Постанова

від 21.01.2015 по справі 820/15224/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 р. Справа № 820/15224/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача - Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2014р. по справі № 820/15224/14

за позовом Приватного підприємства "ЛАН"

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2014 року адміністративний позов Приватного підприємства "ЛАН" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства "ЛАН" (код ЄДРПОУ 31847991) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.04.2014 року, за результатами якої складено акт від 01.07.2014 року №540/20-20-22-08/31847991.

Зобов'язано Нововодолазьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з ІС "Податковий блок" інформацію, що внесена на підставі акту перевірки від 01.07.2014 року №540/20-20-22-08/31847991.

Скасовано рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про виключення сільськогосподарського підприємства ПП "ЛАН" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування від 10 липня 2014 року № 1.

Зобов'язано Нововодолазьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області поновити в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування запис про реєстрацію сільськогосподарського підприємства Приватного підприємства "ЛАН" (код ЄДРПОУ 31847991) як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Зобов'язано Нововодолазьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області поновити реєстрацію Приватного підприємства "ЛАН" (податковий номер 31847991) як платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок №31217206784011) на користь Приватного підприємства "ЛАН" (код ЄДРПОУ 31847991, 63232, Харківська область, Нововодолазький район, с. Станичне, вул. Комарова, б. 9, ) судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення п. 209.6, п. 209.11 ст.209 ПК України та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "ЛАН" зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку у Нововодолазькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області (а.с.155-159), що не заперечується сторонами по справі.

На підставі направлень від 17.06.2014 року №236,237,238, відповідно до наказу Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про проведення позапланової виїзної перевірки від 16.06.2014 року №259, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ЛАН" код ЄДРПОУ 31847991 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 01.07.2014 р. №№540/20-20-22-08/31847991 (а.с.28 - 40).

Згідно з висновків вказаного акту, в діяльності платника податків податковим органом виявлено порушення, а саме: ч.1 ст. 203,215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦКУ) по правочинах, проведених платником у квітні 2014 року. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при продажу товарів за квітень 2014 року, які підлягають під визначення п.п.14.1.27 ст.14, ст.185 ПК України, а також порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 ПК України у вигляді завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 218810 грн. за квітень 2014 року; п.85.2, п.85.4, п.85.6, п.85.8 ст. 85 п.121.1 ст.121 ПК України у вигляді не надання ПП "ЛАН" до перевірки документів, податкової звітності за перевіряємий період, незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статутної звітності; п.209.2, п.209.6, п.209.7, п.209.17 ст.209 ПК України у вигляді неправомірного використання в діяльності спеціального режиму оподаткування з ПДВ; п.301.1 ст.301, ст.302, ст.303, ст.304 ПКУ у вигляді неправомірного використання спеціального податкового режиму платника фінансового сільськогосподарського податку.

11.07.2014 року Нововодолазьською ОДПІ прийнято рішення №1 «Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

За приписами п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Порядок проведення перевірок платників податків з питань повноти та правильності обчислення податків (зборів) визначений ст.ст.75-78, 81 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з положеннями п.п.78.1.1 п.78.1 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було направлено ПП "ЛАН" запит про надання пояснень та їх документального підтвердження від 22.05.2014 року №1750/10/20-220-15-28 (а.с.62-63).

Листом ПП "ЛАН" від 05.06.2014 року №0506 надіслано відповідь, в якій позивач зазначив, що у квітні 2014 року позивач мав взаємовідносини з ПСВ "Агро" та надав документи на підтвердження зазначених взаємовідносин, а саме: виписки з Єдиного державного реєстру, наказ №08/08К, рішення №5 з додатком, договір купівлі - продажу №1/04/14-п, договір оренди офісного приміщення №0111213, договір на проведення аграрних робіт № 01-09-2013 року, штатний розклад, наказ №3-К, довідку про кількість земель, звітність про розбір врожаю 2013 року №29-сг, звітність про наявність сільськогосподарської техніки у 2014 року, №10- мех, рахунки на оплату, видаткові, податкові накладні, доручення (а.с.64).

Згідно з п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

11.07.2014 року Нововодолазьською ОДПІ прийнято рішення №1 «Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування» (далі-Рішення № 1) у зв'язку з наступним.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що в період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року ПП «Лан» здекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість по скороченій декларації у сумі 218810 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року встановлено їх завищення на суму 218810 грн. за квітень 2014 року. Перевіркою відображених у рядку 1 Декларацій „операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів" показників за період з 01.04.2011 по 30.04.2014 року у сумі 218810 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із реалізації соняшнику.

