Рішення

від 22.01.2015 по справі 917/2248/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2015 р. Справа №917/2248/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРЗ", вул. Гагаріна, 9, м. Біла Церква, Київська область,09100

до Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк", вул. Київська, 8, м. Кременчук, Полтавська область,39600

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Полтавській області, вул. Жовтнева, 17, м. Полтава, 36020

про 1) визнання припиненими зобов'язання за Договором про кредитну лінію № 07 від 18.02.2010 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "АВТОКРАЗБАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЯРЗ", з усіма змінами і доповненнями до нього;

2) визнання припиненими зобов'язання за Договором про іпотеку - Договором про задоволення вимог Іпотекодержателя № 07-1, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЯРЗ", посвідченим приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. 21.06.2010 року, із змінами і доповненнями до нього;

3) визнання припиненими зобов'язання за Договором застави № 07-3/02, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЯРЗ", посвідченим приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. 21.06.2010 року, з усіма змінами і доповненнями до нього;

4) зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ЯРЗ" правовстановлюючі документи на виробничий комплекс, загальною площею - 11 474,0 кв. м. та земельну ділянку площею 4,4693 га кадастровий номер 6820355600:01:006:0015, що знаходяться за адресою: вул. Леніна, 45 у смт. Ямпіль, Білогірського р-ну, Хмельницької області;

5) зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" закрити поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРЗ" в національній валюті України (гривнях), а саме: № 26008010113057 гривня.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Рижкова О.В., дов. від 22.01.2015 року

від відповідача: не з'явились

від третьої особи : Кордюкова О.Г., дов. № 763 від 14.06.2012 року

В судовому засіданні 22.01.2015 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до приписів ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про:

1) визнання припиненими зобов'язання за Договором про кредитну лінію № 07 від 18.02.2010 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "АВТОКРАЗБАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЯРЗ", з усіма змінами і доповненнями до нього;

2) визнання припиненими зобов'язання за Договором про іпотеку - Договором про задоволення вимог Іпотекодержателя № 07-1, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЯРЗ", посвідченим приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. 21.06.2010 року, із змінами і доповненнями до нього;

3) визнання припиненими зобов'язання за Договором застави № 07-3/02, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЯРЗ", посвідченим приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. 21.06.2010 року, з усіма змінами і доповненнями до нього;

4) зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ЯРЗ" правовстановлюючі документи на виробничий комплекс, загальною площею - 11 474,0 кв. м. та земельну ділянку площею 4,4693 га кадастровий номер 6820355600:01:006:0015, що знаходяться за адресою: вул. Леніна, 45 у смт. Ямпіль, Білогірського р-ну, Хмельницької області;

5) зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" закрити поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРЗ" в національній валюті України (гривнях), а саме: № 26008010113057 гривня.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з урахуванням своїх заперечень на відзив ( арк. справи 28-31, том 2)

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про дату, місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

22.12.2014 року через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРЗ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Полтавській області про стягнення 2 316 026,26 грн. заборгованості.

23.12.2014 року суд відмовив Публічному акціонерному товариству "Автокразбанк" у прийняті зустрічної позовної заяви від 22.12.2014 року (вхід. № 2980/14 від 22.12.2014р.), про що виніс відповідну ухвалу 23.12.2014 року.

Ухвалою суду від 04.12.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Полтавській області.

29.12.2014 року від відповідача до суду надійшло клопотання. Згідно поданого клопотання відповідач просить суд провести розгляд справи без участі представника ПАТ "АКБ Банк" на підставі наявних в матеріалах справи доказах та наданих сторонами пояснень. Відмовити позивачу за первісним позовом в задоволенні позовних вимог в повному обсязі в зв'язку з необґрунтованістю заявлених позовних вимог, а також задовольнити зустрічну позовну заяву ПАТ "АКБ Банк" до ТОВ "ЯРЗ".

Згідно відзиву на позовну заяву від 03.12.2014 року ( арк. справи 155-165, том 1) відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що:

- проведення будь-яких операцій по рахункам клієнтів з дня запровадження тимчасової адміністрації заборонено Законом;

- уповноваженою особою Фонду було здійснено сторно внутрішньобанківських проводок по погашенню кредитної заборгованості та процентів за нею, здійсненої 30.05.2014 року відповідно Позивача. Грошові кошти повернуті на поточний рахунок Позивача, тобто кредиторська заборгованість є непогашеною;

- Позивач є кредитором Банку відповідно до наданої ним заяви про визнання кредиторських вимог, станом на 03.12.2014 р. на поточному рахунку Позивача наявний залишок грошових коштів;

- процедура закриття поточного рахунку чітко передбачена законодавством України. Наявність залишку грошових коштів унеможливлює як закриття рахунку, так й розірвання Договору банківського рахунку до закінчення ліквідаційної процедури.

23.12.2014 року від третьої особи до суду надійшли пояснення, в яких третя особа просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також третя особа зазначає, що станом на 03.12.2014 р. на поточному рахунку Позивача обліковується сума в розмірі 1 696 100,61 грн. Крім того, на даний час за ТОВ «Ямпільський ресорний завод» обліковується непогашена кредитна заборгованість перед ПАТ «АКБ Банк» в сумі 1 948 750,00 грн. основного боргу та 221 688,35 грн. нарахованих процентів, яка має бути спрямована на погашення кредитної заборгованості перед Національним банком України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового процесу, суд встановив :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ЯРЗ» (Позичальник, Позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «АВТОКРАЗБАНК» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство АВТОКРАЗБАНК») (Банк, Відповідач) було укладено Договір про кредитну лінію № 07 від 18 лютого 2010 року із змінами і доповненнями (арк. справи 22-34, том 1).

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної лінії з лімітом кредитування 2 000 000,00 (два мільйони) гривень 00 коп., на умовах, визначених цим Договором, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і своєчасно і в повному обсязі повернути Банку кредит та сплатити проценти, комісію.

Відповідно до п. 7.1. Кредитного Договору Позичальник має право достроково погашати кредит і сплачувати відсотки за кредит.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору в забезпечення виконання Позичальником зобов'язань, які виникають з цього Договору, Банк прийняв в заставу майнові права на грошові кошти в сумі 2 100 000,00 гривень, що розміщені на депозитних рахунках Банку та належать громадянину Голубу Юрію Юрійовичу.

Згідно з п. 1 Додаткового договору № 1 від 25.03.2010 року до Кредитного договору ліміт кредитування було збільшено до 2 300 000,00 (двох мільйонів триста тисяч) гривень 00 коп. та збільшено розмір грошових коштів Голуба Ю.Ю., які забезпечують виконання Позичальником кредитних зобов'язань, до 2 415 000,00 грн.

Згідно з п. 1 Додаткового договору № 2 від 21.06.2010 року до Кредитного договору ліміт кредитування було збільшено до 2 800 000,00 (двох мільйонів вісімсот тисяч) гривень 00 коп.

В забезпечення виконання Позичальником зобов'язань, які виникають з Кредитного договору, 21.06.2010 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. було посвідчено Договір про іпотеку - Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя № 07-1 із змінами і доповненнями (арк. справи 35-50, том 1), укладений між Позивачем та Відповідачем. Відповідно до умов вказаного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно, що належить на праві власності Іпотекодавцю, та знаходиться за адресою: вул. Леніна, 45 в смт.Ямпіль, Білогірського району, Хмельницької області, а саме виробничий комплекс загальною площею 11 474 кв.м. та земельна ділянка загальною площею 4,4693 га, кадастровий номер 6820355600:01:006:0015.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальником, які виникають з Кредитного договору, 21.06.2010 р. приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. було посвідчено Договір застави №07-3/02 із змінами та доповненнями (надалі - Договір застави), укладений між Позивачем та Відповідачем в забезпечення всіх вимог Банку, як кредитора за Кредитним договором. Згідно із п. 1.2 Договору застави предметом застави є виробничі машини та обладнання, що наведене в Додатку №1 до цього Договору застави, що є його невід'ємною частиною та належить Заставодавцю на праві власності ( арк.. справи 51-74, том 1).

Відповідно до п.1. Додаткового договору №3 від 04.02.2011 року до Кредитного договору ліміт кредитування було збільшено до 3 700 000,00 грн.

Згідно п.1. Додаткового договору №9 від 03.01.2014 р. до Кредитного договору, ліміт кредитування було зменшено до розміру фактичної кредитної заборгованості Позичальника, а саме до 2 268750,00 грн. Строк дії кредитної лінії встановлено до 31.10.2016 включно. Виконання Позичальником зобов'язань, що виникають з Кредитного договору було забезпечено порукою Дудки Валентина Валентиновича, Поліщука Юрія Олексійовича, Трохимця Василя Івановича.

Крім цього, між Відповідачем та Позивачем було укладено Договір банківського рахунку №13057 від 15 листопада 2012 року ( арк. справи 75-80, том 1), відповідно до якого на умовах та в порядку і строки, що передбачені цим Договором, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок в національній валюті України (гривнях), поточні рахунки в іноземній валюті (доларах США, ЄВРО, російських рублях та інших валютах, згідно заяв Клієнта), рахунки за спеціальними режимами їх використання, а саме: № 26008010113057 гривня (Рахунок), на який зобов'язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять Клієнту, для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього Договору та вимог законодавства України. Також Банк надає Клієнту послуги, передбачені Додатком № 1 до Договору, зокрема, відкриття/закриття поточного рахунку (п. 2), надання довідки про відсутність чи наявність у клієнта кредитів та стан розрахунків за ними (п. 8.8.).

У відповідності зі ст. 204 Цивільного кодексу України договори (кредитний, іпотечний та застави) укладені між його сторонами, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Позивач стверджує, що він належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, погашення кредитної заборгованості здійснювалось Позичальником належним чином згідно з умовами Кредитного договору, а також своєчасно та в повному обсязі сплачував відсотки за користування кредитними коштами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно довідки за вих. № 44-2/150-02, виданої 30.05.2014 року ПАТ «АКБ Банк» Позивачу, станом на 30 травня 2014 року заборгованість по кредиту та відсотках перед Білоцерківським відділенням ПАТ -АКБ Банк» у ТОВ «ЯРЗ» відсутня ( арк. справи 84, том 1). Але, виходячи з листа Банку за вих. № 20/211-03 від 30.07.14 року (арк. справи 91, том 1) тимчасовою адміністрацією ПАТ АКБ Банк» було проведено сторно внутрішньобанківських операцій щодо погашення кредиту та процентів за ним по Договору про кредитну лінію від 18.02.2010 року № 07, здійснених ТОВ «ЯРЗ» 30.05.2014 року, та відновлення дії Договору, а також обтяження на заставлене майно та повернення коштів у сумі 1 969 067,50 грн. на поточний рахунок ТОВ «ЯРЗ», з наступним відновленням нарахування/донарахування процентів за користування кредитними коштами на умовах Договору.

Тобто, за даними Банку у Позивача перед ним наявна заборгованість за кредитом в сумі 1 969 067,50 (один мільйон дев'ятсот шістдесят дев'ять тисяч шістдесят сім) грн. 50 коп.

Як зазначає позивач, ця заборгованість виникла через те, що платежі, які були направлені Позивачем в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором не були виконані Банком, а саме - Банк не виконав платіжні доручення: № 1 від 30 травня 2014 року на суму 1 948 750,00 гривень; № 2 від 30 травня 2014 року на суму 20 317,50 гривень, не зважаючи на те, що Банком зазначені платіжні доручення були отримані та проведені, про що свідчать відповідні штампи на платіжних дорученнях та підписи відповідального працівника Банку.

Позивач звертався з листами до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Третяка В.О. ( арк. справи 85-86, том 1) з проханням повернути йому право установчі документи та внесення змін до державного реєстру власності на нерухоме майно в зв'язку з достроковим погашенням кредиту, а також закриття розрахункового рахунку № 26008010113057 гривня.

Листами від 24.07.2014 року вих. № 35-6/205-26, 24.07.2014 року, вих. № 35-6/205-25, 30.07.2014 року, 08.08.2014 року вих. № 10/220-13, від 08.08.2014 року вих. №10/220-12 за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Третяк В.О. було відмовлено, оскільки угода щодо погашення кредитної заборгованості, вчинена 30.05.2014 року, є нікчемною з огляду на положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ( арк. справи 88-94, том 1). Дані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Таким чином, позивач з посиланням на ст.ст.16, 526, 598, 606, 610, 1066, 1212 Цивільного України, ст.ст.20, 341 Господарського кодексу України, Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» просить суд задовольнити його вимоги в повному обсязі.

