Рішення

від 21.01.2015 по справі 162/799/14-ц

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №162/799/14-ц

Номер провадження 2/162/2/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням:

судді Труша В.О.,

за участю секретаря Гичук О.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ПрАТ "Стохід" Кононенка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області, Приватного акціонерного товариства "Стохід" (далі-ПрАТ "Стохід"), треті особи: реєстраційна служба Любешівського районного управління юстиції Волинської області, ОСОБА_5 про визнання незаконною та скасування реєстрації права власності, визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ :

До суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області, ПрАТ "Стохід", треті особи: реєстраційна служба Любешівського районного управління юстиції Волинської області, ОСОБА_5 про визнання незаконною та скасування реєстрації права власності, визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що з 10 грудня 1981 року по даний час проживає в двокімнатній квартирі загальною житловою площею 51,6 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

Вказана обставина підтверджується реєстрацією його місця проживання за вказаною адресою, що відображено на відповідній сторінці паспорту.

Зазначену квартиру позивач отримав для проживання у встановленому на той час законному порядку, що підтверджує добросовісність володіння його цим майном.

Своє володіння квартирою позивач здійснює відкрито, оскільки проживає там безперервно понад 32 роки, веде особисте господарство, здійснює ремонт, отримує поштову кореспонденцію на вказану адресу, сплачує комунальні послуги, а тому в силу закону має право на визнання за ним права власності на цю квартиру за набувальною давністю .

Разом з тим, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.07.2014 року, право власності на будівлю АДРЕСА_1 зареєстроване за відповідачем ПрАТ "Стохід".

Вважає цю реєстрацію такою, що була проведена з порушенням встановленого порядку та вимог чинного законодавства.

Зокрема, відповідно до пункту 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, прийнятого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2014 року №868, для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об"єкт нерухомого майна заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прпав на нерухоме майно, подає зокрема: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкта.

У разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об"єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося двома і більше особами, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає документ, яким визначено окрему частину об"єкта нерухомого майна, що набувається у власність кожного з таких осіб, або їх письмову заяву про розподіл часток у спільній власності на новозбудований або реконструйований об"єкт нерухомого майна у зв"язку з набуттям права спільної власності на такий об"єкт.

Проте, як вбачається з поданих документів, ПрАТ "Стохід" не було надано державному реєстратору всіх необхідних документів для реєстрації права власності на спірну будівлю.

Так, згідно вказаного Витягу, загальна площа будинку складає 96,3 кв.м. Разом з тим, відповідно до Інвентарної карточки №45 обліку основних засобів (для будинків та споруд) та Картки індивідуальної характеристики об"єкта, загальна площа будинку складає 81,74 кв.м.

28.04.2014 року на замовлення ПрАТ "Стохід" Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" виготовило Технічний паспорт на нежитлове приміщення будинку АДРЕСА_1, де в журналі внутрішнього обміру та розрахунків приміщень під номерами 1 та 2 зазначено коридор площею 3,9 кв.м. та приміщення площею 10,3 кв.м.

Вказані приміщення були добудовані мешканцями спірного будинку після введення його в експлуатацію. Отже, відповідно до чинного законодавства, відбулась реконструкція будинку.

Крім того, як вбачається із Договору купівлі-продажу майна від 10.12.1997 року, майно, що придбало ПрАТ "Стохід", є майном, що було предметом Договору оренди майна від 01.04.1997 року.

Відповідно до Додатку №1 до Договору оренди майна від 01.04.1997 року ПрАТ "Стохід" придбало будівлю АДРЕСА_1 із визначенням її статусу як "Гуртожиток", тобто житлове приміщення.

В той же час, у Витягу про державну реєстрацію права власності зазначається, що вказане приміщення є нежитловим.

Просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ПрАТ "Стохід" на об"єкт нерухомого майна- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, а також визнати за ним право власності на квартиру загальною житловою площею 51,6 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов із зазначених підстав підтримали, просять його задовольнити.

