Постанова

від 05.12.2014 по справі 653/687/14-а

ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 653/687/14-а

Провадження № 2-а/653/42/14

ПОСТАНОВА

іменем України

05.12.2014 Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Венглєвської Н.Б.

при секретарі - Мустафаєві Ф.А.

за участю прокурора Ананьєвої І.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Стрілківської сільської ради про визнання незаконним рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за довіреністю звернувся до суду з позовом у якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення 42 сесії 6 скликання сесії Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 20 грудня 2013 року №710, №711, №712.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачу на праві приватної власності належать об'єкти нерухомого майна, розташовані на території с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області які складаються з: нежитлових будівель гаражного комплексу, що розташовані по АДРЕСА_1, та належать ОСОБА_2 на підставі витягу про реєстрацію права власності від 09.03.2006 року №10036140; нежитлових будівель складського комплексу, розташованих по АДРЕСА_2, та належать ОСОБА_2 на підставі витягу про реєстрацію права власності від 09.03.2006 року №10036808; нежитлових будівель господарського комплексу по АДРЕСА_3 а та які також належать ОСОБА_2 на підставі витягу про реєстрацію права власності від 09.03.2006 року №10025581.

З метою реалізації свого права на виділення земельних ділянок на яких знаходяться вказані об'єкти нерухомості у власність або користування позивач у грудні 2013 року звернулася до відповідача із заявами про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок на яких знаходяться об'єкти нерухомості, що належать їй на праві приватної власності.

В лютому 2014 року позивач дізналася, що за результатами розгляду її заяв відповідачем було прийнято рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за вказаними адресами розташування майна. Вказаними рішеннями органу місцевого самоврядування від 20.12.2013 року за №710, 711, 712 позивачу було відмовлено з тих підстав, що за адресою розташування її майна: АДРЕСА_2 рахується магазин СТ «Стрілковське»; АДРЕСА_1 відсутні нежитлові будівлі гаражного комплексу та вказана адреса нікому не надавалася; АДРЕСА_3 а розташована приватизована присадибна ділянка.

Вважає, що при прийнятті вказаних рішень відповідач - орган місцевого самоврядування не врахував обставини справи та діючи упереджено виніс незаконні рішення, чим порушив її права. Таким чином, вважаючи свої права порушеними, просила задовольнити позов у повному обсязі.

В подальшому представником позивача подано заяву про уточнення та збільшення позовних вимог у якій з урахуванням заявлених вимог в позові просив суд скасувати рішення 42 сесії 6 скликання Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 20.12.2013 року за 712 про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою по АДРЕСА_3; зобов'язати відповідача розглянути на сесії Стрілківської сільської ради питання щодо надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки площею 13782.0 кв.м. по АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача розглянути на сесії Стрілківської сільської ради питання щодо надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_2 земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_3, площею 25000.0 кв.м., та АДРЕСА_2, площею 18509.0 кв.м.; зобов'язати відповідача надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 13782.0 кв.м. по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача - сільський голова Стрілківської сільської ради Пономарьов О.П. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, подавши до суду заперечення проти адміністративного позову у якому вказує, що дійсно 02 грудня 2013 року до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області надійшло звернення представника позивача ОСОБА_1 повторно вирішити питання щодо надання дозволу на складання проекту відведення земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2. В результаті розгляду вказаного звернення сесією Стрілківської сільської ради відмовлено у виділенні вказаних земельних ділянок у зв'язку з тим, що за адресами, вказаними ОСОБА_2 знаходяться: АДРЕСА_1 - адреса не існує; АДРЕСА_3 а - приватизована земельна ділянка; АДРЕСА_2 - приміщення магазину СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Крім того вказує, що позивач придбала нежитлові будівлі згідно угоди купівлі-продажу зареєстроваою товарною біржою "Алмаз" і право власності позивача на вказані нежитлові об'єкти нерухомості було зареєстровано на підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2005 року, яке було розглянуто без відома відповідача, внаслідок чого сільська рада дізнавшись про рішення суду яким було визнано право власності на об'єкти нерухомості за позивачем лише в 2007 році. На даний час сільська рада оскаржила вказане рішення суду до суду вищої інстанції та за результатами розгляду скарги рішення суду, яке було підставою набуття права власності було скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В подальшому за результатами розгляду справи господарським судом Херсонської області прийнято рішення про припинення провадження по справі. Таким чином як вказує представник відповідача Пономарьов О.П. у позивача відсутні документи, що були підставою для реєстрації права власності на об'єкти нерухомості, розташовані на спірних земельних ділянках, а отже рішення Стрілківської сільської ради є законним , а позов необґрунтованим у зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - прокурор прокуратури Генічеського району Ананьєва І.В. в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування вимогам закону, оскільки таке прийнято в межах повноважень органу місцевого самоврядування та таке рішення відповідає обставинам справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_5, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки.

