Рішення

від 29.01.2015 по справі 920/1817/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.2015 Справа № 920/1817/13

за позовом приватного інженерно-технічного підприємства "Техномаш", м. Суми,

до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми,

про стягнення 51 538 грн. 16 коп.,

Головуючий суддя Жерьобкіна Є.А.

Суддя Костенко Л.А.

Суддя Зражевський Ю.О.

Представники:

Від позивача - Гудков Д.В. (довіреність № 19 від 25.11.2013року);

Від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 01.09.2014року);

В судовому засіданні 21.01.2015року судом оголошено перерву до 29.01.2015року об 11 год. 00 хв.

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.,

Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.01.2015року призначено розгляд справи № 920/1817/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Жерьобкіна Є.А., суддя Костенко Л.А., суддя Зражевський Ю.О.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 60 994 грн. 16 коп., в тому числі кошти в сумі 47 280 грн. 00 коп., що були сплачені відповідачу за товар неналежної якості (лист металу 23,0 мм ст. 12Х18Н10Т, вагою 985 кг), 9 456 грн. 00 коп. штрафу, 4 258 грн.16 коп. збитків.

12.02.2014року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 51 538 грн. 16 коп., в тому числі кошти в сумі 47 280 грн. 00 коп., що були сплачені відповідачу за товар неналежної якості (лист металу 23,0 мм ст. 12Х18Н10Т, вагою 985 кг), 4 258 грн.16 коп. збитків.

Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю.

Позивач подав письмове пояснення № 17 від 17.12.2014року, в якому просить суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Гідромашбуд" та ФОП ОСОБА_4, а також призначити судову експертизу з обов'язковим проведенням кольорової дефектоскопії листа металу ст. 23 мм 12x18Н10Т.

В обґрунтування залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору позивач посилається на те, ТОВ "Гідромашбуд" та ФОП ОСОБА_4 приймали участь у виробничому процесі, зокрема після отримання листа металу ст. 23 мм 12x18Н10Т від відповідача, в подальшому вказаний лист був переданий на розкрій ФОП ОСОБА_4 та для виготовлення деталей у роботу на підприємство ТОВ "Гідромашбуд", де і було виявлено приховані недоліки листа металу ст. 23 мм 12x18Н10Т.

Позивач подав додаткові письмові пояснення № 5 від 28.01.2015року в обґрунтування необхідності призначення судової експертизи.

Відповідач повністю заперечує проти клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб та призначення судової експертизи.

Відповідач подав письмове заперечення № 1/1817 від 29.01.2015року в обґрунтування своєї позиції по справі щодо клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб та призначення судової експертизи.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

З огляду на вказане, оскільки позивачем не подано належних доказів того, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки ТОВ "Гідромашбуд" та ФОП ОСОБА_4, враховуючи, що предметом спору у справі є стягнення коштів у зв'язку з поставкою відповідачем позивачу за видатковою накладною №РН-0000032 від 30.07.2013року товару неналежної якості, суд вважає клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Гідромашбуд" та ФОП ОСОБА_4 необґрунтованим, а залучення вказаних осіб до участі у справі недоцільним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

З матеріалів справи вбачається, що згідно з видатковою накладною № РН-0000032 від 30.07.2013року та довіреністю № 1 від 30.07.2013року відповідачем позивачу було поставлено, а останнім отримано лист металу ст. 23 мм 12x18Н10Т у кількості 985 кг загальною вартістю 47 280 грн. 00 коп. (а.с. 9, 117, 1-й том).