Судовим розглядом встановлено, згідно договору купівлі - продажу соняшника №1/04/14~п від 01.04.2014р. складеного в місті Харкові ПП «ЛАН» «Продавець», в особі директора ОСОБА_2 з ТОВ «ПСВ-Агро», код-37131408 «Покупець», в особі ОСОБА_3 «Продавець» зобов'язується продати сільськогосподарську продукцію, «Покупець» прийняти і сплатити за продукцію. Сума договору складає 1320000 грн. Сплата «Покупцем» за відвантажений товар шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок «Постачальника». Прийом продукції по кількості в підрахунку загальної кількості продукції, перевезеної автотранспортом «Покупця» або третіх осіб в договірних відносинах, шляхом зважування навантаженого автотранспорту на вагах Зернового складу.

Як встановлено судовим розглядом, документи, які б підтверджували зважування соняшника на вагах зернового складу та хто його зважував до перевірки не було надано. Продукція отримана за довіреностями №5 від 02.04.14р., № 8.. від 14.04.14р., №10 від 26.04.2014р. в особі директора ОСОБА_3.

Транспортування продукції здійснювалося за рахунок ТОВ «ПСВ -Агро»: МАН НОМЕР_2 - зареєстровано як ТОУОТА НІ АСЕ В, КАМАЗ НОМЕР_1- зареєстровано як ВА321104, КАМАЗ НОМЕР_3 - не зареєстровано,КАМАЗ НОМЕР_4- не зареєстровано; Причепи: НОМЕР_5- не зареєстровано, НОМЕР_6 - зареєстровано як причеп платформа.

Відповідно до виписаних позивачем податкових та видаткових накладних кількість поставленого соняшника складає 294,752 г, проте відповідно до ТТН соняшника було відвантажено 202 т.

Відповідачем на адресу позивача надіслано запит, в якому відповідач просив забезпечити надання документів відповідно до переліку за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року, у зв'язку з проведенням позапланової документальної перевірки ПП "ЛАН", у відповідності до п.85.2 ст. 85 ПК України (а.с.170-171).

З матеріалів справи судом встановлено, що на даний запит позивачем надана відповідь, в якій зазначено, що ПП "ЛАН" не може надати необхідні документи, що зазначені в запиті, оскільки вся бухгалтерське - облікова документація позивача відповідно до п.5.1.1 договору зберігання від 08.03.2014 року знаходиться на зберіганні у ПНВП "Форвард", а офісні приміщення зазначеного підприємства захоплені невідомими особами (а.с.172). Отримання зазначеного листа з доданими до нього доказами не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, про що було зазначено у письмових заперечення на позов.

На підтвердження обставин неможливості надання первинних документів до перевірки позивачем до матеріалів справи надано договір зберігання від 08.03.2014 року між позивачем та ПНВП "Форвард" (а.с.173), акти приймання - передачі від 08.03.2014 року, від 05.05.2014 року (а.с.199,200), скарга ПНВП "Форвард" до прокуратури від 20.06.2014 року щодо бездіяльності зі сторони правоохоронних органів (а.с.60). Також позивачем надано талон - повідомлення від 06.06.2014 року №140673 про прийняття заяви Фрунзенським РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області (а.с.61).

Згідно з п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України «Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки...»

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. 2 п.44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), ще підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем до контролюючого органу пояснення з приводу не надання документів на час перевірки, не є виключенням в розумінні п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається із відповіді Управління агропромислового розвитку Нововодолазької райдержадміністрації від 22.05.2014 року, що згідно заключного звіту Форми 29-с/г «Про збір урожаю сільськогосподарських культур у 2013 році» ПП «Лан» засіяно 425 га землі, зібрано 25200ц кукурудзи з площі 400 га та соняшнику 750ц з площі 25га. До перевірки не надано договорів оренди земельних ділянок площею 425 га.

Згідно Форми №10-мех «Наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах» значиться техніка: плуги-1 шт., культиватори-1шт., борони-18 шт., сінокосарка-1 шт., техніка для після урожайних робіт -1шт. До перевірки не надано головну книгу, оборотно- сальдові відомості по рахунку 10 «Основні засоби».

Згідно первинних документів наданих для перевірки ПП «Лан» реалізовано соняшнику в кількості 294,752 тони, підтвердження реалізації кукурудзи взагалі не надано. До перевірки не надано касові книги з видатковими та прибутковими касовими ордерами, банківські виписки, платіжні доручення, книги обліку доходів, видаткові накладні на реалізацію кукурудзи, документи, що підтверджують вирощування кукурудзи та соняшнику, придбання посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, послуг по обробітку землі, перевезення урожаю з поля до місць зберігання, складських квитанцій на зерно, доручення на отримання зерна, складських та заставних свідоцтв фактично проведених операцій, акти розрахунків, письмові звернення, договорів зберігання та інші документи, що підтверджують вирощування кукурудзи в кількості 2520,0 тон та соняшнику в кількості 294,752 тони. Не надані документи аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку: головні книги, журнали - ордери, складські звіти, фінансова звітність згідно яких можна встановити залишки ТМЦ в розрізі номенклатури продукції в кількісних т ; вартісних показників на початок та кінець перевіряємого періоду, товарний баланс, рентабельність, собівартість виробленої продукції в розрізі номенклатури а, також відображення в бухгалтерському обліку.

