Ухвала

від 14.01.2015 по справі 3/207-08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2015 року м. Київ К/9991/1648/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Голд Мілленіум» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 по справі №3/207-08 за позовом Приватного підприємства «Голд Мілленіум» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 03.02.2011 позовні вимоги Приватного підприємства «Голд Мілленіум» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 27.02.2007 №0000152301/0/357 та від 10.05.2007 №0000162301/1/998.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 постанову Господарського суду Полтавської області від 03.02.2011 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство «Голд Мілленіум» 21.12.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.02.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011, залишити в силі постанову Господарського суду Полтавської області від 03.02.2011.

В обґрунтування своїх вимог Приватне підприємство «Голд Мілленіум» посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства «Голд Мілленіум» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.01.2005 по 30.09.2006.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження позивачем суми податку на додану вартість за 2005 рік: березень - на 255,00грн., квітень - 485,00грн. та 133,00грн.; червень - 1491,00грн., жовтень - 120000,00грн., листопад - 134,00грн., грудень - на 34.00грн.; за 2006 рік: березень - 307,00грн., та червень - 353,00грн.

За наслідками перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області складено акт від 19.02.2007 №101/23-120/31020493 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2007 №0000152301/0/357, яким Приватному підприємству «Голд Мілленіум» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 184788,00грн., в тому числі за основним платежем 123192,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 61596,00грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення скаргу позивача залишено без задоволення, у зв'язку з чим Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.05.2007 №0000162301/1/998.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати певні обов'язкові реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним підприємством «Голд Мілленіум» до податкового кредиту відповідних звітних періодів включено суми ПДВ за податковими накладними, отриманими від ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Кременчукнафтопродуктсервіс», Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Сфера».

В процесі розгляду даної справи суд апеляційної інстанції з достатньою повнотою дослідивши первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, дійшов висновку про невідповідність таких документів вимогам законодавства з огляду на відсутність в них обов'язкових реквізитів, що свідчить про безпідставність формування Приватним підприємством «Голд Мілленіум» податкового кредиту за операціями з ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, Відкритим акціонерним товариством «Кременчукнафтопродуктсервіс», Відкритим акціонерним товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Сфера».

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини, висновки суду апеляційної інстанції щодо правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 184788,00грн. згідно податкових повідомлень-рішень від 27.02.2007 №0000152301/0/357 та від 10.05.2007 №0000162301/1/998 є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Голд Мілленіум» залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 по справі №3/207-08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

О.В. Карась