Постанова

від 24.11.2015 по справі 916/3052/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Справа № 916/3052/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Акулової Н.В.(доповідач), Воліка І.М. розглянувши касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року та ухвалуГосподарського суду Одеської області від 08.07.2015 року у справі№916/3052/14 Господарського суду Одеської області за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Одеського міського благодійного фонду соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок" пророзірвання договору оренди, виселення та стягнення 49 950,08 грн. та за зустрічним позовомОдеського міського благодійного фонду соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників БД, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок" доДепартаменту комунальної власності Одеської міської ради провизнання додаткового договору частково недійсним

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом : Смітюх В.В. (дов.№01-36/51 від 03.04.2015 року);

від відповідача за первісним позовом: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2015 року у справі №916/3052/14 (головуючий суддя - Мостепаненко Ю.І., судді Степанова Л.В., Шаратов Ю.А.) у задоволенні заяви Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 10.12.2014 р. по справі №916/3052/14 в порядку ст. 89 ГПК України відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року у справі №916/3052/14 (судді: Аленін О.Ю., Богатир К.В., Бєляновський В.В.) ухвалу господарського суду Одеської області від 08.07.2015 р. у справі №916/3052/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прийняті судові акти мотивовані відсутністю правових підстав для задоволення заяви Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 10.12.2014 р. по справі №916/3052/14 в порядку ст.89 ГПК України, оскільки вимоги заявника не вказують, який зміст рішення викликає складність виконання судового рішення; питання визначення строку дії договору оренди №9/56 від 20.08.2003 року не було предметом судового розгляду в даній справі; дана вимога заявника щодо роз'яснення рішення не може бути задоволена, оскільки фактично зводиться до зміни мотивів та внесення до них нових даних, що суперечить приписам ст.89 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2015 року та прийняти постанову, якою роз'яснити абз.39 мотивувальної частини рішення господарського суду Одеської області від 10.12.2014 року по справі №916/3052/14, а саме чи є подовженим строк дії договору оренди на 10 років або строк дії договору оренди встановлюється п.1.2. додаткового договору №1 від 02.10.2013 року до договору оренди №9/56 від 20.08.2003 року.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 10.12.2014 р. у справі №916/3052/14 в задоволені первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено повністю; визнано недійсними пункти 1.3-1.4 додаткового договору №1 від 02.10.2013 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 20.08.2003 №9/56, укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Одеським міським благодійним фондом соціальної підтримки бідуючих інвалідів ВВВ, учасників бойових дій, удовиць та родин загинувших воїнів, ветеранів праці "Порятунок"; вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 р. рішення господарського суду Одеської області від 10.12.2014 року у справі №916/3052/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2015 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 р. та рішення господарського суду Одеської області від 10.12.2014 року у справі №916/3052/14 залишено без змін.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з заявою в порядку ст. 89 ГПК України, відповідно до якої просив суд роз'яснити абзац 39 мотивувальної частини рішення господарського суду Одеської області від 10.12.2014р. по справі № 916/3052/14, а саме чи є продовженим строк дії договору оренди на 10 років, або строк дії договору оренди встановлюється п. 1.2 додаткового договору №1 від 02.10.2013 р. до договору оренди №9/56 від 20.08.2003 р.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України Суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. (п.18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення") .

Відмовляючи у задоволенні заяви Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 10.12.2014 р. по справі №916/3052/14 суди попередніх інстанцій виходили з того, що питання визначення строку дії договору оренди №9/56 від 20.08.2003 року не було предметом судового розгляду в даній справі; вимоги заявника не вказують, який зміст рішення викликає складність виконання судового рішення; крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що у своїй заяві, заявник, фактично просить суд визначити строк дії договору, оскільки зазначає, що йому незрозуміло чи є продовженим строк дії договору оренди на 10 років, або строк дії договору оренди встановлюється п. 1.2 додаткового договору №1 від 02.10.2013 р. до договору оренди №9/56 від 20.08.2003 р. та яким встановлений строк дії договору до 02.09.2016 р, тому суд дійшов висновку, що така вимога заявника щодо роз'яснення рішення не може бути задоволена, оскільки, фактично зводиться до зміни мотивів та внесення до них нових даних, що суперечить приписам ст. 89 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст.ст.4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.

Згідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2015 року у справі №916/3052/14 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді: Н.В. Акулова

І.М. Волік