Постанова

від 02.02.2015 по справі 826/11386/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 лютого 2015 року № 826/11386/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів Катющенка В.П. та Скочок Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Пластик» доДержавної реєстраційної служби України (відповідач-1) Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України - Гуляєва Олексія Олександровича (відповідач-2) Реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області (відповідач-3) про:визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної реєстраційної служби України, в якому початково просив:

- визнати дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Гуляєва Олексія Олександровича Державної реєстраційної служби України незаконними;

- зобов'язати відповідача (Державну реєстраційну службу України) вчинити дії з реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Промінвест Пластик» (код 30989828) об'єкт нерухомого майна за адресою Луганська область, м. Рубіжне, площа Хіміків, 2Д, форма власності: приватна, літ. А-А5 - будівля цеху сульфату амонію нежитловою площею 5499,5 кв.м., загальною площею 7286,2 кв.м., літ. В - будівля механічної майстерні, літ. Б, Г - навєси, літ. Л - склад, лі. Д.Е - майстерні, літ. З - насосна, літ. П - ангар, лі. Р - ангар, літ. С - ангар, літ. Т - склад-навєс № 2, літ. И - навєс, літ. К - сторожка, літ. М - склад-навєс № 1, літ. Н - навєс, літ. О-камера зжигання, літ. У - приміщення електрозадв., 1-9 споруди, І, ІІ - замощення, та видати витяг з Державного реєстру прав про зареєстроване майно.

Позивач зазначав, що є власником цього майна на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2003 р., яке було зареєстровано у встановленому на той час порядку.

У зв'язку з наміром оформлення доповнень до укладеного відносно цього майна договору іпотеки, позивач звернувся для отримання витягу до реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області. Для проведення реєстраційних дій, як зазначає позивач, було надано всі необхідні документи.

Надалі позивачу було пояснено, що оскільки загальна площа об'єкту перевищує 5000 кв.м., то відповідно до встановлених правил рішення про реєстрацію прийматиме державний реєстратор Укрдержреєстру.

Надалі позивачем отримано рішення про відмову у державній реєстрації прав, яке мотивовано тим, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням та по суті зазначає, що ним були подані всі необхідні документи, які відповідали вимогам законодавства. Зокрема, позивач звертає увагу, що вказане нерухоме майно було придбано у 2003 році, договір укладено у простій письмовій формі, оскільки, як зазначає позивач, нотаріальне посвідчення такого договору не передбачалося. Надалі проведено реєстраційні дії в БТІ та отримано витяг про реєстрацію власності на нерухоме майно.

З моменту придбання проводилось будівництво нових будівель та реконструкція існуючих будівель та споруд відповідно до законодавства. На підставі наданих до БТІ документів було внесено зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна. Нові будівлі, споруди, що були збудовані після укладення договору купівлі-продажу, були зареєстровані як допоміжні будівлі для обслуговування основного цеху, а тому окремі свідоцтва про право власності власнику не видавались.

Позивач зазначає, що у випадку, якщо державний реєстратор вважав, що наданих документів недостатньо, він повинен був прийняти рішення про зупинення розгляду заяви та витребувати ті, документи, яких на його думку недостатньо.

Крім того, як вважає позивач, ДРС не має права вирішувати питання щодо реєстрації майна, що знаходиться у Луганській області.

Відтак, як вважав позивач, у державного реєстратора були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

Надалі, згідно із заявою позивача про зміну предмету позову від 06.08.2013 р. зазначено, що 26.07.2013 р. приватним нотаріусом було посвідчено угоду щодо об'єкта нерухомого майна, а також перенесено відомості до Державного реєстру прав щодо вищезазначеного об'єкту. У зв'язку із цим у заяві зазначено про зміну предмету позову та необхідність залучення другого відповідача Реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області. Зокрема, позивач додатково зазначив, що саме цей відповідач повинен був здійснити реєстраційні дії та не мав права передавати розгляд цього питання до ДРС України.

