Постанова

від 02.02.2015 по справі 5023/2664/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2015 р. Справа № 5023/2664/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

прокурор - не з'явився

стягувача - Глебової С.М. за довіреністю № 0102-31 від 16.10.2014 р.

боржника - не з'явився

представник ВДВС - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (вх. № 139 Х/3-11) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2014 р., винесену за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Харківського МУЮ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна у справі № 5023/2664/12

за позовом Харківського природоохоронного прокурора м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, м. Харків

до гаражного кооперативу "Уголок", м. Харків

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення шкоди в сумі 52532,91 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.08.2012 р., залишеним без змін постановами: Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 р.; Вищого господарського суду України від 26 лютого 2013 року, позов задоволено, стягнуто з гаражного кооперативу "Уголок" до бюджету Харківської міської ради 52532,91 грн. шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки. Зобов`язано гаражний кооператив "Уголок" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0263 га, що знаходиться в м. Харкові по вул. Балакірєва, 43-А, та привести її у придатний для використання стан. Стягнуто з гаражного кооперативу "Уголок" в дохід державного бюджету 2682,50 грн. судового збору.

27.11.14 р. через канцелярію господарського суду Харківської області 27.11.2014 року від Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна надійшла скарга на дії державного виконавця Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківської міського управління юстиції (вх. № 295 від 27.11.2014 року), в якій заявник просить суд постанову від 18.11.2014 року державного виконавця Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Євсюкова О.В. про закінчення виконавчого провадження ВП № 34837701 визнати незаконною. Зобов`язати державного виконавця Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Євсюкова О.В. відновити виконавче провадження. В обґрунтування скарги стягувач зазначив, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є незаконною, оскільки державним виконавцем перед внесенням подання від 09.04.14 р. не накладено на боржника штрафу відповідності 89 Закону України "Про виконавче провадження", що є порушенням ч.3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" та не встановлено причини та мотиви невиконання рішення боржником. Заявник зазначив, що рішення у даній справі на даний час є невиконаним, оскільки земельна ділянка не звільнена від всіх будівельних конструкцій гаражів та не приведена у стан придатний для використання ії Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна під ботанічний сад. Також заявник зазначив, що для правильного встановлення результатів виконання рішення потрібно провести топографо-геодезичну зйомку щодо визначення частини земельної ділянки на місцевості, яка враховуючи дії боржника по знесення частини гаражів підлягає звільненню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2014 р. у задоволенні скарги на дії державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Харківського МУЮ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна відмовлено.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та визнати незаконною постанову державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Харківського МУЮ Євсюкова О.В. від 18.11.2014 р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 34837701. Зобов'язати державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Харківського МУЮ Євсюкова О.В. відновити виконавче провадження.

Так, в апеляційній скарзі заявник зазначає, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є незаконною, оскільки державним виконавцем перед внесенням подання від 09.04.14 р. не накладено на боржника штрафу відповідності 89 Закону України "Про виконавче провадження", що є порушенням ч.3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" та не встановлено причини та мотиви невиконання рішення боржником. Заявник зазначив, що рішення у даній справі на даний час не виконане, оскільки земельна ділянка не звільнена від всіх будівельних конструкцій гаражів та не приведена у стан придатний для використання її Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна під ботанічний сад. Також заявник зазначив, що для правильного встановлення результатів виконання рішення потрібно провести топографо-геодезичну зйомку щодо визначення частини земельної ділянки на місцевості, яка враховуючи дії боржника по знесення частини гаражів підлягає звільненню.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 р. апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 28.01.2015 р.

Представник боржника, ВДВС та прокурор в судове засідання 28.01.2015 року не з'явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи належне повідомлення боржника, прокурора та ВДВС про час та місце засідання суду та те, що згідно ч.2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу стягувача за відсутності зазначених представників за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника стягувача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга стягувача підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 17.12.2014 р. у даній справі підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Колегія суддів встановлені такі факти і відповідні їм правовідношення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.08.2012 р., залишеним без змін постановами: Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 р.; Вищого господарського суду України від 26 лютого 2013 року, позов задоволено, стягнуто з гаражного кооперативу "Уголок" до бюджету Харківської міської ради 52532,91 грн. шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки. Зобов`язано гаражний кооператив "Уголок" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0263 га, що знаходиться в м. Харкові по вул. Балакірєва, 43-А, та привести її у придатний для використання стан. Стягнуто з гаражного кооперативу "Уголок" в дохід державного бюджету 2682,50 грн. судового збору.

