Постанова

від 04.02.2015 по справі 908/5517/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2015 р. Справа № 908/5517/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Хлабистін Д.М. - дов. № 26 від 01.01.2015р.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №338 З/1-9) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.12.2014 р. у справі № 908/5517/14,

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція Залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс і Ко", м. Шахтарськ, Донецька область,

про стягнення 26 655,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.12.2014 р. (суддя Гончаренко С.А.) позовну заяву вих. № НЮС-1/411 від 28.11.2014 (вх. № 5517/09-05/14Д від 05.12.2014) та додані до неї документи повернуто Державному підприємству "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція Залізничних перевезень" без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.12.2014р. скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Запорізької області, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Відповідач, ТОВ "Аякс і Ко", відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується розміщенням інформації щодо часу та зали проведення судового засідання на офіційному веб-сайті суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Новини і події" відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. №01-06/2052/14 (а.с. 44).

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, та на те, що його явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, а також на те, що відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності за наявними в справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. Крім того, сторони відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України не заявляли клопотання про продовження строку розгляду справи, а господарський суд не має права за своєю ініціативою продовжувати строк розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція Залізничних перевезень" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс і Ко" про стягнення 26 655,00 грн.

Повертаючи заявнику зазначену позовну заяву та додані до неї документи без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суд першої інстанції виходив з того, що до позовних матеріалів в якості доказів направлення копії позовної заяви відповідачу надано фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 04.12.2014р., які свідчать про факт направлення відповідачу копії позовної заяви (без зазначення її вихідного номеру і дати) з додатками (без переліку, номерів та дат документів), тому, господарський суд позбавлений можливості пересвідчитись, що відповідачу направлено саме копію позовної заяви за вих. № НЮС-1/411 від 28.11.2014 р., яка надійшла до суду та не можливо встановити які саме додатки до неї долучені. З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ані фіскальний чек ані опис вкладення у цінний лист від 04.12.2014 р. не можуть розглядатись як належний доказ надсилання копії позовної заяви та додатків до неї на адресу відповідача. Інших доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї заявником суду не надано.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктом 2 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 56 ГПК України визначено, що позивач, прокурор зобов'язані при подання позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція Залізничних перевезень" додало до позовної заяви фіскальний чек від 04.12.2014р. про надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами ТОВ "Аякс і Ко", а також, опис вкладення у цінний лист від 04.12.2014р.

Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (з наступними змінами та доповненнями).

За змістом п. 19 вказаного Порядку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 зазначених Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення опису вкладення за формою 107.

Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

Як вбачається з наданого позивачем опису вкладення у цінний лист, відповідачу направлено позов з додатками на 14 аркушах, де поіменно перелічені усі документи (позовна заява, копія накладної, копія комерційного акту, копія акту загальної форми, копія виписки з книги обліку контрольних зважувань, доказ сплати судового збору (платіжне доручення), копія довіреності на представника залізниці, копія витягу з технічного паспорту вагів). Вказаний опис містить найменування одержувача, адресу одержувача, поіменний перелік документів та їх кількість, оголошену цінність, підпис працівника поштового відділення та календарний штемпель поштового відділення. При цьому, кількість предметів, зазначена в описі співпадає з кількістю документів, які додані до позовної заяви.

Таким чином, помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що в описі вкладень не перелічено та не зазначено, яка саме позовна заява направлена відповідачу та які саме документи були направлені на адресу відповідача.

Більш того, судова колегія вважає за необхідним зазначити, що суд першої інстанції не встановив того, що цим описом вкладення було надіслано документи інші, ніж додані до позовної заяви за вих. № НЮС-1/411 від 28.11.2014р. та сама ця позовна заява.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що у разі, якщо у господарського суду виникнуть сумніви у достовірності та належності наданих квитанцій, поштових чеків, описів вкладення, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи або у процесі її розгляду витребувати у позивача відповідну довідку підприємства зв'язку.

Тим більш, враховуючи, що опис вкладення містить підпис працівника поштового відділення та календарний штемпель поштового відділення, то працівник поштового відділення перевірив відповідність вкладення зазначеного опису як то передбачено п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (з наступними змінами та доповненнями).

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому, вказана ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.12.2014 р. у справі № 908/5517/14 скасувати.

Справу направити на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Повний текст постанови складено 05.02.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.