Рішення

від 05.02.2007 по справі 32/266пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/266пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.02.07 р.                                                                               Справа № 32/266пд                               

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів

Головуючого                     О.М. Сковородіної

Суддів                                 Є.І. Мєзєнцева

                                            Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін

від позивача:  Ротарь І.Ю. - голова                                    

від відповідача: Савін М.В. - директор

від третьої особи: не з'явився

за позовом: Житлово-будівельного кооперативу “МИР-65” м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства “Донкерамика” м. Донецьк

третя особа: Українсько – Російське спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю “Донбас Керама” м. Донецьк

про визнання недійсним договору оренди № 1/01 від 04.07.01р.

та за зустрічним позовом: Приватного підприємства “Донкерамика” м. Донецьк

до відповідача: Житлово – будівельного кооперативу “Мир – 65” м. Донецьк

про визнання протоколу № 1 загальних зборів жильців ЖБК “Мир – 65”від 29.04.04р. про вибори голови правління недійсним

                                                                                   в судовому засіданні оголошені

                                                                                       перерви з 28.09.-12.10.05р.,

                                                                          12.10.05р.-17.10.05р.,з 10:00год. 17.10.-

                                                                               16:25год. 17.10.05р., 09.11.-10.11.05р.,

                                                                                 18.11.-22.11.05р., 03.04.-04.04.06р.                                                                                                                                                              

Позивач, Житлово-будівельний кооператив “МИР-65” м. Донецьк, звернувся до господарського  суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства “Донкерамика” м. Донецьк про визнання недійсним договору оренди.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 25.05.2000р. № 02-5/237 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, правовий режим оренди нерухомого майна , яке перебуває у приватній чи колективній власності, якщо інше не встановлено законодавством або договором оренди, регулюється Законом України “Про оренду державного та комунального майна”. Як слід, вважає, що договір оренди № 1/01, який був укладений між позивачем та відповідачем 04.07.2001р. не відповідає приписам вказаного закону, стосовно істотних умов договору, і тому просить визнати цей договір недійсним. Крім того, зауважував до суду, що всупереч вимогам Закону України “Про власність “ спірний договір був укладений без отримання рішення загальних зборів членів кооперативу, як органу через який здійснюється право колективної власності.

Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про відмову від позову, з тих підстав, що договір оренди припинив свою дію, внаслідок того, що позивач відмовився від договору в порядку ст.782 ЦК України.

03.04.06р. позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог, а саме: розірвати договір оренди № 1/01 від 04.07.01р., а також зобов'язати усунути перешкоди в користуванні об'єктом оренди. Зазначена заява не приймається судом до розгляду, оскільки, позивачем в порушення ст. 22 ГПК України одночасно змінені підстава та предмет позову.

Відповідач, проти первісного позову заперечував, посилаючись на те, що позовна заява підписана не уповноваженою особою позивача, та, як слід, має бути залишена судом без розгляду.   

Щодо заяви позивача про відмову від позову, також вважав її поданою особою, яка не має на це належних повноважень. Одночасно зауважував до суду, що відмова позивача від договору не є правомірною дією, оскільки, відповідно до додаткової угоди до спірного договору, між сторонами було досягнуто домовленість про звільнення орендаря від оплати орендної плати на час фінансових труднощів на суму проведених поліпшень орендованого приміщення, які зараховуються пропорційно, як оплата орендної плати. Сума поліпшень становить 49000,00грн., та відповідно не врахована (використана) в повному об'ємі, як оплата орендної плати.

Відповідачем, 23.12.2005р. було подано до суду зустрічну позовну заяву, про визнання недійсним протоколу № 1 зборів жильців ЖБК “Мир-65” від 29.04.2004р. недійсним.          

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилався на те, що оспорюваний протокол не відповідає вимогам Закону України “Про кооперацію” та відповідно до ДСТУ, за своєю формою не є організаційно-розпорядчим документом загальних зборів позивача.

Відповідач за зустрічним позовом, просив припинити провадження за зустрічним позовом, оскільки, є рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет спору та з тих же підстав (справа № 20/408пн – 2005р.).

29.01.2007р. відповідач за первісним позовом подав клопотання в порядку п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, в якому просив суд вийти за межі позовних вимог та з метою захисту інтересів ПП “Донкераміка” визнати недійсним договір оренди, як укладеного під впливом оману, та визнати за позивачем за зустрічним позовом фактичне  володіння об'єктом оренди правомірним, починаючи з 01.04.1996р.

Ухвалою суду  від  04.04.06р. до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача за первісним позовом, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Українсько-Російське спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю „Донбас Керама” м. Донецьк. Представник третьої особи в судове засідання не з'являвся, письмових пояснень до суду не надавав.

Ухвалою суду від 19.01.06р. провадження у справі було зупинено та призначена незалежна судова почеркознавча експертиза. 09.03.06р. судом була отримана справа з повідомленням про неможливість надання висновку, у зв'язку з чим провадження у справі було поновлено ухвалою від 14.03.06р.