Відповідно до зазначеної заяви позивач просив:

- визнати дії посадової особи відповідача-1 - Державної реєстраційної служби України з питання відмови в проведенні державної реєстрації об'єкта нерухомого майна за вищезгаданою адресою незаконною;

- визнати незаконними дії посадової особи відповідача-2 - Реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції з приводу направлення документів, поданих ТОВ фірмою «Промінвест Пластик» для проведення реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна за вищезгаданою адресою до Державної реєстраційної служби України для прийняття рішення, а також неприйняття ніякого рішення за наслідками розгляду вищезазначених документів;

- зобов'язати відповідача-2 - Реєстраційну службу Рубіжанського міського управління юстиції - вчинити дії із внесення змін до Державного реєстру прав у відомості щодо об'єкта нерухомого майна за вищевказаною адресою, що є власністю позивача, та зазначивши форму власності: приватна, і видати витяг з Державного реєстру прав.

Як вбачається з ухвали суду від 07.08.2013 р. вказана заява позивача прийнята судом до розгляду, залучено другого відповідача - Реєстраційну службу Рубіжанського міського управління юстиції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 року, позов задоволено частково.

Так, визнано дії посадової особи Державної реєстраційної служби України з питання відмови в проведенні державної реєстрації об'єкта нерухомого майна за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2Д - протиправними.

Визнано протиправними дії посадової особи Реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції щодо направлення документів, поданих ТОВ фірмою "ПРОМІНВЕСТ ПЛАСТИК" для проведення реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2Д, до Державної реєстраційної служби України для прийняття рішення та неприйняття рішення за наслідками розгляду вищезазначених документів.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2014 року скасовано постанову суду першої інстанції від 01.10.2013 року та ухвалу апеляційної інстанції від 11.12.2013 року, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Судом касаційної інстанції зазначено, що за вказаними обставинами, до участі у справах щодо оскарження рішень з питань державної реєстрації прав та їх обтяжень має залучатись державний реєстратор, дії якого оскаржують, як відповідача. Разом з цим, питання щодо залучення до участі у справі державного реєстратора Гуляєва О.О. судами попередніх інстанцій не вирішувалося.

Відповідно до ухвали від 17.12.2014 р. справу прийнято до провадження судді Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А. та призначено розгляд справи по суті. Згідно із зазначеною ухвалою залучено до участі у справі у статусі відповідача державного реєстратора, який приймав рішення про відмову у державній реєстрації.

Під час нового розгляду справи позивач просив розглядати справу у складі раніше заявлених позовних вимог з уточненням щодо визнання протиправними дій державного реєстратора ДРС України, а саме позивач просить:

- (1) визнати дії посадової особи відповідача-1 - Державної реєстраційної служби України - державного реєстратора ДРС України Гуляєва Олексія Олександровича з питання відмови в проведенні державної реєстрації об'єкта нерухомого майна за вищезгаданою адресою незаконними;

- (2) визнати незаконними дії посадової особи відповідача-2 - Реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції з приводу направлення документів, поданих ТОВ фірмою «Промінвест Пластик» для проведення реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна за вищезгаданою адресою до Державної реєстраційної служби України для прийняття рішення, а також неприйняття ніякого рішення за наслідками розгляду вищезазначених документів;

- (3) зобов'язати відповідача-2 - Реєстраційну службу Рубіжанського міського управління юстиції - вчинити дії із внесення змін до Державного реєстру прав у відомості щодо об'єкта нерухомого майна за вищевказаною адресою, що є власністю позивача, та зазначивши форму власності: приватна, і видати витяг з Державного реєстру прав.

При цьому, згідно із заявою від 29.01.2015 р. заявник просив не розглядати його заяви від 14.01.2015 р. щодо зміни предмету позову.

Державна реєстраційна служба України під час нового розгляду зазначила, що рішення про відмову приймається державним реєстратором, який є самостійною посадовою собою щодо прийняття такого роду рішень. Зазначається, що відносно позивача ДРС України не приймалось рішень та не вчинялось дій по відмові у державній реєстрації прав. Пред'явлення до ДРС України позову вважає безпідставним та у позові просить відмовити.

Під час нового розгляду справи державним реєстратором подано письмові заперечення, в яких він зазначив про законність вчинених дій та вчиненого рішення. Зокрема, звернуто увагу суду на те, що під час розгляду поданих матеріалів встановлено відсутність підтвердження повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких справ (відсутність установчих документів юридичної особи (позивача). Зазначено, що позивачем не надано було і технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна.

