Ухвала

від 20.01.2015 по справі 2а-309/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2015 р. м. Київ К/800/63878/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Гешефт Плюс» до Харківської обласної митниці про визнання неправомірними дій та скасування рішення, що переглядається за касаційною скаргою приватного підприємства «Гешефт Плюс» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року приватне підприємство «Гешефт Плюс» (далі - позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної митниці (далі - відповідач) про визнання неправомірними та незаконними дій щодо здійснення невиїзної документальної перевірки фактів митного оформлення товарів за кодом 3926909790 згідно УКТЗЕД, за період з 1 січня 2011 року до 1 жовтня 2011 року, визнання неправомірними та незаконними дій щодо зміни кодів товарів за кодом 3926909790 згідно УКТЗЕД на коди 3926400000, 3401110000, 39235009000, 3924100000, 9308900000 згідно УКТЗЕД, скасування акту №0056/11/807000000/0035578609 від 12 грудня 2011 року №0056/11/807000000/0035578609) щодо визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД та митної вартості, скасування висновку №13/02-644 від 16 січня 2012 року, скасування податкового повідомлення-рішення №14 від 20 січня 2012 року щодо визначення податкового зобов'язання з ввізного мита, у розмірі 2 596,67 грн., та податкового повідомлення-рішення №5 від 20 січня 2012 року щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 520,93 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року позов задоволений частково.

Скасовано рішення Харківської обласної митниці про зміну коду товару за ВМД № рішення Митниці про зміну коду товару за ВМД №807010009/2011/805272 від 27 квітня 2011 року, викладене в акті перевірки від 12 грудня 2011 року №0056/11/807000000/0035578609, Рішення №14 в частині визначення податкового зобов'язання з ввізного мита, у розмірі 53,33 грн., (у т.ч. 52,33 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями) та Рішення № 15 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 11,46 грн. (у т.ч. 10,46 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями)

В задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року апеляційна скарга Харківської обласної митниці задоволена.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року в частині скасування рішення Харківської обласної митниці про зміну коду товару за ВМД № №807010009/2011/805272 від 27 квітня 2011 року, викладене в акті перевірки від 12 грудня 2011 року №0056/11/807000000/0035578609, Рішення № 14 в частині визначення податкового зобов'язання з ввізного мита, у розмірі 53,33 грн., (у т.ч. 52,33 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями) та Рішення № 15 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 11,46 грн. (у т.ч. 10,46 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями) скасована, в цій частині у задоволені позову відмовлено.

В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 квітня 2014 року рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.

Постановою Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року заява приватного підприємства "Гешефт Плюс" задоволена частково.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року скасована, справа направлена на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач, зареєстрований як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності у відділі митного оформлення "Вантажний" митного поста "Куп'янськ" Харківської обласної митниці .

Відповідачем 12 грудня 2011 року проведена невиїзна документальна перевірка фактів митного оформлення позивачем товарів "Частини спортивних нагород…" та "Сувеніри із пластмаси…" за кодом 3926909790 згідно з УКТЗЕД, за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2011 року, за наслідками якої було складено акт перевірки №0056/11/807000000/0035578609 від 12 грудня 2011 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача порушення: Закону України "Про митний тариф України" від 5 квітня 2001 року №2371-ІІІ (із змінами та доповненнями) в частині невірного визначення кодів товарів "Частини спортивних нагород…" за ВМД №807010009/2011/804940 від 24 березня 2011 року, та "Сувеніри із пластмаси…" (товар №5) за ВМД 807010009/2011/805272 від 27 квітня 2011 року за кодом 3926909790 згідно з УКТЗЕД, вищезазначені товари повинні класифікуватися за кодами 3926400000, 3401110000, 3923509000, 3924100000, 9208900000 згідно з УКТЗЕД в результаті чого до Державного бюджету України підлягають сплаті належні платежі та податки на суму - 3113,60 грн. (без урахування штрафних санкцій), в тому числі: ввізного мита - 2594,67 грн. ПДВ - 518,93 грн.

На підставі вказаного висновку, відповідачем було змінено коди зазначених товарів, та відповідно донараховано ввізне мито і податок на додану вартість, та застосовано штраф, про що були винесені податкові повідомлення-рішення: №14 від 20 січня 2012 року про визначення податкового зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 2596,67 грн. (у т.ч. 2596,67 грн. за основним платежем та 2,00 грн. за штрафними санкціями) та №15 від 20 січня 2012 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 520,93 грн. (у т.ч. 518,93 грн. за основним платежем та 2,00 грн. за штрафними санкціями).

Не погодившись із зміною кодів товарів в акті перевірки, позивач, подав заперечення до акту, однак висновком від 16 січня 2012 року №13/02-644 йому було відмовлено в задоволенні заперечень.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції правильно виходив того, що рішення відповідача про зміну коду товару за ВМД №807010009/2011/805272 від 27 квітня 2011 року . викладені в акті перевірки від 12 грудня 2011 року №0056/11/807000000/0035578609, підлягає скасуванню, оскільки при визначені товару, відповідач керувався інформацією з Інтернету, а не інформацією від виробника товару.

Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття перша Митного кодексу України зазначає, що митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, а митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Пунктом 35 цієї статті визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України у урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведених митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 цієї статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до статті 41 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України. Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

За змістом статті 313 Митного кодексу України ( в редакції, яка діяла до 1 червня 2012 року) класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених УКТ ЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Пунктом 3.1 статті 3 Податкового кодексу України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Податковий контроль, відповідно до п.61.1 статті 61 Податкового кодексу України, - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.

Відповідно до п.61.2 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп.41.1.2 п.41.1 статті 41 Податкового кодексу України митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Згідно із п.41.3 статті 41 Податкового кодексу України порядок контролю митними органами за сплатою платниками податків податку на додану вартість, акцизного податку та екологічного податку встановлюється спільним рішенням центрального органу державної податкової служби та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Контроль митними органами за сплатою платниками податків мита, інших податків згідно пп.41.1.2 п.41.1 статті 41 Податкового кодексу України здійснюється відповідно до податкового законодавства України, в т.ч. Митного кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України.

Контроль митними органами за сплатою платниками податків податку на додану вартість, акцизного податку та екологічного податку з урахуванням того, що спільного рішення центрального органу державної податкової служби та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи на даний час не прийнято, здійснюється відповідно до податкового законодавства України, в т.ч. Митного кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України.

Порядок проведення митними органами невиїзних документальних перевірок (далі - Порядок №71) затверджено постановою Кабінету міністрів України від 2 лютого 2011 року №71.

Порядок №71 визначає основні вимоги щодо проведення митними органами невиїзних документальних перевірок (далі - перевірка), предметом яких є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено законом на митні органи. Перевірка проводиться після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України згідно із статтею 69 Митного кодексу України. Перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання вимог наказу Харківської обласної митниці від 15 вересня 2011 року №1058 "Про організацію та проведення аналітично-контрольної роботи Харківською обласною митницею в напрямку контролю за правильністю класифікації товарів", згідно з графіком перевірок підрозділів митного оформлення Харківської обласної митниці на 2011 рік проведено перевірку митного поста "Куп'янськ" щодо правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД. За результатами документальної перевірки митного поста "Куп'янськ" щодо правильності класифікації та визначення кодів згідно з УКТЗЕД було, крім іншого встановлено факти невірної класифікації товарів ПП "Гешефт Плюс" (код ЄДРПОУ 35578609) за кодом 3926909790 згідно з УКТЗЕД по ВМД 807010009/2011/804940 від 24 березня 2011 року; 807010009/2011/805272 від 27 квітня 2011 року. В разі встановлення невідповідності заявленого коду товарів "Частини спортивних нагород…" та "Сувеніри із пластмаси…" - 3926909790 (ставка ввізного мита - 0%) згідно УКТЗЕД при декларуванні товарів), коду товару згідно з УКТЗЕД -3926400000 (ставка ввізного мита - 5%) до Державного бюджету України підлягають сплаті належні платежі та податки на суму близько 3159,41 грн. Таким чином, у Харківської обласної митниці були обґрунтовані підстави вважати, що з боку ПП "Гешефт Плюс" мають місце порушення законодавства України з питань митної справи (податкового законодавства), про що відповідною доповідною запискою було повідомлено керівництво митниці, запропоновано провести невиїзну документальну перевірку фактів митного оформлення товарів ПП "Гешефт Плюс" товарів "Частини спортивних нагород…" та "Сувеніри із пластмаси…" за кодом 3926909790 згідно з УКТЗЕД по ВМД 807010009/2011/804940 від 24 березня 2011 року; 807010009/2011/805272 від 27 квітня 2011 року.

