cpg1251
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" січня 2015 р. Справа №922/1224/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Кухар В.І., суддя Шутенко І.А.,
при секретарі Катренко І.С.,
за участю представників:
позивача - Чупріна О.О., за довіреністю б/н від 03.11.2014р.,
1-го відповідача - Гордієнко Н.Я., за довіреністю №6 від 05.01.2015р.,
2-го відповідача - не з'явився,
розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" м. Дружківка (вх№4603Х/2 від 23.12.2014р.) , на рішення господарського суду Харківської області від 18.11.2014р. у справі №922/1224/14,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", м. Харків,
до 1. Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" м. Дружківка,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Авто Восток", м. Харків,
про стягнення коштів у сумі 73687,38 грн. ,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.11.2014р. у справі №922/1224/14 (суддя Калініченко Н.В.) позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Авто Восток" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь конструкція" заборгованість в розмірі 1000,00грн., та судовий збір в розмірі 24,80грн.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" заборгованість в розмірі 62723,50грн., пеню в розмірі 9005,41грн., 3% річних в розмірі 958,47грн., судовий збір у розмірі 1802,20грн.
ПАТ "Дружківський машинобудівний завод", не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.11.2014р. у справі №922/1224/14, а саме - в частині стягнених сум пені та судового збору, зменшивши їх розмір.
В обґрунтування своєї позиції по справі апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, які регулюють нарахування пені, оскільки Законом України "Про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" встановлено обмеження щодо нарахування пені за прострочення грошового зобов'язання не тільки в частині її розміру (не більше подвійної облікової ставки НБУ), але й сумою, на яку нараховується пеня (сумою простроченого платежу), тоді як суд неправомірно виходив із загальної суми вартості робіт. Таким чином, апелянт вважає вірним розрахунок пені за період прострочення платежів з 01.04.2013р. по 01.10.2013р. із простроченої суми 63723,50 грн., який становитиме 4509,53 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. апеляційну скаргу першого відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№603 від 19.01.2015р.), в якому зазначив, що з апеляційною скаргою відповідача не погоджується, вважає її безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з дотриманням діючого законодавства та відповідно до матеріалів справи. Зокрема, позивач вказує на те, що умовами договору №211/12 в пункті 5.3. закріплено, що в разі порушення першим відповідачем п.2.3.2. останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості робіт до договором, за кожен день затримки оплати.
ПАТ "Дружківський машинобудівний завод" через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надало уточнення до апеляційної скарги (вх.№1320 від 2.01.2015р.), згідно яких апелянт просить частково скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.11.2014р. по справі №922/1224/14 в частині стягнених сум пені та судового збору, зменшивши їх розмір, а саме: пені на суму 4495,88 грн., судовий збір на суму 111,47 грн. Відповідні уточнення приєднані до матеріалів справи.
Також, від апелянта надійшло до суду клопотання про зупинення виконання двох наказів господарського суду Харківської області від 02.12.2014р. по справі №922/1224/14. Розглянувши надане клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Приписами Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість зупинення виконання судового рішення. Однак, у відповідності до статті 121-1 Господарського процесуального кодексу України повноваження щодо зупинення виконання рішення має виключно суд касаційної інстанції. У зв'язку з викладеним, колегія суддів відмовляє апелянту у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції.
2-й відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 29.01.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.
Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, а сторони попереджені про те, що у разі неявки представників справа може бути розглянута за наявними в ній документами, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Авто Восток".
В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її в повному обсязі. Представник позивача зазначив, що проти задоволення апеляційної скарги заперечує, рішення місцевого господарською суду просить залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2012р. між позивачем (як виконавцем) та першим відповідачем (як замовником) укладено договір №211/12 відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати роботи з розробки проекту, які включають в себе обстеження несучих будівельних конструкцій, споруд та розробку пропозицій по їх вдосконаленню та системи несучих конструкції в цілому, для облаштування на об'єкті необхідного кранового обладнання підвищеної вантажопід'ємності, визначенню витрат на придбання такого устаткування, його монтажу, введення в експлуатацію, а також витрат на проектні роботи та будівництво відповідно до секторів цехів №1, а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані замовником роботи та сплатити їх на умовах, визначених договором.
Згідно пункту 2.1 договору загальна вартість робіт по договору визначається кошторисом, який є невід'ємною частиною даного договору, та складає 127447,00 грн.
Відповідно до пункту 2.3.1 після набрання чинності договором, замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 50% від загальної вартості робіт, в розмірі 63723,50 грн.
Згідно пункту 2.3.2 договору остаточний розрахунок по даному договору - оплата 50% від загальної вартості робіт, в розмірі 63723,50 грн., здійснюється замовником протягом 30 календарних днів від дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, відповідно предмету договору.
Пунктами 3.3 договору сторони погодили, що по факту виконаних робіт виконавець передає замовнику по акту здачі-приймання виконаних робіт в 2-х екземплярах предпроект. Замовник, протягом 5 робочих днів від дати отримання від виконавця акту здачі-приймання виконаних робіт, у випадку відсутності претензій до результатів виконаних робіт виконавцем, зобов'язаний направити виконавцю один примірник підписаного акту здачі-приймання.
В забезпечення виконання першим відповідачем своїх зобов'язань за договором, 20.08.2012р. між позивачем (як кредитором) та другим відповідачем (як поручителем) було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником (першим відповідачем) своїх зобов'язань за договором. Сторони домовились, що даною порукою зобов'язання боржника забезпечуються лише частково в межах суми, яка становить 1000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пункту 2.3.1 першим відповідачем згідно платіжного доручення №5653 від 14.08.2012р. перераховано на рахунок позивача 63723,50 грн. передоплати за договором №211/12 від 17.07.2012р.
01.03.2013р. сторонами було підписано та скріплено печатками акт здачі-приймання науково-технічної продукції, відповідно до якого замовник претензій по об'єму, якості та строкам наданих послуг не має.
З метою досудового врегулювання спору, 12.08.2013р. позивач направив на адресу першого відповідача претензію (вих. №367) з вимогою провести остаточний розрахунок за договором. Однак, перший відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив.
Вищенаведене стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення ПАТ "Дружківський машинобудівний завод" та ТОВ "М-Авто Восток" грошових кошти у сумі 1000,00 грн.; стягнення з ПАТ "Дружківський машинобудівний завод" заборгованість у розмірі 72687,38 грн., з яких: 63723,50 грн. основний борг, 9 005,41 грн. пеня та 958,47 грн. 3% річних, з мотивів неналежного виконанням покладених на першого відповідача обов'язків за договором в частині повної сплати суми вартості виконаних позивачем робіт за договором.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором. Перший відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором не оплатив виконані роботи у встановлені строки. Заборгованість останнього складає 63723,50 грн. Дана обставина першим відповідачем не спростовувалась.
Крім того, як вже зазначалось вище, виконання зобов'язань за договором першого відповідача було забезпечено вказаним вище договором поруки, укладеним між позивачем та другим відповідачем.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Як встановлено судом, порука другого відповідача обмежена 1000,00 грн., доказів оплати якої відповідачами не надано.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо стягнення солідарно з відповідачів 1000,00 грн. заборгованості за договором поруки та 62723,50 грн. заборгованості з першого відповідача, у зв'язку із неналежним виконанням останнім своїх зобов'язань за договором №211/12 від 06.08.2012р.
Крім того, у своїй позовній заяві, позивач, на підставі пункту 5.3 договору, нарахував першому відповідачу пеню за період з 01.04.2013р. по 01.10.2013р. в розмірі 9005,41 грн., а також на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 3% річних за той самий період в розмірі 958,47 грн.
Щодо розрахунку 3% річних колегія суддів зазначає, що згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів, за результатами перерахунку розміру 3% річних з використанням калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Еліт 8.1.5", встановила, що суд першої інстанції правомірно стягнув с першого відповідача 958,47 грн. за період прострочення, а саме з 01.04.2013р. по 30.09.2013р.
Щодо стягнення нарахованої позивачем пені у розмірі 9005,41 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.
За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 5.3 договору сторони погодили, що у випадку порушення замовником пункту 2.3.2 договору (оплата 50% від загальної вартості роботи, в розмірі 63723,50 грн.), він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочення від вартості робіт по договору, за кожний день прострочення.
Таким чином розрахунок суми пені здійснюється за період прострочення з 01.04.2013р. по 30.09.2013р., у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в день та від простроченої суми по договору - 63723,50 грн. Колегія суддів, за результатами перерахунку розміру пені з використанням калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Еліт 8.1.5", встановила, що загальна сума пені за договором складає 4509,53 грн. Розрахунок позивачем суми пені у розмірі 9005,41 грн. від загальної суми вартості робіт за договором є помилковим, та таким, що протирічить нормам чинного законодавства та п.5.3 договору, оскільки сума пені розраховується від суми заборгованості, якою в даному випадку є сума, яку перший відповідач заборгував позивачеві (63723,50 грн.).
За таких обставин, апеляційна підлягає частковому задоволенню, рішення суду місцевого господарського суду від 18.11.2014р. у справі №922/1224/14 слід змінити, виклавши п.3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна,7, код ЄДРПОУ 00165669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" (61106, м. Харків, просп. Московський, 283, код ЄДРПОУ 21191412) заборгованість в розмірі 62723,50 грн., пеню в розмірі 4509,53 грн., 3% річних в розмірі 958,47грн., судовий збір у розмірі 1690,73 грн.", в решті рішення господарського суду Харківської області слід залишити без змін.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п.4 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 18.11.2014р. у справі №922/1224/14 змінити, виклавши п.3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна,7, код ЄДРПОУ 00165669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" (61106, м. Харків, просп. Московський, 283, код ЄДРПОУ 21191412) заборгованість в розмірі 62723,50 грн., пеню в розмірі 4509,53 грн., 3% річних в розмірі 958,47грн., судовий збір у розмірі 1690,73 грн.".
В решті рішення господарського суду Харківської області залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" (61106, м. Харків, просп. Московський, 283, код ЄДРПОУ 21191412) на користь Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна,7, код ЄДРПОУ 00165669) 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 03 лютого 2015 року.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя В.І. Кухар
Суддя І.А. Шутенко
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2015 |
Оприлюднено | 05.02.2015 |
Номер документу | 42560683 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Кухар В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні