Постанова

від 22.01.2015 по справі 808/2485/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 рокусправа № 808/2485/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Малиш Н.І.

           суддів:                     Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання:          Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі №808/2485/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовсинтез» до Дніпропетровської митниці Міндоходів, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про скасування рішень від 17.10.2013р. №110010000/2013/600334/1, від 22.11.2013р. №110010000/2013/600505/1 та стягнення надмірно сплачених грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про скасування рішень відповідача 1 про коригування митної вартості товарів № 110010000/2013/600334/1 від 17.10.2013 та №110010000/2013/600505/1 від 22.11.2013, стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 63454,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з рішеннями митного органу щодо коригування митної вартості товарів за шостим методом, оскільки вважає, що були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом, у зв'язку з чим вважає прийняті відповідачем рішення протиправними, просить їх скасувати та стягнути переплату податку на додану вартість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2014р. позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовані рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 17.10.2013 № 110010000/2013/600334/1 та від 22.11.2013 № 110010000/2013/600505/1. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так у скарзі зазначено, що позивачем було надано митному органу товаросупровідні документи які містили розбіжності, які не надають можливості достовірно обрахувати всі складові митної вартості заявленого до митного оформлення товару.

Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 серпня 2013 року між позивачем (покупець) та компанією PT.DUAKUDAINDONESIA (Індонезія) укладено контракт № 20130819, відповідно до якого продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар - хімічну продукцію. Найменування, марка, асортимент і ціни товару обумовлюються Додатками до Контракту (а.с.11-12).

19 серпня 2013 року сторони уклали Додаток №1, яким визначили поставку товару «кислота стеаринова Rubbergrade1860». Умова поставки - FOB Jakarta, Індонезія. Кількість товару - 34 тн., за ціною - 870 дол. США за 1 тонну., загальною вартістю 29580,00 дол. США. Умова оплати товару: 30% - передоплата до відвантаження товару, 70% - після відвантаження до прибуття товару в порт вивантаження (а.с.13). 23 вересня 2013 року сторони уклали Додаток №2, яким визначили поставку товару «кислота стеаринова Rubbergrade1860». Умова поставки – FOB Jakarta, Індонезія. Кількість товару - 34 тн., за ціною - 890 дол. США за тн., загальною вартістю 30260,00 дол. США. Умова оплати товару: 30% - передоплата до відвантаження товару, 70% - після відвантаження до прибуття товару в порт вивантаження (а.с.57).

Позивачем шляхом електронного декларування подано тимчасові МД № 770010000/2013/007198 та МД № 770010000/2013/008359.

Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були надані наступні документи:

- за тимчасовою МД № 770010000/2013/007198: Контракт№20130819 від 19.08.2013, Додаток № 1 від 19.08.2013, CMR 925/1 від 12.10.2013, коносамент від 12.09.2013 №PDCJKT/ODS/0448; рахунок-проформа від 19.08.2013 РА20130819; інвойс DKLCOD13/09/020 від 07.09.2013; сертифікат якості від 01.09.2013 DKIQC/4SB60; договір транспортного експедирування № 11-03 від 11.03.2013, довідка про транспортні витрати № 1010 від 10.10.2013, платіжні доручення на перерахування грошових коштів №039 від 27.08.2013 та №049 від 02.10.2013;

- за тимчасовою МД № 770010000/2013/008359: контракт №20130819 від 19.08.2013; додаток №2 від 23.09.2013; CMR 3105 від 13.11.2013, 8952 від 13.11.2013; коносамент від 06.10.2013 №YMLUM425417183; рахунок проформа від 23.09.2013 РА20130923; інвойс DKLCOD 13/10/005 від 03.10.2013; пакувальний лист DKLCOD 13/10/005 від 03.10.2013; сертифікат якості від 30.09.2013 DKIQC/4SE60; договір транспортного експедирування № 11-03 від 11.03.2013; довідка про транспортні витрати №3010 від 30.10.2013; платіжні доручення на перерахування грошових коштів №042 від 24.09.2013 та № 053 від 30.10.2013; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 1301217 від 30.10.2013.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення позивачем за названими митними деклараціями, митним органом перевірено подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю та виявлено, що подані документи містять розбіжності:

копії рахунків-проформи від 19.08.2013 №РА20130819 та від 23.09.2013 № РА20130923, в яких містяться відомості, необхідні для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, складені англійською мовою та надані без перекладу, тому унеможливлене проведення контролю відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України щодо наявних розбіжностей;

надана довідка №1010 від 10.10.2013 не містить усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митним органом у позивача було витребувано додаткові документи:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач повідомив митний орган про неможливість подання витребуваних документів, оскільки всі небхідні документи було подано (а.с.164, 165).

Митний орган 17.10.2013 та 22.11.2013 видає рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2013/600334/1 та №110010000/2013/600505/1 відповідно, якими визначає заявлену декларантом митну вартість за шостим методом, використовуючи відомості, що містяться у МД від 08.08.2013 №11204000/2013/002008. У своїх рішеннях про коригування митної вартості відповідач посилався на ті ж виявленні розбіжності, що зазначені у його вимогах.

