Рішення

від 20.01.2015 по справі 910/19197/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19197/14 20.01.15

За позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" до Товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву про стягнення 110 225,42 грн.

Головуючий суддяСтасюк С.В. СуддяКотков О.В. СуддяСпичак О.М.

Представники сторін:

від позивача Гибало О.В. (дов. № 12-40 від 20.01.2014 року) від відповідача не з'явився від третьої особи-1Бондар М.В. (дов. № 39 від 09.10.2014 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20 січня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Київського підприємства композиційних матеріалів "Древопласт" (надалі по тесту - відповідач) про стягнення 110 225,42 грн., в тому числі 78 975,25 грн. основного боргу, 19 585,62 грн. пені, 2 443,30 грн. 3 % річних, 9 221,25 грн. збитків від інфляції, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором № 3922 від 29.10.2007 року в частині своєчасності та повноти оплати послуг з утримання орендованого майна, комунальних послуг та компенсації суми земельного податку внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 року порушено провадження у справі № 910/19197/14, розгляд справи призначено на 23.10.2014 року.

20.10.2014 року представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав відзив на позовну заяву. У поданому відзиві представник відповідача заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог на посилався на те, що договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна у заявлений до стягнення період не був укладений сторонами, а, отже, заборгованість у відповідача відсутня.

У судовому засіданні 23.10.2014 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та клопотання про продовження строку вирішення спору.

Розглянувши подане позивачем 23.10.2014 року клопотання про продовження строку вирішення спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 року залучено до участі у справі № 910/19197/14 у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 20.11.2014 року у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

17.11.2014 року представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву. У поданих поясненнях представник відповідача зазначив, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. У зв'язку з відсутністю договірних зобов'язань між позивачем та відповідачем в порядку, встановленому законодавством, у відповідача відсутні зобов'язання з даного предмету спору.

18.11.2014 року представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав додаткові документи по справі.

19.11.2014 року представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав додаткові пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 20.11.2014 року представник позивача надав заперечення на відзив. У запереченнях на відзив представник позивача зазначив, що позивачем було вжито заходів щодо оформлення договірних відносин з відповідачем, проте відповідач всіляко затримував процес укладення договору.

Відповідно до статті 4 6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суд, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи категорію спору та те, що спір між сторонами відноситься до складного і для вирішення якого виникла необхідність введення до складу суду додатково ще двох суддів, вирішив здійснювати розгляд справи № 910/19197/14 колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року вирішено розгляд справи № 910/19197/14 здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням від 20.11.2014 року заступник Голови Господарського суду міста Києва розпорядився розглянути справу № 910/19197/14 колегіально у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Котков О.В., суддя Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року справу № 910/19197/14 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Котков О.В., суддя Спичак О.М., розгляд справи призначено на 23.12.2014 року.

В судовому засіданні 23.12.2014 року представник відповідача надав додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву.

Представник третьої особи в судовому засіданні 23.12.2014 року надав письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

25.12.2014 року представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилався на участь його представника у іншому судовому засіданні, яке призначене на ту ж дату.

Розглянувши в судовому засіданні 20.01.2015 року подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє у його задоволенні виходячи з наступного.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на необґрунтованість доводів відповідача, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні 20.01.2015 року надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримали заявлені позовні вимоги.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт" (орендар), Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Дирекції оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (балансоутримувач) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) було укладено Договір № 3922 від 29.10.2007 року (зі змінами та доповненнями) про внесення змін та довбень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.09.1998 року № 154 та Договір № 3923 від 29.10.2007 року (зі змінами та доповненнями) про внесення змін та довбень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.04.2002 року № 39.

Крім того, між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Дирекції оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт" (орендар) укладено Договір № 31-953 від 29.10.2007 року про відшкодування витрат Дирекції ОПП на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

У зв'язку з передачею будівлі на баланс Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта", листом від 02.01.2013 року № 32-06-01 попередній балансоутримувач - ДОПП "Укрпошта" повідомив позивача про припинення дії вищевказаного договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

01.05.2014 року між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт" (орендар) був укладений Договір № 13-841 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору балансоутримувач забезпечує утримання орендованого нерухомого майна і прибудинкової території, що знаходиться за адресою: 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 75, а також забезпечує орендаря комунальними послугами, а орендар своєчасно відшкодовує балансоутримувачу комунальні послуги.

Орендар відшкодовує балансоутримувачу податок на землю пропорційно до займаної ним площі в будинку (пункт 1.2 Договору).

Оплата за послуги з утримання орендованого нерухомого майна і прибудинкової території, комунальних послуг та компенсація податку за землю вноситься орендарем не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим (розділ 4 договору).

Договір укладено з моменту його підписання та діє по 29.08.2015 року включно (пункт 6.1 Договору).

Позивач зазначає, що у період з 01.01.2013 року по 30.04.2014 року (за який стягується заборгованість), тобто до підписання вищевказаного договору, надання послуг відповідачу Київською міською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" з утримання орендованого майна та комунальних послуг здійснювалось без укладання договору.

Позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасності та повноти оплати послуг з утримання орендованого майна, комунальних послуг та компенсації суми земельного податку внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 78 975,25 грн. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг позивачем нараховано 19 585,62 грн. пені, 2 443,30 грн. 3 % річних, 9 221,25 грн. збитків від інфляції.

У поданому відзиві представник відповідача заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог з посиланням на те, що договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна у заявлений до стягнення період не був укладений сторонами, а, отже, заборгованість у відповідача відсутня.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до наказу Фонду Державного майна України від 22.08.2000 року № 1765 (v1765224-00) "Щодо роз'яснень і рекомендацій до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" витрати на утримання орендованого майна не входять до орендної плати і повинні окремо компенсуватись орендарем орендодавцю.

Відповідно до статей 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 18 Порядку обліку та оплати послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Таким чином, зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з утримання орендованого майна та комунальних послуг у період з 01.01.2013 року по 30.04.2014 року виникли на підставі вказаних нормативних актів за фактично надані послуги.

Що стосується компенсації суми земельного податку суд зазначає, що відповідно до пункту 286.6 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Згідно з пунктом 287.7 Податкового кодексу України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Таким чином у період з 01.01.2013 року по 30.04.2014 року відповідач повинен був оплачувати фактично надані позивачем послуги з утримання орендованого майна, комунальні послуги та компенсацію земельного податку.

Разом з тим, відповідач зі свого боку зобов'язання зі сплати вказаних послуг виконав неналежним чином, послуги з утримання орендованого майна, комунальні послуги та компенсацію земельного податку за період з 01.01.2013 року по 30.04.2014 року у сумі 78 975,25 грн. не сплатив, що підтверджується рахунками відшкодування вартості наданих послуг та актами про виконання робіт (надання послуг), податковими накладними за вказаний період та поясненнями представників сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Доводи відповідача стосовно того, що договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг був укладений тільки 01.05.2014 року суд приймає до уваги та зазначає наступне.

Наказом Фонду державного майна України "Про затвердження договорів оренди" від 23.08.2000 року № 1774 затверджено Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі-Типовий договір).

Пунктом 5.13 Типового договору оренди встановлено обов'язок орендаря здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Таким чином, Типовий договір має аналогічні істотні умови, що і договір про надання житлово-комунальних послуг, а, тому узгодження істотних умов є обов'язковим для укладання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до позивача щодо укладання договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна. Разом з тим, сторони не врегулювали розбіжності у проектах договору та не дійшли згоди щодо усіх істотних умов, у зв'язку з чим звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом зобов'язати відповідача укласти п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3, абз. 3 п. 2.1.1, п. 2.1.6, п. 2.2.4, п. 3.1.1, п. 3.1.4, п. 3.1.5, п. 3.1.7, п. 4.1, п. 4.1.1, п. 6.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в редакції запропонованій позивачем.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року у справі № 910/14985/13, яке набрало законної сили, у позові Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" до Товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт" про зобов'язання вчинити вказані дії відмовлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторонами було вжито всіх необхідних заходів щодо укладання договору на відшкодування наданих відповідачу послуг, та останній не заперечував проти оплати їх вартості.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо оплати комунальних послуг та витрат на утримання орендованого майна, однак останній вказані вимоги не виконував, мотивуючи це відсутністю договору, при цьому комунальними послугами користувався та обслуговування орендованого приміщення позивачем здійснювалось.

Отже, суд вважає, що позивач правомірно заявив вимоги в частині несплаченої заборгованості за надані з утримання орендованого майна, комунальні послуги та компенсацію земельного податку у сумі 78 975,25 грн.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 78 975,25 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 19 585,62 грн. пені, 2 443,30 грн. 3 % річних, 9 221,25 грн. збитків від інфляції. за період з січня 2013 року. по квітень 2014 року.

Частиною 1 статті 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та враховуючи ту обставину, що умова про сплату пені повинна міститись у договорі то, підстави для нарахування пені у позивача відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2 443,30 грн. 3 % річних, 9 221,25 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 1 386,82 грн. 3 % річних, 4 180,68 грн. збитків від інфляції.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем, в порядку статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не спростовано факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 78 975,25 грн. основного боргу, 1 386,82 грн. 3 % річних та 4 180,68 грн. збитків від інфляції.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт" (03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 75, ідентифікаційний код 23381269) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, ідентифікаційний код 01189979) 78 975 (сімдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 25 коп. основного боргу, 1 386 (одну тисячу триста вісімдесят шість) грн. 82 коп. 3 % річних, 4 180 (чотири тисячі сто вісімдесят) грн. 68 коп. збитків від інфляції, 1 690 (одну тисячу шістсот дев'яносто) грн. 85 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.01.2015 року

Головуючий суддяСтасюк С.В. СуддяКотков О.В. СуддяСпичак О.М.