Крім того, як зазначається державним реєстратором, об'єкт нерухомого майна знаходився в іпотеці у банку, однак була відсутня згода іпотекодержателя на вчинення реєстраційних дій.

Державний реєстратор зазначив, що в даному випадку подані документи не відповідають встановленим вимогам, оскільки відсутні: установчі документи юридичної особи, технічний паспорт на об'єкт та не надано згоду іпотекодержателя), а відтак державний реєстратор наділений правом на відмову у державній реєстрації прав.

Реєстраційна служба Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, отримала 23.12.14 р. ухвалу суду від 17.12.2014 р. про прийняття справи до розгляду та призначення судового засідання, однак представник цього відповідача в судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неприбуття у судове засідання, як і завчасного повідомлення про наявність таких причин, не надала. У зв'язку з цим та на підставі ч. 4 ст. 129 КАС України ухвалено про розгляд справи за відсутності цього відповідача.

Надалі, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беріть участь у справі, дослідивши наявні матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

17 грудня 2003 року між ВАТ «Краситель» (код з ЄДР 05800159; припинено 04.01.2010 р.) (продавець), яке діяло в особі керуючого санацією та відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та Фірма ТОВ «Промінвест Пластик» (покупець) підписано договір № 1324 купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Згідно із договором продавець продав, а покупець купив не житлові будівлі, зазначені в технічному паспорті як:

- насосна літ. «Е», «Д», «Ж», цегляну,

- будівля механічної майстерні з навєсом літ «Б», «В», «Г» цегляну,

- будівлю цеху сульфату амонію літ «А», - «А5», цегляну, з/б плити загальною площею 5647,7 кв.м., загальною площею 7299,3 кв.м., що знаходяться в місті Рубіжному Луганської області, площа Хіміків 2д.

Зазначається, що вказані приміщення знаходяться на земельній ділянці розміром 45372 кв.м., наданій продавцеві в постійне користування згідно з державним актом І-ЛТ № 00315 від 22.05.1997 р. Крім того, зазначається, що не житлові будівлі належать продавцю на підставі свідоцтва про право власності САА № 535199 від 12.12.2003 р., зареєстрованого в ДКП «Рубіжанське бюро технічної інвентаризації» (реєстраційний номер № 3902574, номер запису 94, в книзі 1 стор. 56№ № витягу 2293097 від 15.12.2003 р.

Станом на 19.12.2003 р. БТІ сформовано витяг за № 2349732 про реєстрацію права власності на нерухоме майно де, крім іншого, зазначено ти об'єкта: об'єкт нерухомого майна, міститься посилання на договір, зазначена форма власності - колективна, частка: 1/1; власник - ТОВ фірма «Промінвест Пластик». Реєстраційний номер 3902574. Адреса об'єкту - Луганська обл., м. Рубіжне, площа Хіміків, будинок 2д.

Станом на 15.08.2011 р. БТІ сформовано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 30962267, згідно з яким тип об'єкта: об'єкт нерухомого майна. Міститься посилання на вищезгаданий договір.

Наведено опис об'єкта (буквально): А-А5 - будівля цеху будівлю цеху сульфату амонію (площа 5499,5 кв.м.; загальна площа 7299,5 кв.м.); «В» будівля механічної майстерні; «Б», «Г» - навєси; «Л» - склад; «Д», «Е» - майстерні; «З» насосна; «П» ангар; «Р» ангар; «С» - ангар; «Т» склад-навєс № 2; «И» навєс; «К» сторожка; «М» склад-навєс №1; «Н» навєс; «О» камера зжигання; «У» приміщення електрозадв.; 1-9 споруди, огорожа; І, ІІ - замощення. Адреса об'єкту - Луганська обл., м. Рубіжне, площа Хіміків, будинок 2д.

У витязі міститься примітка: під заставу, цілий об'єкт нерухомого майна.

27.05.2013 р. представником позивача Бєлоголовою Оленою Сергіївною до Реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області подано заяву в інтересах позивача, зареєстровану за № 1319479, про державну реєстрацію права власності: колективна на об'єкт нерухомого майна, що розташований Луганська обл., м. Рубіжне, площа Хіміків, 2д.

Як вбачається з матеріалів справи, заява підписана на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 15.05.2013 р.

Заява отримана Радченко О.В., Реєстраційна служба Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області.