При прийнятті рішення зі спору суд виходить з наступного.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 30.05.14 року №320 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «АВТОКРАЗБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 30.05.2014 року прийнято рішення №40 про запровадження з 30.05.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Банку.

Стаття 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Статті 1, 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюють, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Згідно виписок на кінець попереднього банківського дня 29 травня 2014 р. та на кінець банківського дня 30 травня 2014 p. на поточному рахунку Позивача залишок грошових коштів складав 33,11 грн. ( арк.. справи 193-194, том 1).

Із виписки по поточному рахунку Позивача №26008010113057 (арк. справи 188-190, том 1) вбачається, що 30.05.2014 р. на рахунок ТОВ «Ямпільський ресорний завод» надійшли грошові кошти у сумі 1 969 067,50 грн. від клієнта банку Пляс Валентини Данилівни, яка звернулася до відділення Банку з платіжним дорученням №1 від 30.05.2014 року на суму 1 969 067,50 грн. щодо перерахування коштів з власного поточного рахунку 326209500019705 на поточний рахунок ТОВ «ЯРЗ» №26008010113057 з призначенням платежу: для надання фінансової допомоги згідно договору про надання поворотної фінансової допомоги від 29.05.2014 року.

Матеріали справи свідчать, що цього ж дня (30.05.2014 р.) Позивач звернувся до Білоцерківського відділення ПАТ «АКБ Банк» з платіжним дорученням №1 від 30.05.2014 року на суму 1 948 750,00 грн. з призначенням платежу погашення кредитної заборгованості згідно Договору про кредитну лінію №7 від 18.02.2010 року без ПДВ, та платіжне доручення №2 від 30.05.2014 року на суму 20 317,50 грн. з призначенням платежу погашення відсотків згідно Договору про кредитну лінію №7 від 18.02.2010 року без ПДВ. Вказані платіжні доручення були виконані банком протягом операційного часу в день їх надходження.

Отже, платіжні доручення позивача № 1 від 30 травня 2014 року на суму 1 948 750,00 гривень та № 2 від 30 травня 2014 року на суму 20 317,50 гривень надійшли до відповідача для виконання в день запровадження (з 30.05.2014 року) тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Банку. В цей же день керівником Білоцерківського відділення ПАТ «АКБ Банк» В.М. Балас було видано довідку від 30.05.2014 року вих.. № 44-2/150-02 ( арк. справи 84, том 1) щодо відсутності заборгованості по кредитам та відсотках перед Білоцерківським відділення ПАТ «АКБ Банк» в зв'язку з достроковим погашенням кредиту.

Відповідно до ст.36 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої Фонду призупиняються всі повноваження органів управління (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і припинення. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діях уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку. Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вимог ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженою особою Фонду було проведено сторно внутрішньобанківських проводок по погашенню кредитної заборгованості та процентів за нею, здійсненої 30.05.2014 р. відносно Позивача. Грошові кошти у сумі 1 969 067,50 грн. повернуто на поточний рахунок Позивача, відкритий в ПАТ «АКБ Банк». Станом на 03.12.2014 р. на поточному рахунку Позивача обліковується сума в розмірі 1 696 100,61 грн. (виписка в мат. справи, арк. 180, том 1).

Відповідно до ст. 509 ЦК, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати (роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом ( ч. 1 ст. 598 ЦК України). За змістом ст. 606 ЦК України ( на яку посилається позивач у позові) зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі. В даному випадку таке припинення не відбулося, оскільки, як вже зазначалось вище, Уповноваженою особою Фонду було проведено сторно внутрішньобанківських проводок по погашенню кредитної заборгованості та процентів за нею, здійсненої 30.05.2014 р. відносно Позивача, і грошові кошти у сумі 1 969 067,50 грн. було повернуто на поточний рахунок Позивача, відкритий в ПАТ «АКБ Банк».

