Постанова

від 12.12.2014 по справі 826/11615/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И місто Київ 12 грудня 2014 року                                        №826/11615/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Спорт лідер» додержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2014 №0000021530, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спорт лідер» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2014 №0000021530. Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 30.01.2014 №235/26-56-15-01-15/35017070, необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 №0000021530. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту. Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 30.01.2014 №235/26-56-15-01-15/35017070 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 13.02.2014 №0000021530 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Тріал-трейд». Адміністративну справу №826/11615/14 розглянуто в письмовому провадженні на підставі частини четвертої  статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, ВСТАНОВИВ: Державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт лідер» з питань достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за вересень, жовтень, листопад 2013 року. Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Спорт лідер» пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1,  200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року на суму 11  996,00 грн. За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Подільському    районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 30.01.2014 №235/26-56-15-01-15/35017070 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 №0000021530, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11  996,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2  999,00 грн. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне. Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з пункту 200.2 статті 200 даного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3). Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11. Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Подільському      районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 30.01.2014 №235/26-56-15-01-15/35017070 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Спорт лідер» та товариством з обмеженою відповідальністю «Тріал-трейд». З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Спорт лідер» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Тріал-трейд» (постачальник) укладено договір від 05.09.2013 №19, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю на умовах та у строки визначені договором спортивний товар в асортименті, а покупець прийняти товар у власність і оплатити його на умовах даного договору. На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції позивачем надано суду копії: договору від 05.09.2013 №19; видаткових накладних від 23.09.2013 №РН-0000008 та від 23.09.2013 №РН-0000009; податкових накладних від 23.09.2013 №7 та від 23.09.2013 №11; платіжного доручення від 28.10.2013 №294. Окрім того, позивачем на підтвердження можливості зберігання придбаного у контрагента товару надано копію договору оренди нежитлового приміщення від 21.03.2013 №163 та акту прийняття-здачі приміщення від 01.04.2013. Також, позивачем на обґрунтування реальності вище зазначеної господарської операції надано податкові та видаткові накладні, які підтверджують факт поставки, придбаного товару у товариства з обмеженою відповідальністю «Тріал-трейд», третім особам. У свою чергу, державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «Спорт лідер» та товариством з обмеженою відповідальністю «Тріал-трейд» вказано на акт державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 20.12.2013 №2983/26-55-22-01/38650881 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Тріал-трейд»». Разом з тим, з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 20.12.2013 №2983/26-55-22-01/38650881 вбачається, що внаслідок співставлення даних податкового обліку по взаємовідносинам товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт лідер» та товариства з обмеженою відповідальністю «Тріал-трейд» в частині формування податкового кредиту та податкового зобов'язання відхилень не встановлено і контрагентом позивача декларувались податкові зобов'язання у сумі, яку заявлено позивачем в своєї декларації. Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду будь-яких належних доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених позивачем з контрагентом, а також факту суперечності відповідного правочину фіскальним інтересам держави. Так, ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача, не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом податкової дисципліни у спірних правовідносинах (відсутній аналіз первинних документів). Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 №   К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 №   К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13. Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес” АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Спорт лідер» та товариством з обмеженою відповідальністю «Тріал-трейд» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт лідер» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2014 №0000021530, підлягають задоволенню. Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 13.02.2014 №0000021530. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                     Літвінова А.В.