Постанова

від 02.02.2015 по справі 5023/3236/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р. Справа №5023/3236/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Горбачова Л.П.. суддя Істоміна О.А.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників:

стягувача - Соколай В.А., дов. №300-122/09-100-13 від 06.11.2014

боржника - не з'явився

ДВС - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (вх. №142 Х/3-12)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. у справі №5023/3236/12 по скарзі Антимонопольного комітету України на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, м. Київ у справі №5023/3236/12

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза", м. Харків

про стягнення 145 000 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. у справі №5023/3236/12 (суддя Жигалкін І.П.) у задоволенні скарги Антимонопольного комітету України на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відмовлено.

Стягувач - Антимонопольний комітет України з ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. по справі №5023/3236/12 не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким скаргу Антимонопольного комітету України на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник, посилаючись на приписи ст. 11, ст. 40, ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», зазначає про те, що державною виконавчою службою Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві не було вжито в повному обсязі належних заходів по виконанню наказу господарського суду Харківської області від 04.07.2013 №5023/3236/12. У зв'язку з чим, скаржник вважає неправомірними та необґрунтованими дії виконавчої служби щодо винесення постанови від 17.09.2014 ВП №44327796 про повернення виконавчого документу по справі №5023/3236/12 стягувачу - Антимонопольного комітету України.

ВДВС відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Боржник в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, та з огляду на передбачені процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, приписи ч. 2 ст. 121І Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої неявка боржника, стягувача та представника органу ДВС не є перешкодою для розгляду скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників ВДВС та боржника за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника стягувача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Харківської області від 04.10.2012 по справі №5023/3236/12 позовні вимоги Антимонопольного комітету України до ТОВ "Архбудекспертиза" про стягнення 145000,00 грн. було задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Архбудекспертиза" штраф та пеню в розмірі 200 000,00 грн., а також стягнуто на користь держбюджету України 4 000,00 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 рішення суду першої інстанції від 04.10.2012 в частині відмови в позові щодо зобов'язання ТОВ "Архбудекспертиза" припинити порушення, вказане у пункті 1 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.03.2012 року №2-р/тк у справі №87-11 щодо використання в рекламі без дозволу (згоди) ПАТ "Платинум Банк" словесного позначення "Платинум", яке є схожим з фірмовим найменуванням ПАТ "Платинум Банк", яке раніше почало його використовувати, що може призвести до змішування з діяльністю "Платинум Банк" - скасовано. Прийнято нове рішення, яким зобов'язано ТОВ "Архбудекспертиза" припинити порушення, вказане у пункті 1 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.03.2012 року №2-р/тк у справі №87-11 щодо використання в рекламі без дозволу (згоди) ПАТ "Платинум Банк" словесного позначення "Платинум", яке є схожим з фірмовим найменуванням ПАТ "Платинум Банк", яке раніше почало його використовувати, що може призвести до змішування з діяльністю "Платинум Банк". В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року заяву позивача про зупинення провадження у справі залишено без задоволення. Заяву відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 р. задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2012 р. в частині стягнення 200000,00 грн. штрафу скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2013 у справі №5023/3236/12 було задоволено заяву ТОВ "Архбудекспертиза" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року у справі №5023/3236/12. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 у справі №5023/3236/12 скасовано, залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 року у справі №5023/3236/12.

04.07.2013 р. на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 та постанови від 21.06.2013 господарським судом Харківської області видано відповідний наказ №5023/3236/12 про зобов'язання ТОВ "Архбудекспертиза" припинити порушення, вказане у пункті 1 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.03.2012 року №2-р/тк у справі №87-11 щодо використання в рекламі без дозволу (згоди) ПАТ "Платинум Банк" словесного позначення "Платинум", яке є схожим з фірмовим найменуванням ПАТ "Платинум Банк", яке раніше почало його використовувати, що може призвести до змішування з діяльністю "Платинум Банк".

25.07.2014 з метою виконання наказу №5023/3236/12, стягувач - АМК України, звернувся до ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження. Зокрема, у вказаному листі стягувач повідомив виконавчу службу про те, що після видачі господарським судом наказу №5023/3236/12, боржник - ТОВ "Архбудекспертиза", змінив місцезнаходження та відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням ТОВ "Архбудекспертиза" є вул. Воровського, 4, м. Київ, 04053, керівник - Данько Віталій Вікторович.

08.08.2014 головним державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№44327796 за наказом №5023/3236/12 від 04.07.2013.

Постановою ВДВС Шевченківського РУЮ від 17.09.2014 вищевказаний наказ було повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

16.10.2014 на адресу господарського суду Харківської області надійшла скарга АМК України на дії виконавчої служби, в якій заявник, посилаючись на бездіяльність відділу державної виконавчої служби під час виконання наказу господарського суду Харківської області від 04.07.2013 №5023/3236/12, просив суд визнати неправомірними дії ВДВС Шевченківського РУЮ щодо винесення постанови від 17.09.2014 ВП№44327796 про повернення виконавчого документа стягувачу. В обґрунтування наданої суду скарги стягувач зауважував на тому, що державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ не було вчинено жодних заходів, встановлених ст. ст. 11, 40, 75 Закону України «Про виконавче провадження» щодо здійснення виконавчих дій, що призводить до ухилення ТОВ "Архбудекспертиза" від виконання судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні скарги АМК України на дії ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, суд першої інстанції погодившись із твердженням стягувача щодо обов'язку державного виконавця неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в той же час зауважив на тому, що стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює не тільки обов'язки державного виконавця під час здійснення виконавчих дій, а також і його права, яким він користується у процесі здійснення виконавчого провадження. У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час виконання наказу №5023/3236/12 від 04.07.2013 державним виконавцем було вжито всіх заходів наданого йому права щодо виконання рішення суду згідно із законодавством, а тому у задоволенні скарги Антимонопольного комітету України на дії ВДВС Шевченківського РУЮ відмовив.

Колегія суддів з таким висновком господарського суду не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження і оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вищенаведеним приписам Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, а також положенням ст. 84 ГПК України, оскільки висновки суду першої інстанції ґрунтуються на невідповідності процесуальних фактів та обставинах, яким суд першої інстанції не надав правової оцінки.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як свідчать матеріали справи, з метою виконання наказу господарського суду від 04.07.2013 №5023/3236/12 стягувач, 25.07.2014 направив до ВДВС Шевченківського РУЮ заяву про відкриття виконавчого провадження, оригінал наказу господарського суду Харківської області від 04.07.2013 5023/3236/12 та повідомляв виконавчу службу про зміну місцезнаходження боржника та його знаходження за адресою: вул. Воровського, 4, м. Київ, 04053.

Крім того, у наданій заяві стягувач просив ВДВС Шевченківського РУЮ здійснити наступні заходи з виконання виконавчого документа, а саме: відкрити виконавче провадження; вжити заходів щодо виконання наказу господарського суду Харківської області від 04.07.2013 № 5023/3236/12; викликати керівника ТОВ "Архбудекспертиза" Данька Віталія Вікторовича для надання пояснень за фактами невиконання рішення; у разі ухилення ТОВ "Архбудекспертиза" від виконання вимог державного виконавця звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ТОВ "Архбудекспертиза" Данька Віталія Вікторовича за межі України - до виконання зобов'язань; звернутися до правоохоронних органів з поданням про притягнення до

кримінальної відповідальності керівника ТОВ "Архбудекспертиза" Данька

Віталія Вікторовича за невиконання вимог державного виконавця та судового

рішення. Також, у заяві стягувач повідомляв, що відповідно до постанови ВДВС Шевченківського РУЮ від 12.03.2014, якою наказ господарського суду Харківської області №5023/3236/12 було повернуто на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" , виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 12.08.2014 року.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено господарським судом, 08.08.2014 головним державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№44327796 за наказом №5023/3236/12 від 04.07.2013. Вказану постанову з урахуванням вимог ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" направлено боржнику для виконання, а стягувачу до відома.

Згідно ч.1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Доказів того, що боржником виконано в добровільному порядку постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 та постанови від 21.06.2013 у справі №5023/3236/12 матеріали справи не містять.

Як свідчать матеріали справи, під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання наказу від 04.07.2013 №5023/3236/12, державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ Бурла В.І., було здійснено вихід за місцезнаходженням боржника та встановлено, що боржник - ТОВ «Архбудекспертиза» за адресою вул. Воровського, 4, м. Київ не знаходиться. Даний факт було зафіксовано у акті державного виконавця від 15.09.2014 року.

У зв'язку із відсутністю боржника за вказаною адресою, державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ Бурла В.І., на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" була винесена постанова від 17.09.2014 про повернення виконавчого документу стягувачу, а саме, у зв'язку з тим, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи.(п.5 ст. 47 Закону)

Звертаючись до суду із скаргою, заявник зауважував на тому, що ВДВС Шевченківського РУЮ під час виконання наказу суду від 04.07.2013 №5023/3236/12 не здійснено всіх заходів щодо належного здійснення виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Частинами першою та другою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що: примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України; примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Таким чином, саме на органи державної виконавчої служби законодавством покладено обов'язок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Як вбачається з оскаржуваної постанови головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ Бурли В.Е. від 17.09.2014, як на підставу повернення виконавчого документу стягувачу він послався лише на акт від 15.09.2014, за яким встановив, що боржник за адресою м. Київ, вул. Боровського, 4 не знаходиться, поштову кореспонденцію не отримує, в зв'язку з чим, рішення суду виконати неможливо.

За приписами ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. До того ж, ч. 3 вказаної статті, між іншого, передбачено, що у процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право:

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать

боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і

сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати

такі приміщення і сховища;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу

виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а

в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про

його привід через органи внутрішніх справ;

- залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про

виконавче провадження;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника,

зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках,

інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також

опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до

виконання зобов'язань за рішенням.

Таким чином, діючим законодавством встановлені права державного виконавця, якими він не тільки має право, а й повинен користуватися під час здійснення виконавчих дій.

Статтею ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" також визначені дії державного виконавця в разі відсутності боржника-юридичної особи та вказано про можливість державного виконавця в такому випадку оголосити його розшук. Розшук оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

До того ж, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів, державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Частиною першою статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:

- у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника; пункт 5).

При цьому висновок щодо "безрезультатності" та/або "неможливості" розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Враховуючи обов'язки, покладені законодавством на органи виконавчої служби, колегія суддів зазначає, що виконання виконавчого документа, рішення суду є обов'язком державного виконавця, а відповідно і відділом державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві.

Між цим, як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження ВП№44327796, наданих на вимогу суду першої інстанції (а.с. 159-168 т. 3), жодних дій, пов'язаних із розшуком боржника, крім виходу за місцезнаходженням боржника та складення акту про відсутність ТОВ «Архбудекспертиза» за адресою вул. Воровського, 4, м. Київ, державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ проведено не було.

Приймаючи оскаржувану постанову від 17.09.2014, державний виконавець обмежився лише встановленням факту відсутності боржника за його місцезнаходженням. Будь-яких інших дій, направлених на встановлення фактичного знаходження юридичної особи-боржника або розшуку його посадових осіб державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ не проводилось.

Колегія суддів зазначає, що виконавчий документ має бути виконаний внаслідок вчинення виконавчих дій. При цьому, орган державної виконавчої служби в разі заперечення проти скарги на його дії під час проведення виконавчих дій має довести, що ним належним чином виконано всі необхідні й можливі дії, проте, наявні об'єктивні підстави, що унеможливлюють виконання ним виконавчого документу.

При цьому, під час розгляду справи, ВДВС Шевченківського РУЮ не обґрунтовано та не доведено об'єктивних причин, що унеможливили встановити місцезнаходження юридичної особи-боржника або його керівника, не надано обґрунтованих пояснень щодо причин незастосування ВДВС заходів, безпосередньо зазначених у відповідній заяві АМК від 25.07.2014

Описово-мотивувальна частина постанови ВДВС Шевченківського РУЮ від 17.09.2014 ВП№44327796 містить лише посилання на відсутність боржника за його місцезнаходженням та неможливість отримання ним поштової кореспонденції. Втім, будь-яких інших доводів про те, які дії вчинено державним виконавцем щодо розшуку боржника, а також вмотивованих даних стосовно того, що такі дії є вичерпними або виявились безрезультатними, а державним виконавцем прийнято вичерпних заходів для розшуку боржника та їх достатньо для повернення виконавчого документа стягувачу, постанова від 17.09.2014 ВП№44327796 не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що Відділ державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» не здійснив необхідних та передбачених Законом дій з виконання наказу суду від 04.07.2013 №5023/3236/12.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що Відділом державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ були порушені як конституційні норми, так і вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а також порушені права Антимонопольного комітету України як стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення у даній справі.

З урахування викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. у справі №5023/3236/12 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, вона необґрунтована, не відповідає обставинам справи, яким суд першої інстанції не надав відповідну правову оцінку, у зв'язку з чим апеляційна скарга Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1, 4 ст. 104, ст. 105, 106, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, м. Київ у справі №5023/3236/12 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. у справі №5023/3236/12 скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, м. Київ у справі №5023/3236/12 задовольнити.

Визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови від 17.09.2014 ВП№44327796 про повернення виконавчого документу стягувачу - Антимонопольному комітету України, м. Київ.

Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бурла В.Е. від 17.09.2014 про повернення виконавчого документа стягувачу - Антимонопольному комітету України, м. Київ

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст по станови складено та підписано 02.02.2015 р.

Головуючий суддя Тарасова І.В.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Істоміна О.А.