З картки № 2610659 від 27.05.2013 р. прийому заяви вбачається, що з нею надано: вищезгаданий договір купівлі-продажу № 1324 від 17.12.2003 р.

Надалі, як встановлено під час розгляду справи, подані позивачем матеріали передані у сканованих копіях до відповідача-1 - Державної реєстраційної служби України.

13.06.2013 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєвим О.О. прийнято рішення № 3142619 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Державним реєстратором встановлено, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Враховуючи наведене, положення ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», положення пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 22.06.2011 р. № 703, державний реєстратор вирішив відмовити у державній реєстрації права власності.

Як зазначалося вище, позивач звертався до державного реєстратора для цілей отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку з тим, що мав намір укласти додаткову угоду до договору іпотеки, укладеного раніше відносно вказаного вище об'єкта. Під час розгляду справи не встановлено наявності звернення позивача щодо зміни юридичної долі нерухомого майна.

За таких обставин та виходячи з положень п. 17 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМ України № 703 від 22.06.2011 р., який діяв у період звернення із заявою, наведене у свою чергу зумовлювало звернення із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у Державному реєстрі прав.

В контексті наведеного слід додати, що після відмови державного реєстратора, 26.07.2013 р. приватним нотаріусом ОСОБА_5 (Київський міський нотаріальний округ) о 12:42:52 год. сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за № 6929063.

У витязі наведено Актуальну інформацію про об'єкт нерухомого майна : реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 116091544125; об'єкт нерухомого майна: інше об'єкт нерухомого майна; наведено відомості про земельну ділянку, адресу. Крім того, наведено відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна (номер, літера, об'єкт, площа: А-А5 - будівля цеху будівлю цеху сульфату амонію (площа 5499,5 кв.м.; загальна площа 7299,5 кв.м.); «В» будівля механічної майстерні; «Б», «Г» - навєси; «Л» - склад; «Д», «Е» - майстерні; «З» насосна; «П» ангар; «Р» ангар; «С» - ангар; «Т» склад-навєс № 2; «И» навєс; «К» сторожка; «М» склад-навєс №1; «Н» навєс; «О» камера зжигання; «У» приміщення електрозадв.; 1-9 споруди, огорожа; І, ІІ - замощення.

У витязі наведено Актуальну інформацію про державну реєстрацію права власності: номер запису про право власності № 1839186; дата, час державної реєстрації: 26.07.2013 р. 10:19:27 год.; державний реєстратор ОСОБА_5; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу № 1324 від 17.12.2003 р.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), № 4368588 від 26.07.2013 р. 10:50:52 год. (копія у справі) ; форма власності: колективна ; власник: ТОВ фірма «Промінвест Пластик».

У витязі також наведено актуальну інформацію про державну реєстрацію іпотеки : номер запису про іпотеку 1836866; дата час державної реєстрації - 20.06.2012 р. 12:02:28 год.; державний реєстратор ОСОБА_5; підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки від 20.06.2012 р. № 1009 (приватний нотаріус ОСОБА_6); підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 4368588 від 26.07.2013 р. 10:50:52 год.; іпотекодержатель: ПАТ «Креді Агріколь Банк»; запис перенесено з Державного реєстру іпотек , № 12639992, 20.06.2012, 12:02:28 год.; реєстратор: приватний нотаріус ОСОБА_6

У витязі наведено також інші відомості щодо реєстрації обтяження.

Тобто, по суті, в даному випадку відомості щодо права власності позивача на об'єкт нерухомого майна були перенесені з Реєстру прав власності на нерухоме майно в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав). При цьому, також були перенесені відомості у Державний реєстр прав відомості щодо іпотеки з Державного реєстру іпотек, як то передбачено положеннями 92 - 94 Положення № 703.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд зазначає наступне.

Так, відносно позовних вимог щодо протиправності, на думку позивача, передачі поданих ним матеріалів від Реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області до державного реєстратора Укрдержреєстру , суд зазначає, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час подання зави позивачем) визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно із ч. 1 ст. 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною 7 статті 3 Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місця розташування об'єкта нерухомого майна.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону також встановлено, що орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

При цьому, відповідно до ч. 4. ст. 9 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади , що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Відповідно до ст. 7 Закону Міністерство юстиції України , зокрема, забезпечує формування державної політики у сфері державної реєстрації прав; здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України та покладені на нього Президентом України.

