Постанова

від 22.01.2015 по справі 916/3052/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2015 р. Справа № 916/3052/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Т.А. Величко, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання Г.М. Альошиній

за участю представників:

від позивача за первісним позовом - Смітюх В.В., довіреність №01-36/19 від 20.01.2015;

Клименко Б.В., довіреність №01-36/14 від 20.01.2015;

від відповідача за первісним позовом - Гудков С.О., довіреність б/н від 28.08.2014;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2014

у справі №916/3052/14

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Одеського міського благодійного фонду соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок"

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 49950,08 грн

та за зустрічним позовом: Одеського міського благодійного фонду соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок"

до відповідача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про визнання додаткового договору частково недійсним

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з позовом до Одеського міського благодійного фонду соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок" про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №9/56 від 20.08.2003, укладеного між представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Одеським міським благодійним фондом соціальної підтримки бідуючи інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок"; про виселення останнього з нежилого приміщення першого поверху загальною площею 135,4 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, Французкий бульвар, 12/1, а також про стягнення з Одеського міського благодійного фонду соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованості з орендної плати в сумі 47162,89 грн та пені в сумі 2787,19 грн.

За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №916/3052/14.

28.08.2014 Одеський міський благодійний фонд соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок" звернувся з зустрічним позовом до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання недійсними пунктів 1.3, 1.4 додаткового договору №1 від 02.10.2013 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 20.08.2003 №9/56, укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Одеським міським благодійним фондом соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок", який був ухвалою суду від 28.08.2014 прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.12.2014 у справі №916/3052/14 (головуючий суддя Я.В. Брагіна, судді: Т.Г. Д'яченко, О.Ю. Оборотова) в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено повністю: визнано недійсними пункти 1.3-1.4 додаткового договору №1 від 02.10.2013 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 20.08.2003 №9/56, укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Одеським міським благодійним фондом соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників бойових дій, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок".

Не погодившись з прийнятим рішенням, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2014 у справі №916/3052/14 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.176-184).

Відповідач за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення (а.с.188-190).

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.08.2003 між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого відповідно пункту 1.1 Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради (а.с.17-19) є позивач за первісним позовом («орендодавець») та Одеським міським благодійним фондом соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці „Порятунок" («орендар») був укладений договір №9/56 оренди нежитлового приміщення (далі- договір №9/56 від 20.08.2003).

За умовами даного договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 135,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12/1, під розміщення організації строком до 20.08.2013 (а.с.9-10).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного в додатку №1 до договору.

Згідно додатку №1 до договору №9/56 від 20.08.2003 річна орендна плата за приміщення становить 1 грн без урахування ПДВ (а.с.12).

Відповідно до пункту 4.2 договору №9/56 від 20.08.2003 орендар, крім своєчасного внесення орендної плати, зобов'язався, зокрема: застрахувати орендоване приміщення у страховій компанії у порядку, визначеному законодавством, а також укласти з балансоутримувачем орендованого приміщення договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання приміщення.

За невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків за договором, орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством (пункт 5.6 договору №9/56 від 20.08.2003).

У пункті 7.6 договору №9/56 від 20.08.2003 сторонами узгоджено, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

В силу пункту 7.7 договору №9/56 від 20.08.2003№9/56 після закінчення строку дії договору, орендар має право на його продовження.

За актом приймання-передачі від 20.08.2003 орендоване приміщення передано орендодавцем орендареві (а.с.11).

Додатковим договором №1 від 02.10.2013 до зазначеного договору оренди №9/56 від 20.08.2013 внесено зміни (а.с.13), зокрема, визначено строк дії договору: з дати підписання договору оренди до 02.08.2016; пункт 2.2 договору викладено в наступній редакції: „За орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату із 20.08.2013, що розрахована на 01.09.2013 та становить 3329,22 грн (без врахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць" (пункт 1.3 додаткового договору); відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (з наступними змінами), додаток розрахунку орендної плати викладено в новій редакції, згідно якої розмір орендної плати становить 3329,22грн без врахування ПДВ (пункт 1.4 додаткового договору).

Відповідно до частини першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (стаття 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна").

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковий до виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Нормою частини першої статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 631 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову враховуючи наступне.

Згідно статуту Одеського міського благодійного Фонду соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці „Порятунок", останній є благодійною організацією у формі благодійного фонду, створеною для виключно громадсько-корисних дій. Предметом діяльності Фонду є безкорислива діяльність, спрямована на надання матеріальної, фінансової допомоги та різних послуг особам, які їх потребують (а.с.35-44).

За інформацією Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси (лист №21743/10/15-01 від 03.06.2013) організація відповідача перебуває на обліку в інспекції з 03.08.2000 за №5663 та її включено до Реєстру неприбуткових організацій та установ 01.11.2000 з ознакою неприбутковості 0005 (а.с.47).

Отже, Одеський міський благодійний Фонд соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці „Порятунок" є неприбутковою благодійною організацією, членами якої є ветерани війни та праці.

Одеська міська рада рішеннями №1381-ХХІV від 11.07.2003 та №1803-V від 05.10.2007, зокрема, для Одеського міського благодійного фонду соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувши воїнів, ветеранів праці „Порятунок" за користування нежитловим приміщенням першого поверху площею 135,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12/1, встановила пільговий розмір орендної плати у розмірі 1 грн на рік на весь строк дії договору оренди (а.с.48-50, 134-135).

Зазначені рішення Одеської міської ради є чинними, вони не скасовані і не визнані недійсними, про що свідчить відповідь Одеської міської ради від 02.12.2014 (а.с.122).

За наявності чинних рішень Одеської міської ради №1381 -ХХІV від 11.07.2003 та №1803-V від 05.10.2007, якими встановлено пільговий розмір орендної плати для відповідача за первісним позовом, неправомірними є положення договору додаткового договору №1 від 02.10.2013 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення №9/56 від 20.08.2003 в частині збільшення розміру орендної плати (пункти 1.3, 1.4 додаткового договору №1).

За умовами пункту 7.7 договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право на його продовження.

Як вбачається із матеріалів справи жодна із сторін договору не заперечувала проти продовження його дії (а.с.54).

Відтак відповідно до вимог статті 764 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір №9/56 від 20.08.2003 вважається продовженим на тих же умовах, тобто з визначеною орендною платою в розмірі 1 грн в рік.

Згідно статті 202 Цивільного кодексу України договір оренди є правочином.

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За вимогами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною вимог, які встановлені частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України.

З врахуванням вимог статті 217 Цивільного кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про визнання недійсними пунктів 1.3-1.4 додаткового договору №1 від 02.10.2013 та про задоволення зустрічного позову.

Слід також зазначити, що вказані пункти додаткового договору суперечать інтересам держави щодо втілення політики держави та державних програм, націлених на підтримку та захист ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій, ветеранів праці та їх шану в суспільстві.

Враховуючи визнання судом недійсним положень додаткового договору №1 від 02.10.2013 про внесення змін до договору оренди №9/56 від 20.08.2003 в частині збільшення розміру орендної плати обгрунтованим є висновок Господарського суду Одеської області про відсутність підстав для стягнення боргу по орендній платі та пені на підставі додаткового договору №1 від 02.10.2013, а відтак і підстави для розірвання договору №9/56 від 20.08.2003 і виселення відповідача за первісним позовом.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для розірвання договору оренди №9/56 від 20.08.2003 з причин не застрахування об'єкту оренди спростовуються договором добровільного страхування майна №МСОМ/17/96/2012 від 23.10.2012, згідно якого відповідач застрахував орендоване приміщення, яке знаходиться у м. Одесі, Французький бульвар, 12/1, у „Страховій компанії „Мегаполіс" (а.с.107).

Посилання апелянта на не укладення договору з балансоутримувачем, до уваги колегією суддів не приймається, оскільки доказів, які б підтверджували ухилення відповідача від укладення договору з балансоутримувачем позивач за первісним позовом не надав і такі відсутні в матеріалах справи.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для його скасування відсутні.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2014 у справі №916/3052/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 23.01.2015.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Т.А. Величко

Суддя В.Б. Туренко