Ухвала

від 14.01.2015 по справі 826/8607/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2015 року м. Київ К/800/49126/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Зайцева М.П., Костенка М.І.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю: представника відповідача Мосунова Ю.А.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року

у справі № 826/8607/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК-КОНСАЛТ»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК-КОНСАЛТ» (далі - ТОВ «ТСК-КОНСАЛТ») звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними.

Крім того, в порядку забезпечення адміністративного позову позивач просив:

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам державної податкової служби України акта від 24 квітня 2014 року № 1119/26-59-22-01/39047360 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТСК-КОНСАЛТ»;

- заборонити усім без виключення органам Міністерства податків і зборів України використовувати інформацію, що викладена в акті від 24 квітня 2014 року № 1119/26-59-22-01/39047360 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТСК-КОНСАЛТ» до вирішення справи по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року, клопотання ТОВ «ТСК-КОНСАЛТ» про забезпечення адміністративного позову задоволено частково.

Заборонено органам Міністерства доходів і зборів України використовувати інформацію, що викладена у акті від 24 квітня 2014 року № 1119/26-59-22-01/39047360 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТСК-КОНСАЛТ».

В іншій частині у задоволені клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З акта про неможливість проведення зустрічної звірки № 1119/26-59-22-01/39047360 від 24 квітня 2014 року вбачається, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТСК-КОНСАЛТ» по взаємовідносинам з контрагентами, у яких відсутні ознаки реальності вчинення господарських операцій. У вказаному акті відповідач зазначає, що у позивача відсутні об'єкти оподаткування (відсутня передача товару (послуги) з податку на додану вартість по операціям з продажу товарів (надання послуг) по вищезазначених контрагентів-постачальників за період з 9 січня 2014 року по 31 березня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України - суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналізуючи вказану норму, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Задовольняючи частково клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у разі невідповідності акта про неможливість проведення зустрічної звірки від 24 квітня 2014 року № 1119/26-59-22-01/39047360 наявним правовідносинам за участю позивача, враховуючи можливість надсилання та використання податковими органами інформації, викладеної у цьому акті до вирішення судом заявленого адміністративного позову, існує небезпека заподіяння шкоди законним інтересам позивача, що призведе до необхідності докладання значних зусиль для відновлення позивачем становища, що існувало до виникнення спірних правовідносин. Також при вирішенні даного клопотання суд першої інстанції враховував, що тимчасова заборона використовувати інформацію, викладену в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, на час розгляду справи не завдає шкоди інтересам відповідача, оскільки не перешкоджає здійсненню податкового контролю.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев

М.І. Костенко