Факт оплати позивачем вказаного листа металу підтверджується матеріалами справи, зокрема рахунком-фактурою № СФ-0000030 від 22.07.2013року та платіжним дорученням № 39 від 24.07.2013року (а.с. 10,59, 1-й том).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що лист металу ст. 23 мм 12x18Н10Т був розкроєний на 8 частин та переданий у роботу на підприємство ТОВ "Гідромашбуд" для виготовлення деталей. При згинанні листа металу було виявлено тріщини про що ТОВ "Гідромашбуд" повідомило позивача листом № 23/08/13 від 12.08.2013року та склало акт про приховані недоліки. З метою встановлення причин непридатності використання товару позивачем було замовлено перевірку механічних властивостей листа металу ст. 23 мм 12x18Н10Т. Відповідно до зведеного протоколу від 23.08.2013р. науково-дослідної лабораторії фізико-механічних випробувань Сумського державного університету за результатами фізико - механічних випробувань сталі 12X18Н10Т було встановлено, що остання не може бути використана в якості конструкційного матеріалу, оскільки за своїми механічними властивостями не відповідає ГОСТу 5582-75; результати випробувань показали, що сталь неодноразово використана в роботі шляхом її прокатки з порушенням технології, що і призвело до порушення її механічних властивостей; відносне подовження сталі має показник 22%, що не відповідає ГОСТу 5582-75, згідно з яким відносне подовження сталі повинно бути не менше 42 %, відносне звуження складає 20%, практично відсутнє місцеве звуження у вигляді шийки, тобто сталь втратила пластичність; сталь має завищенні значення твердості і занижені значення ударної в'язкості.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на те, що будь-яких претензій від позивача не отримував, у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення необхідний для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, оскільки відповідач не здійснював жодного з етапів переробки/обробки поставленого позивачеві листа металу, не піддавав останній вальцюванню (прокатці), докази того, що метал піддавався переробці до його придбання і поставки відповідачем позивачу відсутні.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Згідно зі ст.ст. 33, 35 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні обставини.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Наявні в матеріалах справи копії рахунку-фактури № СФ-0000030 від 22.07.2013року, платіжного доручення № 39 від 24.07.2013року та видаткової накладної № РН-0000032 від 30.07.2013року свідчать про вчинення позивачем та відповідачем у спрощений спосіб в усній формі правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки (а.с. 9,10, 59, 1-й том).

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України. Суттєвими умовами правовідносин купівлі - продажу, щодо яких повинно бути досягнуто згоди між продавцем та покупцем, є предмет (найменування товару), його кількість та ціна.

З зазначених вище рахунку-фактури, платіжного доручення та видаткової накладної вбачається, що між сторонами було погоджено предмет поставки, його кількість та ціну - лист металу ст. 23 мм 12x18Н10Т у кількості 985 кг вартістю 47280 грн. 00 коп.

Відповідно до акту приймання виконаної роботи №ВН-0014 від 08.08.2013року позивачем було замовлено у ФОП ОСОБА_4, а останнім виконано розкрій листа 12X18Н10Т S-23 (вартість послуг 1304 грн. 16 коп., одиниця виміру - м/п, кількість 38, 000). В акті зафіксовано, що сторони взаємних претензій не мають. Вказані роботи оплачені позивачем згідно з платіжним дорученням № 42 від 31.07.2013року (а.с. 19-20, 1-й том).

Як вказує позивач, лист металу ст. 12X18Н10Т був розрізаний на 8 частин.

В матеріалах справи містяться рахунки - фактури виставлені позивачу ТОВ «Гідромашбуд», зокрема № 182 від 26.07.2013року на оплату послуг з виготовлення обичайок Ф 350 (одиниця виміру - шт., кількість - 8, вартість послуг - 4000 грн. 00 коп.) та № 187 від 01.08.2013року на оплату послуг з погибки листа 23 мм ст. 12X18Н10Т (одиниця виміру - шт., кількість - 8, вартість послуг - 2300 грн. 00 коп.) (а.с. 86, 2-й том).

Згідно з листом ТОВ «Гідромашбуд» від 12.08.2013року № 53/08/13 позивача повідомлено, що при наданні послуг по вальцюванню обичайок (рахунок № 182 від 26.07.2013року) у металі, що піддається холодному вальцюванню утворилися поперечні тріщини.

12.08.2013року ТОВ «Гідромашбуд» було складено акт про виявлення прихованих недоліків сталі, в якому зафіксовано, що при наданні послуг з вальцівки в металі, підданому холодній вальцівці виникли поперечні тріщині глибиною 1-4 мм. Лист металу 23 ст. 12X18Н10Т наданий позивачем не може бути використаний для виготовлення деталей. Акт складений у присутності представників виконавця - ТОВ «Гідромашбуд» ОСОБА_5 - майстер, ОСОБА_6 - майстер, ОСОБА_7 - конструктор. Акт затверджений директором ТОВ «Гідромашбуд».

21.08.2013року згідно з актом № 15 відбору зразків продукції, комісією у складі позивача, ТОВ «Гідромашбуд» та ФОП ОСОБА_4 відібрано зразки металу листа 23 Ст. 1218Н10Т для проведення випробувань науково-дослідною лабораторією СумДУ; зразок відібрано шляхом різання металу поставленого листа (постачальник ФОП ОСОБА_1, рахунок - фактура № СФ-0000030 від 22.07.2013року, накладна № РН-0000032 від 30.07.2013року, продукція - лист 23,0 мм сталь 12X18Н10Т, кількість - 985, 00 кг) (а.с. 55, 1-й том).

Згідно зведеного протоколу від 23.08.2013р. науково-дослідної лабораторії фізико-механічних випробувань Сумського державного університету за результатами фізико - механічних випробувань сталі 12X18Н10Т було встановлено, що остання не може бути використана в якості конструкційного матеріалу, оскільки за своїми механічними властивостями не відповідає ГОСТу 5582-75; результати випробувань показали, що сталь неодноразово використана в роботі шляхом її прокатки з порушенням технології, що і призвело до порушення її механічних властивостей; відносне подовження сталі має показник 22%, що не відповідає ГОСТу 5582-75, згідно з яким відносне подовження сталі повинно бути не менше 42 %, відносне звуження складає 20%, практично відсутнє місцеве звуження у вигляді шийки, тобто сталь втратила пластичність; сталь має завищенні значення твердості і занижені значення ударної в'язкості.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт з фізико-механічних випробувань матеріалів, підписаного Сумським державним університетом та позивачем, виконано випробування 2-х зразків на розтягання, 2-х зразків на ударну в'язкість, 3-х зразків на твердість (а.с. 17, 1-й том).

Як вказує позивач, відповідачу було надіслано претензію № 7 від 09.09.2013року, в якій вказано про поставку останнім товару (лист металу 23,00 мм ст. 1218Н10Т в кількості 985 кг загальною вартістю 47280,00 грн.) неналежної якості з проханням до 30.09.2013року повідомити позивача у разі виникнення у відповідача заперечень щодо якості товару з подальшим складанням акту щодо наявності чи відсутності прихованих недоліків товару. Відповідач відповіді на претензію не надав.

01.10.2013року комісією у складі представника позивача, представників ТОВ «Гідромашбуд», представника ТОВ «Суми-газкомплект» було складено акт приймання продукції (товарів) за якістю, в якому зафіксовано, що ФОП ОСОБА_1 був поставлений товар, який неодноразово використовувався у роботі, тобто був підданий прокатці з порушенням технології та такий, що за своєю якістю не відповідає ГОСТу 5582-75. Вказаний висновок зроблено на підставі зведеного протоколу від 23.08.2013р. науково-дослідної лабораторії фізико-механічних випробувань Сумського державного університету.

Рішенням господарського суду Сумської області від 18.02.2014року у справі № 920/1817/13 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 47 280 грн. 00 коп. як сума сплачена за товар неналежної якості, 4 258 грн. 16 коп. збитків, 1 720 грн. 50 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2014року, рішення господарського суду Сумської області від 18.02.2014року у справі № 920/1817/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2014 року, рішення господарського суду Сумської області від 18 лютого 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 травня 2014 року у справі № 920/1817/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд господарському суду Сумської області.

Згідно зі ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При направленні справи на новий розгляд постановою від 29 жовтня 2014 року у справі № 920/1817/13, Вищим господарським судом України вказано, що матеріалами справи не доведено наявність письмового договору, який би визначав мету використання поставленого товару, отриманого внаслідок певних дій сторін. При цьому, якщо буде встановлено про укладення між сторонами договору поставки (купівлі-продажу) в спрощений спосіб (усна домовленість), то позивач має довести про наявність узгодження з відповідачем до моменту поставки товару, що вищезазначений лист металу мав поставлятись з метою використання його для виготовлення деталей в певний спосіб. Зазначене є наслідком того, що відповідач, поставляючи певний товар позивачу, мав бути обізнаний про мету його використання в майбутньому, а значить мав розуміти про певну якість та гарантію товару. Оскільки питання якості поставленого позивачу відповідачем товару є суперечливим у даній справі (позивач стверджує про поставку відповідачем товару неналежної якості з недоліками, а відповідач заперечує про наявність таких обставин), то з метою вирішення зазначеного питання, яке потребує спеціальних знань, господарський суд наділений повноваженнями для призначення відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.12.2014року відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України у судове засідання викликано директора приватного інженерно-технічного підприємства "Техномаш" - ОСОБА_8 та представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_10 для дачі пояснень з приводу приймання передавання листа металу 23,0 мм ст. 12X18Н10Т в кількості 985 кг від відповідача позивачу 30.07.2013року за видатковою накладною № РН-0000032.

