Постанова

від 06.04.2015 по справі 920/1817/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2015 р. Справа № 920/1817/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Потапенко В.І.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1784 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 29.01.15 р. у справі № 920/1817/13

за позовом Приватного інженерно-технічного підприємства "Техномаш", АДРЕСА_1

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2

про стягнення 51538,16 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Приватне інженерно-технічне підприємство "Техномаш" звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 60994,16 грн. заборгованості, з яких: 47280,00 грн. сума, сплачена за товар неналежної якості; 9456,00 грн. штрафу; 4258,16 грн. збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Обґрунтував свої позовні вимоги тим, що відповідач поставив товар неналежної якості, що підтверджується проведеною в науково-дослідній лабораторії механічних випробувань Сумського Державного університету на замовлення позивача перевіркою механічних властивостей матеріалу.

В процесі розгляду справи позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 51538,16 грн., в тому числі вартість неякісного товару в сумі 47280,00 грн., що була сплачена відповідачеві за (лист металу 23,0 мм ст. 12Х18Н10Т, вагою 985 кг), 4258,16 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.01.2015 р. у справі № 920/1817/13 у задоволенні позову - відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту поставки відповідачем неякісного товару, а також те, що недоліки виникли до передання товару позивачу або з причин, які існували до цього моменту, у зв'язку з чим відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 4258,16 грн. збитків за його необґрунтованістю, оскільки відсутня наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника, та ін.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 29.01.2015 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування викладених вимог, зокрема, посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наданим позивачем доказам на підтвердження факту поставки товару неналежної якості, та ін.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

У судовому засіданні 06.04.2015 р. позивач заявив клопотання про призначення судової експертизи для встановлення причин виявлених прихованих недоліків в листі сталі 23 мм. 12Х18Н10Т з обов'язковим проведенням кольорової дефектоскопії даного листа, також просить для підтвердження факту надсилання на адресу відповідача претензію № 7 від 09.09.2013 р. звернутись до Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» пл.. Привокзальна, 5, м. Суми, 40003 та витребувати документ, що підтвердить факт надсилання претензії та ін.

Колегія суддів, розглянувши заявлене клопотання про призначення судової експертизи, вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а в матеріалах справи містяться всі необхідні документи, на підставі яких можливо встановити усі обставини справи. Крім того, під час розгляду даної справи в суді першої інстанції зазначене клопотання залишене без задоволення, що ним не оскаржено..

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, що видатковою накладною № РН-0000032 від 30.07.2013 р. та довіреністю № 1 від 30.07.2013 р. відповідачем позивачу поставлений, а останнім отримано лист металу ст. 23 мм 12x18Н10Т у кількості 985 кг. загальною вартістю 47280,00 грн. (т. 1 а. с. 9, 117).

Факт оплати позивачем зазначеного листа металу підтверджується матеріалами справи, зокрема рахунком-фактурою № СФ-0000030 від 22.07.2013 р. та платіжним дорученням № 39 від 24.07.2013 р. (т. 1 а. с. 10, 59).

Позивач у позовній заяві зазначає, що отриманий лист металу ст. 23 мм 12x18Н10Т розкроєний на 8 частин та переданий у роботу підприємству ТОВ "Гідромашбуд" для виготовлення деталей. При згинанні листа металу виявлено тріщини про, що ТОВ "Гідромашбуд" повідомило позивача листом № 23/08/13 від 12.08.2013 р. та складено акт про приховані недоліки.

В подальшому з метою встановлення причин непридатності використання товару позивачем замовлено перевірку механічних властивостей листа металу ст. 23 мм 12x18Н10Т.

Відповідно до зведеного протоколу від 23.08.2013 р. науково-дослідної лабораторії фізико-механічних випробувань Сумського державного університету за результатами фізико - механічних випробувань сталі 12X18Н10Т встановлено, що остання не може бути використана в якості конструкційного матеріалу, оскільки за своїми механічними властивостями не відповідає ГОСТу 5582-75; результати випробувань показали, що сталь неодноразово використана в роботі шляхом її прокатки з порушенням технології, що і призвело до порушення її механічних властивостей; відносне подовження сталі має показник 22%, що не відповідає ГОСТу 5582-75, згідно з яким відносне подовження сталі повинно бути не менше 42 %, відносне звуження складає 20%, практично відсутнє місцеве звуження у вигляді шийки, тобто сталь втратила пластичність; сталь має завищенні значення твердості і занижені значення ударної в'язкості.

Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту поставки відповідачем неякісного товару, а також те, що недоліки виникли до передання товару позивачу або з причин, які існували до цього моменту, у зв'язку з чим відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 4258,16 грн. збитків за його необґрунтованістю, оскільки відсутня наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника, та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір, як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Частиною 1 ст. 675 Цивільного кодексу України визначено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Як зазначено вище та свідчать копії рахунку-фактури № СФ-0000030 від 22.07.2013 р., платіжне доручення № 39 від 24.07.2013 р. та видаткова накладна № РН-0000032 від 30.07.2013 р. між позивачем та відповідачем у спрощений спосіб в усній формі укладений правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Під час отримання позивачем товару за видатковою накладною № РН-0000032 від 30.07.2013 без будь-яких зауважень та заперечень, що узгоджується і з приписами ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України, а інший момент визначення відповідності товару - сторонами не визначено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних доказів приймання продукції за якістю.

В подальшому як свідчать матеріали справи ФОП ОСОБА_4 виконані роботи на замовлення позивача (розкрій листа 12X18Н10Т S-23 вартістю послуг 1304,16 грн., одиниця виміру - м/п у кількості 38,000), що підтверджується актом приймання виконаної роботи № ВН-0014 від 08.08.2013 р. та зазначено, що сторони взаємних претензій не мають, роботи позивачем оплачені згідно з платіжним дорученням № 42 від 31.07.2013 р. (т. 1 а. с. 19-20).

У судовому засіданні відповідач зазначив, що йому не було повідомлено мету придбання металу, лише узгоджено товщину, марку, кількість та ціну.

Матеріали справи містяться рахунки - фактури, які виставлені позивачу ТОВ "Гідромашбуд" (т. 2 а. с. 86):

№ 182 від 26.07.2013 р. на оплату послуг з виготовлення обичайок Ф 350 (одиниця виміру - шт., кількість - 8, вартість послуг - 4000.00 грн.),

№ 187 від 01.08.2013 р. на оплату послуг з погибки листа 23 мм ст. 12X18Н10Т (одиниця виміру - шт., кількість - 8, вартість послуг - 2300,00 грн.).

Листом № 53/08/13 від 12.08.2013 р. ТОВ "Гідромашбуд" повідомило позивача, що при наданні послуг по вальцюванню обичайок (рахунок № 182 від 26.07.2013 р.) у металі, що піддається холодному вальцюванню утворилися поперечні тріщини. При цьому, в зазначеному листі не зазначено який саме метал переданий позивачем ТОВ "Гідромашбуд" для надання послуг з виготовлення обичайок.

12.08.2013 р. ТОВ "Гідромашбуд" складено акт про виявлені приховані недоліки сталі, в якому зафіксовано, що при наданні послуг з вальцівки в металі, підданому холодній вальцівці виникли поперечні тріщині глибиною 1-4 мм. Лист металу 23 ст. 12X18Н10Т наданий позивачем не може бути використаний для виготовлення деталей. Акт складений у присутності представників виконавця - ТОВ "Гідромашбуд" ОСОБА_5 - майстер, ОСОБА_6 - майстер, ОСОБА_7 - конструктор. Акт затверджений директором ТОВ "Гідромашбуд".

Статтею 678 ЦК України визначено правові наслідки передання товару неналежної якості.

Згідно з 679 ЦК України, недоліки товару, за які відповідає продавець, а саме, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Отже, позивач, в силу названої норми, має довести, що недоліки (дефекти) листа сталі виникли до їх передання відповідачем.

Статтею 674 ЦК України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно - правовими актами.

Чинним законодавством врегульовано порядок приймання товару за якістю. Таким нормативним актом є Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 року N 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України, у зв'язку з чим до спірних правовідносин має бути застосована вказана Інструкція.

Дана Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, іншими для сторін правилами не встановлений інший порядок прийоми продукції за якістю.

Як вірно встановлено судом першої інстанції відповідач не був присутній 12.08.2013 р. при встановленні ТОВ "Гідромашбуд" факту наявності прихованих недоліків. З актом ознайомлений директор ПІТП "Техномаш" ОСОБА_10, що підтверджується його підписом.

Отже, позивачем не повідомлено відповідача про виявлені недоліки у порядку та у строк, передбачений Інструкцією.

