Рішення

від 30.01.2015 по справі 906/172/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" січня 2015 р. Справа № 906/172/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі: Поливко М.С.

за участю представників сторін:

- від позивача 1): не прибув

- від відповідача-2: Вознюк О.М. - представник за дов. від 02.04.2014 р.;

- прокурор: Чумаченко А.А. - старший прокурор відділу прокуратури м. Житомира, сл. посв. №011382 від 24.10.12

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Андрушівського району в інтересах держави

до відповідача-1: Волицької сільської ради (с. Волиця, Андрушівський район)

відповідача-2: Фермерського господарства "Добробут 2008" (с. Волиця, Андрушівський район, Житомирська область)

про визнання протиправним та скасування рішення сесії Волицької сільської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

На підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", справу розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено частиною 1 статті 69 ГПК України

12.02.2014 прокурор Андрушівського району подав до господарського суду Житомирської області позов про: визнання протиправним та скасування рішення Волицької сільської ради Андрушівського району від 18.09.2013 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ФГ "Добробут 2008" для ведення фермерського господарства"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.12.2013, укладеного між відповідачами, згідно з яким ФГ "Добробут 2008" передано в оренду земельну ділянку, розташовану на території Волицької сільської ради площею 14,0 га, нормативно грошова оцінка якої становить 395739,40 грн.

06.03.2014 до господарського суду від прокурора Андрушівського району надійшла заява з уточненими позовними вимогами щодо визнання незаконним та скасування рішення Волицької сільської ради Андрушівського району від 18.09.2013; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.12.2013, укладеного між відповідачами, зареєстрованого в реєстраційній службі Андрушівського РУЮ за №3635608 від 02.12.2013; зобов'язання ФГ "Добробут 2008" повернути земельну ділянку площею 14,0 га, нормативною грошовою оцінкою в розмірі 395739,40 грн (кадастровий номер 1820381600:01:004:0051), що знаходиться на території Волицької сільської ради, до земель запасу органу місцевого самоврядування (а. с. 54, 55).

Рішенням від 11.04.2014 господарський суд Житомирської області в позові відмовив (а. с. 114 - 117).

Постановою від 11.06.2014 Рівненський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Житомирської області від 11.04.2014 у справі №906/172/14 залишив без змін (а. с. 144 - 151).

Постановою від 07.10.2014 Вищий господарський суд України постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 та рішення господарського суду Житомирської області від 11.04.2014 у справі № 906/172/14 скасував, справу направив на новий розгляд до господарського суду Житомирської області (а. с. 169 - 174).

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Житомирської області Дєдух О.М. № 217/2014 від 27.10.2014 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи (заяви)" на підставі п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № З0, здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 906/172/14, згідно з яким справу № 906/172/14 передано на новий розгляд судді Лозинській І.В.

Ухвалою від 12.10.2014 господарський суд прийняв до провадження справу № 906/172/14, призначив засідання суду, зобов'язав сторони надати необхідні документи, Головне управління Держземагенства у Житомирській області, в порядку ст. 30 ГПК України, надати письмове пояснення щодо повноважень Волицької сільської ради Андрушівського району стосовно укладення договору оренди земельної ділянки з фермерським господарством "Добробут 2008" без врахування вимог ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, якою передбачено передачу в оренду земельних ділянок за результатами проведення земельних торгів.

25.11.2014 до господарського суду від Головного управління Держземагенства у Житомирській області надійшли письмові пояснення, згідно з якими повідомлено, що оскільки Клименко В.Б., подаючи клопотання до Волицької сільської ради про отримання земельної ділянки діяв не як фізична особа, а як представник юридичної особи - ФГ "Добробут 2008", від її імені та в її інтересах, не з метою створення фермерського господарства, а з метою ведення господарської діяльності, ним не було подано жодних документів, які б підтвердили наявність на земельній ділянці площею 14,0 га нерухомого майна, яке перебувало б у власності чи користуванні юридичної особи, є всі підстави стверджувати, що спірна земельна ділянка повинна була бути передана в користування ФГ "Добробут 2008" на підставі аукціону (а. с. 183, 184).