Підприємством для перевірки не надано накладних, актів виконаних робіт, платіжних доручень, банківських виписок на придбання посівного матеріалу соняшнику, засобів захисту рослин, мінеральних добрив, послуг по обробітку, посіву, збору врожаю, які необхідні для вирощування соняшнику.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що операції ПП «Лан» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ПП «Лан» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Таким чином, ПП «Лан» в порушення п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами і доповненнями) завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок безтоварних операцій на загальну суму 218810 грн. за квітень 2014 року.

Відповідно п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті може обрати спеціальний режим оподаткування. Відповідно п.209.6 ст.209 сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених ним сільськогосподарських товарів на власних або орендованих основних фондах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить не менше як 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Земельних ділянок ПП «Лан» до грудня 2013 року підприємство не мало, що підтверджується листами відділу Держкомзему у Нововодолазькому районі від 22.05.2014 року № 0614/591, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо ПП «Лан» виданою Реєстраційною службою Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області від 02.06.2014 року № 6849327.

Згідно листа ВДАІ Нововодолазького РВ ГУМВС України у Харківській області від 22.05.2014 року №34 повідомлено, що жодної транспортної техніки згідно бази даних ДАІ МРЕО-2000 не зареєстровано.

Згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 13.06.2014 року № 05.01.-26/4608 на праві власності сільськогосподарська техніка самохідні машини та механізми в ГНІ «Лан» не обліковуються.

Враховуючи особливості вирощування соняшнику та кукурудзи господарський цикл по їх вирощуванню розпочинається весною. Але враховуючи відсутність у ПП «Лан» земельних ділянок, як у власності так і згідно договорів оренди на протязі 2013 року, заявлений у заяві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ обсяг постачання як сільськогосподарської продукції не вважається виробленим на власних або орендованих основних фондах.

Відповідач при винесенні рішення встановив, що сільськогосподарське підприємство протягом двадцяти послідовних періодів з 01.04.2013 року по 01.04.2014 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів 0 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів 0 грн., що становить 0%.

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 ПК України платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст.14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Пунктом 302.1 ст. 302 ПК України об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Порядок набуття та підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку встановлено ст. 308 ПК України, зокрема, для набуття або підтвердження статусу платника цього податку особа має подати відомості (довідку) про земельні ділянки із зазначенням кожного документа, який встановлює право власності/користування кожною земельною ділянкою.

Відповідно до п. 308.6 ст. 308 ПК України реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником податку скасовується: у разі подання платником податку письмової заяви щодо добровільного зняття з такої реєстрації, або за рішенням контролюючого органу: а) якщо такий платник податку ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення; б) у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 Податкового кодексу України.

Відповідно до роз'яснень Вищого адміністративного суду України від 28.12.2012 р. № 2614/12/13-12, вимоги ст. 301 ПК України стосуються частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка повинна перевищувати 75 відсотків загального обсягу доходів сільськогосподарського товаровиробника.

Для визначення зазначеної частки враховується дохід від операцій з сільськогосподарською продукцією.

З приписів п. 308.4 ст. 308 ПК України вбачається, що сільськогосподарська продукція для цілей визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва, зокрема, продукція рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування.

Продукція рослинництва може бути вироблена (вирощена) на сільськогосподарських угіддях. При цьому передбачається, що відповідні угіддя знаходяться у власності чи користуванні особи.

Враховуючи вищевикладене, для цілей розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва враховуються доходи від реалізації продукції рослинництва, яка вироблена (вирощена) на угіддях, що належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування.

Згідно з п.п. 14.1.233 п. 14.1 ст. 14 ПК України сільськогосподарські угіддя - це рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

Відповідно, сільськогосподарські угіддя знаходяться на земельних ділянках сільськогосподарського призначення.

Згідно з п.п.14.1.77 п. 14.1 ст. 14 ПК України землі сільськогосподарського призначення для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції.

За змістом наведених норм ПК України, для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку землі, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником для виробництва продукції рослинництва, повинні знаходитися у власності чи користуванні такого виробника.

При цьому, ПК України не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, а також до правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки.

За таких обставин, будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.

Таким чином, як випливає зі змісту п. 308.4 ст. 308 ПК України, для розрахунку доходів від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва як таких, що можуть враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, можуть включатися доходи від продажу продукції рослинництва, вирощеної (виробленої) на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні особи на будь-яких умовах.

Отже, перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку є правомірним, якщо при цьому було дотримано критерій щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва, встановлений ст. 301 ПК України.

Відповідно до п.209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановлені п. 209.11 ст. 209 ПК України. Відповідно до вказаної норми, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

З огляду на викладене, судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.4 ст. 202 КАС України, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2014р. по справі № 820/15224/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ЛАН" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 26.01.2015 р.