Суд, проаналізувавши пояснення сторін та їх представників, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи фізична особа-підприємець ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.07.2005 року придбала об'єкти нерухомого майна, розташовані на території с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області які складаються з: нежитлових будівель гаражного комплексу, що розташовані по АДРЕСА_1; нежитлових будівель складського комплексу, розташованих по АДРЕСА_2; нежитлових будівель господарського комплексу по АДРЕСА_3 а. В подальшому вказаний договір купівлі-продажу рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.10.2005 року визнано дійсним та визнано право власності на вказані об'єкти нерухомості на позивачем. 09 березня 2006 року право власності на вказані об'єкти нерухомості належним чином було зареєстровано за позивачем та останньою отримано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10036808, №10036140, 10035581. Таким чином відповідно до вимог ст. 334 ЦК України з дня реєстрації права власності у встановленому законом порядку ОСОБА_2 набула права власності на вказане майно.

ОСОБА_2 неодноразово зверталася до Стрілківської сільської ради із заявами про передачу земельних ділянок на яких розташовані належні їй об'єкти нерухомості, однак сільська рада постійно відмовляє у задоволенні цих заяв.

02.12.2013 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 в черговий раз звернулася із заявою до Стрілківської сільської ради про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування, які знаходиться під об'єктами нерухомості що перебувають у її власності.

Рішенням сесії Стрілківської сільської ради №710 від 20 грудня 2013 року відмовлено ОСОБА_2 в отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, площею 18509.0 кв.м. в користування на праві оренди у зв'язку з тим, що за вказаною адресою рахується приміщення магазину СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1». Рішенням сесії Стрілківської сільської ради №711 від 20 грудня 2013 року відмовлено ОСОБА_2 в отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, площею 13782.0 кв.м. в користування на праві оренди у зв'язку з тим, що за вказана адреса нікому не надавалася. Рішенням сесії Стрілківської сільської ради №712 від 20 грудня 2013 року відмовлено ОСОБА_2 в отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3, площею 25000.0 кв.м. в користування на праві оренди у зв'язку з тим, що за даною адресою розташована присадибна ділянка.

Однак, такі мотиви відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 суперечать вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності рішення відповідача, суд зобов'язаний перевірити, чи прийнято рішення на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України, безсторонньо та добросовісно.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (ч.2 ст. 4 ЗК України).

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 14 ст. 123 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як вбачається з ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Згідно ч. 2 цієї ж статті ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Однак виходячи із змісту оскаржуваних рішень, підставою відмови було те, що за адресою по вул. АДРЕСА_3 в с. Стрілкове розташована приватизована присадибна ділянка, по вул. Приморська, 49 А фактично відсутні нежитлові будівлі, а по АДРЕСА_2 у звязку з тим, що за цією адресою рахується та функціонує магазин Споживчого товариства "Стрілкове". Однак даний висновок здійснений без детальної перевірки. В судовому засіданні дані обставини не найшли свого підтвердження і спростовується викопіюванням публічної кадастрової карти с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області, згідно якої земельні ділянки за адресами в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 не накладається в плані з межуючими ділянками під кадастровими номерами №6522185200:01:001:0287 та №6522185200:21:014:0010. Земельна ділянка, яка знаходиться за адресою с. Стрілкове вул. АДРЕСА_3 накладається частково з земельною ділянкою КП "Шанс", кадастровий номер №6522185200:01:001:0070. Виходячи із вищезазначеного суд вважає, що при розгляді заяв позивача, сільська рада ретельно не перевірила розташування земельних ділянок та нежитлових будівель, які на праві власності належать позивачу. Ретельно не перевірені, номери будинків та назви вулиць на яких розташовані об'єкти нерухомості вказані в рішеннях.