Представник відповідача Любешівської селищної ради Видерко В.І. позов не визнав, вказавши, що спірна будівля не перебуває у власності селищної ради.Представник відповідача ПрАТ „Стохід" Кононенко Д.Є. в суді пояснив, що 01 квітня 1997 року ВАТ "Волиньрембуд" передано ЗАТ "Стохід" майно Любешівської РБД, яке знаходилось в АДРЕСА_1.

10 грудня 1997 року ВАТ "Волиньрембуд" продано ЗАТ "Стохід", згідно договору купівлі-продажу, вищевказані об'єкти нерухомого майна Любешівської РБД, в тому числі і нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке було в подальшому взято на баланс ЗАТ "Стохід" та включено до статутного фонду товариства.

Згідно ст. 4 ЦК УРСР, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 128 ЦК УРСР, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Оскільки відчужене спірне приміщення ПрАТ "Стохід" прийняло відразу після укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується матеріалами справи, то ПрАТ "Стохід" з цього часу набуло на це приміщення права власності відповідно до зазначених вимог ЦК УРСР.

Вимога щодо моменту виникнення права власності на майно придбане за договором, яке підлягає державній реєстрації, з моменту такої реєстрації, з"вилось в ЦК України тільки 11.02.2010 року (ст. 334 ч. 4), ЦК УРСР містив вимоги лише щодо державної реєстрації договору купівлі-продажу будинку (ст. 227 аб. 2).

Згідно Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правовідносини щодо моменту набуття права власності на спірне приміщення за договором купівлі-продажу регламентуються вимогами ЦК УРСР, згідно яких ПрАТ "Стохід" набуло права власності з моменту передачі придбаного за договором майна.

Рішенням Любешівської селищної ради № 72 від 16 червня 1999 року ЗАТ "Стохід" було надано у постійне землекористування ділянку розміром 3.6775 га. для обслуговування будівель, які розташовані на території Любешівської селищної ради, а саме адміністративних та господарських будівель і споруд колишньої Любешівської РБД. Витяг з ДЗК визначає, що категорія земель цієї ділянки є- землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення. За користування цією ділянкою ПрАТ "Стохід" постійно сплачує земельний податок, що підтверджується відомостями наданими Любешівською селищною радою та Любешівським відділенням Ратнівської ОДПІ.

Згодом ЗАТ "Стохід" змінило організаційну форму правління товариства і в зв'язку з цим було перейменовано в ПрАТ "Стохід".

Відтак ПрАТ "Стохід" є власником вищевказаного нежитлового приміщення, згідно переліку переданого за договором купівлі-продажу майна, та яке знаходиться за адресою; АДРЕСА_1, і на яке за ПрАТ "Стохід" в даний момент зареєстровано право власності.

Зазначив, що при проведені державної реєстрації права власності спірного нежитлового приміщення за ПрАТ "Стохід", взято до уваги дані архівних установ та Любешівської селищної ради про те, що приміщення з часу забудови ніколи не відносилось до житлового фонду та цьому приміщенню ніколи не надавався стасус гуртожитку, а також дані технічного паспорта, який виготовлений КП "ВО БТІ" на підставі тих же ж архівних та інших матеріалів, щодо відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання статусу гуртожитку та взагалі віднесення приміщення до житлового фонду.

Посилання позивача на невідповідність загальної площі приміщення вказаної в технічному паспорті відомостям копії інвентаризаційної картки № 45 від 21.06.1977 року є безпідставними, оскільки позивач підміняє поняття "загальної площі" та "загальної корисної площі", яка в інвентаризаційній картці вказана в розмірі 81.74 кв. м., що приблизно відповідає основній, без допоміжної, площі приміщення в технічному паспорті (82.3 кв. м).

Відтак вимога позивача, щодо скасування державної реєстрації права власності ПрАТ "Стохід" на спірне приміщення, обґрунтована вищеописаною невідповідністю площ, яка, на думку позивача, свідчить про проведення добудови спірного приміщення, що в свою чергу тягне при державній реєстрації подання власником додаткових документі, є необгрунтованою, не підтвердженою достатніми та допустимими доказами, а відтак і безпідставною.

