Постанова

від 11.11.2010 по справі 2а-7271/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року Справа № 2а-7271/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Татаринова Д.В.

при секретарі Сандига В.М.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Бібод Україна», м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення - рішення,-

за участю представників:

від позивача: Белікова К.Г.(довіреність № 01 від 20.09.2010 року),

від відповідача: Драч В.М. (довіреність № 11208/10/10-010 від 25.08.2009 року),

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Бібод Україна» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005751600/0 від 09 вересня 2010 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 29 023, 00 грн. за звітний період - червень 2008 року на підставі уточнюючого розрахунку № 40038 датою реєстрації 15 липня 2010 року та у розмірі 27 594, 00 грн. за звітний період - липень 2008 року на підставі уточнюючого розрахунку № 40073 датою реєстрації 15 липня 2010 року

Ухвалою суду від 23 вересня 2010 року відкрито провадження у справі № 2а-7271/10/0870 та призначено до судового розгляду на 12 жовтня 2010 року.

Відповідно до ст. КАС України у розгляду справи оголошено перерву до 21 жовтня 2010 року.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2010 року за письмовим клопотанням представників сторін, для надання додаткових доказів, провадження по справі зупинялось до 11 листопада 2010 року. 11 листопада 2010 року провадження по справі поновлено, про що винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Зокрема зазначив, що за результатами проведеної невиїзної (камеральної) документальної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за червень, липень 2008 року ПП «Бібод Україна» 10 серпня 2010 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя складено акт № 454/16/35300759, яким встановлено порушення підприємством пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень та липень 2008 року. На підставі акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 29 023, 00 грн. за звітний період - червень 2008 року на підставі уточнюючого розрахунку № 40038 датою реєстрації 15 липня 2010 року та у розмірі 27 594, 00 грн. за звітний період - липень 2008 року на підставі уточнюючого розрахунку № 40073 датою реєстрації 15 липня 2010 року.

Вважає, що спірне рішення податковим органом прийнято з порушенням порядку проведення перевірки, що призвело до неврахування фактичних обставин провадження господарської діяльності ПП «Бібод Україна» та порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість», та посилаючись на ст. ст. 10, 11, Закону України «Про податкову службу в Україні», якими встановлено порядок проведення документальної невиїзної перевірки, зазначає, що вказана норма права не передбачає дослідження первинних документів такої перевірки, а проводиться виключно на підставі поданих податкових декларацій.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов, вважає оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема вказав, що перевірка проведена відповідно до норм чинного законодавства, на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2008 року та липень 2008 року поданих ПП «Бібод Україна», якою встановлено, що відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень та за липень 2008 року, розрахунки сум бюджетного відшкодування підприємством було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, а саме: підприємством не надано необхідні документи, щодо підтверджують суму, заявлену до відшкодування з Державного бюджету України.

Зазначає, що відповідно до пп. 5.12 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №16 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за №250/2054, разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а також Розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, ПП «Бібод Україна», по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2008 року безпідставно задекларувало суму до відшкодування у розмірі 29 023,00 грн., та по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2008 року безпідставно задекларувало суму до відшкодування у розмірі 27 594, 00 грн.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно з ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до п.3 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

На виконання норм вказаного Закону 10 серпня 2010 року головним державним податковим інспектором сектору адміністрування податку на додану вартість відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Карпенко А. В. проведено невиїзну (камеральну) документальну перевірку, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПП «Бібод Україна», з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ податкових періодів за червень, липень 2008 року.

Перевірка проведена на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2008 року та липень 2008 року поданих ПП «Бібод Україна». На підставі перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005751600/0 від 09 вересня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 29 023, 00 грн. за звітний період - червень 2008 року на підставі уточнюючого розрахунку № 40038 датою реєстрації 15 липня 2010 року та у розмірі 27 594, 00 грн. за звітний період - липень 2008 року на підставі уточнюючого розрахунку № 40073 датою реєстрації 15 липня 2010 року.

В основу прийняття названих актів індивідуальної дії став акт № 454/16/35300759 перевірки, яким встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не подання підприємством необхідних документів, що підтверджують суму, заявлену до відшкодування з Державного бюджету України. Вказаний акт був отриманий позивачем 06 вересня 2010 року.

Як свідчать матеріали справи, не погоджуючись з висновками ДПІ викладеними у акті, позивачем були надані заперечення до вказаного акту від 06 вересня 2010 року. Разом із запереченнями позивач надав податкові накладні за травень - липень 2008 року згідно реєстру отриманих податкових накладних та оборотно - сальдову відомість по рахунку 631 за квітень - липень 2008 року.

09 вересня 2010 року відповідачем був наданий позивачу висновок про результати розгляду заперечень, де було зазначено, що на виконання приписів п. 3 ч. 6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яким передбачено, що «в разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту проводиться позапланова виїзна перевірка» ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя позивачу направлявся запит про надання копій первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) постачальникам, та копій отриманих податкових накладних, реєстрів отриманих і виданих податкових накладних.

Як свідчить поштове повідомлення, надане у судовому засіданні, представником відповідача, вказаний запит направлено позивачу 16 серпня 2010 року, який повернуто на адресу ДПІ з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» 20 вересня 2010 року. Спірне податкове повідомлення - рішення відповідачем винесено 09 вересня 2010 року.

З вищевикладеного вбачається, що відповідачем не дотримано норми п. 3 ч. 6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого)

податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими

накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з

підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктами 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх

податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до

складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині

суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при

імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного

періоду;

- залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Отже, як встановлено судом, пп. 7.4.5 п. 7.4 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону позивачем не були порушені, оскільки у останнього наявні всі податкові накладні на підтвердження задекларованого податкового кредиту та відповідні документи про оплату постачальником вартості товарів, які як свідчать матеріали справи були надані відповідачу разом з запереченнями на акт перевірки (06 вересня 2010 року) та які містяться в матеріалах даної справи, але відповідачем не були прийнятті до уваги під час винесення спірного повідомлення - рішення.

Таким чино, суд приходить до висновку, що ПП «Бібод Україна» правомірно визначена сума податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень, липень 2008 року в розмірі 29 023, 00 грн. та 27 594, 00 грн., відповідно, на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленим самостійно виявлених помилок, поданих 15 липня 2010 року.

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено та документально необґрунтовано правомірність своїх дій при винесені спірного податкового повідомлення - рішення, яким, позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 29 023, 00 грн. за звітний період - червень 2008 року на підставі уточнюючого розрахунку № 40038 датою реєстрації 15 липня 2010 року та у розмірі 27 594, 00 грн. за звітний період - липень 2008 року на підставі уточнюючого розрахунку № 40073 датою реєстрації 15 липня 2010 року, у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 94, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005751600/0 від 09 вересня 2010 року про зменшення Приватному підприємству «Бібод Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 29 023, 00 гривень за звітний період - червень 2008 року на підставі уточнюючого розрахунку № 40038 датою реєстрації 15 липня 2010 року та у розмірі 27 594, 00 гривень за звітний період - липень 2008 року на підставі уточнюючого розрахунку № 40073 датою реєстрації 15 липня 2010 року

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Бібод Україна» (ЄДРПОУ 35300759) судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 13 грудня 2010 року

Суддя Д.В. Татаринов