Ухвалою суду від 17.04.06р. провадження у справі було зупинено та призначена незалежна судова почеркознавча експертиза. 07.11.06р. судом була отримана справа з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 5346/02 від 16.10.06р.

Оцінюючи правомірність (неправомірність) підписання позовної заяви гр.Ротарь І.Ю., суд виходить з наступного.

Як вбачається зі статуту позивача, до його органів управління віднесені загальні збори членів кооперативу та правління кооперативу.

До повноважень правління кооперативу в свою чергу віднесено представництво кооперативу в усіх установах та організаціях (арк. справи 28 т.1).

Ці повноваження були делеговані гр. Ротарь І.Ю., членами правління ЖБК “Мир-65” відповідно до довіреності від 08.07.2005р. (арк. справи 85 т 1, 58 т. 2)  Вказана довіреність, за висновком суду, є певним рішенням  органу управління позивача, яке прийнято більшістю голосів цього органу.

Питання достовірності підписів осіб, якими підписано довіреність (дублікат) встановлено судом на підставі висновку судово-почеркознавчої експертизи                       № 5346/02, проведеної в межах данної справи (арк. справи 102-106, т. 3).

Крім того, відповідно до рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 30.11.2005р. встановлено, що гр. Ротарь І.Ю. є головою правління позивача з 29.04.2004р. (т.2 арк. справи 71- оборот). Відповідно до ст.35 ГПК України цей факт є преюдіційним. Як слід, видання довіреностей гр. Ротарь І.Ю., як головою правління позивача на підставі п.46 статуту позивача, особам, які здійснювали представництво позивача під час судових засідань, є правомірним. Слід зазначити, що видача довіреностей головою правління, не є дією, яка вчинюється ним в порядку передоручення, оскільки таке право, як вказано вище, передбачено прямою нормою статуту. Як слід, довіреності видані головою правління, в цьому випадку, не потребують нотаріального посвідчення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що підстави для залишення позову без розгляду, як такого, що підписаний не уповноваженою особою –  відсутні.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги (як первісні, так і зустрічні), суд вважає за необхідне, вирішити спочатку зустрічний позов.

Так, позивачем за зустрічним позовом заявлені вимоги щодо визнання протоколу № 1 загальних зборів жильців ЖБК “Мир – 65”від 29.04.04р. про вибори голови правління недійсним.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, та досліджено судовою колегію безпосередньо з матеріалів справи № 20/408пн (2005р.), такий спір вже вирішений господарським судом Донецької області, та відповідно до рішення суду в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства “Донкерамика” м. Донецьк до Житлово – будівельного кооперативу “Мир – 65” м. Донецьк про визнання протоколу № 1 загальних зборів жильців ЖБК “Мир – 65”від 29.04.04р. про вибори нового голови правління недійсним було відмовлено.

Єдиною підставою, яка не розглядалась судом в межах справи № 20/408пн, щодо визнання протоколу недійсним (та відповідно є заявленою в межах зустрічного позову в цій справі), є посилання позивача на те, що оспорюваний протокол не відповідає формі організаційно-розпорядчого документа за вимогами ДСТУ 4163-2003.

Так, дійсно п.5.10 Національного стандарту України (Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлювання документів, ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, передбачено, що назва виду документа має відповідати переліку форм, які використовують в організації. Перелік містить назви уніфікованих форм документів згідно з ДК 010 та назви інших документів, що відповідають організаційно-правовому статусу організації.  

Проте, згадані положення, віднесені до розділу 5 Національного стандарту України, який визначає вимоги до змісту та розташовуванню реквізитів документів.

Діюче законодавство України (в тому числі і Національний стандарт України ДСТУ 4163-2003), не передбачає, що назва документа (як його певний реквізит) підприємства впливає на його дійсність (або недійсність).

Тобто, лише назва документа (оспорюваного протоколу) не впливає на його зміст, та відповідно не може порушувати права та охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зустрічний позов щодо визнання протоколу недійсним з підстави невідповідності його формі організаційно-розпорядчого документа, визначеного ДСТУ 4163-2003, є надуманим, необґрунтованим, і як слід, не підлягає задоволенню.

Щодо інших підстав зустрічного позову, то в цій частині суд припиняє провадження у справі, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.   

Що стосується вимог первісного позову суд виходить з наступного.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди № 1/01 від 04.07.01р., згідно з яким орендодавець здав, а орендар прийняв в орендне користування приміщення, яке знаходиться в цокольній частині дому № 55 по пр. Дзержинського, загальною площею 70,00кв.м. під адміністративні та складські приміщення.

Відповідно до ст. 256 ЦК УРСР (який діяв на момент укладання цього договору), за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.

Зі змісту цього договору вбачається, що сторони досягли згоди, щодо істотних умов договору.

Посилання позивача, що в оспорюваному договорі відсутні умови договору, які визначені, як істотні для договорів оренди, відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, не приймаються судом, як обґрунтовані, з огляду на таке.

Дійсно, в роз'ясненнях президії Вищого господарського суду України від 25.05.2000р. № 02-5/237 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, вказано: “ Що до оренди майна, яке перебуває у приватній чи колективній власності, то її правовий режим може регулюватись Законом, якщо інше не передбачено законодавством або договором оренди”.

Тобто, у вказаних роз'ясненнях зауважено на тому, що врегулювання відносин відповідно до Закону “Про оренду державного та комунального майна” є правом, а не обов'язком сторін.

Також, судом, вважаються хибними доводи позивача про те, що договір оренди укладений в порушення вимог Закону України “Про власність” – без отримання рішення загальних зборів членів кооперативу, оскільки, позивач, на неодноразові вимоги суду, не надав документів, які підтверджують його право власності на об'єкт оренди.

Так, зокрема, п. 16 статуту позивача передбачає його право власності на житловий будинок, що збудований житлово-будівельним кооперативом. Проте, з рішення виконавчого комітету Донецької міської Ради депутатів працюючих вбачається, що будівництво 9-ти поверхового 72 квартирного житлового будинку № 2 блок „В” в кварталі 143 загальною площею 4132кв.м, проводилось „по кредитам УКСа исполкома горсовета и жилищно-строительного кооператива „Мир-65”.

Тобто, будівництво здійснювалось не тільки за рахунок пайових внесків членів кооперативу. В цьому ж рішенні вказано, що голова житлово-будівельного кооперативу має прийняти житловий будинок на баланс.

Доказів, які підтверджують, що частина будинку, яка приходилась на долю збудовану за рахунок кредитів УКСа виконавчим комітетом міської ради передана позивачу у власність, не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів того факту, що об'єкт оренди, (як частина житлового будинку, збудованого як за рахунок пайових внесків членів кооперативу, так і за рахунок кредитів УКСа виконкому міської ради), належить саме йому на праві власності.

Посилання позивача на те, що при розгляді справи №6/45пд вирішується питання щодо права власності на об'єкт оренди, і тому він просить зупинити провадження у справі до вирішення спору у справі № 6/45пд, оцінюються судом критично, оскільки, предметом розгляду справи № 6/45пд є усунення перешкод в користуванні нежилим приміщенням та скасування державної реєстрації Приватного підприємства “Донкерамика”, а не визнання права власності позивача на об'єкт оренди. Експертиза, яка проводиться в межах справи № 6/45пд стосовно визначення позивача, як власника об'єкта  оренди, є лише певним способом збору доказів у справі, та відповідно не свідчить  про неможливість розгляду данної справи, до вирішення спору у справи № 6/45пд.

Як слід, відсутність документів, що підтверджують право власності позивача на об'єкт оренди, спростовує власну позицію позивача, щодо перевищення повноважень голови правління ЖБК “Мир-65”, відносно розпорядження об'єктом права колективної власності без згоди вищого органу управління власника, при укладанні договору.

Клопотання позивача за зустрічним позовом щодо визнання договору оренди недійсним, як укладеного внаслідок введення в оману та визнання фактичного володіння правомірним не підлягає задоволенню в межах цієї справи, з огляду на таке.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Проте, вимоги за вказаним клопотанням не є пов'язаними з вимогами зустрічного позову. Тобто, не є такими, що направлені на захист інтересів Приватного підприємства  „Донкераміка”, як позивача за зустрічним позовом.

При цьому, якщо Приватне підприємство „Донкераміка” вважає, що з боку житлово-будівельного кооперативу „Мир-65” мало місце порушення його права (охоронюваного законом інтересу), то відмова в задоволенні клопотання не позбавляє його права на судовий захист в окремому провадженні.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 256 ЦК УРСР, Національного стандарту України (Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлювання документів, ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, керуючись  п.1-1 ст. 80, ст. ст. 22, 33, 35, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу “МИР-65” м. Донецьк до Приватного підприємства “Донкерамика” м. Донецьк, за участю третьої особи: Українсько – Російське спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю “Донбас Керама” м. Донецьк про визнання недійсним договору оренди № 1/01 від 04.07.01р.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства “Донкерамика” м. Донецьк до Житлово-будівельного кооперативу “МИР-65” м. Донецьк про визнання протоколу № 1 загальних зборів жильців ЖБК “Мир – 65”від 29.04.04р. про вибори голови правління недійсним з підстави невідповідності його формі організаційно-розпорядчого документа, визначеного ДСТУ 4163-2003.

В іншій частині зустрічних позовних вимог – припинити провадження.

Стягнути з Приватного підприємства “Донкерамика” м. Донецьк (83014,               м. Донецьк, пр. Дзержинського, 55, ЄДРПОУ 20369204, п/р 26008067800 в АК „Донгорбанк”, код банку 334970) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83102, м. Донецьк, вул. Ливенка, 4, ЄДРПОУ 02883147, п/р 35224001000122 в УДК в Донецькій області, код банку 834016, одержувач – Донецький НІІ судових експертиз) витрати за проведення судової експертизи в сумі 523,01грн.

Повний текст рішення підписаний 09.02.07р.

Рішення набирає законної сили 20.02.07р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Сковородіна О.М.                               

Судді              Б.Д. Плотніцький

                                                                                         Є.І. Мєзєнцев