Крім того, позивач не ставить вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ПрАТ "Стохід", що процедурно унеможливлює скасування самої державної реєстрації та вказує на те, що позивач не оспорює рішення державного реєстратора про реєстрацію пправа власності.

В свою чергу позивачу ОСОБА_1, а також ОСОБА_8 та ОСОБА_9, було надано дозвіл на реєстрацію у спірному приміщені в зв'язку з їх трудовою діяльністю без видачі відповідного ордеру, а згодом вони, зокрема і ОСОБА_1, зареєстрували в ньому своє місце проживання. Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в суді вказали, що в момент їх реєстрації розпорядження та володіння приміщенням здійснювало ПрАТ "Стохід", а не ОСОБА_1, як на те посилаєть ся сам позивач при вмотивуванні в своїй позовній заяві підстав визнання за ним права власності на спірне приміщення за набувальною давністю

Зазначив також, що ордер на вселення у вказане приміщення не видавався, тому що вказаному приміщенню ніколи не присвоювався статус житлового приміщення взагалі, і зокрема статус гуртожитку. Попереднім власником приміщення - ВАТ "Волиньрембуд" було надано дозвіл позивачу на реєстрацію місця проживання незаконно - без ордеру на вселення, без присвоєння вказаному приміщенню не тільки статусу гуртожитку, а й статусу житлового приміщення взагалі, що підтверджується відомостями наданими виконкомом Любешівської селищної ради та архівними установами, без дозволу на проживання органів санітарно-епідеміологічного та пожежного контролю, а також без визначення квартири в гуртожитку, або ж в багатоквартирному житловому будинку. ВАТ "Волиньрембуд" лише формально та незаконно (без присвоєння відповідного статусу), певний час, використовував це приміщення для тимчасового "проживання "своїх працівників, а відтак надавати будь кому дозвіл на реєстрацію місця проживання та ордер на вселення не мало жодного права. На дані порушення процедури реєстрації місця проживання позивача вимогам чинного, на момент такої реєстрації, законодавства вказала начальник Любешівського РС УДМС України у Волинській області Герель О. А. та зазначила, що реєстрація місця проживання позивача, з огляду на вказані порушення, була проведена незаконно.

01.11.2010 року відповідач припинив трудову діяльність в товаристві, оскільки був звільнений з займаної посади. Заодно, в період роботи в товаристві, відповідач отримав власне житло, де, щонайменше протягом останніх декількох років, постійно проживає. Так, ОСОБА_1 було отримано, разом з членами його сім'ї, квартиру АДРЕСА_3, де на разі він і проживає, що стверджується ордером на цю квартиру, довідкою Любешівської селищної ради та поясненнями представника Любешівської селищної ради.

Крім цього, ОСОБА_1 з 28.12.1999 року має виділену йому безоплатно у власність земельну ділянку, згідно рішення Любешівської селищної ради № 198 від 28.12.99 р., для будівництва та обслуговування власного житлового будинку.

Також позивач за місцем реєстрації щонайменше протягом останніх декількох років не проживає, не несе матеріальні витрати за утримання приміщення в якому він зареєстрований та добровільно змінив своє фактичне місце проживання. З моменту добровільної зміни ним свого місця проживання він не виявив бажання знятися з реєстраційного обліку в цьому приміщенні, належному ПрАТ "Стохід". яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, чим вже протягом тривалого часу чинить перешкоди в користуванні та розпорядженні приміщенням.

Представник третьої особи реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_5 в суді пояснив, що реєстрацію права власності на будівлю АДРЕСА_1 за ПрАТ "Стохід" було здійснено на підставі поданих документів та відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Вважає реєстрацію правомірною.

Дослідженням доказів по справі суд встановив наступне.

Предметами судового дослідження в цьому випадку є з'ясування питань законності державної реєстрації прав на нерухоме майно та наявності у позивача права набуття у власність нерухомого майна за набувальною давністю.

