Постанова

від 21.01.2015 по справі 2а-6092/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року місто Київ К/9991/59578/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

при секретарі: Скавуляк Т.В.,

за участю представників: позивача: Рябенка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сіба-Вендінг Україна" до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіба-Вендінг Україна" звернулось до суду з позовом до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, в якому просило суд:

визнати протиправними дії Київської регіональної митниці щодо відмови в прийнятті вантажно-митних декларацій №100190000/2011/119019 від 18.07.2011р., №100190000/2011/118999 від 18.07.2011р., №100190000/2011/129985 від 19.10.2011р., №100190000/2011/129988 від 19.10.2011р., №100190000/2011/129983 від 19.10.2011р., №100190000/2012/307024 від 05.01.2012р. та №100190000/2012/307025 від 05.01.2012р., митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, самостійного визначення митної вартості імпортованих товарів за 6 (шостим) резервним методом їх оцінки та донарахуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна» суми обов'язкових митних платежів в частині збільшення на 375 175,10 грн., з них: сума митного збору 5% - 72 149,05 грн., податок на додану вартість 20% - 303 026,05 грн.;

скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуск; товарів і транспортних засобів через митний кордон України №100190000/1/00665 від 22.07.2011р. №100190000/1/00666 від 22.07.2011р., №100190000/1/02569 від 24.10.2011р., №100190000/1/02618 від 26.10.2011р., №100190000/1/02619 від 26.10.2011р., №10019000/2/00030 від 06.01.2012р. та №100190000/2/00031 від 06.01.2012р.;

скасувати Рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом №100000006/2011/313229/1 від 21.07.2011р., №100000006/2011/313230/1 від 21.07.2011р.. №100000006/2011/314382/1 від 20.10.2011р., №100000006/2011/314383/1 від 20.10.2011р., №100000006/2011/314381/1 від 20.10.2011р., №100000006/2012/310023/1 від 06.01.2012р. та №100000006/2012/310024/1 від 06.01.2012р.;

стягнути з Головного управління Державного казначейства України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна»(03083, м.Київ, проспект Науки, буд. 119-6, ЄДРПОУ - 36204477, свідоцтво ПДВ № 100160738, ІПН 362044726505, р/р 26005015785001 ф-ї ВАТ КБ «Надра»КРУ м.Києва, МФО 320564) суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 303 026,05 грн. (триста три тисячі двадцять шість грн. 05 коп.) та суму митного збору в розмірі 72 149,05 грн. (сімдесят дві тисячі сто сорок дев'ять грн. 05 коп.), а всього - 375 175,10 грн.(триста сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят п'ять грн. 10 коп.).

Позовні вимоги мотивовано тим, що Київською регіональною митницею протиправно, на підставі хибного висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято рішення про визначення іншої, відмінної від заявленої декларантом, митної вартості товарів, що призвело до заподіяння позивачеві збитків у вигляді надмірно сплачених митних платежів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року, позов задоволено:

визнано протиправними дії Київської регіональної митниці щодо відмови в прийнятті вантажно-митних декларацій №100190000/2011/119019 від 18.07.2011р., №100190000/2011/118999 від 18.07.2011р., №100190000/2011/129985 від 19.10.2011р., №100190000/2011/129988 від 19.10.2011р., №100190000/2011/129983 від 19.10.2011р., №100190000/2012/307024 від 05.01.2012р. та №100190000/2012/307025 від 05.01.2012р. та відмови в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

визнано протиправними дії Київської регіональної митниці щодо самостійного визначення митної вартості імпортованих товарів за 6 (шостим) резервним методом їх оцінки;

визнано протиправними дії Київської регіональної митниці щодо донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна» суми обов'язкових митних платежів в частині збільшення на 375 175,10 грн., з них: сума митного збору 5% - 72 149,05 грн., податок на додану вартість 20% - 303 026,05 грн.

скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №100190000/1/00665 від 22.07.2011р. №100190000/1/00666 від 22.07.2011р., №100190000/1/02569 від 24.10.2011р., №100190000/1/02618 від 26.10.2011р., №100190000/1/02619 від 26.10.2011р., №10019000/2/00030 від 06.01.2012р. та №100190000/2/00031 від 06.01.2012р.

скасовано Рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом №100000006/2011/313229/1 від 21.07.2011р., №100000006/2011/313230/1 від 21.07.2011р., №100000006/2011/314382/1 від 20.10.2011р., №100000006/2011/314383/1 від 20.10.2011р., №100000006/2011/314381/1 від 20.10.2011р., №100000006/2012/310023/1 від 06.01.2012р. та №100000006/2012/310024/1 від 06.01.2012р.;

зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна»(03083, м.Київ, проспект Науки, буд. 119-6, ЄДРПОУ - 36204477, свідоцтво ПДВ № 100160738, ІПН 362044726505, р/р 26005015785001 ф-ї ВАТ КБ «Надра»КРУ м.Києва, МФО 320564) суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 303 026,05 грн. (триста три тисячі двадцять шість грн. 05 коп.) та суму митного збору в розмірі 72 149,05 грн. (сімдесят дві тисячі сто сорок дев'ять грн. 05 коп.), всього - 375 175,10 грн.(триста сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят п'ять грн. 10 коп.).

зобов'язано відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Київської регіональної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна».

У поданій касаційній скарзі Київська регіональна митниця із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариством з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна» на підставі прямих зовнішньоекономічних контрактів від 20.07.2010 №20/К/90, укладених з фірмою "Vendomat S.p.A." (Milano, Italia), та від 30.08.2010 №6/К - з фірмою "Torefatorri Associati S.p.A.", здійснюється діяльність з ввезенням на митну територію України та наступною реалізацією на території України натуральної кави та кавових напоїв.

Відповідно до пункту 2 зазначених контрактів №20/К/90 від 20.07.2010 року та №6/К від 30.08.2010 року - найменування, кількість, вартість одиниці та загальна вартість кожної партії товару зазначені в інвойсах, які супроводжують товар.

Згідно з умовами контракту на адресу позивача в зону митного контролю Київської регіональної митниці надійшов товар відповідно до наступних товарно-транспортних накладних (СМR):

1) А№0021002 (інвойс №№007526/VS та №007531/VS від 12.07.2011р.) та А№0016153 (інвойс №211110 від 28.06.2011р.) від 14.07.2011 року;

2) А№0187395 (інвойс №010239/VS від 05.10.2011р.), А№032331 (інвойс №010238/VS від 05.10.2011р.) та А№0187361 (інвойс №211162 від 03.10.2011р.) від 14.10.2011 року;

3) А№021446 (інвойс №2112156 від 05.12.2011р.) та А№021446/1 (інвойси №№ 012859/VS та 012861/VS від 12.12.2011р.) від 22.12.2011р.

Для здійснення митних процедур і пропуску вантажу на митну територію України, позивач через уповноважену особу подав до митного органу наступні вантажно-митні декларації (надалі -ВМД):

1) №100190000/2011/119019 від 18.07.2011р. та №100190000/2011/118999 від 18.07.2011р.;

2) №100190000/2011/129985 від 19.10.2011р., №100190000/2011/129988 від 19.10.2011р. та №100190000/2011/129983 від 19.10.2011р.;

3) №100190000/2012/307024 від 05.01.2012р. та №100190000/2012/307025 від 05.01.2012р.

Також позивачем подано декларації митної вартості №100190000/2011/119019 від 18.07.2011р., №100190000/2011/118999 від 18.07.2011р., №100190000/2011/129985 від 19.10.2011р., №100190000/2011/129988 від 19.10.2011р., №100190000/2011/129983 від 19.10.2011р., №100190000/2012/307024 від 05.01.2012р., та №100190000/2012/307025 від 05.01.2012р., згідно з якими митну вартість імпортованих товарів визначено за першим методом визначення митної вартості - за ціною угоди.

Враховуючи те, що рівень заявленої декларантом митної вартості товарів був значно нижчим за рівень цін на аналогічні товари, ввезені на митну територію України, посадовою особою митного органу здійснено запис про необхідність надання додаткових документів, а саме стосовно:

1) ВМД від 18.07.2011р. № 100190000/2011/119019 та 100190000/2011/118999:

- прайс-листи фірми - виробника товару;

- інформація зовнішньоторгівельних та біржових організацій про вартість товару або сировини;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- для непрямого контракту рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця.;

2) ВМД від 19.10.2011р. № 100190000/2011/129983 100190000/2011/129985 та № 100190000/2011/129988:

- інформація зовнішньоторгівельних та біржових організацій про вартість товару або сировини;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

3) ВМД від 05.01.2012р. № 100190000/2012/307025 та № 100190000/2012/307024:

- рахунок-фактуру від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу;

- прайс-листи фірми - виробника товару;

- калькуляцію фірми - виробника товару;

- копію вантажної митної декларації країни-відправлення;

- інформацію зовнішньоторговельних та біржових організації про вартість сировини;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

З даними вимогами декларант ознайомлений під підпис із зазначенням про відсутність можливості надати запитувані додаткові документи протягом 10 днів.

У зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, митним органом прийнято рішення визначення митної вартості товарів за резервним методом, а саме:

1) №100000006/2011/313229/1 від 21.07.2011р. та №100000006/2011/313230/1 від 21.07.2011р.;

2) №100000006/2011/314382/1 від 20.10.2011р., №100000006/2011/314383/1 від 20.10.2011р. та №100000006/2011/314381/1 від 20.10.2011р.;

3) №100000006/2012/310023/1 від 06.01.2012р. та №100000006/2012/310024/1 від 06.01.2012р.

Також Київською регіональною митницею видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №100190000/1/00665 від 22.07.2011р. №100190000/1/00666 від 22.07.2011р., №100190000/1/02569 від 24.10.2011р., №100190000/1/02618 від 26.10.2011р., №100190000/1/02619 від 26.10.2011р., №10019000/2/00030 від 06.01.2012р. та №100190000/2/00031 від 06.01.2012р.

З метою здійснення митного оформлення товару та пропуску цих товарів через митний кордон України позивачем відповідно до пункту 10 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17.03.2008 № 370, до Київської регіональної митниці подано нові вантажні митні декларації, згідно з якою митну вартість товару визначено на рівні, розрахованому Київською регіональною митницею, що призвело до надмірної у порівнянні із рівнем митної вартості, самостійно визначеної позивачем, сплати податку на додану вартість та ввізного мита на загальну суму 375 175,00 грн.

З метою перегляду рішень про визначення митної вартості товарів позивачем на адресу відповідача надано додаткові документи, а саме: прайс-лист фірми-виробника; калькуляції фірми-виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені ДП «Держзовнішінформ», за результатами розгляду яких митним органом рішення про визначення митної вартості товарів залишено без змін.

Вказуючи на протиправність відмови митного органу у прийнятті митних декларацій, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, рішень про визначення митної вартості товарів, товариство з обмеженою відповідальністю "Сіба-Вендінг Україна" звернулось до суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішень митного органу про визначення митної вартості як таких, що прийнято без обґрунтування причини неможливості застосування першого методу визначення митної вартості та за відсутністю підстав для визначення митної вартості за шостим методом.

Виходячи з протиправності рішень про визначення митної вартості товарів, а також зважаючи на те, що їх прийняття зумовило сплату митних платежів у розмірі більшому ніж первинно розраховано позивачем, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна» суму надмірно сплачених митних платежів у розмірі 375 175,10 грн.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову у повному обсязі, з огляду на наступне.

За змістом статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 №339, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України, у тому числі шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, а також порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль в силу положень пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 №339, може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

У той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Так, згідно з частиною другою статті 266 Митного кодексу України основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до пункту 10 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766, декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.

Згідно з пунктами 11, 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач витребував у позивача додаткові документи, перелік яких наведений в пункті 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766.

У той же час, митним органом не обґрунтовано які саме обставини запитувані документи мали підтвердити. Так само, митним органом при невизнанні митної вартості, заявленої позивачем, не обґрунтовано неможливості застосування першого методу визначення митної вартості на підставі документів, первинно поданих декларантом.

З урахуванням викладеного, зважаючи на недоведеність з боку митного органу неможливості визначення митної вартості за ціною договору на підставі документів, поданих декларантом, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо недоведеності з боку митного органу виникнення у нього обґрунтованого сумніву щодо достовірності даних, наданих позивачем на підтвердження заявленої митної вартості.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішень про визначення митної вартості товарів №100000006/2011/314382/1 від 20.10.2011р., №100000006/2011/314383/1 від 20.10.2011р., №100000006/2011/314381/1 від 20.10.2011р., №100000006/2012/310023/1 від 06.01.2012р. та №100000006/2012/310024/1 від 06.01.2012р. та, відповідно, обґрунтованість позиції судів щодо наявності підстав для скасування карток відмови №100190000/1/02569 від 24.10.2011р., №100190000/1/02618 від 26.10.2011р., №100190000/1/02619 від 26.10.2011р., №10019000/2/00030 від 06.01.2012р. та №100190000/2/00031 від 06.01.2012.

У той же час, переглядаючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішення спору в частині зобов'язання органу Державної казначейської служби стягнути надмірно сплачений податку на додану вартість та митних платежів, колегія суддів вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову у вказаній частині, з огляду на наступне.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ

Порядку повернення платниками коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364, (далі - Порядок повернення), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи затвердженого наказом Державної митної служби України, державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (який був чинний на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок взаємодії ).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Таким чином, за Порядком взаємодії основною умовою повернення коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

За результатами аналізу наведених положень, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-21а14, 21-29а14).

Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна»(03083, м.Київ, проспект Науки, буд. 119-6, ЄДРПОУ - 36204477, свідоцтво ПДВ № 100160738, ІПН 362044726505, р/р 26005015785001 ф-ї ВАТ КБ «Надра»КРУ м.Києва, МФО 320564) суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 303 026,05 грн. (триста три тисячі двадцять шість грн. 05 коп.) та суму митного збору в розмірі 72 149,05 грн. (сімдесят дві тисячі сто сорок дев'ять грн. 05 коп.), всього - 375 175,10 грн.(триста сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят п'ять грн. 10 коп.).

Також колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказує на обґрунтованість доводів касаційної скарги щодо помилкового застосування судом першої інстанції при розгляді питання про наявність підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду положень статті пункту 56.18 статті 56 та статті 102 Податкового кодексу, за змістом яких платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів).

Так, виходячи з аналізу положень пункту 56.18 статті 56 та статті 102 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, однією з умов для застосування до спірних правовідносин строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу, є факт нарахування грошового зобов'язання у зв'язку з прийняттям рішення, що оскаржується.

У той же час, рішення митного органу про визначення митної вартості не є рішенням контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, оскільки не породжує для особи обов'язку щодо сплати грошового зобов'язання. Так, митна вартість товару - це ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, обчислена відповідно до положень Митного Кодексу, та відомості про яку використовуються, зокрема, для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), у той час як грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи зазначене, позиція судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин спеціальних строків звернення до суду, визначених Податковим кодексом України, є помилковою.

У той же час, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, у тому числі, ті, які свідчать про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині задоволення позовних вимог про:

визнання протиправними дії Київської регіональної митниці щодо відмови в прийнятті вантажно-митних декларацій №100190000/2011/119019 від 18.07.2011р., №100190000/2011/118999 від 18.07.2011р. та відмови в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №100190000/1/00665 від 22.07.2011р. №100190000/1/00666 від 22.07.2011р.,

скасування рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом №100000006/2011/313229/1 від 21.07.2011р., №100000006/2011/313230/1 від 21.07.2011р.;

та направити справу у вказаній частині на новий судовий розгляд для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Також, колегія суддів не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій Київської регіональної митниці щодо донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна» суми обов'язкових митних платежів в частині збільшення на 375 175,10 грн., з них: сума митного збору 5% - 72 149,05 грн., податок на додану вартість 20% - 303 026,05 грн., оскільки відповідні рішення про донарахування грошового зобов'язання (податкові повідомлення), у зв'язку із прийняттям митним органом оскаржуваних рішень про визначення митної вартості, у спірних правовідносинах, не приймались. Самостійне заповнення декларантом графи « 47» ВМД із використанням митної вартості, визначеної митним органом, не є діями митного органу щодо донарахування декларанту грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 94, 160, 167, 220, 221, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року змінити, скасувавши в частині задоволення позовних вимог про:

визнання протиправними дії Київської регіональної митниці щодо відмови в прийнятті вантажно-митних декларацій №100190000/2011/119019 від 18.07.2011р., №100190000/2011/118999 від 18.07.2011р. та відмови в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №100190000/1/00665 від 22.07.2011р. №100190000/1/00666 від 22.07.2011р.,

скасування рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом №100000006/2011/313229/1 від 21.07.2011р., №100000006/2011/313230/1 від 21.07.2011р.;

визнання протиправними дій Київської регіональної митниці щодо донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна» суми обов'язкових митних платежів в частині збільшення на 375 175,10 грн., з них: сума митного збору 5% - 72 149,05 грн., податок на додану вартість 20% - 303 026,05 грн.,

зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна»(03083, м.Київ, проспект Науки, буд. 119-6, ЄДРПОУ - 36204477, свідоцтво ПДВ № 100160738, ІПН 362044726505, р/р 26005015785001 ф-ї ВАТ КБ «Надра»КРУ м.Києва, МФО 320564) суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 303 026,05 грн. (триста три тисячі двадцять шість грн. 05 коп.) та суму митного збору в розмірі 72 149,05 грн. (сімдесят дві тисячі сто сорок дев'ять грн. 05 коп.), всього - 375 175,10 грн.(триста сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят п'ять грн. 10 коп.);

зобов'язання відповідного підрозділу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Київської регіональної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна».

Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сіба-Вендінг Україна" до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві в частині позовних вимог про:

визнання протиправними дій Київської регіональної митниці щодо відмови в прийнятті вантажно-митних декларацій №100190000/2011/119019 від 18.07.2011р., №100190000/2011/118999 від 18.07.2011р. та відмови в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №100190000/1/00665 від 22.07.2011р. №100190000/1/00666 від 22.07.2011р.,

скасування рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом №100000006/2011/313229/1 від 21.07.2011р., №100000006/2011/313230/1 від 21.07.2011р.; - направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

В частині позовних вимог про:

визнання протиправними дій Київської регіональної митниці щодо донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна» суми обов'язкових митних платежів в частині збільшення на 375 175,10 грн., з них: сума митного збору 5% - 72 149,05 грн., податок на додану вартість 20% - 303 026,05 грн.,

зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна»(03083, м.Київ, проспект Науки, буд. 119-6, ЄДРПОУ - 36204477, свідоцтво ПДВ № 100160738, ІПН 362044726505, р/р 26005015785001 ф-ї ВАТ КБ «Надра»КРУ м.Києва, МФО 320564) суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 303 026,05 грн. (триста три тисячі двадцять шість грн. 05 коп.) та суму митного збору в розмірі 72 149,05 грн. (сімдесят дві тисячі сто сорок дев'ять грн. 05 коп.), всього - 375 175,10 грн.(триста сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят п'ять грн. 10 коп.) - у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року залишити без змін.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «СІБА-ВЕНДІНГ Україна» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копіойк).

Постанова набирає законної сили через з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: