Ухвала

від 02.02.2015 по справі 914/4134/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.02.2015 р. Справа№ 914/4134/14

Суддя Сухович Ю.О. розглянувши матеріали

за позовом Дочірнього підприємства «Дуатекс», м.Миколаїв, Львівська область

до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Харків

до відповідача-3 Відкритого акціонерного товариства "Фірма Надія", смт.Немирів, Яворівський район, Львівська область

до відповідача-4 Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів

про визнання права власності на дитячі плаття чорного кольору в кількості (500) п'ятсот штук та зняття з них арешту, накладеного згідно акту опису та арешту майна від 30.10.2014 року, складеного Денисяком Теодозієм Григоровичем, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області при примусовому виконанні наказу №22/196, виданого 21.01.2011 року господарським судом Львівської області.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", до відповідача-2 Відкритого акціонерного товариства "Фірма Надія", до відповідача-3 Головного управління юстиції у Львівській області про виключення майна з акту опису та арешту майна та скасування постанови від 03.11.2014р. про призначення експерта, суб"єкта оціночної діяльності.

31.01.2015р. через канцелярію суду Дочірнім підприємством «Дуатекс» подано позовну заяву до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", до відповідача-3 Відкритого акціонерного товариства "Фірма Надія", до відповідача-4 Головного управління юстиції у Львівській області про визнання права власності на дитячі плаття чорного кольору в кількості (500) п'ятсот штук та зняття з них арешту, накладеного згідно акту опису та арешту майна від 30.10.2014 року; складеного Денисяком Теодозієм Григоровичем, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області при примусовому виконанні наказу №22/196, виданого 21.01.2011 року господарським судом Львівської області(вх.№318).

Вказана заява є заявою про вступ у справу № 914/4134/14 третьої особи із самостійними вимогами.

Відповідно до ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Згідно абзацу 2 п.1.5 постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18, вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54-57 ГПК, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 ГПК). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61-63 ГПК. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 названого Кодексу.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви (від 31.01.2015р. вх.№318) до провадження, судом встановлено наявність підстав для її повернення без розгляду зважаючи на наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч.4 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Разом з тим за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

В порушення вищенаведених законодавчих вимог, ТзОВ «Дуатекс» не долучено жодного доказу, який би підтверджував сплату судового збору. Хоча, у додатках до позовної заяви (вх.№318 від 31.01.2015р.) позивачем спершу було вказано у переліку серед додатків «Докази сплати судового збору», але при поданні позовної заяви даний пункт додатку було викреслено.

Відтак, позивачем не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору та вимог Господарського процесуального кодексу України про долучення до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п.4 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на вищенаведене, позовну заяву слід повернути без розгляду для усунення недоліків.

Керуючись ст.26, п.4 ст.63, ст.86 ГПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Повернути Дочірньому підприємству «Дуатекс» позовну заяву (вх.№318 від 31.01.2015р.)без розгляду.

Додаток: позовна заява з додатками всього на 22 аркушах.

Суддя Сухович Ю.О.