Згідно з ухвалами від 25.11.2014 та 16.12.2014 господарський суд розгляд справи відклав, зобов'язав Волицьку сільську раду письмово повідомити про технічну та фінансову можливість проведення аукціону з метою надання ФГ "Добробут 2008" земельної ділянки в користування для ведення фермерського господарства станом на 18.09.2013; в порядку ст. 30 ГПК України, зобов'язав відділ Держземагенства в Андрушівському районі надіслати письмове пояснення щодо підстав не зазначення у висновку № 429/03/03-46 від 02.04.2013 про можливість отримання ФГ "Добробут 2008" (с. Волиця, Андрушівський район) земельної ділянки в користування для ведення фермерського господарства лише на підставі аукціону.

22.12.2014 до господарського суду від відділу Держземагенства в Андрушівському районі надійшло повідомлення від 22.12.2014 вих. № 3898/02/01-6, згідно з яким зазначено, що висновок, наданий відділом Держземагенством в Андрушівському районі від 02.04.2014 № 429/03/03-46 про погодження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14 га в оренду фермерському господарству "Добробут 2008" для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Волицької сільської ради, має встановлений зразок і у його тексті не має розділів та пунктів у розділах, які б мали зазначати необхідність надання земельної ділянки на підставі аукціону.

Зокрема, у зазначеному повідомленні вказано, що рішення про необхідність продажу права користування земельними ділянками приймається державним органом, який згідно з діючим законодавством наділений повноваженнями щодо проведення державної політики у сфері земельних відносин і у даній ситуації таким органом являється Волинська сільська рада, яка при прийнятті рішення про передачу в оренду земельної ділянки повинна була послатися на ст. 134 Земельного кодексу України.

Крім того, у повідомленні зазначено, що відділ Держземагенства в Андрушівському районі не наділений функцією контролюючого органу і до повноважень відділу не відноситься надання правової оцінки рішенням, які приймаються органами державної влади про передачу земельних ділянок (а. с. 217, 218).

До початку судового засідання до господарського суду від відповідача-1 надійшло письмове пояснення від 27.01.2015 № 8, згідно з яким Волицька сільська рада повідомила, що відповідно до Земельного кодексу України земельна ділянка, яка надана фермерському господарству "Добробут 2008", повинна була передаватися в оренду шляхом проведення земельних торгів, однак у зв'язку з тим, що землевпорядна документація була погоджена відповідними органами, висновок про її невідповідність вимогам статті 134 ЗК України відсутній, а в сільській раді посада юриста відсутня, тому земельна ділянка була надана без проведення земельних торгів. При наявності висновків про необхідність проведення аукціону та непогодження землевпорядної документації, з даних підстав сільською радою було б вжито заходів до проведення аукціону так як в подальшому це принесло б прибуток (а. с. 238).

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.03.2014 (а. с. 54, 55), обґрунтуваннях позовних вимог від 05.03.2014 № 407/65вих14 (а. с. 52, 53) та письмових поясненнях від 24.11.2014 № 1750/62вих-14 (а. с. 181, 182); вказав, що протиправність прийняття Волицькою сільською радою рішення від 18.09.2013 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14,0 га на території Волицької сільради з наступною незаконною передачею землі в оренду ФГ "Добробут 2008" встановлено проведеною прокуратурою перевіркою дотримання вимог законодавства при прийнятті рішень Волицької сільської ради у сфері земельних відносин на предмет їх відповідності вимогам законодавства, яке регулює земельні відносини, з огляду на порушення процедури передачі в оренду спірної земельної ділянки, прийняття у зв'язку з цим актів, які не відповідають вимогам чинного законодавства, що робить неможливим подальше існування договору оренди землі та дає підстави для визнання їх недійсними із зобов'язанням повернути предмет оренди до земель запасу органу місцевого самоврядування.