12.09.12 р. господарським судом Харківської області на виконання вищевказаного рішення були видані відповідні накази.

11.10.2012 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження копії, якої направлено для відома стягувачу у виконавчому провадженні та для виконання - боржнику у виконавчому провадженні; було запропоновано боржнику виконати рішення суду у добровільному порядку.

Відповідно до акту державного виконавця від 17.01.2013 р. на предмет перевірки виконання рішення суду боржником було встановлено, що рішення суду не виконано, також боржником не надано документів або їх копій, що свідчать про виконання рішення та не повідомлено про настання поважних причин його невиконання, тобто вищезазначене рішення суду невиконане без поважних причин.

17.01.2013 р., за невиконання рішення суду по даній справі боржником, керуючись ст.ст. 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження", постановою державного виконавця на боржника було накладено штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850,00 грн.).

Згідно акту державного виконавця від 22.01.2013 р. на предмет перевірки виконання рішення суду боржником було встановлено, що рішення суду не виконано, також боржником не надано документів або їх копій, що свідчать про виконання рішення та не повідомлено про настання поважних причин його невиконання, тобто вищезазначене рішення суду невиконане без поважних причин.

22.01.2013 р., керуючись ст.ст. 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження", за повторне невиконання рішення суду на боржника було накладено штраф у подвійному розмірі - ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700,00 грн.), про що державним виконавцем винесено відповідну постанову.

23.04.2013 р. державним виконавцем керуючись ст.ст. 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" направлено подання про розгляд питання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону до СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.

Згідно акту державного виконавця від 03.06.2013 р. на предмет перевірки виконання рішення суду боржником було повторно встановлено, що рішення суду не виконано, також боржником не надано документів або їх копій, що свідчать про виконання рішення та не повідомлено про настання поважних причин його невиконання, тобто вищезазначене рішення суду невиконане без поважних причин.

12.06.2013 р. до Дзержинського ВДВС ХМУЮ звернувся боржник та зобов'язався рішення суду виконати добровільно.

04.07.2013 р. державним виконавцем до господарського суду Харківської області заяву про зміну способу і порядку виконання рішення на виконання рішення суду без участі боржника.

05.07.2013 р. при виході державного виконавця за адресою вказаною у виконавчому документі було встановлено, що рішення суду боржником виконується у добровільному порядку та на даний час знесена частина 3-х гаражів з самовільно зайнятої ділянки, що знаходиться за адресою м. Харків по вул. Отакара Яроша, 24, про що складено відповідний акт державного виконавця.

16.10.2013 р. при виході державного виконавця за адресою вказаною у виконавчому документі було встановлено, що будівельні роботи по звільненню самовільно зайнятої земельної ділянки, площею 0,0263 га, що знаходиться в м. Харкові по вул. Отакара Яроша, 24 проводяться, рішення суду виконується у добровільному порядку, про що складено відповідний акт державного виконавця.

08.04.2014 р. при виході державного виконавця за адресою вказаною у виконавчому документі було встановлено, що будівельні роботи по звільненню самовільно зайнятої земельної ділянки, площею 0,0263 га, що знаходиться в м. Харкові по вул. Отакара Яроша, 24 не провадяться, рішення суду за яким видано виконавчий документ не виконано у повному обсязі, про настання поважних причин невиконання боржником не повідомлено, тобто рішення суду навмисно не виконано боржником у повному обсязі.

09.04.2014 року р. державним виконавцем керуючись ст.ст. 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" направлено подання про розгляд питання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону до СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.

11.04.2014 р. державним виконавцем керуючись п. 11 ст. 49 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про закриття виконавчого провадження № 34837701, в зв'язку з тим, що виконати рішення за яким видано виконавчий документ без участі боржника не можливо.

23.09.2014 р. державним виконавцем керуючись ч. 1 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про відновлення виконавчого провадження.

18.11.2014 р. державним виконавцем керуючись п. 11 ст. 49 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про закриття виконавчого провадження № 34837701, в зв'язку з тим, що виконати рішення за яким видано виконавчий документ без участі боржника не можливо.

Заявник посилається на те, що державним виконавцем перед внесенням подання від 09.04.14 р. не накладено на боржника штрафу відповідно ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження", що є порушенням ч.3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" та не встановлено причини та мотиви невиконання рішення боржником.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу , що його видав.