Слід також звернути уваги, що 12.08.2013 р. складено акт про виявлення прихованих недоліків сталі, але послуги по погибці листа 23 мм ст. 12X18Н10Т (кількість - 8 шт) вартістю 2300,00 грн. прийняті позивачем 14.08.2013 р. згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 144/1 від 14.08.2013 р., що підписаний позивачем та ТОВ "Гідромашбуд" (а. с. 11, 13, 1-й том).

Згідно з платіжним дорученням № 48 від 14.08.2013 р., послуги по погибці листа металу оплачені позивачем повністю у сумі 2300,00 грн. (призначення платежу - за послуги з обробки труби за рахунком № 187 від 01.08.2013 р).

Отже, твердження позивача, про те, що приховані недоліки виявлені при погибці однієї з восьми частин листа металу 23,0 мм ст. 12X18Н10Т, а також те, що інші частини зазначеного листа погибці та вальцюванню не піддавалися не підтверджені належними та допустимими доказами.

Вищевказані письмові документи свідчать про те, що після встановлення прихованих недоліків, зафіксованих у акті від 12.08.2013 р, ТОВ "Гідромашбуд" було надано, а позивачем прийнято та оплачено послуги по погибці листа 23 мм ст. 12X18Н10Т, кількість - 8 шт. 14.08.2013 р.

Стосовно зведеного протоколу від 23.08.2013 р. науково-дослідної лабораторії фізико-механічних випробувань Сумського державного університету, в останньому окрім марки сталі, не зазначено будь-яких характеризуючих ознак об'єкту дослідження, у графі "матеріал зразку" зазначено лише "сталь".

Позивачем також не дотримано вимог Інструкції щодо порядку відбору проб продукції.

Матеріали справи містять лист підписаний директором ТОВ "Гідромаш", ФОП ОСОБА_4, директором ПІТП "Техномаш" від 22.12.2014 р., адресований суду, в якому вищевказані особи підтверджують, що зразки листа 23 мм сталі марки 12Х18Н10Т для проведення дослідження науково-дослідною лабораторії фізико-механічних випробувань Сумського державного університету відібрані 21.08.2013 р. шляхом різання плазмовим різанням від обрізаної частини металевого листа поставленого для розкрою, при цьому будь-якій деформації (ні вальцюванню, ні згинанню, тощо) дослідні зразки металевого листа не піддавалися.

Проте, даний лист від 22.12.2014 р. не може бути прийнятий в якості належного та допустимого доказу, оскільки факт та обставини відбору зразків фіксуються у відповідному акті відбору проб продукції згідно з вимогами Інструкції.

Крім того, акт відбору проб продукції від 21.08.2013 р. не містить кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції, а також даних щодо того чи опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах).

Таким чином, зразки металу відібрані позивачем з порушенням вимог Інструкції, без участі відповідача.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів забезпечення зберігання листа металу в умовах, що запобігають його погіршенню, якості і змішування з іншим однорідним товаром.

Як вбачається з листування сторін та фахівців відповідні недоліки виникли в результаті та після обробки (вальцування) спірного металу. Більше того, сторони наполягають на тому, що постачання спірного металевого листа відбувалося у супроводженні та відповідності до сертифіката якості № 5377-5 (т. 1 а. с. 217) у якому зазначено, що «прокат листовий гор.кат. закалений травлений», у т. ч. марки 12Х18Н10Т товщиною. 23 відповідає за стандартом ГОСТу 7350-77.

Проте, як зазначено вище, позивач, на підтвердження його доводів додав висновок спеціалістів щодо якості сталі, у якому йдеться про невідповідність її ГОСТу 5582-75, а не тому стандарту, який визначено у сертифікаті якості № 5377-5, тобто ГОСТу 7350-77, щодо якого існує своя відповідна класифікація, обумовлена, зокрема технічними умовами (т. 1 а. с. 203-213)

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 47280,00 грн. суми сплаченої за товар неналежної якості відсутні.

Стосовно вимог позивача про стягнення збитків, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, а відтак його застосування можливе лише за наявності умов передбаченої законом відповідальності.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України вини відповідача у понесенні позивачем збитків в сумі 4258,16 грн., як не надано і доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача в межах встановленої законом його відповідальності за поставку товару та понесенням позивачем збитків в сумі 4258,16 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням викладеного, суд визнає доводи позивача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, на існуванні яких наполягає позивач.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Сумської області від 29.01.15 р. у справі № 920/1817/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 29.01.15 р. у справі № 920/1817/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 14.04.2015 р.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Потапенко В.І.