Відповідно пунктів 3 та 5 Порядку №71 перевірка проводиться на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує. Тривалість проведення перевірки визначається у відповідному наказі митного органу та може продовжуватися з урахуванням обставин, що виникають в ході її проведення.

Харківською обласною митницею 7 листопада 2011 року видано наказ №1276 "Про проведення перевірки", яким доручено робочій групі здійснити митний контроль товарів "Частини спортивних нагород…" та "Сувеніри із пластмаси…", ввезених ПП «Гешефт Плюс" по ВМД від 24 березня 2011 року №807010009/2011/804940, від 27 квітня 2011 року №807010009/2011/805272, у формі проведення невиїзної документальної перевірки.

Перевірка, відповідно до п.4 Порядку №71, проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні такого органу за умови надіслання платникові податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення йому чи його уповноваженому представникові під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Позивач листом від 8 листопада 2011 року №13/02-13909 був повідомлений про проведення невиїзної документальної перевірки.

Вказаний вище лист позивач отримав 14 листопада 2011 року.

Відповідно до пункту 6 Порядку №71, під час проведення перевірки посадові особи митного органу: 1) вивчають, аналізують та порівнюють відомості, зазначені у митних деклараціях та/або їх електронних копіях, що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, а також належних до таких декларацій комплектах товаросупровідних документів; дані, що містяться в документах, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, та інформацію, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриману від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо; 2) приймають рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо; 3) роблять висновок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів.

Згідно із п.9 цього Порядку, рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про проведення перевірки.

Чинним законодавством не передбачено порядку оформлення результатів проведення митними органами невиїзних документальних перевірок. При цьому, існує Порядок оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Держмитслужби України від 30.03.2006 року №254, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 червня 2006 року за №653/12527 (далі - Порядок № 254), який розроблено відповідно до вимог статей 41, 60 і 69 Митного кодексу України, Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року №1730, для використання посадовими особами митних органів при оформленні результатів перевірки системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, у частині дотримання підприємствами вимог законодавства з питань митної справи.

Акт Харківської обласної митниці від 12 грудня 2011 року №0056/11/807000000/0035578609 про результати проведення невиїзної документальної перевірки фактів митного оформлення товарів позивачем товарів "Частини спортивних нагород…" та "Сувеніри із пластмаси…" за кодом 3926909790 згідно з УКТЗЕД за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2011 року було оформлено відповідно до вимог Порядку №254 та направлено для підписання позивачу рекомендованим листом від 12 грудня 2011 року №13/13-15578.

Суд касаційної інстанції, з урахуванням викладеного, приходить до висновку про те, суд першої інстанції правильно вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними та незаконними дій Харківської обласної митниці стосовно проведення невиїзної документальної перевірки, скасування рішення Харківської обласної митниці, оформлене у вигляді висновку на заперечення, необхідно відмовити, оскільки під час вчинення вказаних дій відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо решти позовних вимог, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та зазначено в акті від 12 грудня 2011 року №0056/11/807000000/0035578609 про результати проведення невиїзної документальної перевірки фактів митного оформлення ПП "Гешефт Плюс" товарів "Частини спортивних нагород..." та "Сувеніри із пластмаси" за кодом 3926909790 (Інші вироби з пластмас та вироби з інших матерiалiв товарних позицій 3901 - 3914: інші) згідно з УКТЗЕД, за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2011 року, було встановлено порушення декларантом вимог Закону України від 05.04.2001 №2371-ІІІ "Про Митний тариф України" в частині невірного визначення кодів товарів за наступними ВМД №807010009/2011/804940 від 24 березня 2011 року та ВМД №807010009/2011/805272 від 27 квітня 2011 року (товар №5), а саме: за ВМД №807010009/2011/804940 від 24 березня 2011 року здійснено митне оформлення наступних товарів: №1 "1.Частини спортивних нагород, кубків непокриті дорогоцінними металами, з пластику, (не мають відмінних ознак готових виробів та декоративної цінності): підставки під кубки, чаші кубків, верхівки кубків, відповідних артикулів. Торгівельна марка відсутня. Виробник: невідомий. Країна виробництва ЕU."; №2 "1.Частини спортивних нагород, кубків непокриті дорогоцінними металами, з пластику, (не мають відмінних ознак готових виробів та декоративної цінності): ніжки кубків, чаші кубків, підставки чаші кубків, верхівки кубків, кришки чаші кубків, підставки кубків відповідних артикулів. Торгівельна марка відсутня. Виробник: невідомий. Країна виробництва CN".

Відповідно до статті 313 Митного Кодексу України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим для підприємств і громадян.

Класифікація товарів для здійснення митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 5 квітня 2001 року №2371-ІІІ "Про Митний тариф України" (в редакції Закону України від 21 грудня 2010 року №2829-VI), а саме з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів (далі Правила).

У відповідності з рекомендаціями Комітету по Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС) Ради митного співробітництва (Всесвітня Митна Організація) перші чотири Правила застосовуються виключно послідовно.

Згідно з Правилом першим для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. При цьому, враховуються характеристики товару, які є визначальними для класифікації.

Відповідно до Правила шостого для юридичних цілей класифікація товарів у товарних під позиціях, товарних категоріях і товарних під категоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умов, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

За результатами опрацювання ВМД та пакету документів до неї, встановлено, що у відповідності до вимог Закону України "Про Митний тариф України" (із змінами та доповненнями), до товарної позиції 3926 згідно з УКТЗЕД включаються вироби, в іншому місці не зазначені, із пластмас чи з інших матеріалів товарної позиції 3901-3914.

Відповідно до пояснень товарної позиції 3926 згідно з УКТЗЕД до товарної позиції 3926 серед іншого включаються статуетки та інші декоративні вироби (товарна підкатегорія 3926400000 згідно з УКТЗЕД).

Принципи класифікації декоративних виробів наступні: якщо декоровані предмети виконують своє призначення не менш ефективне, ніж їхні недекоровані аналоги, то їх не включають до товарних позицій як декоративні вироби. (пояснення до товарної позиції 6913 (В)).

Декоративними вважаються вироби, що не мають практичної цінності і які є цілком декоративними.

Відповідно до пояснень товарної позиції 8306 (В) до цієї товарної позиції ("Дзвони, гонги та аналогiчнi вироби неелектричні з недорогоцінних металів; статуетки та iншi прикраси з недорогоцінних металів; рами для фотокарток, картин або аналогiчнi рами з недорогоцінних металів; дзеркала з недорогоцінних металів") включаються статуетки та інші прикраси: Ця група охоплює широкий спектр прикрас з недорогоцінних металів (як з допоміжними неметалічними частинами, так і без них), призначених переважно для зовнішнього і внутрішнього оздоблення, наприклад, у будинках, конторах, концертних залах, церквах, садах. Сюди входять вироби, що не мають практичної цінності і які є цілком декоративними, а також вироби, єдине корисне призначення яких полягає в тому, щоб вміщати або підтримувати інші декоративні вироби, або підсилювати їхній декоративний ефект, наприклад: (1) Погруддя, статуетки та інші декоративні фігури; прикраси (включаючи прикраси, що є частинами годинників) для камінів, полиць і т.п. (зображення тварин, символічні чи алегоричні фігури і т.п.); спортивні або художні нагороди (кубки і т.п.); настінні прикраси з арматурою для підвішування (диски, тарілки, підноси (таці), медальйони, крім тих, які використовують для особистого прикрашування); штучні квіти, розетки та аналогічні декоративні товари з литого чи кованого металу (зазвичай з кованого заліза); дрібнички для полиць або домашніх виставкових стелажів…".

На підставі даної інформації відповідач дійшов висновку, що товари спортивні нагороди (кубки і т.п.) за ВМД №807010009/2011/804940 від 24 березня 2011 року являються декоративними виробами.

Згідно інформації, яка міститься в пакеті документів до ВМД, з урахуванням експертного висновку Харківської торгово-промислової палати від 21 березня 2011 року №374/11 (в частині матеріалу з якого вироблений товар) товар представляє собою спортивні нагороди, кубки, з пластмаси у незібраному, не комплектному стані (відсутнє кріплення для складання).

Стаття 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначає, що прийняття рішень про визначення коду товарів згідно УКТЗЕД не відноситься до повноважень торгово-промислових палат. Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону, торгово-промислова палата має право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних), їх вартості. Вказана норма не передбачає права торгово-промислової палати визначати коди УКТЗЕД при здійсненні експортно-імпортних операцій. Відповідно до спеціального митного законодавства, питання про визначення кодів УКТЗЕД відноситься виключно до компетенції митних органів.

Таким чином, товар "Частини спортивних нагород, кубків…" не відповідає коду 3926909790 згідно з УКТЗЕД.

Шляхом застосування Основного правила інтерпретації УКТЗЕД 2 (a), незібрані або розібрані, у некомплектному стані зроблено висновок про необхідність класифікації товару за кодом 3926400000 згідно з УКТЗЕД (Інші вироби з пластмас та вироби з інших матерiалiв товарних позицій 3901 - 3914: - статуетки та iншi декоративні вироби - ставка ввізного мита 5%).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зміна коду товарів за ВМД №807010009/2011/804940 від 24 березня 2011 року була проведена правомірно, а тому рішення, викладене в акту перевірки, про таку зміну не підлягає скасуванню.

Щодо ВМД №807010009/2011/805272 від 27 квітня 2011 року (товар №5), суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, за ВМД №807010009/2011/805272 від 27 квітня 2011 року було здійснено митне оформлення 6 товарів, робочою групою перевірявся товар №5, а саме "Сувеніри, із пластмаси у вигляді фалоса, для дорослих відповідних артикулів за переліком..".

У зв'язку з відсутністю інформації про зовнішній вигляд або призначення, матеріалу з якого виготовлений товар, не було можливим однозначно ідентифікувати товар, тому відповідачем було використано інформацію з мережі Інтернет, з посиланням на яку було змінено код зазначеного товару.

Порядком №71 передбачено можливість митних органів під час проведення перевірки порівнювання відомостей, зазначених у митних деклараціях та/або їх електронних копіях, що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, а також належних до таких декларацій комплектах товаросупровідних документів; дані, що містяться в документах, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, та інформацію, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриману від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету.

Під час перевірки не може бути використано для висновків перевірки виключно інформацію з Інтернету, оскільки в даному випадку така інформація не є інформацією від виробника товару задекларованого позивачем, та як встановлено в судовому засіданні, зазначена інформація була отримана при співставленні артикулів товарів з сайтів інших виробників, відомості про правильне визначення артикулів якими, не були перевірені відповідачем.

Отже, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, з чим погоджується і суд касаційної інстанції, що рішення відповідача про зміну коду товару за ВМД №807010009/2011/805272 від 27 квітня 2011 року (товар №5), викладене в акті перевірки від 12 грудня 2011 року №0056/11/807000000/0035578609, підлягає скасуванню.

За таких обставин, частковому скасуванню підлягають податкові повідомлення-рішення відповідача №14 від 20.01.2012 року про визначення податкового зобов'язання з ввізного мита на суму 53,33 грн. (у т.ч. 52,33 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями) та №15 від 20.01.2012 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11,46 грн. (у т.ч. 10,46 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями).

З урахуванням викладено, Вищий адміністративний суд вважає, що суд апеляційної інстанції помилково зробив висновок про необхідність скасувати рішення про класифікацію зазначених вище товарів, оскільки відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені діючим законодавством.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Гешефт Плюс» задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді :