Постанова

від 30.06.2015 по справі 917/2248/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Справа № 917/2248/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О., суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський ресорний завод" на рішенняГосподарського суду Полтавської області від 22.01.2015 та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 у справі№917/2248/14 Господарського суду Полтавської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський ресорний завод" доПублічного акціонерного товариства "Автокразбанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Полтавській області провизнання зобов'язань припиненими та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін від позивача:Рижкова О.В. від відповідача:не з'явився третя особа:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ямпільський ресорний завод" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" про визнання припиненими зобов'язань за укладеними між сторонами: договором про кредитну лінію №07 від 18.02.2010, договором про іпотеку - договором про задоволення вимог іпотекодержателя №07-І, посвідченим нотаріально 21.06.2010, договором застави №07-З/02, посвідченим нотаріально 21.06.2010; а також зобов'язання відповідача повернути позивачу правовстанолюючі документи на виробничий комплекс загальною площею 11474 м 2 та земельну ділянку площею 4,4693 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язання відповідача закрити поточний рахунок позивача в національній валюті України (гривнях) НОМЕР_2 гривня.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.01.2015 (суддя Тимощенко О.М.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Потапенко В.І.), відмовлено в задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Третя особа у своєму відзиві проти вимог касаційної скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач і третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, між ТОВ "Ямпільський ресорний завод" та Відкритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" (правонаступником якого є відповідач) укладено Договір про кредитну лінію №07 від 18.02.2010 (далі - Кредитний договір), на підставі якого відповідач (банк) надав позивачу (позичальник) кредит у вигляді відновлювальної відкличної лінії з лімітом користування 2000000,00 грн., а позивач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати, своєчасно і в повному обсязі повернути банку кредит та сплатити проценти, комісію.

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору позичальник має право достроково погашати кредит і сплачувати відсотки за кредит.

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору в забезпечення виконання позичальником зобов'язань, які виникають з цього договору, банк прийняв у заставу майнові права на грошові кошти в сумі 2100000,00 грн., що розміщені на депозитних рахунках банку та належать громадянину ОСОБА_8.

Додатковими договорами №1 від 25.03.2010, №2 від 21.06.2010, №3 від 04.02.2011 до Кредитного договору ліміт кредитування було збільшено, відповідно, до 2300000,00 грн. (одночасно збільшено розмір грошових коштів ОСОБА_8, які забезпечують виконання позичальником кредитних зобов'язань, до 2415000,00 грн.), до 2800000,00 грн. і до 3700000,00 грн.

У забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором 21.06.2010 нотаріально посвідчено укладені між сторонами у справі Договір про іпотеку №07-1 і Договір застави №07-3/02, за умовами яких предметами іпотеки є, відповідно: нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 - виробничий комплекс загальною площею 11474 м 2 та земельна ділянка загальною площею 4,4693 га (кадастровий номер НОМЕР_1); виробничі машини та обладнання, наведене у додатку №1 до Договору застави №07-3/02.

Додатковим договором №9 від 03.01.2014 до Кредитного договору ліміт кредитування зменшено до розміру фактичної кредитної заборгованості позичальника - 2268750,00 грн., строк дії кредитної лінії встановлено до 31.10.2016 включно, виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором забезпечено порукою ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Крім того, між позивачем та відповідачем укладено договір банківського рахунку №13057 від 15.11.2012, на підставі якого відповідач (банк) відкриває позивачу (клієнт) поточний рахунок в національній валюті України (гривнях), поточні рахунки в іноземній валюті (доларах США, євро, російських рублях та інших валютах згідно заяв клієнта), рахунки зі спеціальними режимами їх використання, а саме: НОМЕР_2 гривня, на який зобов'язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять позивачу, для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України. Також банк надає клієнту послуги, передбачені додатком №1 до цього договору, зокрема відкриття/закриття поточного рахунку, надання довідки про відсутність чи наявність у клієнта кредитів та стан розрахунків за ними.

Відповідно до постанови правління Національного Банку України від 30.05.2014 за №320 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 30.05.2015 прийнято рішення №40 про запровадження з 30.05.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в цьому банку.

Згідно з виписками на кінець попереднього банківського дня 29.05.2014 та на кінець 30.05.2014 на поточному рахунку позивача залишок грошових коштів складав 33,11 грн.

Водночас із виписки по поточному рахунку позивача НОМЕР_2 вбачається, що 30.05.2014 на рахунок позивача надійшли грошові кошти в сумі 1969067,50 грн. від клієнта банку ОСОБА_12, яка звернулась до відділення банку з платіжним дорученням №1 від 30.05.2014 на суму 1969067,50 грн. щодо перерахування коштів з власного поточного рахунку на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 з призначенням платежу: для надання фінансової допомоги згідно з договором про надання поворотної фінансової допомоги від 29.05.2014.

Позивач 30.05.2014 звернувся до Білоцерківського відділення ПАТ "АКБ Банк" з платіжним дорученням №1 від 30.05.2014 на суму 1948750,00 грн. з призначенням платежу: погашення кредитної заборгованості згідно Кредитного договору без ПДВ; та з платіжним дорученням №2 від 30.05.2014 на суму 20317,50 з призначенням платежу: погашення відсотків згідно Кредитного договору без ПДВ. Вказані платіжні доручення були виконані банком протягом операційного часу в день їх надходження. У цей же день керівником Білоцерківського відділення ПАТ "АКБ Банк" було видано довідку від 30.05.2014 за вих. №44-2/150-2 щодо відсутності у позивача заборгованості по кредитам та відсотках перед Білоцерківським відділенням ПАТ "АКБ Банк" у зв'язку з достроковим погашенням кредиту.

Однак у подальшому тимчасовою адміністрацією ПАТ "АКБ Банк" проведено сторно внутрішньобанківських проводок з погашення кредитної заборгованість та процентів за Кредитним договором, здійснених 30.05.2014 щодо позивача. Грошові кошти у сумі 1969067,50 грн. повернуто на поточний рахунок позивача, відкритий у ПАТ "АКБ Банк". Станом на 03.12.2014 на поточному рахунку позивача обліковується сума в розмірі 1969100,61 грн.

Також позивач звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів з проханням повернути йому правовстановлюючі документи та внесення змін до державного реєстру власності на нерухоме майно у зв'язку з достроковим погашенням кредиту, а також закриття розрахункового рахунку НОМЕР_2 гривня. Але відповідач відмовив листами від 24.07.2014 за вих. №35-6/205-25, від 24.07.2014 за вих. №35-6/205-26, від 30.07.2014 за вих. №20/211-03, від 08.08.2014 за вих. №10/220-12, від 08.08.2014 за вих. №10/220-13, оскільки угода щодо погашення кредитної заборгованості, вчинена 30.05.2014, є нікчемною з огляду на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 28.08.2014 за №537 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Актокразбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29.08.2014 прийнято рішення №76 "Про початок ліквідації ПАТ "АКБ Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

У зв'язку з викладеними обставинами позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі, заявивши вимоги про: визнання припиненими зобов'язань за Кредитним договором, договором про іпотеку - договором про задоволення вимог іпотекодержателя №07-І, посвідченим нотаріально 21.06.2010, договором застави №07-З/02, посвідченим нотаріально 21.06.2010; а також зобов'язання відповідача повернути позивачу правовстановлюючі документи на виробничий комплекс загальною площею 11474 м 2 та земельну ділянку площею 4,4693 га (кадастровий номер НОМЕР_3) за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язання відповідача закрити поточний рахунок позивача в національній валюті України (гривнях) НОМЕР_2 гривня.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Припинення зобов'язання, забезпеченого заставою є однією з підстав припинення права застави (п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

У силу ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Водночас Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у п. 16 ст. 2 визначено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1-3 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку. Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

У силу п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Обмеження, встановлене вказаною вище нормою, не поширюється на зобов'язання банку, зокрема, щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. При цьому вкладником у розумінні названого закону є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката; а зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України (п. 4 ч. 1 ст. 2, п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Поняття ж кредитор банку визначено у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" як юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Зважаючи на положення викладених правових норм, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивач є кредитором відповідача за Кредитним договором, а вимоги позивача про перерахування коштів, які знаходяться на його рахунках у відповідача, є майновими вимогами кредитора. Оскільки позивач звернувся з платіжними дорученнями №1 і №2 щодо перерахування коштів для погашення кредитної заборгованості та відсотків згідно з Кредитним договором 30.05.2014, тобто у день запровадження тимчасової адміністрації, вони не мали бути виконані відповідачем у силу положень п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Така позиція відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 25.03.2015 у справі №910/9232/14.

З огляду на викладене, враховуючи обставини проведення відповідачем сторно внутрішньобанківських проводок з погашення кредитної заборгованості та процентів за нею, здійснених 30.05.2014, з поверненням відповідної суми коштів на рахунок позивача, суди дійшли правильного висновку про відсутність припинення зобов'язань сторін за Кредитним договором, договором про іпотеку - договором про задоволення вимог іпотекодержателя №07-І, посвідченим нотаріально 21.06.2010, договором застави №07-З/02, посвідченим нотаріально 21.06.2010, а відтак обґрунтовано відмовили в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Отже, скаржником не доведено порушення або неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій певних норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених ними під час розгляду справи. Зокрема, доводи скаржника про те, що здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Автокразбанк" повинно було розпочатись з наступного робочого дня після отримання рішення Національного Банку України від 30.05.2014 за №320, не підлягають врахуванню, адже законність прийнятого дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 30.05.2015 за №40 щодо запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Автокразбанк" саме з 30.05.2014 не є предметом спору в даній справі.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у судових рішеннях попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що судами у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34, 35 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський ресорний завод" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.01.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 у справі №917/2248/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Євсіков

Судді О.Кролевець

О.Попікова