Як слідує з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №24541188 від 22.07.2014 року, державним реєстратором реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_5 проведено державну реєстрацію права власності Приватного акціонерного товариства "Стохід", код ЄДРПОУ: 02968941, країна реєстрації: Україна, адреса: АДРЕСА_2 на об"єкт нерухомого майна- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна: 412512507231.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-ІV ( з наступними змінами та доповненнями), цей Закон регулює відносини, пов"язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 15 вказаного Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягу з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов"язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до вимог статті 9 цього ж Закону, державний реєстратор, крім іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, про внесення змін до Державного реєстру прав; видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 13 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 (з наступними змінами та доповненнями ), заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено можливість відмовиви у державній реєстрації прав та їх обтяжень, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

На виконання ухвали суду реєстраційною службою Любешівського районного управління юстиції Волинської області направлені фотокопії документів, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію права власності за ПрАТ "Стохід" на нерухоме майно за адресою:АДРЕСА_1.

До цих документів входять: договір купівлі-продажу майна від 10 грудня 1997 року (т.3 а.с.12-13), два Додатки №1 до Договору оренди майна (т.3 а.с.14, 15), Додаток №2 до Договору оренди майна (т.3 а.с.16), протокол загальних зборів працівників та акціонерів Любешівської рембуддільниці ВАТ "Волиньрембуд" від 17.03.1997 року (т.3 а.с.17-18), довідка архівного відділу Любешівської районної державної адміністрації №73/1.15/2-14 від 07.07.2014 року (т.3 а.с.19), довідка Державного архіву Волинської області №454/01-23 від 01.07.2014 року (т.3 а.с.20), довідка Любешівської селищної ради №381/23 від 09.07.2014 року (т.3 а.с.21), довідка виконавчого комітету Любешівської селищної ради №1514 від 12 травня 2014 року (т.3 а.с.22), технічний паспорт на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, виготовлений Комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації 28.04.2014 року (а.с.23-25), Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ИВ-0700862492014 від 13.05.2014 року (т.3 а.с.26). Будь-які інші документи відсутні.

Аналіз зазначених документів приводить суд до висновку, що вони не відповідають законним вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених на їх підставі прав ПрАТ "Стохід" на спірний об"єкт нерухомого майна.

Зокрема, згідно договору купівлі-продажу майна від 10 грудня 1997 року, "Покупець"-Акціонерне товариство закритого типу "Стохід" придбало у "Продавця"- Акціонерного товариства відкритого типу "Волиньрембуд" майно Любешівської ремонтно-будівельної дільниці, що є власністю "Продавця" згідно із умовами п.4.2 договору оренди майна від 1.04.1997р.(Додаток І).

У двох ідентичних Додатках №І до договору оренди майна містяться назви основних засобів в кількості 23 одиниць, із них значиться 8 споруд: контора РБД, склад, сарай для побуту, гараж, гуртожиток, конюшня, столярний цех та розчинний вузол.

До Договору купівлі-продажу майна від 10 грудня 1997 року не долучено зазначеного у ньому Договору оренди майна від 1.04.1997 року. В самому Договорі купівлі-продажу майна не зазначено найменування і кількість майна, а також не вказано адреси місцязнаходження майна.

Аналогічним чином не вказана адреса майна і в Додатках №І до Договору оренди майна, а також не зазначено до якого Договору оренди майна ці Додатки відносяться.

За відсутності вказаної інформації не можливо зробити однозначний висновок, що Додатки №І до Договору оренди майна відносяться саме до Договору купівлі-продажу майна від 10 грудня 1997 року, а серед зазначених у Додатках назв основних засобів є нежитлове приміщення за адресою:АДРЕСА_1, право власності на яке зареєстроване за ПрАТ "Стохід", як правонаступника Акціонерного товариства закритого типу "Стохід".

Якщо ж навіть припустити, що Додатки №І до Договору оренди майна відносяться безпосередньо до Договору купівлі-продажу майна від 10 грудня 1997 року, то і в цьому разі без дослідження самого Договору оренди майна від 1.04.1997 року на предмет ( між ким він укладений, на який строк і на яких умовах ) неможливо зробити висновок про правомірність і Договору купівлі-продажу майна.

Також, згідно протоколу загальних зборів працівників та акціонерів Любешівської рембуддільниці ВАТ "Волиньрембуд" від 17.03.1997 року було прийнято рішення про приєднання рембуддільниці до фабрики "Стохід".

З огляду на те, що рішенням загальних зборів працівників та акціонерів Любешівську рембуддільницю ВАТ "Волиньрембуд" було приєднано до фабрики "Стохід" ще в березні 1997 року, тому є сумнівною необхідність укладення договору купівлі-продажу майна між вказаними організаціями у грудні 1997 року.

Крім того, без додаткових документальних даних до протоколу загальних зборів працівників та акціонерів Любешівської рембуддільниці ВАТ "Волиньрембуд" від 17.03.1997 року не можливо зробити однозначний висновок, чи відбулось реальне приєднання рембуддільниці до фабрики "Стохід", якщо так, то коли, на яких умовах, з яким майном і який правовий режим цього майна. Тому і ця обставина позбавляє можливості констатувати факт правомірності набуття прав відповідачем ПрАТ "Стохід" на приміщення за адресою:АДРЕСА_1.

Відповідно до Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № ИВ-070062492014 від 13.05.2014 року, вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності Любешівської селищної ради і розташована за адресою: АДРЕСА_4, тому незрозумілим є її відношення (враховуючи відсутність інших даних щодо цієї земельної ділянки) до адреси: АДРЕСА_1, за якою зареєстровано право власності ПрАТ "Стохід" на нежитлове приміщення.

Згідно довідок архівного відділу Любешівської районної державної адміністрації №73/1.15/2-14 від 07.07.2014 року, Державного архіву Волинської області №454/01-23 від 01.07.2014 року слідує, що рішень про надання статусу житлового приміщення або гуртожитку будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить ПрАТ "Стохід" за період 1973-2009 роки не виявлено.

Також, з довідки Любешівської селищної ради №381/23 від 09.07.2014 року слідує, що рішення про надання статусу житлового приміщення або гуртожитку будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить ПрАТ "Стохід" з 2010 року і по даний час не приймалось.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що довідки є похідними від спірного об"єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. А оскільки його належність саме відповідачу ПрАТ "Стохід" визначити неможливо, згідно представлених документів, тому в даному випадку і вказані довідки не можуть вважатися належними документами.

Аналогічним чином суд оцінює довідку виконавчого комітету Любешівської селищної ради №1514 від 12 травня 2014 року про те, що нежитлове приміщення ЗАТ "Стохід" знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, зауважує, що інформація в довідці щодо нежитлового приміщення суперечить тій обставині, що Любешівською селищною радою ведеться будинкова книга на вказану адресу, де на сьогоднішній день значаться зареєстрованими троє громадян, в тому числі і позивач ОСОБА_1

Як слідує з технічного паспорту на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, він виготовлений Комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" 28.04.2014 року на замовлення ПрАТ "Стохід".

З урахуванням вищенаведеного, визначення у ньому статусу приміщення АДРЕСА_1, як нежитлового, є сумнівним. Також суд констатує, що даний технічний паспорт виготовлено на підставі ухвали суду в порядку забезпечення доказів за заявою ПрАТ "Стохід", яка скасована ухвалою апеляційної інстанції (т.1 а.с.166).

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення державного реєстратора прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_5 про реєстрацію права власності ПрАТ "Стохід" на об"єкт нерухомого майна- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 було прийнято з порушенням вимог пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому підлягає до скасування.

З цих підстав доводи представника відповідача ПрАТ "Стохід" на підтвердження законності володіння спірним приміщенням та реєстрації на нього права власності, не можуть заслуговувати на увагу суду.

По справі також встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 10 грудня 1981 року і по даний час зареєстрований і проживає у спірному приміщенні за адресою:АДРЕСА_1, займає загальну площу 45,9 кв.м., що складається з трьох кімнат і коридору.

