренду земельну ділянку площею 0.216 га за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, позивачу з послідуючим правом викупу у зв'язку з купівлею ним нерухомого майна на цій земельній ділянці.

Згідно з приписами Земельного кодексу України:

- громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, зокрема, за рішеннями органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша статті 116);

- передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення, зокрема, відповідного органу місцевого самоврядування (частина перша статті 124).

Стаття 12 названого Кодексу відносить до повноважень, зокрема, міських рад у галузі земельних відносин розпорядження землями територіальних громад і надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (пункти "а" і "в" зазначеної статті).

Стаття 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" відносить вирішення відповідно до закону питань земельних відносин до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, причому зазначені питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях такої ради.

Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади (до яких згідно із статтею 6 Конституції України належать і органи судової влади), їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Системний аналіз наведених законодавчих приписів свідчить про те, що господарський суд не вправі перебирати на себе виключні повноваження та функції Міськради (у складі її пленарного засідання) стосовно вирішення питання про передачу земельної ділянки в оренду. Поряд з тим відсутність рішення про передачу такої ділянки в оренду унеможливлює й укладення договору оренди.

Оскільки вирішення питань про надання дозволу на складання проекту землеустрою про передачу землі у власність чи користування є виключним правом ради як суб'єкта права власності на землю, вимоги про зобов'язання Ужгородської міської ради передати в оренду земельну ділянку та надати дозвіл на складення проекту землеустрою задоволенню не підлягають.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1147 грн. належить покласти на відповідача1 - Ужгородську міську раду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського Процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсним (скасувати) п. 5.3 рішення Ужгородської міської ради сесії XVII скликання VI ( 3-тє пленарне засідання) № 952 від 18.06.2013р. про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,216 га за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Ужгородської міської ради ( 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924) на користь Приватного підприємства „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфтмонтаж" ( 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Польова, буд. 4, ЄДРПОУ35335467 ) суму 1147 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн.) відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 21.01.2015р.

Суддя Русняк В.С.