Відповідно до ст. 7-1 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав: організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; здійснює керівництво та контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав; здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України та покладені на нього Президентом України.

Відповідно до пунктів 8 та 10 ч. 4 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 401/2011 Укрдержреєстр відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону; організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Між тим, 02.04.2013 р. Міністерством юстиції України прийнято наказ № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб».

Наказ прийнято відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 395, підпункту 10 пункту 4 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 401, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року N 703, Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N 1141.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 р. за № 534/23066.

Відповідно до п. 1 цього наказу (в редакції на час звернення позивача із заявою) встановлено, що у разі подання до структурних підрозділів головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяви про державну реєстрацію права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права), зокрема, на нерухоме майно загальною площею понад 5000 кв. метрів , щодо вищезазначених речових прав державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводяться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 р. у справі № 826/7030/13-а за позовом Харківської міської ради до Міністерства юстиції України, третя особа - Державна реєстраційна служба України, про визнання незаконним та скасування наказу від 02.04.2013 року N 607/5, у задоволенні позову відмовлено.

Суд у вказаній постанові дійшов висновку, що Міністерство юстиції України, приймаючи оскаржуваний наказ, діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Згідно із ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 залишено без змін.

Зазначені рішення розміщені на сайті «Єдиний державний реєстр судових рішень».

Слід зазначити, що оголошення про оскарження вищезгаданого наказу оприлюднено в офіційному виданні «Офіційний вісник України», № 45, 25 червня 2013 р., у зв'язку з чим та в силу положень ч. 6. ст. 171 КАС України вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.

Відтак, з наведеного вбачається, що Реєстраційна служба Рубіжанського міського управління юстиції, передаючи подані позивачем матеріали до Укрдержреєстру для розгляду та прийняття рішення, діяла правомірно, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову в частині п. 2 позовних вимог.

Що стосується оцінки правомірності відмови у державній реєстрації, слід додати наступне.

По-перше , як вбачається із рішення про відмову, в ньому відсутнє посилання на конкретні обставини, які зумовили прийняття такого рішення. Рішення містить загальне посилання на те, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Що саме мається на увазі, - у спірному рішенні не зазначається, що, відповідно, обмежує заявника у можливості усунути недоліки та знову звернутися із заявою до державного реєстратора.

У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2011 року № 3601/5 «Про затвердження форм рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно та вимог до їх оформлення» (виноска 14 додатка 8) у рішенні про відмову визначаються підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень відповідно до статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що, відповідно, передбачає зазначення вичерпного переліку обставин, які стали передумовою для їх застосування.

Рішення про відмову не відповідає наведеним критеріям та критерію обґрунтованості, визначеному п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, що вже само по собі свідчить про його протиправність. Загальне посилання на загальні обставини не є виконанням вимог законодавства відносно змісту рішення про відмову.

По-друге , як вбачається із заперечень державного реєстратора на позов, приймаючи рішення про відмову, державний реєстратор виходив з того, встановлена відсутність підтвердження повноважень: (1) особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та (2) сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких справ (відсутність установчих документів юридичної особи (позивача).

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону державний реєстратор, крім іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи , яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Частиною 7 ст. 16 Закону передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 13. ст. 15 Закону порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

На час подання позивачем діяв вищезгаданий Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою КМ України від 22 червня 2011 р. № 703 (Порядок № 703).

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 9 Порядку № 703 у разі подання заяви уповноваженою особою така особа пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім документа, що зазначений в абзаці другому або третьому цього пункту, документ, що підтверджує її повноваження.

Пунктом 12 цього ж Порядку встановлено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо повноважень заявника.

В даному випадку, як вбачається із рішення про відмову у державній реєстрації від 13.06.2013 р. № 3142619, заява про державну реєстрацію подана від імені позивача Бєлоголовою О.С.

У вказаному рішенні зазначено реквізити довіреності, на підставі якої діяв представник, № 1564 від 15.05.2013 р., яка посвідчена приватним нотаріусом. Таким чином обставини, зазначені державним реєстратором відносно відсутності підтверджень повноважень представника, спростовуються вищенаведеним, що у свою чергу вказує на безпідставність доводів державного реєстратора в контексті наведеного.