Дані обставини сверджуються, окрім пояснень позивача, показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які також зареєстровані за вказаною адресою, записами в Будинковій книзі про реєстрацію позивача за цією адресою, даними технічного паспорту на спірне житло (що стосуються площ приміщення), договором на користування електричною енергією для побутових потреб укладеного між позивачем і енергопостачальною компанією (т.1 а.с.8), довідкою про споживання електроенергії позивачем (т.1 а.с.9), квитанціями на ім"я позивача про сплату за проживання (т.1 а.с.10-11), даними про відправку поштової кореспонденції на ім"я позивача на вказану адресу (т.1 а.с.16-19).

У зв"язку з цим не заслуговують також на увагу суду доводи представника відповідача ПрАТ "Стохід" про те, що позивач змінив місце проживання і більше двох років не проживає у спірному будинку, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам справи, базуються лише на сумнівних доказах, отриманих та поданих самим відповідачем.

Посилання з цього приводу представника відповідача ПрАТ "Стохід" на ті обставини, що сім"я позивача отримала нове житло, а йому особисто виділено під забудову земельну ділянку, також не беруться судом до уваги, адже це є реалізацією позивачем та членами його сім"ї Конституційних положень щодо земельних та житлових правовідносин, які регулюються окремими нормами права.

Судом з"ясовано, що житло позивачу у спірному будинку надавалось у зв"язку з трудовими відносинами. Його статус він вважає, що воно відноситься до гуртожитку. А оскільки добросовісно, відкрито і пезперервно володіє цим майном понад 10 років, також вважає, що має законні підстави для визнання за ним права власності на це майно з підстав, передбачених частиною 1 статті 344 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи це питання суд виходить з наступних міркувань.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі -ЦК), правила статті 344 цього Кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Частиною 1 статті 344 ЦК встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном- протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Отже, із змісту статті 344 ЦК вбачається, що однією з ознак володіння, які є необхідними для набуття права власності на майно за набувальною давністю, є добросовісність володіння, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, і обставини, у зв'язку з якими виникло володіння цією річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

Самим позивачем визнається та обставина, що спірним майном він користувався і продовжує користуватися в якості гуртожитку і, що це майно надавалось йому для проживання роботодавцем. Таким чином, на момент вселення він розумів, що не є володільцем житлової площі у спірному будинку, а лише користується чужим майном. А це в свою чергу є однією з умов, яка унеможливлює набуття права власності на чуже майно за набувальною давністю.

Саме по собі користування житлом більше десяти років, оплата комунальних послуг, проведення ремонту, не створює для позивача такого правового наслідку як набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Таким чином, до спірних правовідносин інститут набувальної давності застосуванню не підлягає, а відтак у позові ОСОБА_1 також слід відмовити.

Суд не вдається до оцінки доказів щодо визначення статусу спірного приміщення на предмет житлове воно чи нежитлове, на що покликаються сторони, оскільки жодна із сторін не довела в суді своїх прав на нього, а тому вказане питання лишається поза площиною спору.

Позивачем у справі понесені судові витрати в сумі 5487грн. 60 коп., які складаються з 487 грн. 60 коп. судового збору, та 5000 грн. за надання правової допомоги що стверджується відповідними квитанціями (т.1 а.с.1-3, 51) та документами на виконання правової допомоги (т.1 а.с.47-50).

Враховуючи, що позивачем подавались дві позовні вимоги до відповідача ПрАТ "Стохід", одну з яких задоволено, суд стягує з ПрАТ "Стохід" на користь позивача половину судових витрат в сумі 2743грн. 80коп. (5487,60 : 2 = 2743,80).

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрацію\ї речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, статей 328, 344, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_5 №24541188 від 22.07.2014 року про державну реєстрацію права власності Приватного акціонерного товариства "Стохід", код ЄДРПОУ: 02968941, країна реєстрації: Україна, адреса: АДРЕСА_2 на об"єкт нерухомого майна- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна: 412512507231.

Відмовити ОСОБА_1 у визнанні за ним права власності на квартиру загальною площею 45,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Стохід", код ЄДРПОУ: 02968941, країна реєстрації: Україна, адреса: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 2743 (дві тисячі сімсот сорок три) гривні 80 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - з дня отримання ними копії цього рішення.

Головуючий: /підпис/ В.О.Труш

Копія вірна

Суддя Любешівського

районного суду В.О.Труш