Статтею 122 ЗК України розмежовані повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, так: сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як вбачається з матеріалів справи на момент подання позивачем клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідача не було підстав для відмови у наданні вказаного дозволу, оскільки до компетенції сільської ради також входить повноваження щодо виділення та присвоєння адреси окремим нерухомим об'єктам з метою оптимізації та упорядкування номерів будинків та назв вулиць. При цьому при винесенні спірних рішень відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, АДРЕСА_3 а, АДРЕСА_2 Генічеського району Херсонської області з підстав, що не передбачені законом.

За таких обставин суд вважає є законні підстави для визнання протиправним та скасування рішення 42 сесії 6 скликання Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 20.12.2013 року за 710 про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою по АДРЕСА_2 Генічеського району Херсонської області, рішення 42 сесії 6 скликання Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 20.12.2013 року за 711 про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою по АДРЕСА_1 та рішення 42 сесії 6 скликання Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 20.12.2013 року за 712 про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою по АДРЕСА_3.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 13782.0 кв.м. по АДРЕСА_1, суд зазначає наступне. Згідно положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, слідує, що суд не може перебирати на себе функцій органу, дії або бездіяльність якого оскаржуються. Аналізуючи зазначені у частині 2 статті 162 КАС способи захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що вони не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, а суд не може підміняти орган, дії або бездіяльність якого оскаржуються, суд приходить до висновку, що на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, належним захистом порушених прав позивача у сфері публічно-правових відносин, буде зобов'язання відповідача прийняти рішення за клопотанням позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 13782.0 кв.м. по АДРЕСА_1.

Наведене узгоджується також з роз'ясненнями зазначеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 (в редакції із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Пленуму ВСУ від 19.03.2010 року №2) "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", в п. 7 якої вказано, що при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Стосовно вимог позивача про зобов'язання Стрілківської сільської ради розглянути питання щодо надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки площею 13782.0 кв.м. по АДРЕСА_1, по АДРЕСА_3 а, площею 25000.0 кв.м., та по АДРЕСА_2 площею 18509.0 кв. м. в с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області суд зважає на наступне.

Відповідно до матеріалів справи позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання Стрілківської сільської ради розглянути питання щодо надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки площею 13782.0 кв.м. по АДРЕСА_1, а також вимогу про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 13782.0 кв.м. по АДРЕСА_1. При цьому вказані позовні вимоги є суперечливим, оскільки, прийнявши рішення про задоволення вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, вимога ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою втрачає актуальність, оскільки вже є вирішеною по суті, у зв'язку з чим позов в даній частині підлягає частковому задоволенню

Судом встановлено, що позивачем було дотримано вимог ст.123 ЗК України та надано необхідний перелік документів для отримання дозволу на розробку проекту із землеустрою вказаних земельних ділянок та відсутність підстав для відмови надання такого дозволу, що свідчить про протиправність таких дій за суттю. Враховуючи, що права позивача на отримання дозволу на розробку проекту із землеустрою на зазначені земельні ділянки були протиправно порушені, ефективним засобом відновлення порушеного права позивача є скасування відмови та зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою у строк встановлений законом.

Також, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи, що права позивача на отримання дозволу на розробку проекту із землеустрою на зазначену земельну ділянку були протиправно порушені, а відповідачем не надано переконливих доказів, щодо правомірності прийнятого рішення, ефективним засобом відновлення порушеного права позивача є скасування відмови та зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою у строк встановлений законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 17, 18, 71, 160-163, 167 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення 42 сесії 6 скликання Стрілківської сільської ради №712 від 20.12.2013 року - скасувати.

Зобов'язати Стрілківську сільську раду Генічеського району Херсонської області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, площею 13782 кв. м., за адресою Херсонська область Генічеський район с. Стрілкове АДРЕСА_1.

Зобов'язати Стрілківську сільську раду Генічеського району Херсонської області розглянути питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 25000 кв.м., за адресою Херсонська область Генічеський район с. Стрілкове АДРЕСА_3 а.

Зобов'язати Стрілківську сільську раду Генічеського району Херсонської області розглянути питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 18509 кв.м., за адресою Херсонська область Генічеський район с. Стрілкове АДРЕСА_2.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення,шляхом подання апеляційної скарги до Генічеського районного суду Херсонської області.

Суддя : Н.Б. Венглєвська