Слід зазначити, що вимога державного реєстратора, відносно надання підтверджень повноважень сторін (сторони) правочину , згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав, була передбачена у п/п. 2 п. 12 зазначеного Положення в редакції цього пункту, яка діяла до прийняття постанови КМ України від 21.11.2012 р. № 1156.

Між тим, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. № 1156 у підпункті 2 пункту 12 слова "та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав " виключені .

Відтак, посилання державного реєстратора на необхідність подання цих документів є безпідставним, як і посилання на обставини відсутності цих документів в обґрунтування відмови у державній реєстрації.

Що стосується відсутності технічного паспорту, то, як зазначив у судовому засіданні представник Державної реєстраційної служби України, така вимога не має правового підґрунтя за наведених вище обставин справи. Під час розгляду справи державним реєстратором не доведено правомірності такої вимоги з посиланням на конкретні норми законодавства, що діяло у період подання позивачем заяви.

При цьому, як вже зазначалося, в даному випадку по суті вирішувалось питання перенесення вже існуючих даних із раніше діючих реєстрів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В контексті наведеного слід додати, що згідно з п. 8-1 ч.2 ст. 9 вищезгаданого Закону, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи , подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Тобто, у разі недостатності певних документів, державний реєстратор за покладеними на нього функціями мав звернутися до відповідних установ для отримання інформації, яка на його думку була відсутня.

Крім того, як зазначається державним реєстратором, об'єкт нерухомого майна знаходився в іпотеці у банку, однак була відсутня згода іпотекодержателя на вчинення реєстраційних дій.

У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно з п. 31. Порядку № 703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 30 цього Порядку, подає документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем або органом державної податкової служби на відчуження або інше визначення юридичної долі нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі.

В даному випадку, як вже зазначалося, звернення позивача із заявою фактично було пов'язано з необхідністю отримання витягу з Державного реєстру прав. Під час розгляду справи не встановлено та відповідачами не доведено того, що звернення позивача до органу реєстраційної служби було пов'язано з відчуженням або іншим визначенням юридичної долі майна.

Таким чином, необхідність надання позивачем вказаної згоди за даних обставин спростовується вищенаведеним.

Інших підстав для відмови у державній реєстрації та підстав для прийняття оскаржуваного рішення, державним реєстратором у запереченнях на позов не зазначено.

Водночас слід зазначити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 24 зазначеного Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (п. 4). Саме на це положення міститься посилання в рішенні державного реєстратора.

Частиною 2 ст. 24 Закону встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Втім, враховуючи вищевикладене у сукупності, судом не встановлено наявності обставин, які б зумовлювали висновок про наявність передбачених п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону підстав для відмови у державній реєстрації. При цьому, як зазначено вище, державним реєстратором нормативно не обґрунтовано та не доведено обов'язку подавати вище вказані документи, які він зазначив як такі, що відсутні, але необхідні.

Відтак, оскільки у спірному рішенні та у запереченнях на позов відсутні інші обставини, наявність яких зумовлює відмову у проведенні державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність рішення державного реєстратора.

Між тим, належним способом захисту прав позивача у даному випадку є не визнання протиправними дій державного реєстратора, а визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, у зв'язку з чим відносно задоволення позову у частині п. 1 суд на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов у зазначений спосіб.

При цьому, судом враховується, що на час розгляду справи, відповідні дії по реєстрації прав та обтяжень вже вчинені нотаріусом як спеціальним суб'єктом у сфері реєстрації прав.

Що стосується позовних вимог до Реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити дії із внесення змін до Державного реєстру прав у відомості щодо об'єкта нерухомого майна за вищевказаною адресою, що є власністю позивача, та зазначити форму власності: приватна, і видати витяг з Державного реєстру прав, слід зазначити, що позивачем не надано заяв, звернень до цього відповідача щодо вчинення наведеного, як і нормативно не доведено обов'язку вчинення цим відповідачем таких дій. Під час розгляду справи представник не зміг навести правових норм, які зобов'язують цього відповідача вчинити дії за обставин, які склалися.

Виходячи з наведеного суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині (п. 3 позовних вимог), оскільки вимоги в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, як зазначено вище, а саме про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з наведених вище мотивів.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича від 13.06.2013 р. № 3142619 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: В.П. Катющенко

Т.О. Скочок