У судовому засіданні 22.12.2014року викликані особи, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 пояснили, що лист металу 23,0 мм ст. 12X18Н10Т в кількості 985 кг був поставлений за заявкою по телефону, основними характеристиками листа металу вказано товщину останнього та марку сталі.

У судовому засіданні 22.12.2014року ОСОБА_10 зазначив, що позивач повинен був зробити вхідний контроль листа металу. ОСОБА_8 вказав, що при поставці листа металу 23,0 мм ст. 12X18Н10Т в кількості 985 кг від відповідача 30.07.2013року за видатковою накладною № РН-0000032, сертифікату якості на нього не було, метал був схожий на такий, що вже неодноразово використовувався, у зв'язку з чим було проведено хімічний аналіз зразків листа металу, за результатами якого було встановлено, що хімічний склад металу відповідає марці сталі 12X18Н10Т.

Відповідно до протоколу № 570 від 07.08.2013року хімічного випробування металів зразок сталі марки 12X18Н10Т відповідає ГОСТу 5632-72 (а.с. 119, 1-й том).

Як вказав ОСОБА_8 у судовому засіданні 22.12.2014року, інших досліджень на встановлення якості металу не проводилося.

Докази того, що відповідач був повідомлений позивачем про конкретну мету придбання металу у матеріалах справи відсутні, як і докази узгодження між сторонами будь-яких інших умов поставки окрім предмету, кількості та ціни.

Статтею 678 ЦК України визначено правові наслідки передання товару неналежної якості. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

В свою чергу, статтею 679 ЦК України обумовлено недоліки товару, за які відповідає продавець, а саме, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Частиною першою ст. 687 Цивільного кодексу України визначено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 року «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

До правовідносин сторін в даному випадку мають застосовуватись Положення Про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року №888, Інструкція «Про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості», затверджена постановою Держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року №П-7 (далі - Інструкція №П-7).

Відповідно до пункту 39 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, продукція, що поставляється повинна відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, іншій документації, яка встановлює вимоги до якості продукції, зразкам (еталонам).

Відповідач вказує, що при поставці листа металу ст. 23 мм 12x18Н10Т у кількості 985 кг загальною вартістю 47 280 грн. 00 коп. позивачу було передано сертифікат відповідності сталі (а.с. 217, 1-й том).

Разом з цим, суд критично ставиться до вказаних тверджень відповідача, оскільки факт передачі сертифікату не підтверджено будь-якими доказами, не зафіксовано ні у видатковій накладній, ні у інших документах, пов'язаних з поставкою товару, а позивач факт отримання сертифікату якості металу заперечує, тому суд не приймає сертифікат якості № 5377-5 від 16.08.1995року в якості належного та допустимого доказу.

В свою чергу, пунктом 6 Інструкції N П-7 передбачено, що приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться на складі одержувача за умови поставки у межах міста - не пізніше 10 днів після надходження продукції на склад одержувача.

Згідно з п. 9 Інструкції N П-7, акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Коли приховані недоліки продукції можуть бути виявлені лише в процесі її обробки, здійсненої послідовно двома або кількома підприємствами, акт про приховані недоліки має бути складений не пізніше чотирьох місяців з дня отримання продукції підприємством, який виявив недоліки. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Відповідно до п. 13 Інструкції N П-7, приймання продукції проводиться уповноваженим на те керівником підприємства-одержувача або його заступником. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції.

Підприємство-одержувач зобов'язане:

а) створити умови для правильного та своєчасного приймання продукції, при яких забезпечувалася б її схоронність і запобігалося б псування продукції, а також змішання з іншою однорідною продукцією;

б) стежити за справністю засобів випробування і вимірювання, якими визначається якість продукції, а також за своєчасністю перевірки їх в установленому порядку;

в) забезпечити, щоб особи, які здійснюють прийомку продукції за якістю і комплектністю, добре знали і суворо дотримувались даної інструкції, а також правил приймання продукції за якістю і комплектністю, встановлених відповідними стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами;

г) систематично здійснювати контроль за роботою осіб, на яких покладено приймання продукції за якістю і комплектністю, і попереджати порушення правил приймання продукції.

Приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє прийомку продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектністю продукції і в акті вказується, які документи відсутні (п. 14 Інструкції N П-7).

Згідно з п. 16 Інструкції N П-7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції) , одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідної продукцією.

У разі поставки з того ж міста виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складанні акта є обов'язковими.

Пунктом 17 Інструкції N П-7 передбачено, що у повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику), повинно бути зазначено:

а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отримано;

б) основні недоліки, виявлені в продукції;

в) час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектністю (в межах встановленого для приймання терміну);

г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.

Відповідно до пункту 18 Інструкції N П-7, повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а щодо продукції, яка швидко псується - негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами чи договором.

Представник виробника (відправника) з того ж міста зобов'язаний з'явитися за викликом одержувача не пізніше ніж на наступний день, а по швидкопсувній продукції - не пізніше 4 годин після отримання виклику, якщо в ньому не вказаний інший термін явки. (п. 19 Інстрікції).

Пунктом 33 Інструкції визначено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами і договором.

Відповідно до вимог Інструкції (п.п. 20-30, 35), при неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника виробника (відправника) з іншого міста не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

За відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником із числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, або

в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції.

Керівники підприємств та організацій чи їх заступники на прохання підприємства - отримувача виділяють йому представників для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю (п. 21).

Для участі в прийманні продукції повинні виділятися особи, компетентні (за родом роботи, за освітою, з досвіду трудової діяльності) у питаннях визначення якості та комплектності продукції, яка підлягає прийманню.

Матеріально відповідальні та підлеглі їм особи, а також особи, які здійснюють облік, зберігання, приймання та відпуск матеріальних цінностей, в якості представників громадськості підприємств-одержувачів виділятись не повинні. Зокрема, не можуть виділятися в якості представників громадськості підприємства - отримувача керівники підприємств та їх заступники (і в тих випадках, коли вони не є матеріально відповідальними особами), працівники відділу технічного контролю, бухгалтери, товарознавці, пов'язані з обліком, зберіганням, відпуском і прийманням матеріальних цінностей, працівники юридичної служби цих підприємств, претензіоністи.

Термін повноважень представників громадськості підприємства-одержувача, виділених фабричним, заводським, місцевим комітетом профспілки для приймання продукції за якістю, може бути встановлений на строк повноважень даного комітету профспілки (п. 22).

Представнику, уповноваженому для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю, видається належно оформлене і завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника.

У посвідченні на право участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю вказуються:

дата видачі посвідчення та його номер;

прізвище, ім'я та по батькові, місце роботи і посада особи, якій видано посвідчення;

найменування підприємства, якому виділяється представник;

на участь у прийманні якої саме продукції уповноважений представник.

Якщо для участі в прийманні продукції виділяється представник громадськості (п. 20, підп. "Б" цієї Інструкції), то в посвідченні вказується також дата і номер рішення заводського, фабричного або місцевого комітету, яким підприємству виділений даний представник.

Посвідчення видається на право участі в приймання конкретної партії продукції. Видача посвідчення на який-небудь період (декаду, місяць і ін.) не допускається.

Для приймання продукції у вихідні або святкові дні посвідчення може бути видане в останній передвихідний або передсвятковий день окремо без зазначення конкретної партії продукції.

Посвідчення, видане з порушенням правил цієї Інструкції, є недійсним (п. 23).

Особи, які залучаються підприємством - отримувачем до участі в прийманні продукції, повинні бути ознайомлені з цією Інструкцією, з відповідними стандартами, технічними умовами, кресленнями, рецептурами, зразками (еталонами), Основними і Особливими умовами поставки та договором, на підставі якого проведена поставка даної продукції (п. 24).

Особи, які здійснюють прийомку продукції з якості і комплектністю, зобов'язані чітко дотримуватись правил приймання продукції та засвідчувати своїм підписом тільки ті факти, які були встановлені з їх участю. Запис в акті даних, невстановлених безпосередньо учасниками приймання, забороняється.

За підписання акта про приймання продукції за якістю і комплектністю, що містить дані, які не відповідають дійсності, особи, що підписали такий акт, несуть встановлену законом відповідальність.

Представники інших підприємств і організацій та представники громадськості, виділені для участі в прийманні продукції, не вправі отримувати у підприємства-одержувача винагороду за участь в прийманні продукції (п. 25).

У всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачено відбір зразків (проб), особи, що беруть участь у прийманні продукції за якістю, зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.

Відбір зразків (проб) проводиться в точній відповідності з вимогами зазначених вище нормативних актів. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються і забезпечуються етикетками, підписаними особами, що приймають участь у відборі (п. 26).

Про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується усіма особами, що приймають участь у відборі. В акті повинно бути зазначено:

а) час і місце складання акта, найменування одержувача продукції, прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб);

б) найменування виробника (відправника), від якого надійшла продукція;

в) номер і дата рахунка-фактури і транспортної накладної, за якими надійшла продукція, і дата надходження її на склад одержувача, а при доставці продукції постачальником і при відпуску продукції зі складу постачальника - номер і дата накладної або рахунку-фактури, за якою здана продукція;

г) кількість місць і вага продукції, а також кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції;

д) вказівка про те, що зразки (проби) відібрано в порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами і договором, з посиланням на їх номер і дату;

е) чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами;

ж) опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах);

з) інші дані, які особи, що беруть участь у відборі проб, вважають необхідним включити в акт для більш докладної характеристики зразків (проб) (п. 27).

З відібраних зразків (проб) один залишається у одержувача, другий надсилається виробнику (відправнику) продукції. У всіх випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, іншими обов'язковими правилами і договором, відбираються додаткові зразки (проби) для здачі на аналіз чи випробування в лабораторії або науково-дослідні інститути.

Про здачу зразків (проб) на аналіз чи випробування робляться відповідні відмітки в акті відбору зразків (проб).

Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатися одержувачем, виробником (відправником) до вирішення спору про якість продукції, а у випадках передачі матеріалів про випуск недоброякісної продукції до органів прокуратури та суду - до вирішення справи в цих органах (п. 28).

За результатами приймання продукції за якістю і комплектністю за участю представників, зазначених у пп. 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.

Акт повинен бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю.

У цьому акті має бути зазначено:

а) найменування одержувача продукції та його адреса;

б) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку і закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, зазначених у пп. 19 і 20 цієї Інструкції, зроблена з порушенням встановлених термінів приймання, в акті повинні бути вказані причини затримки приймання, час їх виникнення та усунення;

в) прізвища, ініціали людей, які брали участь в прийманні продукції за якістю і в складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата і номер документа про повноваження представника на участь у перевірці продукції за якістю і комплектністю, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;

г) найменування та адреси виробника (відправника) і постачальника;

д) дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (відправника) або відмітка про те, що виклик виробника (відправника) Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором не передбачений ;

е) номери і дати договору на поставку продукції, рахунки-фактури, транспортної накладної (коносамента) і документа, що посвідчує якість продукції;

ж) дата прибуття продукції на станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розкриття вагона, контейнера, автофургона та інших опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад одержувача;

з) номер і дата комерційного акта (акта, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт був складений при отриманні продукції від органу транспорту;

і) умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акта;

к) стан тари і упаковки в момент огляду продукції, зміст зовнішнього маркування тари та інші дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, в чиїй упаковці пред'явлена продукція - виробника або відправника, дата розкриття тари і упаковки. Недоліки маркування, тари та упаковки, а також кількість продукції, до якого належить кожен із встановлених недоліків;

л) при вибірковій перевірці продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстави вибіркової перевірки (стандарт, технічні умови, Особливі умови поставки, інші обов'язкові правила і договір);

м) за чиїми пломбами (відправника або органу транспорту) відвантажена і отримана продукція, справність пломб, відбитки на них; транспортне маркування місць (за документами і фактично), наявність або відсутність пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях;

н) кількість (вага), повне найменування та перерахування пред'явленої до огляду і фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, підлягає виправленню у виробника або на місці, у тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, вказаному в документі, що засвідчує її якість. Детальний опис виявлених недоліків та їх характер;

о) підстави, за якими продукція переводиться в більш низький сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов'язкові правила;

п) кількість некомплектної продукції та перелік відсутніх частин, вузлів і деталей і вартість їх;

р) номери стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими здійснювалася перевірка якості продукції;

с) номер робітника, що відмічає браковану продукцію підприємства-виробника продукції, якщо на продукції такий номер вказаний;

т) чи зроблений відбір зразків (проб) і куди вони спрямовані;

у) інші дані, які, на думку осіб, що беруть участь у прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження неналежної якості або некомплектності продукції;

ф) висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їх виникнення (п. 29).

Акт повинен бути підписаний всіма особами, що брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Особа, яка не згідна зі змістом акта, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку.

В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акту, що містить дані, що не відповідають дійсності.

Якщо між виробником (відправником) і одержувачем виникнуть розбіжності в характері виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних експертів, представників відповідної інспекції з якості або іншої компетентної організації (п. 30).

До акта, складеного в порядку, передбаченому в п. 29 цієї Інструкції, мають бути додані:

а) документи виробника (відправника), що засвідчують якість і комплектність продукції;

б) пакувальні ярлики з тарних місць, в яких встановлена неналежна якість і некомплектність продукції;

в) транспортний документ (накладна, коносамент);

г) документ, що засвідчує повноваження представника, виділеного для участі у прийманні;

г1) акт, складений відповідно до п. 16 цієї Інструкції;

д) акт відбору зразків (проб) і висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб);

е) інші документи, що можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції або її некомплектності (комерційні акти, для швидкопсувних вантажів відомості про температурний режим, а також відомість подачі і прибирання вагонів, пам'ятка прийомоздавача при вивантаженні вантажу вантажоодержувачем на місцях загального користування та ін.) (п. 31).

Акт, який встановлює неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених в п. 20, підп. "а", "б" і "в", затверджується керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання акта.

Акти, складені бюро товарних експертиз або інспекцією за якістю продукції, затверджуються в порядку, встановленому відповідними положеннями про інспекції і бюро товарних експертиз (п. 32).

Виробник (відправник) або одержувач (покупець) за наявності підстав має право опротестувати висновок інспекції з якості, бюро товарних експертиз або науково-дослідного інституту (лабораторії) в їх вищестоящу організацію. Копія цієї заяви направляється іншій стороні. Якщо відповідна вищестояща організація визнає доводи виробника (відправника) або одержувача (покупця) обґрунтованими, то в установленому порядку призначається повторна експертиза.

Повторна експертиза продукції може бути проведена також за дорученням арбітражу або судово-слідчих органів (п. 35).

Судом встановлено, що позивачем не дотримано вимог вищевказаних положень Інструкції «Про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» при прийманні продукції та при виявленні прихованих недоліків металу, а надані позивачем докази не є належними та допустимими в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Так, зокрема, зі змісту листа ТОВ «Гідромашбуд» від 12.08.2013року № 53/08/13 та рахунку № 182 від 26.07.2013року не вбачається, який саме метал був переданий позивачем ТОВ «Гідромашбуд» для надання послуг з виготовлення обичайок.

Зі змісту акту про виявлення прихованих недоліків сталі від 12.08.2013року вбачається, що позивач, як замовник послуг, не був присутній при встановленні ТОВ «Гідромашбуд» факту наявності прихованих недоліків. Директор ПІТП «Техномаш» ОСОБА_8 з актом ознайомлений, про що свідчить підпис останнього на акті. З характеризуючих ознак металу, вказано тільки марку сталі та товщину - 23 ст. 12X18Н10Т.

Позивачем не повідомлено відповідача про виявлені недоліки у порядку та у строк, передбачений Інструкцією.

Суд не приймає в якості належного та допустимого доказу надсилання позивачем відповідачу претензії № 7 від 09.09.2013року опис до цінного листа з відміткою пошти 10.09.2013року, оскільки відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, факт надання послуг поштового зв'язку підтверджує розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Будь-які інші докази надсилання відповідачу претензії № 7 від 09.09.2013року позивачем не подані та відсутні у матеріалах справи.

Більше того, наявні в матеріалах справи докази є суперечливими, а саме 12.08.2013року було складено акт про виявлення прихованих недоліків сталі, а послуги по погибці листа 23 мм ст. 12X18Н10Т (кількість - 8 шт) вартістю 2300 грн. 00 коп. прийнято позивачем 14.08.2013року згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 144/1 від 14.08.2013року, що підписаний позивачем та ТОВ «Гідромашбуд» (а.с. 11, 13, 1-й том).

