Постанова

від 20.01.2015 по справі 813/8148/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 року № 813/8148/14

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого - судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Приймака С.І.

представника позивача Семенюти Д.В.

представників відповідача Шевчука І.З., Литвин К.С.,

представників відповідача Любушкіної Л.В., Гнатів О.Б.

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком плюс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0003022201/10023 від 03.07.2014р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаком плюс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003022201/10023 від 03.07.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що необґрунтованим та безпідставним є висновок податкового органу про завищення собівартості придбаних та реалізованих ТМЦ на загальну суму 14551948грн., в т.ч. за 4кв. 2012 року на суму 2485139грн., за 2013 рік на суму 12066809грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2814573грн., в тому числі за 4кв. 2012 року на суму 521879грн., за 2013 рік на суму 2292694грн. Вважає, що ним були надані для перевірки усі первинні документи, які підтверджують понесення підприємством витрат на придбання товару, який в подальшому був реалізований кінцевим споживачам, а також первинні документи, які підтверджують таку реалізацію. Зокрема, вказує, що ним подані первинні документи «Закриття касової зміни», що містять усю інформацію про кількість, номенклатуру, ціну, загальну вартість товару, рух та залишки товару, що, на думку позивача, дає можливість підтвердити собівартість реалізованого товару за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р. Відтак, висновок відповідача про непідтвердження собівартості реалізованого товару належними документами вважає безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначали, що підприємством не надано до перевірки первинних документів, які підтверджують факт реалізації товару від ТзОВ «Мегаком плюс» до покупців. Зокрема, вказує, що підприємством не забезпечено роздрук та зберігання контрольних стрічок, що підтверджують реалізацію (використання в господарській діяльності) товару, що унеможливлює визначити кількість, ціну та вид товару, а основне момент продажу ТзОВ «Мегаком плюс» товару покупцям, собівартість якого віднесено до собівартості реалізованих товарів. Також відповідач зазначає, що представлені до перевірки помісячні зведені звіти про роздрібні продажі містять виключно дані про номенклатуру товарів та його кількість. У вказаних звітах відсутня повністю інформація щодо цін на продукцію. Вказує, що враховуючи вищенаведене, у зв'язку із непредставленням до перевірки необхідних первинних документів, на підставі яких проводиться списання собівартості реалізованого товару, відсутністю первинних документів, що підтверджують реалізацію даного товару в роздрібній мережі покупцям, ТзОВ «Мегаком плюс» порушено вимоги п.44.1, п.44.6 ст44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податковог кодексу України, завищено собівартість придбаних та реалізованих ТМЦ на загальну суму 14551948грн, в тому числі за 4 кв. 2012 року на суму 2485139грн, за 2013 рік на суму 12066809грн. Відтак, у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При вирішенні спору суд виходив з наступного.

ТзОВ «Мегаком плюс» зареєстроване 06.09.2001р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради»

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено Акт №145/194/13-07-22-01-10/31658156 від 08.04.2014р.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки, перевіркою, зокрема, встановлено порушення ТзОВ «Мегаком плюс»:

1. п.44.1, п.44.6 ст.44, п.138.2, пп.138.10.4, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 2 991 246 грн., в тому числі за 4-й квартал 2012 року в сумі 564 072 грн., за 2013-й рік в сумі 2 427 174 грн.;

2. пп.169.2.3 п.169.2 ст.169 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 824,96 грн., в тому числі по звітних періодах: 10.2012р. - 160,94грн., 11.2012р. - 160,94грн., 12.2012р. - 160,94грн., 01.2013р. - 170,08грн., 02.2013р. - 172,06грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, товариство відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України подало свої заперечення до акту перевірки від 17.04.2014р.

Згідно з листом «Про розгляд заперечень» (вих.№6315/13-07-22-01 від 29.04.2014р.), враховуючи заперечення та аргументи, наведені у ньому, постійно діюча комісія для вирішення спірних питань ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області прийняла рішення щодо проведення документальної позапланової перевірки згідно п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України виключно з питань, що стали предметом подання заперечення.

Внаслідок цього, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком плюс» з питань, що стали предметом подання заперечення, за результатами якої складено Акт №234/179/13-07-22-01-10/31658156 від 30.05.2014р.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки, перевіркою частково підтверджено висновки акту від 08.04.2014р. №145/194/13-07-22-01-10/31658156, зокрема, щодо порушень:

вимог п.44.1, п.44.6 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України завищення собівартості придбаних та реалізованих ТМЦ на загальну суму 14551948грн., за 4кв. 2012 року на суму 2485139грн., за 2013 рік на суму 12066809грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2814573грн., в тому числі за 4кв. 2012 року на суму 521879грн., за 2013 рік на суму 2292694грн.

В іншій частині висновки акту перевірки від 08.04.2014р. №145/194/13-07-22-01-10/31658156, які були предметом заперечень, не підтверджено.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003022201/10023 від 03.07.2014р., яким скаржнику збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 4221859,50грн., в тому числі за основним платежем 2814573,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1407286,50грн.

Згідно з актом перевірки, перевіркою встановлено завищення задекларованих ТзОВ «Мегаком плюс» показників у рядку 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» в загальній сумі 14 551 948 грн., в тому числі за 4-й квартал 2012 року на суму 2 485 139 грн., за 2013 рік на суму 12 066 809 грн.

При цьому, перевіркою встановлено, що на формування цих показників мали вплив операції з придбання товарів, робіт, послуг для проведення господарської діяльності із реалізації будівельних матеріалів.

Виявлена сума завищення вказаного показника аргументується ревізором у акті перевірки тим, що підприємство не представило до перевірки жодного первинного документа (розрахункового документа), що підтверджує перехід права власності (факт реалізації) товару від ТзОВ «Мегаком плюс» до покупців за період з 01.10.2012 року по 30.09.2013 року на суму 19 863 643,20 грн., в тому числі ПДВ - 3 310 607,20 грн. Зокрема, в акті перевірки зазначається, що підприємством не забезпечено роздрук та зберігання контрольних стрічок, що підтверджують реалізацію (використання в господарській діяльності) товару, що не унеможливлює визначити кількість, ціну та вид товару, а основне момент продажу ТзОВ «Мегаком плюс» товару покупцям, собівартість якого віднесено до собівартості реалізованих товарів.

Суд встановив, що предметом господарської діяльності позивача є реалізація будівельних матеріалів (керамічної плитки та ін.), в тому числі реалізація вказаних товарів за готівкові кошти кінцевим споживачам із застосуванням зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (РРО). При цьому, позивачем здійснюється реалізація продукції не власного виробництва, а придбаної у постачальників.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Згідно з абзацами першим та другим підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПКУ, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Як вбачається з акту перевірки та не оспорюється сторонами у судовому засіданні позивачем при проведенні перевірки були надані усі документи, які підтверджують понесення позивачем витрат на придбання товарів, які у подальшому були реалізовані ним кінцевим споживачам за готівкові кошти із застосуванням реєстратора розрахункових операцій. Зауважень щодо повноти або належного оформлення вказаних документів зі сторони відповідача висловлено не було.

При цьому, згідно з п.138.4 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Як вбачається з акту перевірки та пояснень, наданих представниками відповідача у судовому засіданні, оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на висновку про невизнання понесених позивачем витрат, що формують собівартість реалізованих вроздріб товарів, оскільки позивачем на надано до перевірки первинні документи, які підтверджують таку реалізацію. При цьому, щодо суми доходу, що був відображений позивачем у деклараціях з податку на прибуток, у акті порушень не зафіксовано.

Згідно ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов?язань і фінансових результатів.

Відповідно до п.2.2 вказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з п.2.4 цього ж Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм (п.2.7 Положення).

Згідно з наказом по ТзОВ «Мегаком плюс» від 04.04.2011р. №16/4-П «Затвердження документообігу при реалізації товарів у роздріб» встановлено та затверджено на підприємстві наступні правила щодо порядку здійснення та документування господарських операцій з роздрібного продажу товарів:

« 1. Покупець проводить розрахунок за вибраний товар в виставково-торговому залі. Підтвердженням проведеного розрахунку є розрахунковий документ - чек надрукований і зареєстрований у відповідному порядку РРО (реєстратором розрахункових операцій).

2. Згідно розрахункового документу - чеку РРО зі складської частини приміщення відпускається товар безпосередньо покупцю.

3. В кінці робочого дня на підставі проведених розрахункових документів (чеків), матеріально-відповідальна особа складу формує в електронній формі документ, за результатами руху товару зі складу на магазин.

4. Один раз в місяць матеріально-відповідальна особа складу, за підсумками операцій протягом місяця, створює в друкованій формі зведений первинний документ (Зведений звіт про роздрібні продажі за місяць), що підтверджує відпуск товару у роздріб, який засвідчується підписами відповідальних осіб за здійснення господарської операції, а саме матеріально-відповідальною особою складу та касиром-продавцем магазину і подається у бухгалтерію.

5. Затвердити друковану форму такого документу згідно додатку до даного наказу.»

Крім того, відповідно до наказу по ТзОВ «Мегаком плюс» від 04.04.2011 р. №16/5-П «Затвердження первинного документа та порядок його застосування» встановлено:

«З метою достовірного відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій при реалізації товарів за готівку:

1)Забезпечити складання первинного документа, що підтверджує реалізацію товару покупцям не рідше одного разу на день на підставі даних з касового апарату

2) Затвердити первинний документ «Закриття касової зміни» …»

Як встановлено судом, позивачем за результатами торгівлі за готівкові кошти із застосуванням реєстратора розрахункових операцій складався зведений первинний документ «Закриття касової зміни» за формою, яка затверджена наказом по ТзОВ «Мегаком плюс» від 04.04.2011р. №16/5-П. Вказані первинні документи за період з 01.09.2012р. по 31.12.2013р. містяться у матеріалах справи. Факт представлення їх позивачем до перевірки відповідачем не оспорюється.

Проаналізувавши надані позивачем первинні документи «Закриття касової зміни», суд прийшов до висновку, що вони складені у відповідності із п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995р. за № 168/704, оскільки містять усі обов"язкові для таких документів реквізитів, наявність яких визначена п.2.4 Положення. В тому числі вказані первинні документи містять дані щодо найменування (номенклатури) реалізованих вроздріб товарів, їх кількості, одиниці виміру, ціни, загальної вартості.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що наявними у матеріалах справи первинними документами «Закриття касової зміни» документально підтверджується здійснення ТзОВ «Мегаком плюс» в період з 01.10.2012 р. - по 31.12.2013 р. господарських операцій з реалізації товарів в роздріб на загальну суму 27 307 892,03 грн., в тому числі ПДВ 4 551 315,34 грн.

Позивачем представлено Z-звіти, що були сформовані реєстратором розрахункових операцій за щоденними підсумками діяльності підприємства у сфері роздрібної торгівлі за період 4 квартал 2012 р. - 2013 р.

В результаті співставлення документів ТзОВ «Мегаком плюс» «Закриття касової зміни» та «Z-звітів» вбачається відповідність задокументованих у цих документах вартісних показників обсягів реалізованих товарів в роздріб за період 4 квартал 2012 р. - 2013р.

За наявності таких доказів суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що лише контрольна стрічка є тим первинним документом, який може підтвердити факт проведення реалізації товару за готівку. Тим більше, що за визначенням, яке міститься у п.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контрольна стрічка - є копією розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі, і не є первинним документом в розумінні Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995р. за № 168/704.

В результаті співставлення даних, що містяться у первинних документах «Закриття касової зміни», а також даних «Зведених звітів про роздрібні продажі» за відповідні місяці в період з жовтня 2012 р. по грудень 2013р., складення яких передбачено наказом по ТзОВ «Мегаком плюс» від 04.04.2011 р. №16/4-П «Затвердження документообігу при реалізації товарів у роздріб» вбачається відповідність відображеної у зазначених облікових документах товарної номенклатури роздрібної реалізації товарів та її кількісних показників за кожен місяць із перевіреного періоду.

Відповідно до п.4.9 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених Міністерством фінансів України №2 від 10.01.2007р., на підприємствах, які відображають запаси за оперативно-бухгалтерським методом, для відображення залишків запасів на складі підприємства на кінець звітного періоду може застосовуватися відомість обліку залишків матеріалів на складі (форма М-14, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 N 193). Відомість заповнюється на підставі даних карток складського обліку матеріалів за підтвердженими в них записами працівником бухгалтерської служби.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання відповідача на непредставлення позивачем до перевірки товарних звітів матеріально відповідальних осіб, складення яких передбачено Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України №2 від 10.01.2007р. Адже, згідно з п.1.1 вказаних Методичних рекомендацій, їх застосування є правом, а не обов"язком юридичних осіб.

Твердження відповідача про можливі розбіжності між даними первинних документів «Закриття касової зміни» та реально реалізованими позивачем товарами базується на припущеннях відповідача, і не підтверджується жодними наявними у матеріалах справи доказами.

Таким чином, суд прийшов до висновку про належне підтвердження складеними у передбаченому законодавством порядку первинними документами господарських операцій щодо реалізації позивачем товарів у роздріб за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р. на загальну суму 27 307 892,03 грн., в тому числі ПДВ 4 551 315,34 грн.

Рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, а тому позов слід задовольнити.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському р-ні м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 03.07.2014 року № 0003022201.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком плюс» 487 грн. 20 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повий текст постанови виготовлено 23 січня 2015 року.

Суддя Костецький Н.В.