Таким чином, положення Закону поділяють рішення на дві категорії, в залежності від критерію здатності їх до виконання без участі боржника.

Колегія суддів відзначає, що кваліфікація рішення як такого, що здатне до виконання без участі боржника, або рішення, або протилежна кваліфікація, здійснюється виключно по об'єктивним підставам, без урахування суб'єктивної думки учасників процесу і державного виконавця.

Тому об'єктивне вирішення даного спору, на думку колегії суду, неможливе без попередньої кваліфікації рішення, яке підлягає виконання, по критерію здатності до виконання без участі боржника.

Саме від цієї кваліфікації залежить судження щодо законності або незаконності закриття виконавчого провадження.

Оцінюючи правовий характер рішення про зобов'язання боржника звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, колегія суддів зазначає, що таке рішення є таким, що може бути виконане без участі боржника. Очевидно, що дане рішення може бути добровільно виконане боржником, однак, в разі ухилення боржника від його добровільного виконання, державний виконавець об'єктивно здатний здійснити примусове звільнення земельної ділянки без будь-якої участі боржника у цьому процесі. Так, на відміну від рішення про поновлення на роботі (класичний приклад рішення, яке не може бути виконане без участі боржника, оскільки вимагає видання боржником відповідного наказу, здійснення запису у трудовій книжці і фактичного допуску до виконання трудових обов'язків), виконання даного рішення не вимагає отримання від боржника юридичного акту або наказу, без якого виконання рішення неможливе; не вимагає здійснення юридичних дій, які викликають настання відповідних наслідків, не вимагає жодних інших дій боржника, без яких виконання є неможливим. Державний виконавець у процедурі примусового виконання має змогу і обов'язок видалити рухомі речі боржника за межі земельної ділянки (вручити їх на зберігання, тощо) та демонтувати зазначені у рішенні гаражі і привести ділянку в придатний до використання стан.

Саме тому позиція державного виконавця у даному спорі та висновки місцевого господарського суду не ґрунтуються на законі.

Так, застосування такої підстави закінчення виконавчого провадження, як п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (а ця норма є бланкетною і посилається на положення ч.3 ст. 75 Закону) можливо тільки до виконавчих проваджень з виконання тих рішень, які не можуть бути виконані без участі боржника. Оскільки виконавче провадження, що розглядається у даному спорі, не є таким, його закінчення з посиланням на приписи п.11 ст. 49 Закону України є незаконним.

Крім того, колегія суддів погоджується із суб'єктом звернення із скаргою в тому, що державним виконавцем не виконані всі необхідні дії, спрямовані на виконання рішення.

Так, державним виконавцем не надано суду жодних доказів призначення дії по видаленню речей і будівель боржника; оцінки вартості виконавчих дій тощо.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що державний виконавець не використав можливості, передбачені ч.2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Матеріали справи не містять звернень державного виконавця з розрахунком і пропозицією про авансувати витрати по звільненню земельної ділянки і приведенню її в придатний до використання стан.

Враховуючи вищенаведене та те, що державним виконавцем не вжито всіх заходів щодо виконання рішення суду у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги на дії державного виконавця Євсюкова О.В. Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

У задоволенні скарги в частині відновлення виконавчого провадження колегія суддів відмовляє виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Таким чином, відсутня необхідність у спеціальному судовому акті щодо відновлення виконавчому провадження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що питання відновлення виконавчого провадження входить в компетенцію державного виконавця і суд не підміняє державного виконавця у його професійній діяльності. .

Зокрема, у п.9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів» зазначено, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Доказів безпідставного ухилення від передбачених законом дій суду не надано, а тому виходячи з вище наведеного колегія суддів відмовляє скаржнику у задоволенні заяви в частині відновлення виконавчого провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, скасування ухвали господарського суду Харківської області від 17.12.2014 року по даній справі та прийняття постанови про часткове задоволення скарги Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102 п. 2 ст. 103, ст.ст. 104-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державного виконавця Євсюкова О.В. Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2014 року по справі № 5023/2664/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна на дії державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Харківського МУЮ задовольнити частково.

Визнати постанову державного виконавця Євсюкова О.В. Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження ВП № 34837701 незаконною.

В іншій частині скаргу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна на дії державного виконавця Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківської міського управління юстиції залишити без задоволення.

Стягнути з гаражного кооперативу "Уголок" (код ЄДРПОУ 30274363) на Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (код ЄДРПОУ 02071205) судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 609,00 грн.

Повний текст постанови складено 02.02.15

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.