Згідно з платіжним дорученням № 48 від 14.08.2013року, вказані послуги по погибці листа металу оплачені позивачем повністю у сумі 2300 грн. 00 коп. (призначення платежу - за послуги з обробки труби за рахунком № 187 від 01.08.2013року).

Твердження позивача, про те, що приховані недоліки були виявлені при погибці однієї з восьми частин листа металу 23,0 мм ст. 12X18Н10Т, а також те, що інші частини вказаного листа погибці та вальцюванню не піддавалися не підтверджені належними та допустимими доказами.

Вищевказані письмові документи свідчать про те, що після встановлення прихованих недоліків, зафіксованих у акті від 12.08.2013року, ТОВ «Гідромашбуд» було надано, а позивачем прийнято та оплачено послуги по погибці листа 23 мм ст. 12X18Н10Т, кількість - 8 шт. 14.08.2013року.

Стосовно зведеного протоколу від 23.08.2013року науково-дослідної лабораторії фізико-механічних випробувань Сумського державного університету, в останньому окрім марки сталі, не вказано будь-яких характеризуючих ознак об'єкту дослідження, у графі «матеріал зразку» зазначено «сталь».

Позивачем не дотримано вимог Інструкції щодо порядку відбору проб продукції.

В матеріалах справи міститься лист підписаний директором ТОВ «Гідромаш», ФОП ОСОБА_4, директором ПІТП «Техномаш» від 22.12.2014року, адресований суду, в якому вищевказані особи підтверджують, що зразки листа 23 мм сталі марки 12Х18Н10Т для проведення дослідження науково-дослідною лабораторії фізико-механічних випробувань Сумського державного університету були відібрані 21.08.2013року шляхом різання плазмовим різанням від обрізаної частини листа поставленого для розкрою, при цьому будь-якій деформації (ні вальцюванню, ні згинанню, тощо) дослідні зразки листа не піддавалися.

Суд не приймає вказаний лист в якості належного та допустимого доказу, оскільки факт та обставини відбору зразків фіксуються у відповідному акті відбору проб продукції згідно з вимогами Інструкції.

Разом з цим, акт відбору проб продукції від 21.08.2013року не містить кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції, а також даних щодо того чи опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах).

Зразки металу відібрані позивачем з порушенням вимог Інструкції, не направлені відповідачу.

Доказів забезпечення зберігання листа металу в умовах, що запобігають погіршенню його якості і змішування з іншим однорідним товаром позивачем також не подано, відповідні докази відсутні в матеріалах справи.

При цьому, з огляду на недотримання позивачем вимог Інструкції «Про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» при прийманні листа металу ст. 23 мм 12x18Н10Т від відповідача та при виявленні прихованих недоліків і відібранні проб, суд позбавлений можливості призначити судову експертизу щодо якості спірного листа металу у зв'язку з неможливістю на даний час ідентифікувати об'єкт дослідження та визначити його індивідувальні ознаки, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання приватного інженерно-технічного підприємства "Техномаш" про призначення судової експертизи, викладеного у письмових поясненнях № 17 від 17.12.2014року.

Таким чином судом встановлено, що між сторонами вчинено правочин щодо поставки товару у спрощений спосіб в усній формі з узгодженням предмету, кількості та ціни. Разом з цим, докази того, що відповідач був повідомлений позивачем про конкретну мету придбання металу відсутні. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту поставки відповідачем неякісного товару, а також те, що недоліки виникли до передання товару позивачу або з причин, які існували до цього моменту, позивачем не дотримано вимог Інструкції № П-7 при прийманні листа металу ст. 23 мм 12x18Н10Т від відповідача та при виявленні прихованих недоліків.

З огляду на викладені обставини, суд відмовляє у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача 47 280 грн. 00 коп., що були сплачені відповідачу за лист металу 23,0 мм ст. 12Х18Н10Т за їх необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

На підставі ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, а відтак його застосування можливе лише за наявності умов передбаченої законом відповідальності.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.

Судом встановлено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту поставки відповідачем неякісного товару, а також те, що недоліки виникли до передання товару позивачу або з причин, які існували до цього моменту, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення 4 258 грн.16 коп. збитків за його необґрунтованістю, оскільки враховуючи положення вищевказаних норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову - відмовити.

Повне рішення складено 03.02.2015року

Головуючий суддя Є.А.Жерьобкіна

Суддя Л.А.Костенко

Суддя Ю.О. Зражевський