Крім того, прокурор у позовній заяві зазначив, що оскільки мета взяття земельної ділянки в оренду ФГ "Добробут 2008" не підпадає під п. 2 ст. 134 ЗК України, які виключають можливість продажу на конкурентних засадах земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, а Клименко В.Б. звертався до Волицької сільської ради про затвердження землевпорядної документації як директор ФГ "Добробут 2008" представляючи юридичну особу у відносинах з органами місцевого самоврядування, то вказана земельна ділянка мала б бути передана в оренду шляхом проведення земельних торгів. Натомість, прийняття Волицькою сільською радою оспорюваного рішення та передача в оренду земельної ділянки ФГ "Добробут 2008" без проведення аукціону, на думку прокурора, призводить до нераціонального використання землі, яка перебуває у власності держави чим порушуються її права та інтереси.

Також у судовому засіданні прокурор усно пояснив, що у випадку проведення аукціону, ФГ "Добробут 2008" як його потенційним учасником було б сплачено реєстраційні та гарантійні внески, а за результатами проведення земельних торгів, ймовірно, було б укладено договір про оренду землі з орендною платою вищою, ніж у Договорі оренди земельної ділянки від 02.12.2013, укладеному між відповідачами, що в свою чергу позбавило право держави на отримання вищевказаних платежів.

Представник відповідача-1 в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи є лист відповідача-1, адресований господарському суду, згідно з яким повідомлено, що Волицька сільська рада Андрушівського району позовні вимоги визнає повністю, заперечень та уточнень до позовних вимог не має (а. с. 104).

Представник відповідача-2 згідно з відзивом на позовну заяву від 02.04.2014 вих. № 3 (а. с. 76 - 83) та поясненнями (а. с. 216 - 222) проти позову заперечив вказавши, зокрема, що рішення Волицької сільської ради від 18.09.2013 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14,0 га Фермерському господарству "Добробут 2008", прийнято на підставі рішення ради від 01.03.2011, яким було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки з метою передачі в оренду для ведення фермерського господарства, яке наразі є легітимним, прийнятим відповідно до норм Земельного кодексу України, Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування"; прокурор в позові не зазначив про порушення Волицькою сільською радою та ФГ "Добробут 2008" вимог ст. ст. 121, 123, 186, 186-1 ЗК України при наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою та його затвердженні. Разом тим, проект землеустрою пройшов погодження територіальним органом виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, в даному випадку, відділі Держземагентства в Андрушівському районі, про що свідчить висновок від 02.04.2013 № 429/03/03-46. Крім того, відповідач-2 вказав, що законодавство передбачає дві підстави набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками, а саме, або за результатами аукціону, або за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Таким чином, орган місцевого самоврядування - Волинська сільська рада висловила своє волевиявлення стосовно спірної земельної ділянки шляхом прийняття рішення від 18.09.2013.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача -2, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волицької сільської ради Андрушівського району від 18.09.2013 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 14,0 га та передано її в оренду СФ "Добробут 2008" для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 1820381600:01:004:0051, із земель запасу на території села Волиця Андрушівського району Житомирської області; встановлено термін оренди земельної ділянки 15 років та орендну плату у формі та розмірі 3 % від вартості земельної ділянки та 11872,18 грн в рік; зобов'язано гр. Клименка В.Б. звернутися в реєстраційну службу Андрушівського районного управління юстиції щодо оформлення речових прав на дану земельну ділянку (а. с. 11).

Вказаному рішенню передували:

- рішення Волицької сільської ради Андрушівського району від 01.03.2011, яким надано дозвіл голові фермерського господарства "Добробут 2008" Клименку В.Б. на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 14,0 га, в тому числі ріллі - 14,0 га з метою передачі в оренду для ведення фермерського господарства із складу земель запасу Волицької сільської ради; дозволено Клименку В.Б. відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" від 05.11.2009 № 1702-VI, замовити даний проект у відповідних землевпорядних організаціях, який необхідно подати на розгляд сесії сільської ради для прийняття відповідного рішення (а. с. 32);

- заява керівника ФГ "Добробут 2008" Клименка В.Б. від 24.02.2012 до ФОП Гайдамаки А.В. про розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду орієнтовною площею 14,0 га для ведення фермерського господарства із земель запасу Волицької сільської ради (а. с. 29);

- погодження начальником відділу Держкомзему у Андрушівському районі умов відведення земельної ділянки площею 14,0 га в оренду ФГ "Добробут 2008" (а. с. 30);

- розроблення ФОП Гайдамакою А.В. проекту із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки (а. с. 22 - 39);

- погодження відділом Держземагенства в Андрушівському районі Житомирської області проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 14,0 га в оренду ФГ "Добробут 2008" для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Волицької сільської ради, про що дано висновок від 02.04.2013 № 429/03/03-46 (а. с. 36, 37);

- клопотання керівника Фермерського господарства "Добробут 2008" Клименка В.Б. від 08.08.2013, адресоване голові Волицької сільської ради Андрушівського району, з проханням затвердити проект землеустрою земельної ділянки, розроблений ФОП Гайдамакою А.В. (а. с. 16);

02.12.2013 між Волицькою сільською радою як орендодавцем (у справі відповідач-1) та Фермерським господарством "Добробут 2008" (с. Волиця Андрушівського району) як орендарем (у справі відповідач-2) було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір, а. с. 40 - 43), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства на підставі рішення Волицької сільської ради від 18.09.2013, яка знаходиться на території с. Волиця Волицької сільської ради Андрушівського району Житомирської області (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. п. 2,3,5,8 вказаного Договору в оренду передається земельна ділянка за рахунок земель запасу Волицької сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки: 1820381600:01:004:0051 площею 14,0 га, у тому числі: ріллі - 14,0 га. На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна та інші об'єкти інфраструктури. Вартість даної земельної ділянки станом на 2013 рік становить 395739,40 грн, з урахуванням коефіцієнта індексації 1,0. Договір укладено на 15 років.

Відповідно до п. 16 Договору цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення. Земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (п. 15 Договору).

Також п. 18 Договору передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі розробленого проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

На виконання Договору оренди, 02.12.2013 між сторонами було здійснено розрахунок розміру орендної плати (а. с. 18), складено акт визначення меж земельної ділянки, що передається в оренду, та кадастровий план земельної ділянки (а. с. 20, 21), підписано акт прийому передачі земельної ділянки (а. с. 19).

Договір зареєстровано в реєстраційній службі Андрушівського РУЮ за № 3635608 від 02.12.2015, про що зазначено на останній сторінці Договору (а. с. 43).

Згідно з матеріалами перевірки дотримання вимог законодавства при прийнятті рішень сесій Волицької сільської ради у сфері земельних відносин на предмет їх відповідності вимогам законодавства, яке регулює земельні відносини, прокуратурою Андрушівського району було встановлено, що земельна ділянка площею 14,0 га, розташована на території Волицької сільської ради, була надана в оренду ФГ "Добробут 2008" для ведення фермерського господарства всупереч вимогам чинного законодавства, а саме без проведення процедури земельних торгів.

Враховуючи, що чинним законодавством, а саме Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 "Про державну інспекцію сільського господарства України" визначено органи, уповноважені державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, якими є Держсільгоспінспекції України, однак у них відсутні повноваження щодо звернення до суду про визнання незаконними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння, прокурор звернувся з даним позовом до суду як позивач.

При цьому, в обґрунтування заявлених вимог, прокурор послався на приписи ст. ст. 14, 19, 121 Конституції України, ст. ст. 1, 12, 116, 122, п. 2 ст. 124, ст. ст. 134, 152, 211 Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 21, 203, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст. 25, п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. ст. 5,6,9,10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", п. 1.5 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010. № 04-06/15, ст. 19 Закону України "Про землеустрій", ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99.

Оцінивши в сукупності матеріали справи згідно з поданими до справи документами та зібраними в процесі розгляду справи поясненнями та доказами сторін, господарський суд вбачає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 1 ГПК України звернення до господарських судів здійснюється за захистом своїх порушених або оспорюваних прав чи охоронюваних законом інтересів; предмет та підстави звернення з позовом визначаються позивачем самостійно у позовній заяві.

Згідно із ч. 3 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача (ч. 2 ст. 29 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

За приписами статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу, державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Розглядаючи вимогу про визнання незаконним і скасування рішення Волицької сільської ради Андрушівського району від 18.09.2013 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ФГ "Добробут 2008" для ведення фермерського господарства", зважаючи на наведене прокурором обґрунтування цієї вимоги, господарський суд враховує таке.

Земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади (ст. 13 Конституції України).

За приписами ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить: розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення від 18.09.2013) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі статтями 121 -123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок у постійне чи тимчасове користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за клопотанням зацікавленої особи, за проектами відведення цих ділянок.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду, згідно з положеннями ч. 1 якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Зокрема, ними є випадки, коли земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) та коли при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам земельні торги не проводяться.

Відтак, зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

В той же час механізм надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначений ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", якою передбачено, що для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду орган місцевого самоврядування розглядає у місячний строк і в разі її задоволення дає згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Отже, вказаною статтею обмежено коло суб'єктів публічно - правових відносин, які наділені правом на отримання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства і юридична особа таким правом не наділена.

Довідкою АБ № 085582 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 01.10.2008 (а. с. 45) підтверджено правовий статус Фермерського господарства "Добробут 2008" - юридична особа.

Матеріали справи свідчать, що саме в якості самостійного суб'єкта публічно -правових відносин - юридичної особи Фермерське господарство "Добробут 2008" звернулося з заявами до Волицької сільської ради про надання дозволу на розробку та затвердження проекту із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду, а остання висловила своє волевиявлення стосовно передачі ФГ "Добробут 2008" в оренду земельної ділянки площею 14,0 га - для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Волицької сільської ради шляхом прийняття, зокрема, оспорюваного рішення від 18.09.2013, що в свою чергу, суперечить ч. 15 п. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", та виходить за межі наданих сільській раді законом повноважень.

Зважаючи на відсутність правових норм, які б містили заборону на включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами, суд дійшов висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення від 18.09.2013 Волицька сільська рада діяла неправомірно, за межами процедури проведення земельних торгів та за відсутності встановлених ч. ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України, підстав, з огляду на технічну можливість вжиття заходів до проведення аукціону (як вбачається з пояснення Волицької сільської ради, викладеного в листі від 27.01.205, вих. №8 (а. с. 238)) .

При цьому, посилання Волицької сільської ради стосовно погодження з боку відділу Держземагентства в Андрушівському районі землевпорядної документації, відсутності у сільській раді юриста станом на момент виділення ФГ "Добробут 2008" спірної земельної ділянки та прийняття у зв'язку з цим рішень про передачу в оренду для ведення фермерського господарства землі без дотримання ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, суд оцінює критично з огляду на ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та таким чином, вбачає в діях Волицької сільської ради недоліки в роботі щодо розпорядження землями комунальної власності, що вимагає реагування господарського суду та є підставою для винесення окремої ухвали з метою усунення виявлених порушень та не допущення їх в подальшому в порядку ст. 90 ГПК України, якою передбачено таке.

Господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Разом з тим, при вирішенні спору судом враховується, що за основу господарського порядку в Україні становить принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України, ст. 5 Господарського кодексу України), який вимагає від держави утримуватися від обмеження майнових прав (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. ст. 21, 22, 64 Конституції України, підпункт 5.3 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року 5-рп/2005), з огляду на що господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, після надання рішенням Волицької сільської ради від 18.09.2013 ФГ "Добробут 2008" права на укладення договору оренди щодо земельної ділянки площею 14,0 га для ведення фермерського господарства, останнім було вжито певних заходів для ведення господарської діяльності на орендованій земельній ділянці по вирощуванню та збиранню зернових, бобових, олійних, круп'яних та технічних культур, що підтверджується договором № 8 від 07.10.2014 про виконання сільськогосподарських робіт, укладеним ФГ "Добробут 2008" з ПП Мельником А.О.; актом виконаних робіт від 17.11.2014, рахунком № 8 від 17.11.2014, виписаним ПП Мельником А.О. відповідачу 2) за обмолот сої площею 14,0 га на суму 7700,00 грн; платіжним дорученням № 4 від 19.11.2014 на суму 11873,00 грн із зазначенням платежу: "Орендна плата за землі запасу за 2014"; договором поставки засобів захисту рослин № 297/3 від 19.05.2014, укладеним між ПП "Адлєр" та ФГ "Добробут 2008"; актом № РН-0000700 від 20.05.2014 приймання - передачі продукції за договором поставки № 297/3 від 19.05.2014 на суму 9600,00 грн; товарно - транспортною накладною № 0000000127 від 20.05.2014; платіжним дорученням № 2 від 09.10.2014 на суму 9600,00 грн із призначенням платежу: "За Суперклін 480РК, в. р. зг. ВН РН-00000700 від 20/05/2014 ПДВ-1600"; видатковою накладною № РН-0000700 від 20.05.2014 на суму 9600,00 грн; договором на виконання сільськогосподарських робіт від 05.05.2014, укладеним ФГ "Добробут 2008" з ПП Ковальчуком І.П.; актом від 05.05.2014 здачі - приймання робіт до договору на виконання сільськогосподарських робіт; актом № 2 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за травень 2014 року; актом № 1 витрат насіння і садивного матеріалу за травень 2014 року; платіжним дорученням № 1 від 13.02.2014 на суму 24500,00 грн із призначенням платежу: "За міндобрива зг. рах. А89 від 11.02.2014 ПДВ-4083,34 грн"; видатковою накладною № А902 від 04.04.2014 на суму 24480,00 грн; рахунком - фактурою № 67 від 04.04.2014 на суму 12400,00 грн; платіжним дорученням № 4 від 07.04.2014 з призначенням платежу: "Згідно з рахунком - фактурою № 67 від 04.04.2014"; видатковою накладною № 00046 від 07.04.2014 на суму 12400,00 грн; довідкою обліку витрат по вирощуванні сої на орендованій земельній ділянці площею 14 га на загальну суму 56017,00 грн (а. с. 191 - 212).

Укладення вище вказаних договорів та понесення у зв'язку з цим значних витрат підтверджує правомірне очікування ФГ "Добробут 2008" на подальше використання орендованої земельної ділянки, наданої згідно з рішенням Волицької сільської ради від 18.09.2013, необхідної для ведення фермерського господарства.

Водночас судом береться до уваги відсутність доказів того, що на спірну земельну ділянку, площею 14,0 га, розташовану на землях запасу Волицької сільської ради, претендували інші особи.

Крім того, при вирішенні даного спору суд враховує судову практику Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини у національному законодавстві як інструменту функціонування Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства України.

17 липня 1997 Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) і окремі Протоколи до неї, які у відповідності до Закону України від 10.12.1991 "Про дію міжнародних договорів на території України" стали невід'ємною частиною національного законодавства, а у відповідності до Закону України від 22.12.1993 р. "Про міжнародні договори України" мають пріоритет норм у разі їх колізії з національним законодавством.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Відповідач 2 - користувався спірною земельною ділянкою на праві оренди.

Набуття ним цього права здійснювалось на підставі спірного рішення Волицької сільської ради, тобто з дозволу відповідного органу місцевого самоврядування, тому мав всі підстави вважати його дійсним, а спроможність здійснювати освоєння вказаної земельної ділянки ( законні сподівання) - правомірною.

Провівши державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку держава офіційно його визнала і підтвердила факт його виникнення у відповідача -2.

Саме по собі припинення орендних відносин через не проведення розпорядником землі земельних торгів з продажу права оренди спірної земельної ділянки через відсутність юриста у Волицькій сільській раді та наявність погодженої землевпорядної документації є порушенням прав орендаря в розумінні ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Так, рішенням Європейського суду з права людини від 24.06.2003 № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства" встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

Частиною 1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законами або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до другого речення ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції держава може втручатися в права суб'єктів власності і позбавити їх майна в розумінні Протоколу, але таке втручання не може суперечити інтересам суспільства і здійснюється лише на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання держави у власність має відповідати вимозі про наявність законної мети - інтересів суспільства.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 02.11.2004 у справі "Трегубенко проти України" вказано, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Далі суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Отже, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини майнове право особи, зокрема, право оренди, може бути припинено у разі, якщо цього потребують загальні інтереси.

Що стосується дотримання інтересів держави у справі № 906/172/14, то при їх оцінці суд приймає до уваги прийнятий Верховною Радою України Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України", який визначає основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 1158 від 19.09.2007 Державну цільову програму розвитку українського села до 2015 року, в якій вказано, що аграрний сектор (сільське господарство, харчова і переробна промисловість) забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність країни, формує 17 відсотків валового внутрішнього продукту та близько 60 відсотків фонду споживання населення.

Тобто, в даному випадку вбачається, що інтерес держави полягає у розвитку аграрного сектору економіки, в тому числі шляхом вироблення товарної сільськогосподарської продукції, що є одним із цілей створення фермерських господарств.

Таким чином, з огляду на аналогію права (ст. 8 Цивільного кодексу України), суд враховує, що в силу наведеного, визнання недійсним акту органу місцевого самоврядування, на підставі якого у Фермерського господарства "Добробут 2008" виникли права та обов'язки у сфері землекористування, порушує інтереси останнього, що є неприпустимим, оскільки порушення сталися в результаті недотримання приписів законодавства з боку органу місцевого самоврядування, а саме Волицької сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

З огляду на викладене, у задоволенні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Волицької сільської ради Андрушівського району від 18.09.2013 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ФГ "Добробут 2008" для ведення фермерського господарства", суд відмовляє.

Щодо вимоги прокурора про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 02.12.2013, укладеного між Волицькою сільською радою та ФГ "Добробут 2008", зареєстрованого в реєстраційній службі Андрушівського РУЮ за № 3635608 від 02.12.2013, то її обґрунтовано приписами ст. ст. 203, 216, 228 ЦК України, ст. 211 Земельного кодексу України.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що правочини не можуть суперечити цивільно- правовому законодавству, не повинні бути спрямовані на порушення інтересів і пошкодження майна держави, територіальної громади, незаконним заволодінням ним, а тому при таких обставинах вони визнаються недійсними.

З огляду на викладене, слід зазначити, що у ч. 1 ст. 203 ЦК України йдеться про те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 3 статті 228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду (ст. 210 ЗК України).

У абзаці 4 пункту 2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (із змінами і доповненнями)" зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Враховуючи вище зазначене суд вказує, що надання в оренду Фермерському господарству "Добробут 2008" земельної ділянки без проведення Волицькою сільською радою Андрушівського району аукціону на купівлю - продаж права оренди даної земельної ділянки, само по собі не суперечить інтересам держави і суспільства, враховуючи надходження орендних платежів, а також зацікавленість держави у стимулюванні виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку.

Оскільки судом відмовлено у позові в частині визнання незаконним та скасування рішення Волицької сільської ради від 18.09.2013 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ФГ "Добробут 2008" для ведення фермерського господарства, на підставі якого укладено спірний договір, і судом встановлено, що права територіальної громади, інтереси якої представляє прокурор у справі 906/172/14 не порушені, у суду відсутні підстави для визнання Договору оренди землі від 02.12.2013 недійсним.

Таким чином, вимога прокурора про зобов'язання Фермерського господарства "Добробут 2008" повернути земельну ділянку площею 14,0 га, нормативною грошовою оцінкою в розмірі 395739,40 грн (кадастровий номер 1820381600:01:004:0051), що знаходиться на території Волицької сільської ради, до земель запасу органу місцевого самоврядування задоволенню також не підлягає, оскільки дана вимога є похідною від попередньої.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази та зроблені господарським судом в процесі розгляду справи висновки, суд зазначає про відмову у задоволенні позову в повному об'ємі.

Судовий збір, у відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача-1 - Волицьку сільську раду Андрушівського району,, оскільки її дії спонукали прокурора Андрушівського району звернутись з даним позовом до суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 90 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з Волицької сільської ради Андрушівського району Житомирської області (13424, Житомирська область, Андрушівський район, с. Волиця, вул. Житомирська, 105/10, код ЄДРПОУ 04346824) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2436,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.02.15

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - прокуратурі м. Житомира

3 - Волицькій сільській раді, 13424, Андрушівський район, с. Волиця, вул. Житомирська, 105/10

4 - Фермерському господарству "Добробут 2008", 13424, Андрушівський район, с. Волиця, вул. Шкільна, 5-а