В рішеннях зазначено, що рівень митної вартості, раніше визнаної митними органами, оформленої за МД від 08.08.2013 №№11204000/2013/002008 становить 1,5 дол. США/кг.

У зв'язку з незгодою з визначеною відповідачем митною вартістю товару позивач, на підставі ч. 7 ст. 55 МКУ, виходячи з вартості, визначеною митницею, 18.10.2013 та 25.11.2013 випускає товар у вільний обіг за митними деклараціями №110010000/2013/007219 та №110010000/2013/008379.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України (далі по тексту постанови - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Таким чином митний орган може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

В даних спірних правовідносинах у митниці під час проведення контролю за визначенням митної вартості товару виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості, оскільки встановлено, що подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності. Зокрема, в рахунок-проформа від 19.08.2013р. №РА20130819 та від 23.09.2013 №РА20130923 самостійно подані декларантом – позивачем складені іноземною мовою (англійською) без додавання переклад; відповідно до поданих контрактів поставка відбувалась на умовах FOB, відповідно наданого договору транспортного експедирування від 11.03.2013 ;11-03, а саме п.п. 2.2.5 до обов'язків експедитора віднесено: охрана грузу під час перевезення, перевалка і зберігання, організація експертизи грузу, страхування груз та оформлення товарно-транспортної документації, її відправку за належністю, відповідно п.п. 3.1 договору передбачає 100% передплату на підставі рахунку. Так за МД № 770010000/2013/007198 від 17.10.2013р. рахунок митному органу не надавався, а була надана довідка, яка не передбачена умовами договору та яка не надає можливості достовірного обчислення транспортної складової митної вартості товару, за МД № 770010000/2013/008359 від 22.11.2013р. надано позивачем митному органу рахунок від 30.10.2013р. №1310217, в якому вказана вартість фрахт без визначення складової. Платіжні документи, що підтверджують оплату транспортних витрат митному органу надано тне було.

Щодо надання звітну позивачем №289 суб'єкта оціночної діяльності, з такого вбачається що експертом для визначення вартості товару у рамках порівняльного підходу враховувалась інформація ідентичного товару за ціною 910$/т з урахуванням дилерської знижки та з урахуванням тари, а отже надавались висновки з урахуванням іншої ціни та з урахуванням дилерської знижки, що не може бути прийнято при вирішенні даної справи. (а.с. 81-87)

У зв'язку із обґрунтованими сумнівами щодо заявленої митної вартості товару митний орган витребував у декларанта додаткові документи, передбачені законодавством, з проведенням процедури консультацій з декларантом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильними дії відповідача, що неподання декларантом витребуваних митним органом додаткових документів надає право митному органу визначити митну вартість задекларованого товару на підставі наявних відомостей, документів, наданих позивачем відповідно вимог ст.57 МК України, оскільки, заявлені позивачем відомості щодо митної вартості імпортованого товару - документи, подані декларантом до митного контролю та митного оформлення ставлять під сумнів достовірність інформації про заявлену митну вартість товарів за ціною господарської операції.

Стосовно наявності підстав для застосування митним органом другого методу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним згідно з положеннями статті 57 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 59-64 МК України.

При цьому кожний наступний метод застосовується послідовно, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Виходячи з наведеного та ненадання позивачем при митному оформленні митному органу належних та допустимих доказів щодо об'єктивно підтвердженої митної вартості товару, відповідач мав підстави для визначення митної вартості товару за наявними документами, та обґрунтував неможливість застосування попередніх методів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що використовуючи владні управлінські функції при визначенні митної вартості товару, митний орган діяв в порядку черговості послідовного використання методів, передбачених статтями 59-61 Митного кодексу України.

Проте колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно-сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 63454,35 грн., оскільки

Суди вирішуючи спір про протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затверджений наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 р. № 611/147, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25 вересня 2007 р. за № 1095/14362, чинний на час спірних правовідносин, регламентує взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Саме вказаний Порядок діяв на дату виникнення спірних правовідносин між сторонами та визначає порядок відшкодування митних платежів.

Враховуючи зазначене, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково не надав оцінку вказаним доводам відповідача, тому постанова суду підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі №808/2485/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовсинтез» до Дніпропетровської митниці Міндоходів, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про скасування рішень від 17.10.2013р. №110010000/2013/600334/1, від 22.11.2013р. №110010000/2013/600505/1 та стягнення надмірно сплачених грошових коштів – скасувати в частині задоволених позовних вимог про скасування рішень Дніпропетровської митниці Міндоходів від 17.10.2013р. №110010000/2013/600334/1, від 22.11.2013р. №110010000/2013/600505/1 та в цій частині у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі №808/2485/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 27 січня 2015року.

Головуючий:                                                            Н.І. Малиш

          Суддя:                                                            А.А. Щербак

          Суддя:                                                            Н.П. Баранник

Згідно з оригіналом

Помічник судді В.Ю. Антіпова