Постанова

від 14.05.2019 по справі 813/8148/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №813/8148/14

адміністративне провадження №К/9901/28193/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2015 року у складі судді Костецького Н.В.,

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року у складі суддів Іщук Л.П., Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

у справі №813/8148/14 (876/1418/15)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком плюс"

до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

28 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаком плюс" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 03 липня 2014 року №0003022201/10023, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2814573 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1407286 грн 50 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

20 січня 2015 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року, повністю задоволений позов Товариства, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 03 липня 2014 року №0003022201, з мотивів недоведеності складу податкового правопорушення податковим органом покладеного в основу збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток шляхом прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.

28 вересня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

21 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 03 жовтня 2016 року, справа №813/8148/14 витребувана з Львівського окружного адміністративного суду.

16 квітня 2017 року Товариством надане заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

11 січня 2017 року справа №813/8148/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

23 лютого 2018 року справа №813/8148/14 та матеріали касаційної скарги №К/9901/28193/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31658156, перебуває на податковому обліку з 17 вересня 2001 року.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області у березні 2014 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року, результати якої викладені в акті перевірки від 08 квітня 2014 року №145/194/13-07-22-01-10/31658156 (далі акт перевірки).

Висновками акта перевірки встановлено порушення Товариством вимог пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме, завищення собівартості придбаних та реалізованих ТМЦ на 14551948 грн, що призвело до заниження податку на прибуток на 2814573 грн.

Керівником податкового органу 03 липня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003022201 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 2814573 грн за порушення пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1407286 грн 50 коп., на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом господарської діяльності Товариства є реалізація будівельних матеріалів (керамічної плитки та інше), в тому числі реалізація вказаних товарів за готівкові кошти кінцевим споживачам із застосуванням зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

За результатами торгівлі за готівкові кошти із застосуванням реєстратора розрахункових операцій складався зведений первинний документ «Закриття касової зміни» за формою, яка затверджена наказом по Товариству від 04 квітня 2011 року №16/5-П. На підставі долучених до матеріалів справи первинних документів судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством в період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року здійснено господарських операцій з реалізації товарів вроздріб на загальну суму 27 307 892,03 грн, в тому числі податку на додану вартість 4 551 315,34 грн та підтверджена відповідність первинних документам вимогам встановленим Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 05 червня 1995 року за № 168/704, містять всі обов'язкові для таких документів реквізити.

Надані позивачем Z-звіти сформовані реєстратором розрахункових операцій за щоденними підсумками діяльності підприємства у сфері роздрібної торгівлі за період 4 квартал 2012 року - 2013 року, в результаті співставлення яких з документами позивача «Закриття касової зміни» вбачається відповідність задокументованих у цих документах вартісних показників обсягів реалізованих товарів вроздріб за цей період, зумовило висновок судів попередніх інстанцій про належне підтвердження Товариством первинними документами господарських операцій щодо реалізації позивачем товарів вроздріб за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

Судом апеляційної інстанції здійснена оцінка та визнане безпідставним посилання апелянта на те, що лише контрольна стрічка є тим первинним документом, який може підтвердити факт проведення реалізації товару за готівку, встановлене правове навантаження та значення цього документу.

Шляхом співставлення даних, що містяться у первинних документах «Закриття касової зміни», з даними «Зведених звітів про роздрібні продажі» за відповідні місяці в період з жовтня 2012 року по грудень 2013 року, складення яких передбачено наказом Товариства від 04 квітня 2011 року №16/4-П «Затвердження документообігу при реалізації товарів у роздріб» встановлена відповідність відображеної у зазначених облікових документах товарної номенклатури роздрібної реалізації товарів та її кількісних показників за кожен місяць із перевіреного періоду.

Також встановлено, що для перевірки Товариством надавались контрольні стрічки з жовтня 2012 року по грудень 2013 року за відсутністю кількох періодів.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що податковим органом не доведені розбіжності між даними первинних документів по надходженню товару на склад та документів по реалізації товару, перевірка залишків товару на складі відповідачем під час перевірки не здійснена.

Посилання податкового органу на не представлення звітів матеріально відповідальних осіб загального складу підприємства за період, що перевірявся, вказує на неповноту дослідження перевірки та доводить неповноту встановлення складу податкового правопорушення в контексті дотримання Товариством приписів Інструкції про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, затвердженої наказом Міністерством статистики України від 28 грудня 1996 року № 389, положення якої застосовуються для статистичних досліджень, зокрема, про стан організованого споживчого ринку на державному та регіональному ринках, а не для перевірки правильності нарахування та сплати податків. Інструкція є нормативно правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню при вирішені спірних правовідносин відповідно до положень принципу законності закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції яка діяла на час вирішення справи судами попередніх інстанцій (до 15 грудня 2017 року).

Неприйнятним є посилання податкового органу на Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №2 від 10 січня 2007 року, оскільки цей наказ не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України, не є нормативно-правовим актом в розумінні частини другої статті 117 Конституції України, не підлягав застосуванню при вирішенні спору за положеннями статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, та не є джерелом права в розумінні статті 7 цього кодексу, в редакції яка діє з 15 грудня 2017 року, на час касаційного перегляду.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Недоведеність складу податкових правопорушень податковим органом спростовує збільшення грошового зобов'язання відповідачем і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року у справі №813/8148/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер