Постанова

від 19.01.2015 по справі 906/1540/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" січня 2015 р. Справа № 906/1540/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Дужич С.П. ,

суддя Маціщук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Громадської організації "Сила Закону"

на ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.12.2014 р.

у справі № 906/1540/14 (суддя Машевська О.П.)

за позовом Громадської організація "Сила Закону"

до відповідачів:

1) Житомирської міської ради;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна технологія";

3) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області

про розірвання договору купівлі-продажу від 03 листопада 2004р.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідачів:

1) не з'явився;

2) Тимофіїв Н.Ю.;

3) не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18 грудня 2014 р. у справі №906/1540/14 припинено провадження у даній справі за позовом Громадської організація "Сила Закону" до Житомирської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна технологія", Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про розірвання договору купівлі-продажу від 03 листопада 2004р. Стягнуто з Громадської організації "Сила Закону" в дохід Державного бюджету України - 609, 00 грн. судового збору, відмовленно у задоволенні клопотання Громадської організації "Сила Закону" від 01.12.2014 року про забезпечення позову у справі №906/1540/14.

При винесенні вищевказаної ухвали, з урахуванням окремих положень Конституції України, Законів України "Про місцеве самоврядування", "Про громадські об'єднання", Статуту Громадської організації " Сила Закону", суд першої інстанції дійшов висновку, що Громадська організація "Сила Закону" звернулася з позовом до господарського суду за захистом охоронюваних законом інтересів своїх членів фізичних осіб - жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах міста Житомира, селища міського типу Новогуйвинське та міста Києва.

В обґрунтування своїх висновків щодо припинення провадження у справі, суд першої інстанції послався на те, що Громадська організація "Сила Закону" виступає в інтересах фізичних осіб як членів даної організації, останні не мають права як фактичні позивачі на захист своїх прав та інтересів у господарському суді.

У зв'язку із припиненням провадження у справі, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про забезпечення позову за безпідставністю.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду першої інстанції, позивач - Громадської організації "Сила Закону" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 18 грудня 2014 р. у справі № 906/1540/14 та передати справу на розгляд до господарського суду Житомирської області.

Апелянт вважає, що ухвала господарського суду є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів скаржник вказує, зокрема, наступне:

- судом не враховано того факту, що позивачем по даній справі є юридична особа ГО"Сила Закону", а не фізичні особи, які звернулися з колективним позовом;

- твердження суду, що право на захист порушеного права може виникнути лише у фізичної особи, а не у громадськості міста, об'єднаної відповідно до Закону у юридичну особу зі спеціальною метою створення та діяльності, є безпідставним і суттєвим обмеженням конституційних гарантій;

- дані правовідносини врегульовані Законом і звернення з позовом ГО «Сила Закону» відповідає такому законодавчому регулюванню, натомість суд, припинивши провадження у справі, фактично позбавив громадську організацію права на судовий захист;

- відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження;

- суд першої інстанції, припинивши провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, не вказав до юрисдикції яких саме судів відноситься даний спір, приходимо до висновку, що в даному випадку, всупереч Конвенції та Конституції України, ГО «Сила Закону» позбавили права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, а також права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Аналогічної позиції притримується і Європейський суд з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява №21722/11), рішення від 09 січня 2013 року № 27/05/2013;

- безпідставним є висновок суду апеляційної інстанції стосовно відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, оскільки суд взагалі не дав жодної оцінки доводам позивача з цього приводу. Формальне зазначення тієї обставини, що гастрольний театр демонтований не є належним правовим спростуванням підстав для забезпечення позову, що були вказані громадською організацією. Окрім того, ТОВ «Інвестиційна технологія» фактично не обмежилось демонтажем театру, а розпочало житлове будівництво на земельній ділянці, де знаходився театр, не припиняє його та реалізує квартири, що не заперечується представником товариства.

З огляду на викладені вище аргументи на підтвердження своєї правової позиції, позивач вважає, що судом першої інстанції було припинено провадження у справі за відсутності на те визначених законом підстав, у зв'язку з чим ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.

Від регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області надійшли заперечення на апеляційну скаргу № 05/80 від 15.01.2015 р., відповідно до яких просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залшити без змін.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує наступне.

Громадська організація «Сила Закону» не є суб'єктом спірних правовідносин та не має обов'язків, які з них випливають. Крім того, установчими документами позивача підтверджується, що громадська організація представляє інтереси територіальної громади м.Житомира.

Позивачем ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не обґрунтувано яким чином правовідносини, які виникли між сторонами по договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, порушують його права та інтереси.

Рішенням власника - Житомирської обласної ради на сьомій сесії 14 скликання було прийнято рішення від 23.04.2003 № 200 "Про приватизацію об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, яким до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у 2003 році, був включений об'єкт спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області - незавершений будівництвом об'єкт - гастрольний театр, що перебував на балансі управління капітального будівництва та розташований за адресою: м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 2. Повноваження по проведенню приватизації даного об'єкта рішенням власника -Житомирською обласною радою були делеговані регіональному відділенню ФДМУ по Житомирській області.

Крім того, під час перевірок 19.09.2011 та 25.09.2012 регіональним відділенням було встановлено, що умови договору купівлі-продажу покупцем виконуються. В підтвердження, ТОВ «Інвестиційна технологія» були надані документи (рішення міської ради, договори підряду та на розробку технічної документації, дозволи) щодо намірів покупця, згідно наданих Житомирською міською радою погоджень, перепрофілювати та реконструювати об'єкт незавершеного будівництва під торгівельно-розважальний та офісний центр.

З урахуванням наведеного, регіональне відділення ФДМУ по Житомирській області також зважає й на те, що згідно рішення власника - Житомирської обласної ради та умов договору купівлі-продажу від 03.11.2004 передбачено можливість перепрофілювання первісного призначення об'єкта незавершеного будівництва. А тому рішення покупця про будівництво багатоквартирного житлового будинку, а не торгівельно - розважального та офісного центру не суперечить умовам договору купівлі- продажу. За таких умов вважає, що інтереси позивача не є порушеними.

Інші відповідачі по справі - Житомирська міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна технологія" не скористалися своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення (в даному випадку - ухвали) місцевого господарського суду.

19 січня 2014 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна технологія" заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Стверджує, що позивач є неналежним, оскільки права останнього не порушено. З огляду на наведене, вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 18 грудня 2014 р. у справі №906/1540/14 є цілком законною та обгрунтованою, а тому просить дану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача та інших відповідачів по справі в судове засідання не з'явилися.

При цьому, від позивача (скаржника) - Громадської організації «Сила Закону» надійшло клопотання від 08.01.2015р. по справі № 906/1540/14, відповідно до якого просить здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі скаржника.

16.01.2015р. до суду апеляційної інстанції від Житомирської міської ради електронною поштою надійшла заява від 16.01.2015р., згідно з якою просить розглядати справу за апеляційною скаргою Громадської організації «Сила Закону» на ухвалу господарського суду Житомирської області від 18 грудня 2014 р. у справі №906/1540/14 за відсутності представника міської ради.

З урахуванням наведених клопотань та приписів ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені останім (а.с. 186-189), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідачів (Житомирської міської ради та регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 18 листопада 2014 року Громадська організація "Сила Закону" звернулася з позовом до господарського суду Житомирської області до відповідачів: ТОВ "Інвестиційна технологія" та Житомирської міської ради про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області - гастрольного театру в м.Житомирі, вул. Фещенка-Чопівського,2, укладеного 03.11.2004р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (продавець) та закритим акціонерним товариством "Інвестиційні технології" (покупець) (а.с. 3-21).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що на виконання умов договору купівлі - продажу від 03.11.2004р. об'єкта незавершеного будівництва спільної власності територіальних громад - гастрольного театру в м. Житомирі, вул.. Фещенка-Чопівського, 2, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та ТОВ «Інвестиційна технологія», рішенням Житомирської міської ради було продовжено строк дії п. 5 договору до 03.11.2014 р. виключно з метою завершення будівництва гастрольного театру з реконструкцією його у торгівельно - розважальний та офісний центр. Натомість, станом на 17.11.2014р. реконструкція гастрольного театру не відбулася, відповідно умови п. 5.3. договору покупцем не виконано, що суперечить чинному законодавству України, а також порушує права та інтереси громади м. Житомира.

При цьому, позивач посилається на Закон України «Про приватизацію державного майна», згідно з яким виключними умовами для розірвання договору купівлі - продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, окрім іншого, є невиконання або неналежне виконання умов продажу об'єкта і зобов'язань покупця щодо основних напрямів розвитку і функціонування об'єкта.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.11.2014р. порушено провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідачів - регіональне відділення ФДМ України по Житомирській області (а.с. 1-2).

Ухвалою від 04.12.2014р. господарський суд відклав розгляд справи, та серед іншого, залучив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області ( місто Житомир) до участі у справі в якості іншого відповідача (а.с. 80-81).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18 грудня 2014 р. припинено провадження у справі №906/1540/14 (а.с. 167-169).

Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про припинення провадження у справі на предмет її відповідності вимогам процесуального закону, суд апеляційної інстанції враховує наступні положення діючого законодавства та наявні в матеріалах справи окази.

Згідно зі статтею 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 106 вказаного кодексу, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про припинення провадження у справі.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.

Наведений у вищезазначеній статті перелік підстав припинення провадження у справі є вичерпним, тобто суд не має права припинити провадження у справі з підстав, не зазначених в ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як свідчать встановлені обставини у даній справі, предметом спору у даній справі є вимога про розірвання договору купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, області - гастрольного театру в м. Житомирі, вул. Фещенка-Чопівського, 2, укладеного 03.11.2004 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та ТОВ «Інвестиційна технологія».

З позовом у даній справі звернулася Громадська організація "Сила Закону".

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.12.2014р. Громадська організація «Сила Закону» зареєстрована як юридична особа, дані про підтвердження відомостей про юридичну особу підтверджено (а.с. 74-75).

Відповідачами у даній справі визначено Житомирську міську раду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна технологія", регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 19.11.2014 р. зареєстровано юридичну особу ТОВ«Інвестиційна технологія» (а.с. 22-24).

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 06.11.2014р. надано відомості про юридичну особу - регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, організаційно-правова форма якої - орган державної влади (а.с. 71).

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Згідно із ч. 1 ст. 12 цього Закону громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

За умовами ч. 2 ст. 81 ЦК України юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.4., 3.5. Статуту громадської організації "Сила Закону» організація є юридичною особою з дня її державної реєстрації у формі непідприємницької організації, основною метою якої не є одержання прибутку. Організація має відокремлене майно, самостійний баланс, відкриває рахунки в банківських установах, у тому числі валютні, володіє майновими та немайновими правами. Організація має свою печатку, штамп, символіку і бланки з власною назвою, зразки яких затверджує Правління Організації.

Таким чином, наведені факти свідчать про те, що сторонами у справі виступають юридичні особи. Зокрема, позивачем є Громадська організація "Сила Закону", яка наділена статусом юридичної особи. При цьому, процесуальним законом не заборонено звертатися з позовом до господарського суду суб'єктам, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

За приписами ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до татті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам", господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

У п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, окрім іншого, з укладенням, зміною, виконанням і розірванням усіх господарських договорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, включаючи договори, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо. До таких договорів відносяться, зокрема, такі: про відчуження об'єктів приватизації (крім приватизації державного житлового фонду); передачу державного або комунального майна в оренду; закупівлю товарів (робіт, послуг) для державних потреб.

Як було встановлено вище, спірні правовідносини у даній справі виникли за вимогою про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності та регіональним відділення Фонду державного майна України по Житомирській області.

Таким чином, встановлені обставини у даній справі свідчать про те, що суб'єктний склад спірних правовідносин відповідає вимогам, за яких спір підвідомчий господарським судам.

Натомість, всупереч наведеним вище нормам процесуального Закону, роз'ясненням ВГСУ, суд першої інстанції припинив провадження у справі з тих підстав, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (п. 1 ч. ст. 80 ГПК України). В обгрунтування таких висновків, суд вказав на те, що позов подано в інтересах членів громадської організації - фізичних осіб, права яких порушено. При цьому, зазначає, що в даному випадку такі особи не наділені процесуальним статусом позивача у господарському процесі, що позбавляє останніх права на звернення за захистом своїх порушених прав до господарського суду.

Проте, такі висновки є хибними, оскільки не відповідають встановленим обставинам справи. Адже в матеріалах справи містяться докази, з яких вбачається, що позивачем виступає громадська організація - юридична особа. Окрім того, судом не вирішувалось питання щодо прав та обов'язків фізичних осіб.

Таким чином, розгляд справи по суті не стосується прав та обов'язків фізичних осіб (членів громадської організації), оскільки такі особи не наділені процесуальним статусом сторони у справі чи третьої особи.

При цьому, вирішення питання про те, чи право особи, яка звертається із позовом до суду, є порушеним чи ні внаслідок невиконання чи неналежного виконання своїх обов'язків відповідачем, з'ясовується судом за результатами розгляду справи по суті. У разі встановлення факту відсутності порушеного права у особи, суд відмовляє у задоволенні позову. Тобто, відсутність порушеного права у заявника позову не є підставою для припинення провадження у справі.

Окрім того, з'ясовуючи, у даному випадку, питання щодо наявності у господарського суду першої інстанції обов'язку в частині вирішення спору по суті за заявленою вимогою юридичної особи, варто враховувати роз'яснення, наведені в абз. 6 п. 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно з яким, якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, а ні припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).

Зазначене вище правило, апріорі має застосовуватися по аналогії і в даній справі №906/1540/14, оскільки процесуальним законом суду не надано право залучати інших позивачів у справі чи заміняти їх, а отже і припиняти провадження у справі з огляду на наявність можливих віртуальних позивачів.

Як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції порушено провадження у даній справі за позовом Громадської організація "Сила Закону" до Житомирської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна технологія", регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, у спосіб визначений законом.

Усупереч декларованим гарантіям щодо реалізації кожним права на судовий захист, суд першої інстанції шляхом припинення провадження у справі позбавив позивача такої можливості реалізувати своє право наведеного змісту.

За таких обставин, припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, відповідають встановленим обставинам справи та не суперечать вимогам закону.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувану ухвалу господарського суду Житомирської області від 18 грудня 2014 р. у справі №906/1540/14 слід скасувати, а справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації "Сила Закону" задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 18 грудня 2014 р. у справі №906/1540/14 скасувати.

3. Справу № 906/1540/14 передати на розгляд господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Маціщук А.В.