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 28.08.2014 року № 537 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АВТОКРАЗБАНК», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29 серпня 2014 року прийнято Рішення №76 «Про початок ліквідації ПАТ «АКБ Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

Відповідно до частини 4 статті 110 Цивільного кодексу України особливість ліквідації банків встановлюється законом про банки і банківську діяльність.

Процедура ліквідації банку визначена главою 16 Закону та передбачає певний порядок виявлення кредиторів банку та погашення їх вимог в ході ліквідаційної процедури.

Частиною 6 статті 77 Закону України "Про банки та банківську діяльність" встановлено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з частиною 8 статті 91 Закону України "Про банки та банківську діяльність" з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора вимоги по зобов'язанням банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Таким чином, у процесі ліквідаційної процедури банку визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово.

Статтею 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено порядок здійснення ліквідатором заходів щодо підготовки задоволення вимог кредиторів, яким передбачено зокрема, складання переліку акцептованих банком вимог кредиторів для затвердження Національним банком України. Після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється в порядку, встановленому статтею 96 цього Закону.

Розрахунок за визнаними кредиторськими вимогами здійснюється на підставі переліку (реєстру) кредиторських вимог, що затверджується у встановленому Національним банком України порядку.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 ст. 2 вказаного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку, як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відтак, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 цього Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Визначення терміну "кредитор банку" міститься у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Згідно з положеннями статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Отже, клієнт за договором банківського рахунка є кредитором банку з майновими вимогами щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, тоді як банк є боржником за зобов'язаннями щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування відкритого у нього рахунка, володільцем якого є клієнт.

Виходячи з аналізу вищенаведених положень та з умов договору банківського вкладу, Відповідач є боржником клієнта щодо виконання своїх зобов'язань за договором, а Позивач, в свою чергу, є кредитором на користь якого банк (боржник) зобов'язаний виконати зобов'язання.

Таким чином на Позивача, як на кредитора банку ,поширюються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону, щодо не здійснення задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку від часу запровадження в останньому тимчасової адміністрації, в даному випадку з 30.05.2014 року.

Суд також враховує, що позивач звернувся до відповідача із кредиторськими вимогами, про що повідомив відповідач у відзиві. Факт звернення до відповідача із кредиторськими вимогами також в судовому засіданні визнавав представник позивача, зауваживши лише щодо розміру таких кредиторських вимог. Дані обставини ( звернення із кредиторськими вимогами) суд враховує з огляду на приписи ст. 35 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку, визначені статтею 52 Закону.

Відповідно до статті 52 Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у п. 17 ч. 5 ст. 12 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності); 7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 8) вимоги за субординованим боргом.

Отже, відповідно до ст. 52 вищезазначеного Закону в процесі ліквідаційної процедури банку, визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість і порядок погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора.

Відкликання Національним банком України на момент розгляду даного спору по суті банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для позивача, як клієнта банку-відповідача, відповідні правові наслідки, зокрема, щодо спеціальної процедури заявлення вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому, задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Аналогічної правової позиції також дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах у справі № 922/637/13-г, № 922/1940/14, № 922/1405/14 та ін.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Отже, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Відповідно до 20.6. Постанови Національного банку від 12.11.2003 року № 492 Банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо].

Пунктом 20.9. вказаної Постанови встановлено, що після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку. Повідомлення про закриття рахунків клієнтів ліквідатор банку надсилає до відповідних органів державної податкової служби у порядку, установленому Державною податковою адміністрацією України.

Згідно ч.4 ст.52 Закону України «Про систему гарантування ви фізичних осіб» вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від реалізації майна, недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредиторові однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги уповноважена особа Фонду не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна банку, вважаються погашеними ( ч. 5 ст.52 Закону України «Про систему гарантування ви фізичних осіб»).

В даному випадку закриття рахунку Позивача №26008010113057, відкритого в ПАТ «АКБ Банк», є неможливим через наявність залишку грошових коштів та неможливістю здійснення завершальних операцій до закінчення ліквідаційної процедури та задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наведені вище положення законодавства.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Повне рішення складено 26.01.2015 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією